В інтерв’ю американському часопису Foreign Policy колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен (2009–2014 роки) заявив, що НАТО помилилося у своїх оцінках військового потенціалу Росії та в тому, що не надало Україні та Грузії дорожню карту до членства в НАТО в 2008 році.
За його словами, під час саміту НАТО в Бухаресті в 2008 році організація погодилася, що Україна та Грузія стануть членами альянсу, але не змогли домовитися щодо надання цим двом країнам плану дій щодо членства в альянсі.
«І цей розкол всередині НАТО надіслав неправильний сигнал Путіну, який напав на Грузію через кілька місяців у серпні 2008 року», – сказав він в інтерв’ю Foreign Policy.
Другою помилкою, вважає колишній генсек НАТО, була слабка реакція на анексію Росією Криму в 2014 році, коли були запроваджені «м’які» санкції. Це також, сказав він, створило в російського президента враження, що він «може майже без будь-яких витрат продовжувати й захоплювати землю силою».
Інший прорахунок полягає в тому, що ми недооцінили жорстокість і амбіції президента ПутінаАндерс Фог Расмуссен
У той же час, сказав Расмуссен журналісту, НАТО переоцінило військовий потенціал Росії.
«Незважаючи на величезні інвестиції у військову техніку та відновлення старих радянських баз, ми бачимо дуже слабку російську армію. Залишається з’ясувати, чому це так. Я думаю, що однією з причин може бути корупція. Але інший прорахунок полягає в тому, що ми недооцінили жорстокість і амбіції президента Путіна», – сказав він.
Також колишній генсекретар зауважив, що він не вірить, що Путін застосує зброю масового ураження, оскільки розуміє, що на це буде рішуча відповідь НАТО. Він висловив різку незгоду щодо твердження президента Франції Емманюеля Макрона про те, що Захід не повинен «принижувати» Путіна, та наголосив, що українці повинні перемогти, а Захід – надати усю необхідну для цього підтримку.
Ми не можемо врятувати Путіна від приниженняАндерс Фог Расмуссен
«Ми не можемо врятувати Путіна від приниження. Ціна збереження обличчя для пана Путіна буде набагато вищою, ніж відверта поразка російських військ в Україні. Тому мій висновок: Україна має виграти цю війну, тому що, якщо Путін досягне успіху в Україні, він не зупиниться. Він продовжить свої дії в Молдові, Грузії і врешті-решт також чинитиме тиск на три країни Балтії. Тому українці мають перемагати, і у них є воля до боротьби. Наш обов’язок – дати їм засоби для боротьби», – наголосив він.
Українці мають перемагати, і у них є воля до боротьби. Наш обов’язок – дати їм засоби для боротьбиАндерс Фог Расмуссен
Расмуссен також відкинув думку, що агресія Росії є реакцією на розширення НАТО, оскільки не НАТО агітувало за розширення, а «колишні комуністичні диктатури у Східній та Центральній Європі подали заявку на членство в НАТО, щоб отримати гарантії безпеки», вказав він.
«Тож замість того, щоб звинувачувати НАТО, я думаю, що люди повинні подумати, чому сусіди Росії раз-у-раз хочуть, щоб членство в НАТО надало їм гарантії безпеки? Звичайно, тому що вони знають про загрозу з боку Росії. Тож відповідальність за цю агресію несе лише одна країна, і це Росія», – сказав колишній генсекретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю американському часопису.
Роль питання розширення НАТО в теперішній війні Росії проти України широко обговорюється на Заході.
Війна Путіна є обґрунтуванням необхідності членства України в НАТО, писав в колонці для The Hill професор університету Руджерс Олександр Мотиль. В статті для The Hill під назвою «Чи спричинило НАТО війну в Україні?» експерт Atlantic Council Гарлан Уллман вказує на ігнорування вимог Росії, зокрема щодо розширення НАТО, а також інших безпекових побоювань Росії, серед факторів, що могли підштовхнули Путіна до війни.
У статті використано матеріал Foreign Policy, The Hill
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
