Аудіозапис:
Прага, 15 червня 2004 - На луках і полях Чехії, які нібито схожі на українські ландшафти, знімається фільм із загадковою назвою «Все є освітлене». Це перша зупинка у зйомках американського актора Ілайджа Вудса, відомого всім любителям кіно, як Фродо з трилогії Толкіна «Король Перстнів». Попереду Київ, Одеса і справжні українські поля та левади. В центрі фільму «Все є освітлене», як і в центрі роману тої самої назви Джонетена Сафрана Фора, пошуки минулого, свого коріння, свого власного я. ІХ розповість докладніше.
Коли йому було 20 років, Джонетен Сафран Фоер поїхав в Україну, щоб віднайти своє сімейне коріння. Озброєний старою фотографією жінки, яка врятувала його дідуся від німців, Фоер хотів знайти Трахімброд, поселення, де жили його предки -євреї. Він нічого і нікого не знайшов. Важко сказати, чи тому, що знаків по Трахімброду не залишилося, чи скоріше тому, що він сам не знав, чого він шукає, де цей Трахімброд може бути і як звати цю далеку невідому жінку на пожовклій старій фотокартці, ім’я якої - Августина.
Непідготовлений, абсолютно необізнаний з Україною, без найменшого поняття про те, де міг бути цей Трахімброд, Фоер поблукав по Україні 5 днів і розчарований приїхав до Праги, щоб описати свою подорож.
Перше речення писав він цілий тиждень. А тоді прорвалася творча гребля, і за місяць він, Джонетен Сафран Фоер, мав 280 сторінок.
“Все є освітленим” бере за основу сімейну історію автора, тобто правду. Героя звати Джонетен Сафран Фоер, і він їде в Україну віднайти Августину, жінку, що врятувала його діда, і ,може, він таким чином зблизиться з предком, якого не знав. Його супроводжує в цій подорожі Олександр Перчов, молодий українець-перекладач, проникливий та дотепний, який також розшукує втрачену родину, проте його родичі ще живі і не зовсім від нього далекі. Так починаються донкіхотські пригоди двох подорожніх, які завершуються найсуттєвішими питаннями, що можуть бути в житті: хто я такий? Що мені робити?
В розповіді переплітається роман, який Джонетен пише, - це уявна історія Трахімброду. Сучасний час переходить у минуле, а вигадана історія Трхімброду пересувається на теперішній план. Дійсність і вигадане стикаються в останній картині, коли нацисти беруть Трахімброд і все є (а може і не є) втраченим.
Цікава експериментальна мова, магічний реалізм східньоєвропейсько-єврейської засмажки, несамовитий гумор і несамовитий смуток, це «Все є освітлене», роман, і скоро фільм, в центрі якого є любов, між батьками і дітьми, між коханцями, друзями, поколіннями, між тим, що було, і тим, що буде.
Режисером фільму є Лів Шрайбер, ще один американський єврей, чиє коріння в якомусь там коліні, теж вийшло з української землі. Шрайбер знайшов місцевість своїх предків, але невідомо, чи побував там. Це Томашпіль, на півдні Вінницької області.
Прага, 15 червня 2004 - На луках і полях Чехії, які нібито схожі на українські ландшафти, знімається фільм із загадковою назвою «Все є освітлене». Це перша зупинка у зйомках американського актора Ілайджа Вудса, відомого всім любителям кіно, як Фродо з трилогії Толкіна «Король Перстнів». Попереду Київ, Одеса і справжні українські поля та левади. В центрі фільму «Все є освітлене», як і в центрі роману тої самої назви Джонетена Сафрана Фора, пошуки минулого, свого коріння, свого власного я. ІХ розповість докладніше.
Коли йому було 20 років, Джонетен Сафран Фоер поїхав в Україну, щоб віднайти своє сімейне коріння. Озброєний старою фотографією жінки, яка врятувала його дідуся від німців, Фоер хотів знайти Трахімброд, поселення, де жили його предки -євреї. Він нічого і нікого не знайшов. Важко сказати, чи тому, що знаків по Трахімброду не залишилося, чи скоріше тому, що він сам не знав, чого він шукає, де цей Трахімброд може бути і як звати цю далеку невідому жінку на пожовклій старій фотокартці, ім’я якої - Августина.
Непідготовлений, абсолютно необізнаний з Україною, без найменшого поняття про те, де міг бути цей Трахімброд, Фоер поблукав по Україні 5 днів і розчарований приїхав до Праги, щоб описати свою подорож.
Перше речення писав він цілий тиждень. А тоді прорвалася творча гребля, і за місяць він, Джонетен Сафран Фоер, мав 280 сторінок.
“Все є освітленим” бере за основу сімейну історію автора, тобто правду. Героя звати Джонетен Сафран Фоер, і він їде в Україну віднайти Августину, жінку, що врятувала його діда, і ,може, він таким чином зблизиться з предком, якого не знав. Його супроводжує в цій подорожі Олександр Перчов, молодий українець-перекладач, проникливий та дотепний, який також розшукує втрачену родину, проте його родичі ще живі і не зовсім від нього далекі. Так починаються донкіхотські пригоди двох подорожніх, які завершуються найсуттєвішими питаннями, що можуть бути в житті: хто я такий? Що мені робити?
В розповіді переплітається роман, який Джонетен пише, - це уявна історія Трахімброду. Сучасний час переходить у минуле, а вигадана історія Трхімброду пересувається на теперішній план. Дійсність і вигадане стикаються в останній картині, коли нацисти беруть Трахімброд і все є (а може і не є) втраченим.
Цікава експериментальна мова, магічний реалізм східньоєвропейсько-єврейської засмажки, несамовитий гумор і несамовитий смуток, це «Все є освітлене», роман, і скоро фільм, в центрі якого є любов, між батьками і дітьми, між коханцями, друзями, поколіннями, між тим, що було, і тим, що буде.
Режисером фільму є Лів Шрайбер, ще один американський єврей, чиє коріння в якомусь там коліні, теж вийшло з української землі. Шрайбер знайшов місцевість своїх предків, але невідомо, чи побував там. Це Томашпіль, на півдні Вінницької області.
