Доступність посилання

ТОП новини

Космічний центр у Золочеві почав досліджувати Всесвіт: Україна запустила радіотелескоп РТ-32


Антена MARK-4В, на базі якої створений радіотелескоп РТ-32
Антена MARK-4В, на базі якої створений радіотелескоп РТ-32

Львівщина – Неподалік міста Золочів, ввели в експлуатацію радіотелескоп РТ-32. Протягом двох років, починаючи з 2018-го, українські фахівці модернізували радянську антену МАRК-4В, на базі якої і створили радіотелескоп сантиметрового діапазону довжин хвиль РТ-32.

За оцінками фахівців, це один із найкращих радіотелескопів на території України і Східної Європи. Адже після анексії Криму у 2014 році Україна втратила парк космічних антен у Євпаторії. Однак спеціалістам вдалося відновили роботу Центру далекого космічного зв’язку в державі.

Чим особливий радіотелескоп РТ-32? Які задачі виконує і зможе виконувати? Радіо Свобода побувало у Центрі космічних досліджень і зв’язку.

Тепер уже не проїдеш просто так автомобілем, як це було до 2017 року, до будівлі Центру космічних досліджень і зв’язку, не маючи спеціального дозволу. На в’їзді встановлені ворота, відеокамера. Однак не лише це змінилось протягом двох останніх років, коли у жовтні 2017 року на цьому місці з двома потужними, параболічними антенами з діаметром 25 м (КТНА-200) і 32 м (МАРК-4В), був створений Центр космічних досліджень і зв’язку Національного центру управління космічних засобів державного космічного центру України. У 2014 році Україна втратила парк космічних антен поблизу Євпаторії, де була одна з найбільших у світі антен РТ-70.

Керівник Центру на Львівщині Віктор Ожінський працював у Криму, але разом зі своїми колегами змушений був покинути окуповану Росією територію. Коли приїхав на базу неподалік Золочева, побачив жахливу картину: комунікації не працювали, опалення не було, приміщення майже зруйновані, обладнання 60-70-х років минулого століття, а функціонування антен підтримували кілька осіб. У двох будівлях, де встановлені антени, на сьогодні зроблене опалення, замінені вікна, майже відновлені всі комунікації. Але найголовніше – запрацював радіотелескоп РТ-32.

РТ-32 перевищує характеристики РТ-70
Віктор Ожінський

«Звичайно, втрата об’єктів в Євпаторії – це велика втрата для України. Парк антенних систем у Криму дуже великий, там цінне обладнання, там унікальні речі. Але все ж таки пройшов час від моменту анексії Криму і ми створили радіотелескоп РТ-32, який набагато технологічніший, аніж РТ-70, тобто тут системні рішення, які опрацьовували там, модифіковані, нова елементна база. Цей телескоп працює ефективніше, краще використовуються його можливості Дзеркало цієї антенної системи має дуже хороші характеристики. Тому, в деяких режимах, РТ-32 перевищує характеристики РТ-70», – порівнює військовий фахівець Віктор Ожінський.

Віктор Ожінський, начальник Центру космічних досліджень і зв’язку
Віктор Ожінський, начальник Центру космічних досліджень і зв’язку

Будівлю, у якій розташований радіотелескоп РТ-32, оновили.

МАRК-4В, на базі якої створений модернізований радіотелескоп РТ-32
МАRК-4В, на базі якої створений модернізований радіотелескоп РТ-32

У 2018 році встановили модернізовану стійку керування.

Стара стійка займала аж дві кімнати. Старе обладнання можна ще побачити у тому корпусі, де розташована наразі не відновлена антена КТНА-200 з діаметром 25 метри.

Стара апаратура займала б таких дві кімнати замість однієї шафи
Стара апаратура займала б таких дві кімнати замість однієї шафи

«А ось місце, де оператор, який управляє антеною за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та контролює стан приймача з допомогою іншого програмного забезпечення. Тут бачите ось карту зоряного неба. Всі ці дані реєструються за допомогою апаратури реєстрації, далі обробляються. Оператор працює 24 години», – розповідає Олександр Салівончик, начальник групи космічного зв'язку.

Олександр Салівончик показує модернізовану стійку керування
Олександр Салівончик показує модернізовану стійку керування

РТ-32 – універсальний і концептуальний інструмент, наголошують фахівці Центру. Дзеркало у телескопі японського виробництва, все інше, що модернізували, виготовлене в Україні. Радіотелескоп задумувався так, щоб приймати інформацію по всіх діапазонах хвиль, які доступні і проникають із космічних просторів на Землю. Зараз радіотелескоп працює у двох діапазонах, а після введення в дію приймальної апаратури діапазону 3 см – функціонуватиме у трьох одночасно ( 6,3 та 1.35 см). У планах фахівців розробити і встановити паралельну приймальну систему в діапазоні 18 см, що дозволить розширити діапазон частот, де ведуться одночасні спостереження астрофізичних об’єктів будь-якого типу.

Це фундаментальне дослідження космосу
Володимир Власенко

«У радіотелескопі наявність різних діапазонів це, як можливість розрізнення оком людини кольорів. Так само розрізняємо якісь ознаки. Кожен діапазон відповідає космічним елементам. За допомогою різних діапазонів ми можемо досліджувати наявність у певному місці чи хмарі присутність тих чи інших елементів. У цих хмарах можуть зароджуватися зорі, що впливає на виникнення планетарних систем. Тобто це велике фундаментальне дослідження космосу за допомогою радіотелескопу», – каже Володимир

Власенко, заступник начальника центру космічних досліджень. Військовий фахівець також, як і його керівник, працював у Євпаторії і змушений був покинути окупований Росією півострів.

Володимир Власенко показує "серце" телескопу
Володимир Власенко показує "серце" телескопу

Радіотелескоп виконуватиме цивільні завдання

Радіотелескоп РТ-32 – один із кращих на території України і Східної Європи. Його завдання – вирішення фундаментальних задач астрофізики, наголошує у коментарі Радіо Свобода вчена-астрофізик, доцент Інституту геодезії університету «Львівська політехніка» Любов Янків-Вітковська.

За допомогою таких телескопів виявляють і досліджують дуже далекі об’єкти, для прикладу – квазари. Такий інструмент допоможе вивчати невідомі об’єкти у Всесвіті.

Телескоп дає можливість моніторити космічний простір
Любов Янків-Вітковська

«Але це лише маленький відсоток задач, які можна розв’язувати завдяки цьому телескопу. Зараз для прикладних космічних досліджень важливо використання GPS-технологій, супутникових навігаційних систем для повсякденного життя», – каже астрофізик Любов Янків-Вітковська.

Цей телескоп, окрім фундаментальних задач, дає можливість моніторити космічний простір, управляти супутниками, які використовуються для цивільних задач. Зараз зв’язок працює за допомогою супутникових технологій, а робота радіотелескопу дає можливість створити на Західній Україні комплекс моніторингу космічних засобів різного типу з високою точністю.

«Для астрофізиків важливо сказати, звідки взявся Всесвіт. Якщо ми знатимемо про походження Всесвіту, то нам буде легше планувати своє життя. А телескопи поблизу Золочева дають можливість дослідити найдальші об’єкти, такі як квазари, тобто мати повнішу картину про весь наш Всесвіт», – пояснює астрофізик Янків-Вітковська.

Робота у центрі
Робота у центрі

Історія секретного об’єкту у часи СРСР

Збудований у 1974 році нинішній Центр космічних досліджень був закритим таємним об’єкт, який створили для забезпечення зв’язку між керівниками СРСР і США у рамках програми міжнародного співробітництва «Союз-Аполлон». Тут встановили 25 метрову антену КТНА-200, а американці надали апаратуру для забезпечення належного зв’язку.

Американська допомога СРСР
Американська допомога СРСР

Завдяки антені між собою могли спілкуватися президенти США і генсекретарі СРСР, а радянські люди – дивитися міжнародні хокейні матчі, Олімпіаду 1980 року.

Антена КТНА-200 і будівля, в якій вона розташована, потребує модернізації
Антена КТНА-200 і будівля, в якій вона розташована, потребує модернізації

Однак в антени були й інші завдання. Працівники КДБ сиділи в окремій великій кімнаті і цілодобово перехоплювали службову інформацію.

КДБ перехоплював повідомлення
Дмитро Бакун

«КДБ організував центр із перехоплення службової інформації, яка передавалася. Антена дивилася на якийсь супутник, а він, окрім основних телевізійних каналів, передавав ще на інших частотах службову інформацію для дипломатичних місій, які були розкидані в Європі. КДБ перехоплювало ці повідомлення. Центр розміщений стратегічно. Він міг захоплювати дві зони – над Атлантичним океаном та Індійським. Та, що над Атлантичним океаном, мала пряму видимість супутника на територію США, який звідти міг приймати інформацію і направляти її на Європу. Ми у європейській частині могли перехоплювати цю інформацію, передавати її на супутник, який висів над Індійським океаном і таким чином ми перехоплювали 90% цього трафіку», – каже Дмитро Бакун,начальник групи космічних досліджень.

У цій кімнаті працювали кадебісти у час СРСР
У цій кімнаті працювали кадебісти у час СРСР

У 1986 році у центрі встановили другу, вже 32 метрову антену MARK-4B, яку розробила японська компанія NEC.

Встановлення антени МАRК-4В у 1986 році
Встановлення антени МАRК-4В у 1986 році

Обидві антени працювали до 2009 року. Цього року модернізували і запустили радіотелескоп РТ-32, КТНА-200 планують відновити, як і відремонтувати будівлю, де та розташована. Бо на сьогодні радянське обладнання, яке там встановлене, це вже музейні експонати.

У 1986 році намалювали символ Львова перед входом на МАRК-4В
У 1986 році намалювали символ Львова перед входом на МАRК-4В

Плануємо досліджувати космічне сміття
Віктор Ожінський

«Наразі плануємо з КТНА-200 створити радари і станцію керування для дослідження космічного сміття, для використання у космічних місіях. Зараз є програми дослідження Місяця, Марса, інші міжнародні програми. Її ще можна і потрібно використовувати, технологічно це складні речі і потребують не лише грошових ресурсів, але й людських», – зауважив Віктор Ожінський, начальник Центру космічних досліджень і зв’язку.

Огляд з телескопу РТ-32
Огляд з телескопу РТ-32

Фахівці хочуть, щоб відновлений український радіотелескоп увійшов у Європейську РНДБ (радіоінтерферометрія з наддовгою базою) мережу. У 2023 році РТ-32 буде сумісним із засобами РНДБ-мережі США (VLBA), Європи (EVN) і може увійти до числа провідних радіоастрономічних інструментів Європи.

Центр космічних досліджень і зв'язку популяризує науку. Сюди організовують екскурсії, зокрема для школярів, щоб вони зацікавлювались Всесвітом. У планах працівників створити музей.

Читайте ще:

Його чув світ: особистий архів оперного співака Михайла Голинського передали музею Крушельницької у Львові​

Симиренки та Яхненки: українське «підприємництво з людським обличчям» у ХІХ столітті​

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG