Доступність посилання

ТОП новини

Атаки на НАБУ і САП – удар по безвізу та по підтримці Заходу?


Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник

Рішення Конституційного суду України і Верховної Ради, які ставлять під сумнів незалежність Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, стривожили українське громадянське суспільство і західних партнерів України. Такі кроки, що завдають шкоди системі антикорупційних органів, є підставою для скасування безвізу з ЄС та припинення фінансової допомоги від західних донорів, попереджають і експерти, і західні політики, і представники української опозиції.

Конституційний суд 16 вересня визнав неконституційними норми закону про створення НАБУ та призначення його керівника, наступного ж дня Верховна Рада призначила членами конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора фахівців, у доброчесності яких сумніваються і західні політики, і українські антикорупційні організації.

Частина норм закону про Національне антикорупційне бюро є неконституційними: так, президент України не мав повноважень створювати НАБУ, призначати експертів до конкурсної комісії з відбору його керівника і за підсумками конкурсу призначати його на посаду. Таке рішення ухвалила верхня палата Конституційного суду 16 вересня, розглянувши подання 50 народних депутатів.

Акція протесту під стінами Конституційного суду України. Київ, 3 березня 2020 року
Акція протесту під стінами Конституційного суду України. Київ, 3 березня 2020 року

Суд вирішив, що попередній президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, утворивши НАБУ та призначивши його директором Артема Ситника.

Втім, КСУ дозволив, щоб ці норми закону діяли ще три місяці, та зобов'язав Верховну Раду невідкладно виправити ці норми закону про НАБУ, щоб вони відповідали Конституції.

Раніше, 28 серпня, КСУ визнав неконституційним конкретний указ попереднього президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором НАБУ.

Нинішнє рішення не створює перешкод для роботи бюро, воно стосується лише повноважень президента, наголосив після рішення КСУ представник президента в цьому суді та депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Рішення КСУ не має ретроспективної сили. На момент формування НАБУ і призначення його голови все відбувалося законно. І бюро буде продовжувати роботу в звичайному порядку до зміни закону і призначення нового голови», – уточнив Веніславський в коментарі «Суспільному».

Обидва рішення КСУ (про незаконність указу про призначення директора НАБУ та про окремі норми законодавства щодо формування бюро) були цілком прогнозованими, втім, вони несуть ризики для ефективності та незалежності НАБУ, це визнавали експерти, опитані Радіо Свобода наприкінці серпня.

Про ці загрози згадував і сам директор НАБУ Артем Ситник в інтерв'ю Радіо Свобода. Ситуацію навколо НАБУ він пояснює тим, що «незалежний орган не всіх влаштовує, причому й тих осіб, які знаходяться в найвищих кабінетах».

Напередодні лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявляв, що закон про НАБУ потрібно змінювати, і передбачав, що це викличе суспільну дискусію.

Втім, як довго Ситник очолюватиме НАБУ та якою буде процедура обрання нового керівника, якщо чинні норми закону є неконституційними – на це наразі не мають відповіді ні в Конституційному суді, ні в парламенті, ні на Банковій.

САП – без «голови», конкурсна комісія – без міжнародної підтримки

Паралельно з розвитком подій навколо НАБУ в центрі суспільної уваги опинилася доля ще одного антикорупційного органу – Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

  • 15 липня Верховна Рада не змогла набрати голосів для призначення семи з 11 членів конкурсної комісії, яка має обирати голову САП та інших посадовців цього органу.
  • 21 серпня САП залишилася без свого керівника: головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький написав заяву на звільнення.
  • Того ж дня її підписала генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова.

Відтоді вона є фактичним керівником САП, доки не призначать її нового голову.

  • 3 вересня парламент зробив другу спробу призначити більшість членів комісії для проведення конкурсу на голову САП. І знову забракло голосів.
  • 17 вересня Верховна Рада 239 голосами призначила сімох з 11 членів конкурсної комісії для призначення очільника САП. Ще чотирьох має обрати Рада прокурорів. Голосів монобільшості виявилося замало: окрім неї, кандидатури підтримала фракція «ОПЗЖ» та позафракційні.

Зрештою, до конкурсної комісії увійшли:

  • Олена Бусол, доктор юридичних наук.
  • Андрій Гуджал, адвокат.
  • Олексій Дрозд, доктор юридичних наук.
  • Катерина Коваль, перша заступниця голови «Союзу юристів України».
  • В'ячеслав Навроцький, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
  • Богдан Романюк, кандидат юридичних наук.
  • Євген Соболь, доктор юридичних наук.

Цей склад конкурсної комісії розкритикували як в Україні, так і за її межами. Причому застереження щодо антикорупційного досвіду та доброчесності цих людей з'явилися ще напередодні голосування.

З критикою складу конкурсної комісії виступили західні політики.

Так, євродепутатка Віола фон Крамон попередила, що під загрозою опиняються безвіз та західна фінансова підтримка України.

«Поки міжнародна спільнота зосереджена на Білорусі, уряд України поспішно просуває кандидатів, яким не вистачає досвіду та доброчесності, обрати керівника САП. Це не спрацює. Український уряд ставить під загрозу безвіз з ЄС і запланований транш у розмірі 1,5 мільярда євро допомоги», – заявила Віола фон Крамон.

Від доброчесності комісії з відбору голови САП залежатиме подальша підтримка України з боку Сполучених Штатів та ЄС, таку заяву оприлюднило після голосування посольство США в Україні.

«США та ЄС взяли до відома рішення Верховної Ради про призначення членів комісії для вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора. Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого – доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка», – попередило дипломатичне представництво США.

Аналогічну заяву зробило представництво ЄС в Україні.

Продовжується політичний демонтаж антикорупційної системи, побудованої в попередні роки – експерт

Голова організації State Watch Гліб Канєвський в коментарі Радіо Свобода наголошує: для формування комісії з обрання керівництва САП парламент продемонстрував об’єдання партії влади та проросійських сил.

«Продовжується політичний демонтаж антикорупційної системи, побудованої в попередні роки. Я не виключаю, що після САП та НАБУ депутати від «Слуги народу» разом з опозиційними політиками, які мають явну антизахідну орієнтацію, візьмуться за те, щоб приборкати НАЗК, яке останні кілька місяців демонструвало свою незалежність, взявшись за перевірку нових депутатів і міністрів. Якщо НАЗК не приборкають – ми невдовзі побачимо публікації про численні порушення в деклараціях представників влади. Звісно, можна і далі наївно вірити, що звернення до КСУ – це боротьба за правову справедливість. Але, на мою думку, це саме демонтаж правоохоронних органів, які в останні роки дали суспільству надію, що корупція може бути подолана», – підсумовує антикорупційний експерт.

«САП намагаються добити через конкурсну комісію, яку різними покидьками хочуть заповнити «Слуга народу» і «ОПЗЖ». Скоро додавлять і поставлять свою людину з мафії», – так оцінює особи членів комісії голова соціально-політичного відділу у виданні «Ліга.Нет» Петро Шуклінов. На його думку, чинна влада системно підважує всі три органи, вертикаль яких забезпечує притягнення корупціонерів до відповідальності: НАБУ, САП та Антикорсуд.

Не менш жорсткий у своїх формулюваннях «Центр протидії корупції».

«Слуги народу» пішли на пряме порушення умов безвізу з ЄС, проголосувавши за ручну комісію з відбору керівника антикорупційної прокуратури. Попри заяви посла ЄС, послів «Групи семи», впливових євродепутатів, які застерігали, що такі голосування можуть дорого коштувати. Не дійшло. Тому знайте кому дякувати за можливе скасування безвізу. Зеленському та різним «дубінським» і «бужанським», яких він пригрів. Так, це не буде буквально завтра, але політичний процес запущено», – таку заяву оприлюднив «ЦПК».

Голова юридичного відділу «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Катерина Риженко визнає, що в Україні тривають спроби системних атак на антикорупційні органи. Але вона каже, що вважати систему антикорупційних органів знівельованою передчасно.

Ідуть системні спроби ослабити антикорупційні органи і позбавити їх незалежності
Катерина Риженко

«Системні спроби ослабити антикорупційні органи і позбавити їх незалежності однозначно ідуть. Голосування у парламенті за комісію з відбору керівництва САП це підтверджує. Однак говорити, що антикорупційні органи нейтралізовані, зарано. Є численні запобіжники, серед яких гарантія незалежності прокурорів і детективів від керівництва цих органів. Так, ми маємо цілком очікуваний супротив. Чи заважає він роботі антикорупційної системи? Так. Чи можна говорити, що її зруйновано? Ні! Але, на жаль, зараз такий етап, що реформи в Україні не рухаються вперед, а зусилля реформаторів спрямовані на те, щоб зберегти і не дати відкотити назад ті досягнення, які були після перемоги Революції гідності», – пояснює Катерина Риженко.

На всі звинувачення, критику і тривогу Заходу та українського суспільства в Офісі президента України відповіли закликом оцінювати роботу антикорупційних органів за їхніми результатами і не вдаватися до «надмірних емоцій» та «спекулятивних оцінок».

Закликаємо утриматися від надмірних емоцій усіх учасників суспільної дискусії щодо діяльності антикорупційної інфраструктури
Офіс президента

«Закликаємо утриматися від надмірних емоцій усіх учасників суспільної дискусії щодо діяльності антикорупційної інфраструктури держави, а також від спекулятивних оцінок роботи конкретних осіб на адміністративних посадах в антикорупційних органах. Шлях подолання корупції є також обов'язковою складовою для європейської та євроатлантичної інтеграції нашої держави. Мірилом ефективності боротьби з корупцією не може бути те чи інше прізвище на тій або іншій посаді. Повинні працювати інституції – незалежно від прізвищ і так, щоб керувалися виключно параметрами відповідних законів. Повинні, нарешті, суттєво збільшуватися конкретні результати діяльності антикорупційної інфраструктури. Перш за все у вигляді беззаперечних обвинувальних судових вироків. Наголошуємо, що новий керівник САП – хто б ним не став після відбору комісією – має усвідомлювати все це на сто відсотків», – ідеться в заяві Офісу Володимира Зеленського.

Що буде з НАБУ?

Протидія НАБУ з боку групи народних депутатів має на меті приборкати конкретно Артема Ситника, який демонструє свою незалежність від влади, вважає Гліб Канєвський.

Наразі обрали спосіб приборкати Ситника – через Конституційний суд
Гліб Канєвський

«Група депутатів партії влади демонструє синергію з представниками «ОПЗЖ» та позафракційних з числа колишніх регіоналів та різних агентів олігархів у парламенті. Вони регулярно роблять подання до КСУ про визнання різних положень законодавства про антикорупційні органи неконституційними. Наразі вони обрали цей спосіб приборкати Ситника – через Конституційний суд. Перед цим за допомогою медійних атак і тиску Генпрокуратури змусили піти з посади керівника САП Назара Холодницького. Натомість Ситник і НАБУ продовжують свою незалежну політику, маючи захист громадянського суспільства і міжнародних партнерів, які мають певну довіру до НАБУ», – так пояснює експерт те, що для атаки проти Антикорупційного бюро обрали саме подання до КСУ.

Нині все залежить від «монобільшості» у парламенті, який має три місяці на зміни до законодавства про НАБУ, підсумовує Канєвський.

Те, що окремі положення законодавства про НАБУ визнані неконституційними – очікуваний розвиток подій, передумови якого були закладені, ще коли минула влада формувала антикорупційні органи, пояснює Катерина Риженко.

За її словами, позитивом є те, що НАБУ не ліквідовано та його роботу не припинено, і є три місяці на виправлення законодавства. Однак є ризики, що виправлятимуть не лише норми про те, що керівництво органу і членів комісії для відбору кандидатів призначає президент, попереджає експертка.

Участь президента у формуванні НАБУ: тоді це був компроміс. Зараз він став пострілом в ногу. І невідомо, чим це закінчиться
Катерина Риженко

«КСУ дав три місяці на те, щоб виправити норми закону. І головна його претензія стосується повноважень президента. Його безпосередньо викреслили з закону про НАБУ. Але сам цей орган не визнали неконституційним. За Конституцією, президент має вичерпний перелік повноважень, і формування НАБУ дійсно немає серед них. За своєю суттю це орган виконавчої влади, відтак буде логічним, якщо його склад і керівництва формуватиме уряд. Але небезпека в тому, що сам факт виправлення закону про НАБУ – це скриня Пандори. Адже є ризики, що депутати, не зацікавлені в боротьбі з корупцією, внесуть й інші зміни, – попереджає експертка. – Тоді, в час формування НАБУ ця невідповідність була очевидною, її обговорювали, але тоді участь президента у формуванні цього органу пояснювали політичною доцільністю. Тоді це був компроміс. Зараз він став пострілом в ногу. І невідомо, чим це закінчиться. Тож треба дуже стежити за процесом змін до законодавства».

«Турбулентність» в антикорупційних органах: як реагують депутати?

Про те, що доля і НАБУ, і САП нині найбільше залежить від парламенту, погоджуються і українські експерти, і західні дипломати.

Тому журналістка Радіо Свобода Власта Лазур опитала народних депутатів та зібрала різні позиції щодо рішення Конституційного суду про неконституційність процедури формування НАБУ.

Представник «Слуги народу» Микола Стефанчук не бачить проблем у тому, щоб привести норми про НАБУ у відповідність до Основного закону.

Наше скликання ефективно виконає рішення КСУ
Микола Стефанчук

«Тут нічого проблемного немає... Я думаю, наше скликання ефективно виконає рішення КСУ», – стверджує представник монобільшості.

Андрій Осадчук, депутат від партії «Голос», пригадує, що передумови для правових проблем з антикорупційними органами заклали ще кілька років тому.

«Про це говорили ще з 2014–2015 років. Створювалося НАБУ, а також ДБР – і в них такий самий юридичний дефект: повноваження президента щодо формування цих органів та призначення директорів НАБУ і ДБР. Тож це не було несподіванкою. Єдиний спосіб врятувати антикорупційну інфраструктуру – привести її у відповідність до Конституції», – вважає опозиційний депутат.

Водночас депутат від «ЄС» Олексій Гончаренко вважає, що попередня влада створила НАБУ цілком правильно.

Порошенко призначив керівника НАБУ після конкурсу, який відбувся абсолютно прозоро
Олексій Гончаренко

«Я вважаю, що НАБУ було створено правильно, тодішній президент Петро Порошенко призначив керівника бюро після конкурсу, який відбувся абсолютно прозоро. Особисто я не бачу тут порушення Конституції. Я не знаю, як виконати це рішення КСУ після того, як минуло стільки років. Напевно, найкраще – ухвалювати зміни до Конституції», – припускає Гончаренко.

На значно більшу проблему вказує депутат від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк: за його словами, подібні рішення щодо НАБУ та САП, які розслідують корупцію та передають справи до Антикорупційного суду (ВАКС), ставлять під сумнів рішення самого ВАКС у справах проти корупціонерів.

Окрім того, Цимбалюк говорить про загрозу того, що майбутні керівники антикорупційних органів можуть бути фактично підпорядковані главі держави, а це, своєю чергою, шлях до узурпації влади.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG