Доступність посилання

ТОП новини

Припинення вогню не означатиме, що Україна згодна на заморожений конфлікт – Зеленський


Володимир Зеленський припустив, що режим припинення вогню можливий лише в разі його зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним
Володимир Зеленський припустив, що режим припинення вогню можливий лише в разі його зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним

Україна не піде на замороження російської агресії не своїй території, повідомляє президент Володимир Зеленський. Про це він повідомив під час участі в сесії Wall Street Journal CEO Council Summit, передає Офіс президента.

Зеленський звернув увагу на те, що навіть попри спроби ООН евакуювати цивільних із Маріуполя, обстріли міста не припиняються.

Читайте також: Кремль відмовляється від терміну «денацифікація», бо росіяни не розуміють суті – журналісти-розслідувачі

Він припустив, що режим припинення вогню можливий лише в разі його зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним.

«Якщо в нас буде зустріч із президентом Путіним, тоді на цей час буде режим припинення вогню. Оскільки в іншому разі не буде зустрічі. І тоді, можливо, ми з ним домовимося особисто. Він особисто має брати на себе зобов’язання щодо припинення вогню. І бажано публічні», – цитує Зеленського його пресслужба.

Водночас президент зауважив, що режим припинення вогню не означатиме, що російські війська можуть залишитися там, де вони зараз перебувають.

Читайте також: «Це ще не перемога, але вже результат» – Зеленський про евакуацію з «Азовсталі»

«Ми не підемо на заморожений конфлікт», – сказав голова держави.

Він констатував, що наразі не бачить готовності Росії припинити вогонь. Водночас для України першочерговим завданням є максимальне витіснення російських військ зі своєї території, а глобальною метою – відновлення територіальної цілісності, заявив Зеленський.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

XS
SM
MD
LG