– Пане Томенко, схожа ситуація, яка склалась у редакції «Kyiv Post», нещодавно була з «Газетою по-київськи», де також були заяви про цензуру та звільнення редактора. Чи є тут тенденція?
– Очевидно, тенденція простежується. Йдеться про те, що сьогодні прямий чи опосередкований тиск посадовців здійснюється не лише на медіа, де засновниками є органи державної та місцевої влади, а також де засновниками є бізнесмени, які живуть за сучасних реалій. Існують різноманітні механізми, як впливати на їхню політичну поведінку або, точніше, змушувати їх, а через них медіа, які вони заснували або інвестують, бути лояльнішими.
У цій конкретній ситуації є два можливі докази цензури. У нас діє закон, автором якого я є, який визначає, що перешкоджання професійній діяльності журналіста у вигляді цензури може здійснювати не лише посадова особа, а й власник.
Скажімо, якщо матимемо докази, а в нас, крім спеціальної слідчої комісії, яку очолює Ірина Геращенко, є ще профільний Комітет у парламенті, який, до речі, у середу буде розглядати це питання з Андрієм Шевченком. Якщо будуть докази, що власник, в силу політичних обставин, вимагав від журналістів зняти матеріал стосовно монополії на ринку зерна, до якої причетні посадові особи чи політики, звичайно, це також ознака цензури, яку здійснював власник медіа. Якщо будуть докази стосовно посадових осіб, буде відповідна реакція до посадових осіб.
Зазвичай в Україні було дуже важко довести таку справу до кінця (я маю на увазі, передати її в прокуратуру і довести факт цензури), але тим не менше, інформаційна кампанія захисту редакції та власне солідарна підтримка медіа-спільноти є дуже важлива. Вона створює добрі прецеденти, коли можна поборотись і захистити право журналіста на вільну думку.
– Пане Томенко, але вже відома позиція власника видання, який спростовує закиди. І міністр АПК Микола Присяжнюк також заявив, що він не втручався у цю справу. Де є межа між інтересами власника та дотримання норм закону щодо свободи слова? Тому що «Kyiv Post» є комерційним виданням, і власник встановлює редакційну політику.
– Є відповідний установчий документ, зазвичай такий документ є статутом. На телебаченні він взагалі прописаний законом «Про телебачення і радіомовлення», в газетах зазвичай робиться документ, який визначає принципи редакційної політики. І ці принципи є конституцією засобу масової інформації.
Тобто, якщо власник втручається у редакційну політику і розставляє політичні акценти, а тим більше знімає матеріал, це і є цензура, яка врегульована чинним законодавством. Незалежно від того, чи це громадяни України, чи іншої держави, чи щось інше.
Тобто, якщо позиція редакції, трудового колективу буде однозначною та чіткою, я думаю, вони мають всі підстави спільно з парламентським інститутом, який забезпечує цей контроль, захистити свою правоту і боротись за те, щоб головний редактор, який діяв адекватно, або залишився на посаді, або щоб повернувся на посаду.
– Які санкції можуть депутати застосувати щодо видання?
– Поки парламент діє з точки зору арбітражу. Парламентський комітет запрошує одну й іншу сторону, щоб з’ясувати ситуацію. А далі може діяти від локальних заходів, коли парламентський комітет радить повернутись до принципів статуту і колектив мусить рекомендувати залишити редактора на посаді.
Якщо є явні ознаки втручання, діє норма закону, яка передбачає навіть кримінальну відповідальність. Тоді комітет може звернутися до прокуратури, щоб у такий спосіб реагувати на порушення законодавства власником чи посадовою особою.
– Трохи на іншу тему. Вчора ввечері секретар Київради Олесь Довгий написав заяву про відставку. Сьогодні має відбутися сесія Київради, яка була перенесена з 14 квітня. Якими, на Вашу думку, можуть бути сценарії розвитку подій у столиці?
– Я думаю, що ця справа затяглась надто далеко. Виникла парадоксальна ситуація, коли так звана «молода команда» розкрадала Київ разом, а несуть відповідальність вони окремо. Причому несуть відповідальність тільки «чорні» люди, а «білі» люди, виявляється, ледь не захисники інтересів киян.
Мені здається, в тому випадку, коли ми кажемо Довгий, ми розуміємо Черновецький. Коли ми кажемо Черновецький, то ми розуміємо всю злочинну діяльність так званої «молодої команди». Тому я не бачу жодної підстави, чому затримувати одних посадовців, а не звільняти з посади інших. Я переконаний, що сьогодні як мінімум всі опозиційні фракції Київради будуть голосувати за звільнення Довгого.
Очевидно, не будуть голосувати за призначення нового секретаря, оскільки нова більшість буде формуватись під контору Президента, Олександра Попова, і опозиція не може підтримати Президента у цій системі координат.
Опозиція займає чітку позицію, вона полягає в тому, що лише кияни, а не Президент, повинні визначати долю Києва. Отож, повинна бути відставка і Черновецького, і Довгого, призначені дострокові вибори як Київського міського голови, так і Київської міської ради. Очевидно, влада не зацікавлена в цьому, бо немає рейтингу у кандидата від Партії регіонів і нема шансів на партійних виборах створити більшість.
Тому буде такий варіант: буде форматуватись нова більшість, яка буде ситуативно критикувати злочинну діяльність команди Черновецького, а з частиною блоку Черновецького домовлятиметься про співпрацю, оскільки арифметично треба залучати бодай частину цієї фракції, щоб створити більшість під нову орієнтацію керівництва Київської міської адміністрації. То ж я переконаний, що сьогодні секретаря Київради буде звільнено.
Довідка:
Власник газети «Kyiv Post» – британець пакистанського походження Мухамед Захур – звільнив головного редактора видання, американця Браяна Боннера. За словами журналістів, це трапилося після того, як Боннер відмовився зняти з номера інтерв’ю з міністром аграрної політики України Миколою Присяжнюком. В інтерв’ю йшлося про ситуацію навколо ринку зерна в Україні та компанію «Хліб Інвестбуд». Міністр в інтерв’ю одному з телеканалів заперечив свою причетність до цензури в газеті.
Після звільнення редактора журналісти «Kyiv Post» оголосили страйк та заявили про тиск на них та цензуру з боку власника. Мухамед Захур звинувачення відкидає.
Парламентська тимчасова слідча комісія з питань запобігання цензурі та перешкоджання діяльності журналістів збирається розслідувати ситуацію навколо газети Kyiv Post – англомовного видання в Україні. Це питання також обговорюватимуть у середу, 20 квітня, на засіданні парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації.
– Очевидно, тенденція простежується. Йдеться про те, що сьогодні прямий чи опосередкований тиск посадовців здійснюється не лише на медіа, де засновниками є органи державної та місцевої влади, а також де засновниками є бізнесмени, які живуть за сучасних реалій. Існують різноманітні механізми, як впливати на їхню політичну поведінку або, точніше, змушувати їх, а через них медіа, які вони заснували або інвестують, бути лояльнішими.
У цій конкретній ситуації є два можливі докази цензури. У нас діє закон, автором якого я є, який визначає, що перешкоджання професійній діяльності журналіста у вигляді цензури може здійснювати не лише посадова особа, а й власник.
Скажімо, якщо матимемо докази, а в нас, крім спеціальної слідчої комісії, яку очолює Ірина Геращенко, є ще профільний Комітет у парламенті, який, до речі, у середу буде розглядати це питання з Андрієм Шевченком. Якщо будуть докази, що власник, в силу політичних обставин, вимагав від журналістів зняти матеріал стосовно монополії на ринку зерна, до якої причетні посадові особи чи політики, звичайно, це також ознака цензури, яку здійснював власник медіа. Якщо будуть докази стосовно посадових осіб, буде відповідна реакція до посадових осіб.
Зазвичай в Україні було дуже важко довести таку справу до кінця (я маю на увазі, передати її в прокуратуру і довести факт цензури), але тим не менше, інформаційна кампанія захисту редакції та власне солідарна підтримка медіа-спільноти є дуже важлива. Вона створює добрі прецеденти, коли можна поборотись і захистити право журналіста на вільну думку.
– Пане Томенко, але вже відома позиція власника видання, який спростовує закиди. І міністр АПК Микола Присяжнюк також заявив, що він не втручався у цю справу. Де є межа між інтересами власника та дотримання норм закону щодо свободи слова? Тому що «Kyiv Post» є комерційним виданням, і власник встановлює редакційну політику.
– Є відповідний установчий документ, зазвичай такий документ є статутом. На телебаченні він взагалі прописаний законом «Про телебачення і радіомовлення», в газетах зазвичай робиться документ, який визначає принципи редакційної політики. І ці принципи є конституцією засобу масової інформації.
Тобто, якщо власник втручається у редакційну політику і розставляє політичні акценти, а тим більше знімає матеріал, це і є цензура, яка врегульована чинним законодавством. Незалежно від того, чи це громадяни України, чи іншої держави, чи щось інше.
Тобто, якщо позиція редакції, трудового колективу буде однозначною та чіткою, я думаю, вони мають всі підстави спільно з парламентським інститутом, який забезпечує цей контроль, захистити свою правоту і боротись за те, щоб головний редактор, який діяв адекватно, або залишився на посаді, або щоб повернувся на посаду.
– Які санкції можуть депутати застосувати щодо видання?
– Поки парламент діє з точки зору арбітражу. Парламентський комітет запрошує одну й іншу сторону, щоб з’ясувати ситуацію. А далі може діяти від локальних заходів, коли парламентський комітет радить повернутись до принципів статуту і колектив мусить рекомендувати залишити редактора на посаді.
Якщо є явні ознаки втручання, діє норма закону, яка передбачає навіть кримінальну відповідальність. Тоді комітет може звернутися до прокуратури, щоб у такий спосіб реагувати на порушення законодавства власником чи посадовою особою.
– Трохи на іншу тему. Вчора ввечері секретар Київради Олесь Довгий написав заяву про відставку. Сьогодні має відбутися сесія Київради, яка була перенесена з 14 квітня. Якими, на Вашу думку, можуть бути сценарії розвитку подій у столиці?
– Я думаю, що ця справа затяглась надто далеко. Виникла парадоксальна ситуація, коли так звана «молода команда» розкрадала Київ разом, а несуть відповідальність вони окремо. Причому несуть відповідальність тільки «чорні» люди, а «білі» люди, виявляється, ледь не захисники інтересів киян.
Мені здається, в тому випадку, коли ми кажемо Довгий, ми розуміємо Черновецький. Коли ми кажемо Черновецький, то ми розуміємо всю злочинну діяльність так званої «молодої команди». Тому я не бачу жодної підстави, чому затримувати одних посадовців, а не звільняти з посади інших. Я переконаний, що сьогодні як мінімум всі опозиційні фракції Київради будуть голосувати за звільнення Довгого.
Очевидно, не будуть голосувати за призначення нового секретаря, оскільки нова більшість буде формуватись під контору Президента, Олександра Попова, і опозиція не може підтримати Президента у цій системі координат.
Опозиція займає чітку позицію, вона полягає в тому, що лише кияни, а не Президент, повинні визначати долю Києва. Отож, повинна бути відставка і Черновецького, і Довгого, призначені дострокові вибори як Київського міського голови, так і Київської міської ради. Очевидно, влада не зацікавлена в цьому, бо немає рейтингу у кандидата від Партії регіонів і нема шансів на партійних виборах створити більшість.
Тому буде такий варіант: буде форматуватись нова більшість, яка буде ситуативно критикувати злочинну діяльність команди Черновецького, а з частиною блоку Черновецького домовлятиметься про співпрацю, оскільки арифметично треба залучати бодай частину цієї фракції, щоб створити більшість під нову орієнтацію керівництва Київської міської адміністрації. То ж я переконаний, що сьогодні секретаря Київради буде звільнено.
Довідка:
Власник газети «Kyiv Post» – британець пакистанського походження Мухамед Захур – звільнив головного редактора видання, американця Браяна Боннера. За словами журналістів, це трапилося після того, як Боннер відмовився зняти з номера інтерв’ю з міністром аграрної політики України Миколою Присяжнюком. В інтерв’ю йшлося про ситуацію навколо ринку зерна в Україні та компанію «Хліб Інвестбуд». Міністр в інтерв’ю одному з телеканалів заперечив свою причетність до цензури в газеті.
Після звільнення редактора журналісти «Kyiv Post» оголосили страйк та заявили про тиск на них та цензуру з боку власника. Мухамед Захур звинувачення відкидає.
Парламентська тимчасова слідча комісія з питань запобігання цензурі та перешкоджання діяльності журналістів збирається розслідувати ситуацію навколо газети Kyiv Post – англомовного видання в Україні. Це питання також обговорюватимуть у середу, 20 квітня, на засіданні парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації.
