«Арчер» – це багатоцільові, повністю автоматизовані гармати, які б’ють на відстань до 60 кілометрів. Свої самохідні артилерійські установки в березні минулого року Україні передала Швеція. Журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії зняли бойову роботу САУ на Донеччині та розпитали українських артилеристів на фронті щодо її переваг.
На «Арчері» виконати бойове завдання може навіть одна
Багатоцільова шведська САУ «Арчер» один за одним завдає ударів по тилових укриттях армії РФ – між пострілами лише 10 секунд. Установка відпрацьовує ціль настільки швидко, що ми ледве встигаємо зняти бойову роботу.
«Вона чудово розкладається. Всього за 30 секунд. Відпрацьовуємо, так само за 30 секунд вона складається, і ми з того місця їдемо», – ділиться враженнями боєць Сергій.
Читайте також: Як українська армія стримує атаки Росії в лісах Кремінної? Репортаж із фронту
Особливість «Арчера» у практично повній автоматизації зарядки, укладання та стрільби, яка коригується з броньованої кабіни. Виконати бойове завдання може навіть одна людина, кажуть артилеристи.
«Лише дозарядка вручну – там максимум автоматизовано. А так все працює тільки з кабіни. Заряджання, досилання, коригування. Мінімально можуть виїхати на «роботу» двоє людей: водій і командир або навідник. А так розрахунок складається з чотирьох людей. В крайньому разі може і сам водій все зробити. У нього є такий самий комп'ютер, як і у навідника. Він їде – все бачить, сам вводить команди. Просто вже по часу буде не так швидко, як із цілим екіпажем», – розповідає артилерист Вадим.
«Арчер» веде вогонь стандартними НАТОвськими снарядами калібру 155 міліметрів. Дальність – до 40 кілометрів звичайними боєприпасами – до 60 високоточними типу «Екскалібур». В автоматичному режимі повний боєзаряд у 21 постріл випускається за 2,5 хвилини.
«Він може працювати і як контрбатарейна гармата, і по живих цілях, і по броньованій техніці. Для нього немає різниці – аби ефективно знищувати ворожу техніку, ворожі сили», – зазначає Вадим.
Одна з особливостей «Арчера» – можливість вести вогонь в режимі «вогневий шквал». Коли кілька снарядів летять різними траєкторіями, але влучають в одне й те саме місце. У російських піхотинців просто не залишається часу сховатись після першого розриву, каже Сергій.
«Відразу три снаряди можуть одночасно приземлитись в одну точку. Просто кут підйому ствола під час стрільби буде різний. Різниця в часі – секунда. Так само можна вибрати відразу декілька цілей, аби радіус повороту гармати дозволяв. Там є, скажімо так, – свої довороти. Треба переїжджати з місця на місце, щоб ствол їх захопив, бо все вираховує комп'ютер», – зазначає артилерист.
Шасі витримує підрив на міні з 6 кг вибухівки
База «Арчера» – модернізована вантажівка «Вольво» з броньованим двигуном та кабіною на 4 людини. Шасі витримує підрив на міні з 6 кг вибухівки. Навіть якщо всі колеса пробиті, САУ може пересуватися – зазначає Вадим.
«В неї три моста – може рів до метра проходити. Прохідність нормальна. Швидкість – до 70 кілометрів на годину», – додає він.
Сергій – навідник. Каже, після кожної бойової роботи чистить САУ. Високоточна система вимагає постійного догляду.
«Після пострілів – десь барабана два запустили, – і бажано почистити, щоб чистесенький був. Щоб вона гарно працювала в нас, треба періодично займатись чисткою», – ділиться досвідом боєць.
Український екіпаж цього «Арчера» пройшов піврічну програму підготовки на САУ за прискореним курсом за кордоном. Заучувати програму управління вогнем довелося до автоматизму – все меню англійською мовою, згадує Сергій.
«З 8 до 9 ми займалися кожен день без вихідних протягом двох місяців. Як бачите – результат є. Працюємо, все добре».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум