Географія утримання Росією кримських політв’язнів продовжує розширюватися, що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права і створює чимало проблем їхнім родичам, заявив аналітик правозахисної організації «КримSOS» Євген Ярошенко на пресконференції «Політв’язні Кремля: що відбувається з українцями, яких Росія утримує за ґратами?»
«Ми спостерігаємо, що зростає географія місць відбування покарання. За нормами міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла злочин, то її мають судити на окупованій території, і на окупованій території вона має відбувати покарання», – сказав Ярошенко.
За його словами, РФ вивозить кримських ув’язнених до таких місць як Салават (Башкортостан), на Північний Кавказ, до регіонів Приуралля.
«А останнім часом ми навіть фіксуємо, що політв’язні потрапляють у такі регіони як Челябінська область і Красноярський край», – додав аналітик.
Ярошенко також зазначив, що для сімей політув’язнених кримчан «дуже дорого» відвідувати рідних. «Дуже багато часу займає, щоб дістатися навіть Салавата. Це 2,5 тисяч кілометрів від Криму», – сказав він.
Крім того, у сімей виникають проблеми з отриманням послуг адвоката. «Не всі адвокати в Криму, враховуючи фінансові обмеження і враховуючи зайнятість іншими політичними справами, можуть їздити кудись на Урал чи Сибір, щоб відвідувати своїх клієнтів. Тому сім’ї змушені шукати адвокатів уже на нових місцях», – сказав Ярошенко.
Раніше дані кримського громадського об’єднання «Кримська солідарність» засвідчили, що близько 80 відсотків кримських ув’язнених, яких, за словами правозахисників (150 зі 190), переслідують із політичних мотивів, вислані до російських в’язниць.
У грудні постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що станом на кінець грудня 2023 року зафіксовано 191 випадок позбавлення волі з політичних мотивів щодо жителів Криму, 123 з них – кримські татари.
19 грудня президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції заявив, що ситуація зі звільненням кримських в’язнів Кремля, зокрема позаштатного журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, залишається «складною».
Раніше правозахисники Центру прав людини ZMINA і Кримської правозахисної групи, які брали участь у саміті «Кримська платформа», зазначали, що цивільні особи, зокрема політв’язні в окупованому Криму, набагато рідше потрапляють на обмін, ніж військовополонені.
Форум