Фонд Клуні «За справедливість» (Clooney Foundation for Justice, CFJ) направив три подання до Федеральної прокуратури Німеччини з проханням розпочати розслідування злочинів, скоєних в Україні.
Команда The Docket (програма CFJ) підготувала та направила три подання, щоби підтримати кримінальне переслідування порушень, вчинених в Україні, як воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Німеччині за принципом універсальної юрисдикції.
Організація подала детальні досьє щодо ймовірних правопорушників і представляє інтереси 16 постраждалих і сімей загиблих. Одна зі справ була подана спільно з постійним партнером CFJ – українською правозахисною організацією Truth Hounds.
Читайте також: Організація Truth Hounds, яка документує воєнні злочини РФ, отримала нагороду фонду Клуні
Подання також були передані до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).
«Міжнародна рішучість щодо притягнення до відповідальності за злочини, скоєні в Україні, була безпрецедентною від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зараз настав час побачити, як ця рішучість перетворюється на реальні дії. Ми розраховуємо, що німецькі прокурори стануть лідерами в цьому напрямку», – каже Аня Нейстат, юридична директорка The Docket.
Усі три досьє подані щодо командирів вищого та середнього рівня, яких The Docket ідентифікував як найбільш ймовірних причетних до злочинів. Кожне подання містить детальну доказову базу, зібрану The Docket під час чисельних польових розслідувань в Україні, а також широке дослідження відкритих джерел та інші докази – наприклад, відео- та фотоматеріали, супутникові знімки.
- Перша справа стосується невибіркового ракетного обстрілу курорту в Одеській області, в результаті якого влітку 2022 року загинули 22 людей і ще 40 отримали серйозні поранення. The Docket представляє інтереси 11 сімей загиблих і постраждалих.
- Друга справа стосується командирів російських сухопутних військ, які під час окупації Харківської області з березня до вересня 2022 року незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків. The Docket представляє інтереси родин трьох із чотирьох загиблих.
- Третя справа ідентифікує командирів російських підрозділів, ймовірно, причетних до низки злочинів, включаючи страти, катування, сексуальне насильство, мародерство та інші злочини під час окупації Київської області у березні 2022 року. The Docket представляє постраждалого від катувань та родину чоловіка, вбитого російськими військовими під час окупації.
Читайте також: «Батьки учениці загинули, а я не розуміла як їй сказати» – директорка школи з обстріляної Росією Сергіївки
Команда The Docket присвятила півтора роки опитуванню свідків, польовим місіям, аналізу документів, супутникових знімків, визначенню найкращого правового підходу та підготовці постраждалих до процесу. Нейстат висловила впевненість, що справи є дуже сильними, і вони «дадуть німецьким судам реальний шанс встановити справедливість для постраждалих».
Якщо німецька влада визнає докази, представлені проти конкретних осіб, переконливими, вона може розпочати кримінальне розслідування та видати ордери на арешт підозрюваних. Ці ордери можуть бути виконані в країнах за межами Німеччини через системи Європолу та Інтерполу. МКС також може видати ордери на арешт ключових підозрюваних.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року команда юристів-міжнародників і розслідувачів, які працюють у рамках програми CFJ The Docket, збирають докази та готують подання, що детально описують типи порушень, скоєні російськими військовими в Україні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум