Від початку осені 2023 року по території Росії здійснили понад 50 ударів безпілотниками. Це підрахунок Донбас Реалії на основі заяв російської влади та інформації у місцевих ЗМІ. За даними BBC, від початку року до 30 серпня було здійснено 190 таких атак по РФ, а також Криму. Чи не найвідомішими залишаються прильоти безпілотників безпосередньо по Кремлю, а також діловому центру «Москва-Сіті». Донбас Реалії поцікавились у москвичів, чи бояться вони нових ударів.
«У мене відчуття, що ми все правильно робимо»
Ялинка, яскраві вогні навколо та звична міська метушня – центр Москви має усі атрибути звичайного мирного міста перед новим роком. Зовні тут нічого не нагадує ані про війну проти України, ані про масовані атаки безпілотників на місто, найбільше з яких було у серпні. Хоча багато хто ті удари пам’ятає.
«Дуже неприємно. З урахуванням того, що в мене чоловік працює в «Москва-Сіті», то, звичайно, побоююся (нових ударів – ред.)», – відповідає на питання про можливість атак молода жінка.
«Ні, не боюся. Тому що все досить добре захищене, і взагалі у мене відчуття, що ми все правильно робимо», – натомість каже чоловік років сорока.
«Гроші в повітря кидають, і все. Намагаються залякати нас цим, а нас не залякаєш. І вони знають про це, що не залякаєш, але все одно намагаються. Все одно перемога буде за нами», – упевнений чоловік років п’ятдесяти.
Натомість молода дівчина на питання про попередні прильоти відповіла, що було «страшно», і вона відчувала, що «війна близько». А от ще одна дівчина запевняє – нічого не відчувала: «Звичайно, якби воно вдарило в мій будинок, напевно, були б якісь інші почуття, страх. А так немає нічого».
- Мапа станом на 9 серпня 2023 року
Пенсіонер, якого журналісти зустріли, каже, що не боїться: «Думаю, небо загалом закрите. Випадки можливі, так. Випадки, а боятися ні».
«Навіщо боятися? Чому бути, того не оминути. І система ППО у нас одна з найкращих у світі», – переконує інший пенсіонер.
«Сподіваємось на те, що у нас хороший захист, що перші рази навчили наш уряд вживати заходів», – відповідає жінка з дочкою, але водночас каже, що вони зараз намагаються не бувати у місцях масового скупчення людей. Натомість ще одна жінка переконує: «Відчуваю і знаю, що ми під надійним захистом».
Читайте також: «Треба ловити момент». Україна переносить війну на територію Росії?
Запитання журналіста про атаки безпілотників викликає дискусію у двох подруг.
– Ти боїшся? Я боюся. Страшно.
– Бо це людина з Пітера. Я з Москви, і не боюся. Я взагалі вірю в нашу систему протиракетної оборони.
– Я теж вірю, але все одно страшно.
«Це результат того, що відбувається у нас. Що можна відчувати – звичайно, це погано. А що ми можемо зробити із цим? Якщо нічого не зміниться, так і літатимуть», – вважає ще одна жителька Москви.
Ніякої компенсації
Донбас Реалії також стала відома історія Ігоря Деніна, жителя міста Красногорськ Московської області. У ніч проти 22 серпня 2023 року російська ППО збила безпілотник: в результаті було пошкоджено багатоповерхівку, в якій він мешкає, та автомобіль.
Згідно з документами, які ми отримали від своїх джерел в одному з розвідувальних органів України – віконні блоки та шибки у будинку полагодили, а от виплатити 350 тисяч рублів компенсації Деніну за пошкодження машини держава відмовляється. Звертався він в Адміністрацію міста Красногорськ, російське міністерство надзвичайних ситуацій та інші державні органи.
Донбас Реалії поспілкувалися з Деніним телефоном. Чоловік розповів, що це питання досі вирішується, хоча гроші йому обіцяють. Мовляв, виплата повинна надійти з федерального бюджету на рахунок адміністрації Красногорська, а ті вже мають перерахувати гроші Деніну. Але місцеві чиновники «не хочуть нічого робити».
Читайте також: Коли ти – «ціль номер один»: що відбувається на кордоні з Росією на Сумщині
На питання, чи бояться у його місті нових атак безпілотників, Денін відповів, що багато сусідів почали про всяк випадок ставити автомобілі на платні парковки подалі від будинків.
«Страх є досі у людей. У мене в дитини страх, слава богу, зараз зник. Добре, що вони поїхали на місяць до родичів. А так вона боялася навіть додому заходити. Як би не смішно це звучало, але так і є. Звук такий був. Я навіть не знаю, як його передати. Такого я не чув у своєму житті жодного разу. Я аж із ліжка впав», – поділився росіянин.
Україна офіційно не визнала причетності до жодної атаки безпілотників по території Росії. Водночас глава СБУ Василь Малюк днями заявив, що його відомство посилює роботу в тилу ворога, щоб перенести війну якомога ближче до Кремля. Пріоритетні цілі, за словами Малюка, військові бази та логістичні коридори постачань зброї.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум