Вночі 22 березня Росія здійснила другий за дві доби масований ракетно-дронний обстріл України – цього разу по об'єктах енергетики.
Як повідомили Повітряні Сили ЗСУ, армія агресора атакувала 151 засобом повітряного нападу – 63 «Шахедами», 12 «Іскандерами», 40 ракетами Х-101/Х-555, 5 ракетами Х-22, 7 «Кинджалами», двома ракетами Х-59 та 22 зенітними керованими ракетами С-300/С-400. Збити українським захисникам вдалося 92 повітряні об'єкти: близько 60 ракет і дронів влучили у цілі.
Під ударами була критична інфраструктура у Вінницькій, Львівській, Івано-Франківській, Хмельницькій та інших областях, Харкові та Запоріжжі. У Запоріжжі 8 російських ракет поцілили по найбільшій ГЕС України ДніпроГЕС – по ГЕС-1 та ГЕС-2.
ГЕС-2 у критичному стані і невідомо, як вона зможе працювати, повідомив директор Укргідроенерго Ігор Сирота в ефірі Радіо Свобода. Також було пошкоджено лінію, що живить окуповану ЗАЕС з вільної території України – але до обіду 22 березня її вже було відновлено.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що ціллю військ РФ вночі 22 березня була українська енергетика: атака стала наймасштабнішою за останній час.
«Мета – не просто пошкодити, а спробувати знову, як і минулого року, викликати масштабний збій у роботі енергосистеми країни», – повідомив він.
У відомстві заявили, що Україна отримує електроенергію з Румунії, Словаччини та Польщі.
Головні питання випуску:
- Навіщо Росія вдарила по енергетиці України навесні?
- Як українська енергосистема виживе без ДніпроГЕС, яку, зважаючи на все, не вдасться запустити найближчим часом?
- І навіщо РФ готує нове угруповання у 100 тисяч осіб, про що заявив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Павлюк?
Удар військ РФ по енергетиці України 22 березня 2024 року
- Рано-вранці 22 березня у всіх областях України була оголошена повітряна тривога через запуски Росією ракет. Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Сумщині, Полтавщині.
- Російські війська під час масованої атаки також завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
- Влада Запоріжжя повідомила, що внаслідок удару по місту, який називають наймасштабнішим за рік, загинули троє людей, 14 – поранені.
- Хмельницька ОВА повідомляла про двох загиблих і п’ятьох поранених внаслідок удару. Про двох постраждалих відомо на Івано-Франківщині.
Від Харкова до Івано-Франківщини: наслідки нового російського масованого обстрілу (фотосвідчення)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
