Доступність посилання

ТОП новини
25 Серпень 2019, Київ 03:09

ГПУ проти ЦПК. Який зв’язок між розслідуванням в Україні і виборами у США 2016-го?


Згідно з колонкою Джона Соломона, генпрокурор Юрій Луценко (в центрі) – між президентом України Петром Порошенком (праворуч) і радником Трампа з питань національної безпеки Джона Болтона – заявляв, що посольство США вимагало закрити розслідування проти ЦПК

Посольство Сполучених Штатів в Україні вимагало від генерального прокурора Юрія Луценка закрити провадження проти антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» – таке твердження містить колонка журналіста Джона Соломона в розділі «Точка зору» американського інтернет-видання The Hill. Водночас у самому ЦПК стверджують: єдине розслідування, про яке може йтися, Луценко припинив, щойно очолив Генпрокуратуру. Натомість експерти припускають: заяви Києва щодо підтримки посольством США з часів Барака Обами антикорупційних активістів можуть сприйняти на Заході як спроби вплинути на виборчий процес у Сполучених Штатах 2016 року.

Історія з заявами очільника генпрокуратури Юрія Луценка про «список недоторканних», нібито отриманий від посла США в Україні Марі Йованович, отримала продовження. 26 березня видання The Hill оприлюднило колонку «Посольство США тиснуло на Україну, вимагаючи припинити розслідування проти групи Джорджа Сороса протягом виборів (президента США – ред.) 2016 року» журналіста Джона Соломона – відомого своєю консервативною позицією автора інтерв’ю з Луценком. Cоломона також вважають симпатиком президента США Дональда Трампа.

Текст містить твердження «джерела, знайомого зі змістом зустрічі», про список осіб, яких не можна переслідувати, і про те, що цей список нібито містив ім’я засновника «Центру протидії корупції» (центр був заснований 2011 року Віталієм Шабуніним і Дариною Каленюк), а також «двох членів українського парламенту, які усно підтримували реформістський антикорупційний порядок денний цієї групи».

Про самого Луценка автор пише, що його «багато хто на Заході вважає героєм, бо він провів два роки в тюрмі після того, як боровся з російською агресією у власній країні».

Юрій Луценко з лютого 2012-го по квітень 2013 року був ув’язнений за звинуваченнями у службових зловживаннях і нецільовому використанні державних коштів. Після повалення режиму Януковича був визнаний політичним в’язнем.

Згідно з колонкою, новопризначений генеральний прокурор розслідував зникнення 4,4 мільйона доларів, виділених США для боротьби з корупцією, коли наштовхнувся на опір, який «виходив безпосередньо з посольства США в Києві, де адміністрація Обами вдалася до рідкісного кроку, намагаючись змусити український уряд відмовитися від розслідування і щодо американської допомоги, і щодо групи Сороса».

«Виявляється, співзасновниками групи, щодо якої українські правоохоронні органи почали розслідування, були адміністрація Обами та ліберальний мега-донор Джордж Сорос. І вони співпрацювали з агентами ФБР, які розслідували бізнес-співпрацю тодішнього менеджера передвиборчої кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта з проросійськими політичними діячами в Україні», – пише Соломон.

Міжнародний фонд «Відродження», який входить до «Мережі фундацій відкритого суспільства», заснованої мільярдером і філантропом Джорджем Соросом, дійсно надавав кошти ЦПК, проте не фінансував організацію повністю. Згідно з даними самого центру, 2016 року внесок «соросівського» фонду склав 19,7% від його бюджету, 2017-го – 18%.

Джордж Сорос
Джордж Сорос

Співзасновниця і виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарина Каленюк називає заяви Луценка «брехнею і маніпуляцію», а тези Соломона – «фантасмагоричними».

Я б хотіла, щоб наш вплив був такого рівня, але це байки і казки
Дарина Каленюк

«Суть зводиться до того, що «Центр протидії корупції» у змові з ФБР, Обамою і посольством США допомагав втрутитися у вибори президента Сполучених Штатів Америки. Я б, чесно кажучи, хотіла, щоб наш вплив був такого рівня, але це байки і казки, які засновані на маніпуляціях і запаковані задля досягнення якихось внутрішніх політичних цілей деякими особами в США», – стверджує антикорупційна активістка в коментарі Радіо Свобода.

«Нам цей розкол в Україні не потрібен» – Каленюк

Розслідування, про яке йдеться в колонці, пояснює вона, дійсно стосувалося близько 4 мільйонів доларів, у привласненні ГПУ нібито підозрювала ЦПК. Проте сам Луценко, очоливши Генеральну прокуратуру, назвав справу «дріб’язковою» і такою, що ганьбить ГПУ. У червні 2016-го справу закрили.

Зараз, на думку Каленюк, заяви Луценка можуть слугувати приводом для звинувачень не окремого «Центру протидії корупції», а України загалом у спробі вплинути на вибори президента США 2016 року. Це, побоюється вона, зашкодить відносинам Києва і Вашингтона.

Дарина Каленюк
Дарина Каленюк

«Коли Юрій Луценко каже, що Україна втручалася у вибори і підігрувала Клінтон, то Україна стає каменем розбрату між двома основними політичними силами в США. Нам цей розкол в Україні не потрібен, тому що нам потрібна підтримка загалом США, єдина підтримка обох політичних партій, політичних сил. Тому Юрій Віталійович цинічно, намагаючись поставити підніжку ЦПК, підставив ногу всій державі», – каже вона.

Допис Трампа у Twitter 21 березня: «Джон Соломон: у той час як російська змова сходить нанівець, постає українська змова на допомогу Клінтон»​

Громадський діяч і виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко (цей фонд фінансується Джорджем Соросом) припускає, що заяви про ЦПК мають на меті сконцентрувати на українських антикорупціонерах негатив, який може відчувати Трамп через підтримку Києвом його опонентки на виборах від Демократичної партії Гілларі Клінтон (видання Politico, яке опублікувало розслідування зі звинуваченнями в бік України щодо втручання у вибори, опублікувало згодом лист українського посла Валерія Чалого: «Будь-які тези у вашій статті, що Адміністрація президента України або посольство України працювали з метою протидіяти пану Трампу під час виборів 2016 року є невірними… Окремі особи з України могли виступати на боці різних сторін під час виборів у США, але уряд України не вдавався до таких дій»). За словами Сушка, витік інформації про приховані заробітки Манафорта в Україні Трамп сприймав як напад на себе особисто.

Олександр Сушко
Олександр Сушко
Була версія, що за витоками інформації щодо Манафорта стоять люди, які в конфлікті з керівництвом країни
Олександр Сушко

«Українська сторона, зацікавлена в налагоджені стосунків із чинною адміністрацією Трампа, вдавалася до різних кроків для того, щоб залагодити негативне для себе сприйняття цієї ситуації з Манафортом, переконуючи американську сторону в тому, що витік інформації про Манафорта був самодіяльністю окремих діячів, які не мали ніякого стосунку до керівництва держави, уряду. Більше того, була запущена версія, що за витоками інформації щодо Манафорта стоять люди, які безпосередньо перебувають у конфлікті чи з керівництвом країни, чи з численними представниками українського політичного класу», – міркує Сушко.

Такими «конфліктними людьми», на його думку, є голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник і антикорупційні громадські активісти.

Посол США в Україні Марі Йованович неодноразово висловлювала підтримку НАБУ
Посол США в Україні Марі Йованович неодноразово висловлювала підтримку НАБУ

Він нагадує, що Джордж Сорос належить до опозиційного Трампові демократичного табору в Сполучених Штатах. Крім того, за словами представника фонду, групи впливу з оточення Трампа намагаються знизити статус Державного департаменту США, який відповідає за зовнішню політику, і, відповідно, всього чинного дипломатичного корпусу. Він зауважує, що Держдепартамент наразі звинувачують ще й у неефективному використанні коштів американців, призначених для допомоги іншим країнам.

Заокеанська боротьба

Наступні чергові президентські вибори у Сполучених Штатах мають відбутися в листопаді 2020 року. Сушко передбачає гостру боротьбу, одним із інструментів у якій може стати українське питання.

Трампа звинувачували у змові з росіянами, зараз його сторона намагається звинуватити демократів у змові з українцями
Олександр Сушко

«Сторони будуть застосовувати будь-які доступні засоби для того, щоб дискредитувати одна одну, зокрема, звинуваченнями, а у випадку США дуже чутливою завжди була і залишатиметься тема зовнішнього втручання у вибори. Особливо після того, як Трампа звинувачували у змові з росіянами, то зараз симетрично його сторона намагається використати будь-які натяки на іншу іноземну участь, зокрема звинуватити демократів у змові з українцями», – прогнозує Сушко.

З огляду на це, додає він, із боку Києва було помилкою як демонструвати прихильність одній з кандидатів на посаду президента США в 2016 році, так і сьогодні припускатися кроків, які можуть розцінюватися спробою вплинути на боротьбу всередині Сполучених Штатів.

Колишню державну секретарку США Гілларі Клінтон вважали фавориткою виборів 2016 року, але несподівано для всіх перемогу здобув кандидат-республіканець Дональд Трамп
Колишню державну секретарку США Гілларі Клінтон вважали фавориткою виборів 2016 року, але несподівано для всіх перемогу здобув кандидат-республіканець Дональд Трамп

Речниця генпрокурора Лариса Сарган не стала коментувати ситуацію, запропонувавши дочекатися публікації повного інтерв’ю Луценка.

«Давайте ми дочекаємось, коли вийде повне інтерв’ю Юрія Луценка і не буде цитат, вирваних із контексту, і тоді ми зможемо зрозуміти всю картину, що говорив Луценко, а що було дописано і перекладено вже в американських ЗМІ. Зараз я не можу коментувати, поки не вийде все інтерв’ю Луценка в американському виданні», – пояснила Сарган.

Директор центру «Нова Європа» і фахівець із питань зовнішньої політики Альона Гетьманчук, коментуючи ситуацію, зазначає: у Вашингтоні навряд чи будуть розрізняти, хто саме в Києві намагався вплинути на вибори 2016-го, якщо американська політична верхівка вважатиме, що такі спроби були.

Альона Гетьманчук
Альона Гетьманчук
Трамп навряд чи буде проводити якусь диференціацію між паном Ситником і Україною як державою
Альона Гетьманчук

«Українські посадовці можуть сказати, що змова була не України з демократами, а пана Ситника, голови НАБУ, але повірте мені, що у Вашингтоні і особисто Дональд Трамп навряд чи знає, хто такий пан Ситник, і буде проводити якусь диференціацію між паном Ситником і Україною як державою. Тому я думаю, що це буде шкодити Україні як державі, шкодити нашим українсько-американським відносинам, я дуже переймаюся тим, що це буде активно використовуватися у президентській виборчій кампанії в США», – каже Гетьманчук.

За її словами, якщо тема про «українське втручання» набуде розвитку в американському інформаційному просторі, це може зробити Україну «такою ж токсичною для діалогу зі США чи принаймні важливими акторами США, якою була останні кілька років Росія».

На запитання, чи є в Сполучених Штатах групи інтересів, здатні впливати на ймовірне призначення наступного генерального прокурора України, якщо така необхідність виникне за результатами виборів, Гетьманчук відповідає ствердно.

«По-перше, так, (у США – ред.) чекають результатів президентських виборів, а по-друге, так, ми бачимо, що, в принципі, персоналізована політика у США далі працює. Ми бачимо це на прикладі пана Холодницького і вимоги його звільнити. Думаю, так, якщо Україна й надалі захоче ефективно працювати зі Сполученими Штатами, і зокрема в питаннях реформи судової системи, реформи прокуратури, то це буде однією з вимог», – вважає вона.

І додає: це не залежить від того, хто стане наступним президентом України.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG