Західні фахівці й коментатори, аналізуючи масовані російські повітряні рейди на Україну цієї зими, вказують на потребу перегляду раніше усталених уявлень про протиповітряну оборону в умовах сучасної війни, а також про те, як краще допомагати українцям.
Стратегія російських бомбардувань
Британське Міністерство оборони вважає, що 29 грудня 2023 року стало датою, коли Росія почала нове нарощування інтенсивності бомбардувальних рейдів вглибині території України, для яких Москва, очевидно, накопичувала ракети і дрони впродовж кількох місяців.
За підрахунками українських представників, Росія впродовж п’яти днів кінця 2023 і початку 2024 року застосувала понад 500 ракет різного типу та ударних дронів.
У британському зведенні стверджується, що «нещодавні удари насамперед, напевне, були спрямовані проти української оборонної промисловості», і що це свідчить про те, як «російські планувальники майже напевне визнають зростання важливості оборонних виробництв в той час, як вони готуються до тривалої війни».
Британські військові аналітики також підкреслюють, що ті перші зимові рейди, найімовірніше, є тимчасовою зміною стратегії російських бомбардувань і що Росія, як і минулої зими, напевне, буде знову намагатися руйнувати енергетичну інфраструктуру України.
У репортажах видно знищені житлові будинки та інші цивільні споруди і повідомлено, що лише у Києві внаслідок одного рейду 29 грудня загинули понад 30 людей.
Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Ґустав Ґрессель зауважує, що значна частина російських бомбардувань очевидно навмисно спрямована на великі українські міста.
Він наголосив в інтерв’ю «Голосу Америки», що історія показала марність ударів по цивільних цілях, і нагадує приклади нацистських бомбардувань Англії та бомбардувань німецьких міст авіацією антигітлерівської коаліції в часи Другої світової війни.
«Наприклад, бліц – бомбардування Лондона або бомбардування Дрездена лише зміцнювало налаштування цивільного населення на продовження боротьби», – каже аналітик.
«ППО треба набагато більше»
Одне з пояснень російської стратегії масованих російських бомбардувань України Ґустав Ґрессель вважає прагнення росіян виснажити українські протиповітряну оборону.
«Вони просто хочуть, щоб Україна вистріляла свої протиповітряні ракети. Міста треба захищати і українці вимушені стріляти, але також треба захищати бази, стратегічну промисловість», – підкреслює Ґрессель, який має кількарічний досвід служби в австрійські армії в протиповітряній обороні.
Ґустав Ґрессель зауважує, що українська протиповітряна оборона працює дуже ефективно, але ця російська війна виявила недоліки західних воєнних планів.
«Проблема в тому, що країни НАТО впродовж 30 років вели війни за межами своїх територій, а протиповітряній обороні відводилася невелика роль. Арсенали ракет для ППО були розраховані лише для захисту вузлів і авіабаз від балістичних ракет. Натомість вважалося, що НАТО завжди матиме авіаційну перевагу над будь-яким ворогом, а тому багато систем ППО не потрібно», – пояснює аналітик.
Російська війна проти України, напевне, змінює воєнне планування західних країн і також мала б сприяти удосконаленню західної зброї.
Американський генерал у відставці Філіп Брідлав сказав «Голосу Америки»: «Так само, як Росія вчиться і намагається удосконалюватися, вчимося і ми… Ми щодня дізнаємося про російські ракетні системи і про те, як вони атакують».
«F16 посилять протиракетну оборону України»
Обіцяні Україні літаки винищувачі F16 американського виробництва допоможуть Україні не лише на полі бою, але й сприятимуть захисту міст від російських бомбардувань, кажуть фахівці.
«Україна – велика країна. Її не можна всю вкрити наземними батареями ППО. Багато цілей можна перехоплювати літаками винищувачами. Літаки це робили. Це звичайно стосується і дронів Shahed, але також і ракет «Калібр», та крилатих ракет. Їх можна перехоплювати так само, як авіація перехоплює звичайні літаки», – зауважує Ґустав Ґрессель.
Він підкреслює, що бойові літаки радянського виробництва, наприклад, Су-27 та Міг-29, запаси яких Україна поповнила, зокрема, від Польщі і Словаччини, використовують вже давно обмежені арсенали боєприпасів насамперед російського виробництва.
Удари по території Росії
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський долучився до тих міжнародних голосів, які підкреслюють, що у відповідь на російські бомбардування Захід повинен надати Україні далекобійну зброю, щоб вражати місця, звідки Росія запускає ракети і дрони по українських містах.
Британський військовий коментатор Шашанк Джоші висловив думку, що з огляду на тисячі російських ракет і дронів «єдиним сталим способом протидії такій масштабній бомбардувальній кампанії є удари у відповідь - тобто стримування покаранням. Нема підстав очікувати, що Україна впродовж наступних років зможе перехоплювати щораз їх більшу кількість».
«Росія розпочала цю війну повністю неспровоковано. Ніхто їх не просив це робити. Отже, Росія є стороною у війні. Російські військові об’єкти є законними цілями, чи вони в Україні, чи в Росії. Командні центри російської армії, а також військова промисловість і все, що використовується для продовження війни, – це законні військові цілі», – сказав також аналітик Ґустав Ґрессель.
Більше сотні ракет та дронів: наслідки нового масованого обстрілу Києва та Харкова (фотосвідчення)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум