Варшава, 16 липня 2003 - Сьогодні у Кракові зустрілися міністри оборони Польщі та України – Єжи Шмайдзинський та Євген Марчук. Зустріч мала неформальний характер, тому відсутня інформація, про що конкретно на ній ішлося. З певністю можна сказати лише, що йшлося про співучасть польських та українських військових у “польському секторі” в Іраку.
З чим можуть зіткнутися українські вояки, котрі незабаром вирушать на службу до “польського сектору” в Іраку, можна припустити, беручи до уваги перший досвід їхніх польських товаришів по зброї. На даний момент в Іраку перебуває 600 польських військовослужбовців, котрі почали переймати від американців управління сектором.
Поки що польські солдати і офіцери патрулюють сектор спільно з американцями, місце яких незабаром займуть українці, іспанці, болгари та інші.
Перші враження польських миротворців були досить оптимістичними. Місцеве населення ставилося до них краще, ніж до американців, швидше з зацікавленням : Хто такі? Чого приїхали?
Відповідати на ці запитання, однак, більшості польських солдатів доводиться на так званій мові жестів, оскільки мови - ні арабської, ні англійської - вони не знають. Англійською значно краще володіють офіцери, але можна припустити, що вони не завжди зможуть виконувати роль перекладачів для своїх підвладних.
Однак, іноземні мови - це не єдина прогалина у підготовці військових. Не зважаючи на те, що всі вони пройшли медичний огляд для служби в особливо спекотному кліматі, уже з”явилися перші випадки перегріву на сонці та ослаблення організму від спеки.
Щоправда, всі добре розуміють, що головною загрозою буде все ж не сонце, а ворожість місцевого населення. Та незважаючи на всі ці загрози, ще жоден польський військовий не відмовився від участі у “стабілізаційній місії” в Іраку.
Цю свою рішучість більшість із них пояснюють просто і відверто: змушує складна фінансова ситуація. А гроші, які вони зароблять за час участі у іракській кампанії, допоможуть їм вирішити чимало проблем. На відміну від українських військовослужбовців, котрі в Іраку щомісячно зароблятимуть від 600 до 1200 американських доларів, польські солдати і офіцери отримуватимуть від 1200 до 3000 тисяч доларів, залежно від виконуваних функцій. Крім цього, за ними зберігатимуться зарплати на батьківщині, а це ще кілька сот доларів у випадку солдатів, та більше тисячі у випадку офіцерів.
Якою ціною доведеться окупити ці гроші, покаже лише іракська дійсність після того, коли польський сектор повністю перейде від американців під командування міжнародного військового корпусу.
З чим можуть зіткнутися українські вояки, котрі незабаром вирушать на службу до “польського сектору” в Іраку, можна припустити, беручи до уваги перший досвід їхніх польських товаришів по зброї. На даний момент в Іраку перебуває 600 польських військовослужбовців, котрі почали переймати від американців управління сектором.
Поки що польські солдати і офіцери патрулюють сектор спільно з американцями, місце яких незабаром займуть українці, іспанці, болгари та інші.
Перші враження польських миротворців були досить оптимістичними. Місцеве населення ставилося до них краще, ніж до американців, швидше з зацікавленням : Хто такі? Чого приїхали?
Відповідати на ці запитання, однак, більшості польських солдатів доводиться на так званій мові жестів, оскільки мови - ні арабської, ні англійської - вони не знають. Англійською значно краще володіють офіцери, але можна припустити, що вони не завжди зможуть виконувати роль перекладачів для своїх підвладних.
Однак, іноземні мови - це не єдина прогалина у підготовці військових. Не зважаючи на те, що всі вони пройшли медичний огляд для служби в особливо спекотному кліматі, уже з”явилися перші випадки перегріву на сонці та ослаблення організму від спеки.
Щоправда, всі добре розуміють, що головною загрозою буде все ж не сонце, а ворожість місцевого населення. Та незважаючи на всі ці загрози, ще жоден польський військовий не відмовився від участі у “стабілізаційній місії” в Іраку.
Цю свою рішучість більшість із них пояснюють просто і відверто: змушує складна фінансова ситуація. А гроші, які вони зароблять за час участі у іракській кампанії, допоможуть їм вирішити чимало проблем. На відміну від українських військовослужбовців, котрі в Іраку щомісячно зароблятимуть від 600 до 1200 американських доларів, польські солдати і офіцери отримуватимуть від 1200 до 3000 тисяч доларів, залежно від виконуваних функцій. Крім цього, за ними зберігатимуться зарплати на батьківщині, а це ще кілька сот доларів у випадку солдатів, та більше тисячі у випадку офіцерів.
Якою ціною доведеться окупити ці гроші, покаже лише іракська дійсність після того, коли польський сектор повністю перейде від американців під командування міжнародного військового корпусу.
