Гуманітарна ситуація в Маріуполі погіршується, бої тривають у межах міста, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» радник міського голови Петро Андрющенко. За його словами, найбільша проблема для міста зараз – уже навіть не їжа та питна вода.
«Наразі питання більше стосується відсутності медичної допомоги, медичного супроводження, ліків. Захворювання, хронічні захворювання, люди не можуть отримувати допомогу та ліки. Крім того, ми бачимо зараз нарощення фільтрації. Чоловіків вивозять на фільтрацію, там пропонують працювати та обіцяють працю сплачувати їжею», – сказав Андрющенко.
Радник мера Маріуполя зазначив, що в трьох таборах перебувають люди, які прагнуть потрапити на підконтрольну Україні територію.
«Фактично в трьох таборах, влаштованих біля Маріуполя застрягло десь 20 тисяч людей, і близько 10 тисяч зараз перебувають у таборі що для депортації. Тобто загалом в таких таборах ми маємо десь 30 тис. маріупольців», – сказав він.
Андрющенко підтвердив, що велика кількість містян із дітьми знайшли прихисток в укриттях заводу «Азовсталь». За його даними, окупаційні сили намагаються змусити людей пересуватися містом за перепустками.
«Уже кажуть, що ця перепустка буде підставою для перебування на вулиці, взагалі для пересування навіть у межах одного району. Ми вважаємо, що це ще одна форма фільтрації. І мабуть, це підготовка для паспортизації вже або Росії, або псевдореспублік», – додав Андрющенко.
Озвучені дані також підтвердили кілька маріупольців, які нещодавно залишили місто, але мають зв’язок з родичами та близькими, які залишаються в Маріуполі.
З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
