Микитась під вартою «за Татарова» – адвокати і НАБУ

Справу проти забудовника Максима Микитася, за якою він опинився у СІЗО на Новий рік, порушили за його свідчення проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова – таку думку Радіо Свобода висловили адвокати забудовника. Тиск на Микитася, який є викривачем у справі Татарова, підтверджує НАБУ, про це говорять і представники інших правоохоронних органів. Сам Микитась згадує про причетність Татарова до справи «квартир для Нацгвардії» у своїх інтерв'ю. Радіо Свобода зібрало основні факти про справи Микитася і Татарова та про зв'язок між ними і виявило, що Олег Татаров пов'язаний із представниками МВС, які розслідують кримінальне провадження проти Максима Микитася.

Відомий український забудовник, герой журналістських розслідувань і колишній народний депутат Максим Микитась (якого судять за заволодіння житловою нерухомістю Нацгвардії у центрі Києва) у переддень Нового року отримав ще одне кримінальне провадження: Нацполіція підозрює його у викраденні юриста та у вимаганні коштів.

У новорічну ніч екскерівник компанії «Укрбуд» Микитась опинився в СІЗО: пізно ввечері 31 грудня Шевченківський суд Києва обрав йому запобіжний захід: тримання під вартою до 27 лютого, без можливості виходу під заставу. Суддя Наталія Аббасова оголосила, що рішення має бути виконане негайно, тож Максима Микитася повезли до СІЗО просто з зали суду.

Звинувачення проти Микитася: до чого тут Татаров?

Про те, що Микитася підозрюють у викраденні, пресслужба МВС повідомила 29 грудня 2020 року.

У відомстві уточнили, що одного з юристів, який надавав послуги Микитасю, викрали в Києві 8 грудня 2020 року – з вулиці Княжий Затон. Четверо невідомих вивезли викраденого на його власному автомобілі до одного з гаражних кооперативів, через кілька годин їх затримали, а згодом заявили і про «безпосереднього замовника».

Слідчі МВС, які розслідують цей випадок, припускають, що замовником, імовірно, є Максим Микитась. Слідчі також зробили скріншоти переписки, яку вели в месенджері один з виконавців, та інша особа, підписана як Максим Микитась.

«Отримавши всі дані про майбутню жертву, виконавці – члени транснаціонального угруповання – обманом виманили потерпілого на зустріч, де в подальшому силою заволоділи його автомобілем і за вказівкою замовника змусили потерпілого написати боргову розписку на 800 тисяч доларів», – повідомляє МВС.

Зі свого боку, захист Микитася в суді вважає, що викрадення, а також переписка, найімовірніше, були ісценовані.

Більше того, адвокати Микитася бачать ознаки того, що нову справу проти нього порушили за те, що він дав свідчення проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

Адвокат Максима Микитася Артур Габріелян наголосив на цьому в коментарі Радіо Свобода.

«Я вважаю, що нове провадження проти Максима Микитася безпосередньо пов’язане зі справою Олега Татарова. Ми бачимо, як Офіс президента, Офіс генерального прокурора і суди зробили все для того, щоб передати його справу від НАБУ до СБУ та захистити посадовця від можливого арешту. Наша судова гілка влади не є незалежною: у цій справі вона перебуває під впливом Банкової», – стверджує адвокат.

За його словами, це провадження проти Микитася відкрили саме після того, як він став співпрацювати зі слідством і дав свідчення проти Олега Татарова. Захист Микитася вважає такі дії тиском на свідка і вбачає в цьому загрозу для безпеки свого підзахисного.

НАБУ говорить про незаконний тиск на викривача

Про цей зв'язок між двома справами повідомляє і НАБУ: бюро визнає, що Микитась є викривачем у справі Татарова, який раніше обіймав одну з керівних посад в компанії «Укрбуд», та якого звинувачують у хабарництві у справі про нерухомість Нацгвардії.

«НАБУ стикається із безпрецедентним втручанням у свою діяльність через незаконні рішення: втаємничену необґрунтовану заміну прокурорів у провадженні, рішенням суддів із порушенням підсудності, зміну підслідності у справі. Ці події викликають занепокоєння щодо можливості використання заходів кримінального правового характеру задля блокування розслідувань НАБУ та незаконного тиску на викривача з метою сприяння викритим ним особам в ухиленні від передбаченої законом відповідальності», – заявляє Національне антикорупційне бюро.

Чи пов'язано взяття Микитася під варту (за фактом викрадення) із його свідченнями проти посадовця ОП? Першого січня, коли Радіо Свобода готувало цей матеріал, у МВС не дали відповідей на це та інші запитання, оскільки пресслужба відомства не відповідала на телефонні звернення.

Але на своїй сторінці у фейсбуці МВС запевняє, що ці дві справи непов'язані між собою.

Чи дійсно Микитась є викривачем, і про що саме він свідчив

Обізнаний зі справою співрозмовник Радіо Свобода у правоохоронних органах, який просив не називати його з міркувань безпеки, розповів:

«Максим Микитась надав покази одночасно з відшкодуванням 50 мільйонів гривень по справі «квартир для Нацгвардії» та зміною йому у зв‘язку із цим запобіжного заходу (з взяття під варту на нічний домашній арешт – ред.). Його покази описують обставини надання хабаря, комунікації із Татаровим щодо хабаря та що за нього вимагалося: ідеться про експертизу нерухомості. У тому числі це стосувалось безоплатного надання паркомісця (яке згадується справі про нерухомість Нацгвардії – ред.) і схеми його надання. Бо розпорядником «такого роду безоплатного нерухомого майна» для хабарів був саме Микитась. Управлінці «Укрбуду» не могли б зробити це за вказівкою Олега Татарова, поки це б не підтвердив Микитась», – пояснює співрозмовник Радіо Свобода.

За словами іншого співрозмовника Радіо Свобода у правоохоронних органах, Максим Микитась дав викривальні свідчення за кількома провадженнями, не менш резонансними, ніж підозра, яку висунули заступнику голови ОП.

«Цінність свідчень Микитася – не тільки у справі Татарова. Там також і справа щодо експрем’єра Володимира Гройсмана, і декілька справ, пов'язаних з Нацполіцією, де земля обмінювалася за невигідних державі умов. Але зараз, враховуючи, що справа з викраденням юриста має ознаки сфальсифікованості, що також доводили в суді юристи під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу і, зрештою, те, що запроторили його в СІЗО, то перспективи, що далі він підтримуватиме свої показання – примарні», – так оцінює співрозмовник Радіо Свобода наслідки арешту Микитася в новорічну ніч.

Сам Максим Микитась у своїх інтерв'ю теж підтверджує роль Татарова у справі «нерухомості Нацгвардії».

Крім того, він звернувся до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням повернути його справу, в якій фігурує Татаров, у підслідність НАБУ.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Антикорупційний суд задовольнив прохання прокуратури відкликати клопотання про арешт Татарова

Новорічна ніч: з суду – в СІЗО

Вечірній суд 31 грудня 2020 року, який відправив забудовника і екс-депутата під варту, відбувався із порушеннями, а суддю обрали в обхід системи автоматичного розподілу справ, стверджує адвокат Максима Микитася Артур Габріелян.

Він наводить кілька фактів:

• суддя дослідила лише один з трьох томів справи;
• суддя не дала захисникам достатньо часу, щоб ознайомитися зі справою;
• після перерви у засіданні у першому томі справи з'явилася низка нових документів: адвокат припускає, що їх із порушенням всіх процедур додали представники прокуратури;
• автоматичний розподіл справ оминули задля того, щоб справу розглядала саме суддя Наталія Аббасова.

Радіо Свобода знайшло підтвердження цього факту на порталі судової влади: так, 30 грудня, коли Шевченківський суд розподіляв суддів на засідання наступного дня, система авторозподілу обирала з-поміж... однієї судді, через те, що інші були у відпустці, хворіли, були відсутні чи мали іншу спеціалізацію.

Під час засідання сторона захисту оголошувала відвід прокурорам та судді й вимагала дати більше часу для ознайомлення з матеріалами справи, яких було близько 600 сторінок. Однак на хід засідання ці дії не вплинули.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Печерський суд зобов’язав генпрокурорку забрати справу про спробу дачі хабара у НАБУ і САП

Слідство проти Микитася і конфлікт інтересів

Нове провадження проти Максима Микитася, в якому йдеться про викрадення і вимагання, розслідує головне слідче управління Нацполіції. Його керівник Максим Цуцкірідзе – земляк, колега і друг Олега Татарова, заявляють адвокати Максима Микитася.

Про це говорить і низка українських медіа.

Так, головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов пише: ​

«Татаров і Цуцкірідзе – близькі друзі в житті, пов'язані багатьма спільними справами і рішеннями... Вони робили кар'єру разом».

Ми зібрали основні факти, які пов'язують керівника головного слідчого управління Нацполіції й Олега Татарова.

• Татаров і Цуцкірідзе – земляки: вони народилися в містечку Новоукраїнка Кіровоградської області.
• Татаров і Цуцкірідзе, імовірно, мають спільних родичів.
• З 2011 по 2014 разом працюють в Головному слідчому управлінні МВС. Олег Татаров – як заступник начальника управління. Максим Цуцкірідзе – як начальник одного з відділів цього управління (підлеглий Татарова), а з 2013 році – підвищений до заступника начальника управління.
• Максим Микитась в одному зі своїх інтерв'ю стверджує, що взяв Олега Татарова до «Укрбуду» саме через те, що він зберіг зв'язки та знайомства з посадовцями МВС.
• Татаров і Цуцкірідзе – є співавторами кількох наукових робіт із правознавства. Одна з них – «Розслідування масових заворушень» від 2014 року. ​

І Татаров, і Цуцкірідзе опікувалися такими розслідуваннями під час Революції гідності. Зокрема, Олег Татаров у коментарях ЗМІ спростовував факти застосування зброї проти активістів та їхнє побиття.

Максим Микитась і Олег Татаров: кого і за що судять?

• Максим Микитась – колишній власник компанії «Укрбуд». За його словами, доки він був депутатом у Верховній Раді восьмого скликання, і не мав права керувати власним бізнесом, його менеджери та бізнес-партнери привласнили собі кошти та ключові активи, і «розвалили компанію», визнає Микитась у своїх інтерв'ю.
• За даними НАБУ, Микитасю та ще сімом особам інкримінують участь у корупційній схемі, яка завдала Нацгвардії шкоду в розмірі 81,64 мільйонів гривень.
• Слідство вважає, що у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС України (з березня 2014 року – Нацгвардія ) і компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини в центрі Києва мали збудувати житловий комплекс. В обмін на земельну ділянку площею близько гектара в центрі столиці Нацгвардія мала отримати у новому житловому комплексі 50 квартир і 30 паркомісць.

«Проте у 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від квартир і паркомісць на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку на околиці Києва. Вартість цих квартир виявилася майже на 81,64 мільйон гривень меншою за вартість квартир, що мала отримати Нацгвардія на старті домовленостей», – розкрило подробиці справи НАБУ.

• Починаючи з травня 2020 року, підозрювані у провадженні ознайомлювалися з матеріалами слідства.
• 5 серпня президент Володимир Зеленський призначає заступником голови свого офісу Олега Татарова, колишнього посадовця МВС та експрацівника корпорації «Укрбуд». На той час ще не було відомо про його можливу причетність до справи про нерухомість Нацгвардії. Однак призначення посадовця МВС часів Януковича викликало протести громадянського суспільства та опозиції.
• 1 грудня 2020 року з'являється інформація про те, що одним з фігурантів справи про квартири Нацгвардії є заступник голови ОП Олег Татаров.
• 2 грудня НАБУ та САП підготували підозру Татарову, але генеральна прокурорка Ірина Венедіктова відсторонила групу прокурорів у цій справі. НАБУ у відповідь на це звинуватило посадовицю у зриві затримання Олега Татарова.
• 18 грудня НАБУ вручило Олегу Татарову повідомлення про підозру.

Ідеться про те, що він нібито міг домовитися з МВС про експертизу житла, збудованого для Нацгвардії в середмісті, яка дала змогу обміняти його на значно дешевшу нерухомість на околиці Києва. Сам Олег Татаров обурився і спростував звинувачення.

«Я публічно розберу кожну деталь цього кримінального провадження і покараю чиновника, який зарвався, правовими методами», – написав Татаров у соцмережах.

• За кілька днів, 21 грудня, Генпрокуратура передала справу, в якій фігурує Олег Татаров, від НАБУ до СБУ. Це автоматично означало, що нею вже не займаються прокурори САП, натомість за неї відповідає офіс генерального прокурора.
• 30 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд України задовольнив клопотання новопризначених прокурорів у справі й не обрав Татарову жодного запобіжного заходу.
• Наступного ж дня, 31 грудня, Шевченківський суд обрав запобіжний захід забудовнику Максимові Микитасю, який давав викривальні свідчення проти Татарова: в новорічну ніч його взяли під варту без права на заставу.

Читайте ще:

САП: Антикорупційне бюро відкрило провадження щодо Венедіктової через втручання в справу Татарова