Після спалаху хвилі протестів у Білорусі після нещодавніх президентських виборів, переможцем яких офіційно оголосили Олександра Лукашенка, ціла низка відомих білорусів приєдналася до протестів: керівники театрів, музиканти, поважна лауреатка Нобелівської премії. Нині до протестів долучаються відомі спортсмени та спортивні функціонери, яким не сподобалось силове придушення Лукашенком протестів і його відмова організувати нові вибори.
Близько 350 спортсменів, тренерів та спортивних функціонерів підписали відкритого листа, закликаючи до скасування результатів президентських виборів в Білорусі, проведених 9 серпня, та звільнення усіх «політичних в’язнів», яких затримали під час силового придушення демонстрацій.
Лист є значною подією і демонструє протестні настрої, що наростають, серед відомої та впливової групи білорусів, чий добробут залежить від держави і чиї досягнення є ключовим елементом національної гордості білорусів та офіційної пропаганди протягом 26 років президенства Лукашенка.
Лукашенко й сам є завзятим спортсменом і часто педалює на своєму іміджі спортивного мачо.
«Це абсурд, що люди живуть в центрі Європи в 21-му столітті і не можуть висловити свої думки», – каже Марина Арзамасова, чемпіонка світу з бігу на середні дистанції, яка є однією з підписантів листа.
«Ми готові до усього – від звільнень до виключення зі складу команд. Але все це не має значення. Жодне заняття не вартує мовчанки», – додала вона.
Серед відомих спортсменів, які підписали листа, – баскетболістка Олена Левченко, тренер збірної Білорусі з фристайлу Микола Козеко, чемпіон Європи з бігу на довгі дистанції Ольга Мазуронок, член білоруської збірної з волейболу Артур Удрис, також багато інших спортсменів, які завойовували олімпійські медалі та вигравали європейські та світові першості з різних видів спорту.
Лист є не єдиною ознакою незгоди спортсменів з Лукашенком та непропорційним застосуванням сили проти мирних протестувальників з боку білоруського керівника.
Кілька білоруських тенісистів, включно з колишньою найсильнішою тенісисткою планети Вікторією Азаренко, зробили дописи в соцмережах на підтримку протестів і закликали до припинення насильства проти демонстрантів.
Відомий футболіст Ілля Шкурин оголосив, що не гратиме за національну збірну Білоусі, доки Лукашенко залишатиметься при владі.
24 серпня білоруська Федерація футболу оприлюднила листа, наполягаючи, аби футболісти утримувались від «політичної пропаганди».
Як давній вид спорту, каже лист Федерації, футбол «повинен бути нейтральним в усіх політичних, релігійних, етнічних, расових та інших питаннях».
Лист Федерації з’явився після того, як кілька футболістів висловили солідарність з протестами. 23 серпня гравці однієї з мінських команди йшли на поле у футболках з написом: «Ми з народом!».
Заклик Федерації футболу до нейтральності здивував багатьох – адже ще шостого серпня (за три дні до виборів) вона оприлюднила заяву на підтримку урядової політики та Лукашенка під хештегом, який можна перекласти як «Одна Білорусь/Ми не здамося».
Футбольні матчі й далі граються в Білорусі з фанами на трибунах під час коронавірусної пандемії – що є підтримкою урядової політики, спрямованої на применшення небезпеки від COVID-19.
Лукашенко особисто постійно применшує небезпеку коронавірусу і публічно казав, що хворобу можна перемогти горілкою, сауною та роботою в полі...
У своєму гострому дописі у фейсбуці 21 серпня президент Федерації легкої атлетики, колишній депутат парламенту Вадим Дев’ятовський написав: «Лукашенко – не мій президент!!!!!».
Розмовляючи з журналістами наступного дня, Дев’ятовський пояснив, що його попередня підтримка Лукашенка «була помилкою. Я себе обманював».
Один вид спорту, який має мале представництво серед підписантів листа на підтримку протестів, – це улюблений вид спорту Лукашенка – хокей.
«Хокей – це особлива річ. Ми можемо лише здогадуватися, скільки платять хокеїстам. Як вони можуть жити за рахунок людей, громадян і не підтримувати їх», – дивується Арзамасова.
Нинішній протест з боку спортсменів мав передісторію ще за кілька тижнів до проведення виборів.
Протягом літа деякі спортсмени висловлювались проти арешту та усунення з президентської кампанії потенційних кандидатів.
В липні баскетболіст Микита Мещеряков розмістив у фейсбуці допис (потім прибрав його): «Кандидатів кинули до камер, людям закривають рота. Це не майбутнє для Білорусі».
Олімпійський чемпіон з бігу на ковзанах Ігор Железовський виступив проти Лукашенка в липні.
«Знаючи нашого лідера, важко очікувати справедливих виборів. Мене не дивує, що він обирає таку тактику, як дискредитація опонентів, кидання конкурентів за ґрати, розгін мітингів і суди над людьми. І його не хвилює, що це налаштовує все більше і більше людей проти нього і відвертає від нього навіть тих, хто його підтримував. Він плює на них», – сказав Железовський раніше в інтерв’ю Радіо Свобода.
Влада відповіла попередженням та прихованими погрозами. Мещерякова не взяли до складу національної баскетбольної збірної через пост у фейсбуці.
Перший заступник глави адміністрації Лукашенка і голова Федерації баскетболу Білорусі Максим Риженков сказав вебсайту trubuna.com, що «керівництво країни дає усі можливості атлетам реалізувати свій потенціал».
«Вам дали все завдяки політиці, що здійснюється в нашій країні, – сказав він. – І я б порадив деяким нашим спортсменам – включно з колишніми спортсменами – подумати добре перед тим, як безвідповідально і публічно обговорювати речі, на яких вони не розуміються».
Легкоатлетка Арзамасова каже, що спортсмени, які підписали відкритого листа, готові до наслідків, а також готові й відстоювати свою позицію.
«Якщо вони перейдуть від слів до погроз, ми залишаємо за собою право вивести це на міжнародну арену. Ми звернемося до Міжнародного олімпійського комітету і поінформуємо його про дії наших спортивних функціонерів. Якщо буде потрібно, ми напишемо до міжнародних спортивних федерацій і звернемося до іноземних спортсменів за підтримкою цієї хвилі солідарності», – каже Арзамасова.
25 серпня було оголошено про формування Фонду спортивної солідарності з метою надання підтримки спортсменам, які постраждають від гонінь з боку білоруської влади через свою політичну позицію.
(В статті використані матеріали Білоруської редакції Радіо Свобода)
