Повідомлення про імовірні спроби очільника угруповання «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина співпрацювати з українською розвідкою можуть бути елементом його дискредитації або продовженням ворожнечі з міністерством оборони Росії, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Ці звинувачення (щодо ймовірних контактів із українською розвідкою – ред.) навряд чи змусять Кремль усунути Пригожина в найближчій перспективі, але можуть сприяти зусиллям з його дискредитації. Кремль, імовірно, підозрює або знає про зв'язки Пригожина з українською розвідкою і, ймовірно, для нього не були несподіванкою повідомлення WP та витік документів американської розвідки», – пишуть експерти.
Вони також вважають, що адміністрація президента РФ може готувати «механізми дискредитації Пригожина як зрадника», але навряд чи погрожуватиме Пригожину, поки угруповання «Вагнера» перебуває на лінії фронту.
«Усунення Пригожина порушило б російські позиції в Бахмуті, це ризик, на який Путін навряд чи піде. Кремль також не може легко публічно усунути і замінити Пригожина як фактичного керівника «ПВК Вагнера», оскільки це угруповання є незалежною компанією, а Пригожин не має жодної офіційної посади в російському уряді», – твердять аналітики.
15 травня речник президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що в Кремлі не вірять у правдивість повідомлень видання The Washington Post, нібито очільник угруповання «ПВК Вагнера» Євген Пригожин в обмін на відхід українських військових із Бахмута пропонував передати українській розвідці інформацію про позиції російських військових.
The Washington Post також писала, посилаючись на два неназваних українських джерела, що Пригожин справді контактував з українською розвідкою. Одне з цих джерел додає, що пропозиція була відкинута, оскільки Київ не довіряє «вагнерівцям».
