Останнім часом Володимира Литвина критикують за певну активність на східному напрямку. Сам він вважає, що в стосунках з Росією немає практичної роботи.
Володимир Литвин
Більшою мірою, тут питання не політичного характеру, а економічного, хоча вони мають під собою економічну основу.
Принаймні, маючи в цьому році 4 зустрічі, скажімо, із керівниками РФ, в тому числі, головним чином, з президентом РФ, я відчув, що ми можемо, ми повинні мати нормальний цивілізований діалог.
Віктор Міняйло
А от щодо співпраці з Європейським Союзом і НАТО, то Володимир Литвин пояснив послам, що тут потрібні не слова, а конкретні справи.
Володимир Литвин
Очевидно, нам потрібно нашу енергію спрямувати на реалізацію внутрішніх завдань, на досягнення європейських стандартів всередині країни, а не на тільки підписання тих чи інших документів. Це повинна бути як супутня наша, мені здається, робота.
Хоч для нас, для українців, виставити віхи є надзвичайно важливим. Бо ми так довго запрягаємо, що інколи не знаємо, куди їхати.
Віктор Міняйло
А щоб знати куди їхати, на думку Володимира Литвина, Верховна Рада України має ухвалити засади зовнішньої і внутрішньої політики.
Володимир Литвин
Однією з головних функцій ВР України, відповідно до Конституції, є прийняття закону про основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики України.
На превеликий жаль, ми не вийшли на збалансований та сконсолідований документ, але прийняття такого закону є конче необхідним. Переконаний, що ВР не може і не повинна безпосередньо займатися виробленням такого документу. Це повинна бути спільна позиція і президента, і уряду, і ВР України з тим, щоб ми проводили єдину зовнішню політику.
Я хотів би сказати, що в нас відновлена практика консультацій при призначенні послів із міністерством закордонних справ.
Я вважаю, що це добре, це працює на спільний результат. Хоча, якщо вступить з першого січня 2006 року, парламент буде спільно працювати з урядом у плані визначення кандидатури і міністра закордонних справ.
Віктор Міняйло
А з 1 січня наступного року мають набути чинності зміни до Конституції, згідно з якими Україна із президентсько-парламентської перетворюється в парламентсько-президентську республіку.