Доступність посилання

ТОП новини
16 Червень 2019, Київ 01:31

Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?


Мітинг проти агресії Росії. Донецьк, 4 березня 2014 року

Воєнний стан, томос, втрата телефонного зв’язку з окупованими територіями, перемоги українських спортсменів, історії полонених… 2018 рік був багатим на різноманітні події, і про всі Радіо Донбас.Реалії розповідали слухачам, аналізували з експертами і розвінчували міфи й «фейки», які «закидали» сепаратистські ЗМІ. Але були теми, які вам найбільше сподобалися. Радіо Донбас.Реалії зібрало «топові» тексти цього року. Яким запам’ятався 2018 рік Донбасові, яким Донбас запам’ятався за цей рік Україні?

Письменник із Донеччини, який виступав проти СРСР

Василь Стус – яскравий приклад антирадянської діяльності на Донбасі. Коли він працював учителем у Горлівці, то вже був проти русифікації. Свого бачення він дотримувався і у 1965 році, коли виступив у кінотеатрі «Україна» в Києві на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» проти арештів української інтелігенції. Чому імені Василя Стуса бояться досі, навіть через 33 роки після смерті поета й правозахисника?

Фотографія Василя Стуса з кримінальної справи, 1980 рік
Фотографія Василя Стуса з кримінальної справи, 1980 рік

Читайте також: Василь Стус: людина, яка могла стати поруч із керівниками майбутнього Народного руху України – історик

Бажаєте дізнатися більше про україномовний Донбас і міфи про шахтарський регіон? Тоді вам сюди. Радіо Донбас.Реалії протягом року руйнували найбільш поширені міфи про східні області України.

У «ДНР» залишили українську мову для «галочки»

У так званій «конституції» угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним, ідеться про дві «державні мови». Здавалося б, мовна толерантність в окупації очевидна. Проте якщо до початку війни в 2014 році половина навчання в школах велася українською мовою, то тепер воно зведено до мінімуму: на українську мову і літературу відвели одну годину на тиждень або й на два тижні. Чому угруповання не забороняє українську мову на офіційному рівні, але всіма засобами витискає її з усіх закладів?

Урок української літератури у школі в Донецьку, 2016 рік
Урок української літератури у школі в Донецьку, 2016 рік

Читайте також: Із окупованої частини Донбасу витискають українську мову

На які труднощі наражаються ветеранки у мирних містах?

Серед учасників бойових дій на Донбасі (їх майже 350 тисяч) жінки становлять 3,5%. Але ці 12 тисяч нарівні воювали з чоловіками і сподіваються на рівне ставлення до себе. Якщо на фронті дівчатам потрібно було бути вдвічі кращими, щоб їх сприймали на рівних із чоловіками, то на інших територіях вони постійно наражаються на дискримінацію. Важко знайти роботу, отримати потрібне медичне обслуговування, та й на вулиці до них ставляться з хамством, признаються жінки-ветеранки. Як побороти негативну тенденцію і відстояти свої права?

Читайте також: «Дивляться, начебто дівчина в АТО сексом їздила займатися, а не воювати» – що чекає ветеранок після фронту

Back to USSR: як в окупованому Донецьку впроваджують «исконно русские» назви

Через чотири роки після гострої фази збройного конфлікту окупований Донецьк змінив свій зовнішній вигляд. Раніше знайомі і всім відомі крамниці і офіси або закриті, або отримали нові назви. Популярний український фрешмаркет «Брусничка» ще три роки тому перейменували в «Авоську».

Є сьогодні в окупованому Донецьку і крамниці з російськими назвами: «Ватрушка», «Царский перекус», «Доярушка», «Теремок», «Поляна», «Росмен». Більш того, в кінці назви деяких магазинів можна зустріти «ъ» (продуктовый магазинъ «Юзъ», «Провиантъ»). І, звичайно, всім відоме кафе «Сепар». Навіщо такі зміни окупованому Донецьку?

Читайте також: «Доярушка-матрьошки»: як Росія освоює окупований Донецьк

Але поряд із цим у Донецьку живе і його український світ. Подивитися на нього можна тут:

Бахмут – місто, з якого починався Донбас?

До лінії розмежування – 30 кілометрів. Це одне з найбільших прифронтових міст на підконтрольній Києву частині Донбасу. Під час початку російської агресії 2014 року Бахмут, тоді ще Артемівськ, чотири місяці провів в окупації угруповання «ДНР». Що відбувалось у той час у місті? Як зараз ставляться до ОРДЛО? Чому і коли Бахмут став по-справжньому українським? Відповіді на ці запитання Радіо Донбас.Реалії отримали особисто від місцевих. Це була вже одинадцята відкрита студія ​спецпроекту виїзних ефірів із міст Донбасу.

Читайте також: «Ми нарешті стали українцями»: як у місті, де працював більшовик Артем, сприймають війну

Окупована територія без зв’язку з рештою України

11 січня 2018 року територія Донбасу, яка на цей час захоплена угрупованнями «Л/ДНР», залишилася без зв’язку з рештою України. Останній оператор – Vodafone – припинив працювати через пошкодження волоконно-оптичної лінії зв’язку в зоні тодішньої АТО. Чому почався справжній мобільний хаос і невже з непідконтрольною Києву частиною Донбасу більше ніяк неможливо контактувати?

Читайте також: Остання ниточка зв'язку: як зателефонувати на окуповані території Донбасу?

В ОРДЛО знищують церкви

Угрупування «ЛНР» змушувало «перереєструватися» усі релігійні організації окупованої частини Луганщини. Проте після спливу кінцевого терміну «перереєстрації» 16 жовтня усі євангельські церкви опинилися поза «законом». Тепер громади, які діють без «реєстрації», збираються позбавити їхніх молитовних будинків чи храмів, а також заборонити збиратися у приватних оселях. Які ще факти релігійних переслідувань в ОРДЛО виявили правозахисники?

Читайте також: Прямо під час богослужіння можуть покласти обличчям на підлогу – пастор про релігійні переслідування в ОРДЛО

Усім містом навчити дітей готувати

У Маріуполі малечу із багатодітних родин та інтернатів адаптують до дорослого життя і навчають готувати. Майстер-клас проводять не досвідчені фахівці, а звичайні маріупольці – журналісти, викладачі, поліцейські тощо. Вони діляться рецептами своїх улюблених страв і розповідають про особливості професій. Діти навчаються варити борщі, смажити котлети, «чаклувати» над десертами і признаються, що цих навичок їм не вистачало.

Майстер-клас проводять не досвідчені фахівці, а звичайні маріупольці
Майстер-клас проводять не досвідчені фахівці, а звичайні маріупольці

Читайте також: Отбивные с красным луком, сыром и грибами: уроки кулинарии от волонтёров – детям

Жити як солдати

Тарахкотіння кулеметів, автоматів і навіть гранатометів – буденність українських військових на фронті. Тим паче, коли відстань до противника – 40 метрів. Військові звикли до обстрілів і, на жаль, поранень і смертей. Як вони живуть під кулями? Про що мріють? Що обговорюють в імпровізованих кухнях? Кореспондентам Радіо Свобода вдалося жити за військовими правилами кілька днів.

Читайте також: Війна під Кримським. Як загинуло двоє солдатів

Оборона Луганського аеропорту: історія, про яку чомусь мовчать

Цього року Україна побачила книжку «Оборона Луганського аеропорту» – хроніку оборони Луганського аеропорту, яка тривала з квітня до початку вересня 2014 року. У хроніці зібрані спогади понад 120 учасників тих подій. Це рядові солдати, медики – усі, хто протягом 146 днів обороняв Луганський аеропорт. Що підштовхнуло до написання книжки? Про які події українці не знають? І чому про оборону Луганського аеропорту розповідають не так гучно, як про Донецький і «кіборгів»?

Руїни Міжнародного аеропорту «Луганськ», вересень 2014 року
Руїни Міжнародного аеропорту «Луганськ», вересень 2014 року

Читайте також: Вони 146 днів захищали Луганський аеропорт, а інформації про ці бої практично не знайдеш – співавтор книги про оборону

У пам’ять Василя Сліпака Україною пролунала урочиста меса

Оперний співак Василь Сліпак загинув на Донбасі. Про те, що він воював, не знали навіть рідні. Бо Василь не хотів нікого хвилювати. Але й не піти захищати свою Батьківщину він також не міг.

Цього року в Україні презентували музичний марафон пам’яті Василя Сліпака – w-life. Цю традицію збираються повторити і в 2019 році, але вже в іншому форматі, бо, як кажуть колеги і родичі Сліпака, Василь був настільки різноплановою особистістю, що брати лише вокальний напрямок буде несправедливо.

Читайте також: До його загибелі я навіть не знав, що він воює – брат загиблого Василя Сліпака

Як не стати жертвою інформаційних диверсій?

Інтернет-видання «Тексти» побудувало глибоку нейромережу і навчило її розпізнавати маніпуляційні новини в інформаційному потоці. Видання підготувало рейтинг так званих «зливних бачків», або сайтів, які публікують маніпулятивні новини, що є сприятливим середовищем для російської пропаганди в українському інформаційному просторі. Що таке «зливні бачки» в інтернеті? Як інформація звідти потрапляє у якісні ЗМІ?

Читайте також: «Зливні бачки» і сайти, які поширюють російську пропаганду

Антологія українських письменників Донбасу «Порода»
Антологія українських письменників Донбасу «Порода»

Що прочитати, щоб зрозуміти Донбас?

Близько 23 років регіони України не дуже цікавилися, що відбувається одне в одного, а тому виникла купа стереотипів, які розповідали одне одному замість книги жахів.

Донбас вимальовувався як проросійськи налаштований регіон без етики, моралі і культури. Але східні області України мають свою історію, яку чомусь раніше було невигідно висвітлювати, свою етнографію, про яку вже почали забувати.

Читайте також: Демонтаж лицемірства: 9 книжок, які допоможуть зрозуміти Донбас

«Луганський Висоцький», якого співають на вулицях і досі

Його називали «Висоцьким 90-х», найталановитішим із недооцінених рок-бардів. Його пісні стали народними, але світ так і не почув професійно записаних альбомів. Після нього залишилися тільки записи «квартирників». Він увійшов в історію музики як Вєня Д’ркін, хоча за паспортом – звичайний хлопчина Саша Литвинов із селища Довжанського Луганської області​.

Вєня Д’ркін
Вєня Д’ркін

Читайте також: История луганского барда, которого называли «Высоцким 90-х»

Спортивні земляки, які прославляли Донбас

Вони піднімали синьо-жовтий прапор над головами і гучно співали гімн України, увійшли в історію своїми непобитими рекордами, неймовірними елементами й кількістю нагород за одне змагання. Вони – гордість України зі східного регіону. Ті, хто народився й починав займатися спортом у Луганській і Донецькій областях. І хто тепер із Україною в серці.

Читайте також: Перший гімн України на Олімпійських іграх співав спортсмен із Луганщини

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG