Доступність посилання

ТОП новини

Міський голова Чернігова розповів про ситуацію в місті та «системні державні рішення»


Чернігів. Наслідки обстрілу російськими військами. 6 квітня 2022 року
Чернігів. Наслідки обстрілу російськими військами. 6 квітня 2022 року

Найбільш важливими для Чернігова нині є «системні державні рішення з підтримки економіки» міста – «треба дати людям робочі місця і зарплати». Про це 24 квітня в ефірі національного телемарафону повідомив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.

Атрошенко наголосив, що потрібен закон, «який би надавав економічні і податкові преференції бізнесу, який би лишався працювати в місті Чернігові, з відкладеним терміном після якогось етапу військових дій».

«За місяць ми систематизували повністю всю проблематику, пов’язану з руйнацією інфраструктури. Зараз намагаємося спільно з органами прокуратури, органами поліції систематизувати всі втрати і всі збитки, які отримали громадяни, в яких постраждали і приватні будинки, і квартири. На сьогодні є початкова співпраця з урядом в частині зважених рішень з підтримки як окремих галузей інфраструктури, так і в цілому критичної інфраструктури міста. Я сподіваюсь на подальше взаєморозуміння і реальні кроки підтримки з боку уряду», – зауважив він.

Атрошенко зауважив, що держава підтримує тих, хто переїжджає в інші регіони, тих, хто приймає переселенців у інших регіонах, але в людей, які до нього звертаються, прохання до Мінсоцполітики щодо відшкодувань і тим людям, які приймають не переселенців, а своїх же чернігівців, які лишилися без житла.

Якщо вимушені переселенці отримали дотації на дитину, каже він, то й ті, хто лишився у містах під час окупації та обстрілів теж питають, чи можуть вони отримати якісь виплати для підтримки своїх родин.

Атрошенко також зауважив, що на територію Чернігова російські війська не заходили, але на околицях є території, які потребують розмінування – це, зокрема, цвинтар Яцево. Він закликав містян не ходити в місця, що можуть бути небезпечними.

8 квітня Владислав Атрошенко заявляв, що для того, щоб відбудувати зруйнований російськими військами Чернігів, потрібно щонайменше чотири роки.

Чернігівщину звільнили від російських окупантів на початку квітня. Проте атаки з боку російських сил цього прикордонного регіону не припиняються. 15 квітня російські військові зі своєї території обстріляли з мінометів позиції українських прикордонників на Чернігівщині. 23 квітня прикордонники знов повідомили про обстріли області з території Росії.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG