Варшава, 4 серпня 2005 - Експерти не мають сумнівів, що східна політика Польщі опинилася в кризовому стані. Це добре видно на тлі чергового загострення у взаєминах з Росією, а також з Білоруссю. В Польщі не має однак одностайного погляду на те, що призвело до такої кризи. З одного боку експерти вказують на свідоме і не зовсім зрозуміле прагнення Москви та Мінська роздувати незначущі проблеми у стосунках з Польщею до рівня міжнародного скандалу, з іншого боку уже тривалий час простежується брак осмисленої політики Варшави на східному відтінку.
Що таке Польща? Польща, це найвідоміша повія у Європі – така думка прозвучала нещодавно на державному білоруському телебаченні і достатньо дошкульно ударила по патріотичних почуттях поляків. Білоруський автор тих слів висловив таким чином ідею про те, що раніше Польща продавалася радянському режимові, а тепер продається Америці, отож як не проститутка, особливо на тлі білоруської влади, яка упертго намагається доказати, що радянська державна система найкраща у світі.
Проте, це болюче для поляків висловлювання, це тільки маленький і по суті без значення елемент кризи, яка уже кілька тижнів лихоманить польсько-білоруськими стосунками. Набагато гірше те, що польські експерти розходяться в судженнях щодо того, навіщо білоруська влада викликала кризу у стосунках шляхом політичного переслідування активістів Об’єднання поляків у Білорусі? Газета Жечпосполіта констатує, що певною мірою Варшава теж винна у виникненні нинішньої ситуації, оскільки їй лінькі було більш динамічно підтримати у минулому білоруську опозицію та зробити вклад у розвиток незалежних засобів масової інформації. Результат – зазначає газета – президент Лукашенка, цей радянського штибу диктатор у серці Європи – має надалі близько 50-відсоткову підтримку білорусів, а опозиція неспроможна влаштувати велелюдний мітинг.
“Польська східна політика нагадує слалом, у якому не визначено мету, у якому не видно цілі, яку ми прагнемо осягнути” - каже відомий польський експерт Єжи Марек Новаковський.
Новаковський наголошує, що польська влада роками тримається відомого принципу про необхідність підтримки незалежності країн, які розлягаються поміж нею та Росією. Проте нині – наголошує Новаковський – це уже далеко замало, це надто загально. Отож, на думку експерта, польську східну політику необхідно конкретизувати.
У стосунках з Росією ситуація ще гірша. Кремль останніми днями побутового характеру інцидент з побиттям хуліганами у Варшаві дітей російських дипломатів роздув до рівня серозного міжнародного скандалу. Кремль поставив також вимогу – Польща має офіційно попросити вибачення за те, що сталося. Влада у Варшаві відповідає – у жодному разі ми цього не збираємося робити. Як не дивно – президент Квасьнєвський мовчить і не хоче втрутитися у конфлікт, хоча очікує цього більшість поляків.
Єжи Унґер – відомий оглядач польського щоденника Ґазета Виборча переконаний, що Москва роздула факт побиття дітей до рівня серйозного скандалу з внутрішніх причин.
“Путіну просто потрібен ворог. Жителів Росії треба біля чогось об’єднувати. Чечня тут не підходить, оскільки це внутрішня проблема, це домашня війна, Латвія надто мала, Китай та Америка – надто великі, але ось Польща прекрасно вписується у таку візію” - каже Єжи Унґер.
На тлі безпорадності східної політики Варшави експерти намагаються поставити свій діагноз хворобі, яка точить польсько-російські та польсько-білоруські стосунки. Дуки назагал мало оптимістичні.
Газета Жечпосполіти наводить слова американського експерта Пола Ґобела, який переконаний, що так, як Польщі бракує візії будування взаємин зі східними сусідами, так нинішній російській владі бракує візії внутрішньої політики. Ґобел наголошує, що Росія навпростець і при тому швидким темпом крокує у напрямку фашизму, що власне нічого доброго не пророкує не лише Польщі, але також Україні і світові загалом. Коли Путін висловлює жаль з приводу розвалу СРСР – то це є серйозний сигнал тривоги – наголошує Ґобел.
У випадку з Білоруссю експерти сходяться на думці, що криза у стосунках з Польщею викликана штучно, а мета цього кроку – запобігти помаранчевій революції у білоруському варіанті, або, іншими словами, спроба надихнути новим життя режим президента Лукашенка.
А що у даній ситуації оптимістичного? Деякі місцеві газети наголошують, що на тлі нинішнього загострення стосунків з Москвою та Мінськом добре як ніколи видно, наскільки мудрим було рішення інтегруватися у НАТО та Європейський союз.
Що таке Польща? Польща, це найвідоміша повія у Європі – така думка прозвучала нещодавно на державному білоруському телебаченні і достатньо дошкульно ударила по патріотичних почуттях поляків. Білоруський автор тих слів висловив таким чином ідею про те, що раніше Польща продавалася радянському режимові, а тепер продається Америці, отож як не проститутка, особливо на тлі білоруської влади, яка упертго намагається доказати, що радянська державна система найкраща у світі.
Проте, це болюче для поляків висловлювання, це тільки маленький і по суті без значення елемент кризи, яка уже кілька тижнів лихоманить польсько-білоруськими стосунками. Набагато гірше те, що польські експерти розходяться в судженнях щодо того, навіщо білоруська влада викликала кризу у стосунках шляхом політичного переслідування активістів Об’єднання поляків у Білорусі? Газета Жечпосполіта констатує, що певною мірою Варшава теж винна у виникненні нинішньої ситуації, оскільки їй лінькі було більш динамічно підтримати у минулому білоруську опозицію та зробити вклад у розвиток незалежних засобів масової інформації. Результат – зазначає газета – президент Лукашенка, цей радянського штибу диктатор у серці Європи – має надалі близько 50-відсоткову підтримку білорусів, а опозиція неспроможна влаштувати велелюдний мітинг.
“Польська східна політика нагадує слалом, у якому не визначено мету, у якому не видно цілі, яку ми прагнемо осягнути” - каже відомий польський експерт Єжи Марек Новаковський.
Новаковський наголошує, що польська влада роками тримається відомого принципу про необхідність підтримки незалежності країн, які розлягаються поміж нею та Росією. Проте нині – наголошує Новаковський – це уже далеко замало, це надто загально. Отож, на думку експерта, польську східну політику необхідно конкретизувати.
У стосунках з Росією ситуація ще гірша. Кремль останніми днями побутового характеру інцидент з побиттям хуліганами у Варшаві дітей російських дипломатів роздув до рівня серозного міжнародного скандалу. Кремль поставив також вимогу – Польща має офіційно попросити вибачення за те, що сталося. Влада у Варшаві відповідає – у жодному разі ми цього не збираємося робити. Як не дивно – президент Квасьнєвський мовчить і не хоче втрутитися у конфлікт, хоча очікує цього більшість поляків.
Єжи Унґер – відомий оглядач польського щоденника Ґазета Виборча переконаний, що Москва роздула факт побиття дітей до рівня серйозного скандалу з внутрішніх причин.
“Путіну просто потрібен ворог. Жителів Росії треба біля чогось об’єднувати. Чечня тут не підходить, оскільки це внутрішня проблема, це домашня війна, Латвія надто мала, Китай та Америка – надто великі, але ось Польща прекрасно вписується у таку візію” - каже Єжи Унґер.
На тлі безпорадності східної політики Варшави експерти намагаються поставити свій діагноз хворобі, яка точить польсько-російські та польсько-білоруські стосунки. Дуки назагал мало оптимістичні.
Газета Жечпосполіти наводить слова американського експерта Пола Ґобела, який переконаний, що так, як Польщі бракує візії будування взаємин зі східними сусідами, так нинішній російській владі бракує візії внутрішньої політики. Ґобел наголошує, що Росія навпростець і при тому швидким темпом крокує у напрямку фашизму, що власне нічого доброго не пророкує не лише Польщі, але також Україні і світові загалом. Коли Путін висловлює жаль з приводу розвалу СРСР – то це є серйозний сигнал тривоги – наголошує Ґобел.
У випадку з Білоруссю експерти сходяться на думці, що криза у стосунках з Польщею викликана штучно, а мета цього кроку – запобігти помаранчевій революції у білоруському варіанті, або, іншими словами, спроба надихнути новим життя режим президента Лукашенка.
А що у даній ситуації оптимістичного? Деякі місцеві газети наголошують, що на тлі нинішнього загострення стосунків з Москвою та Мінськом добре як ніколи видно, наскільки мудрим було рішення інтегруватися у НАТО та Європейський союз.
