Допомогти Україні зберегти свої позиції у боротьбі з російською агресією Заходу набагато вигідніше та дешевше для США, ніж дозволити Києву програти, заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Допомогти Україні зберегти свої позиції шляхом постійної військової підтримки Заходу набагато вигідніше та дешевше для США, ніж дозволити Україні програти. «Заморозити» конфлікт гірше, ніж продовжувати допомагати Україні у боротьбі – це просто дало б Росії час і простір підготуватися до відновлення війни, щоб завоювати Україну та протистояти НАТО. Допомогти Україні відновити контроль над усією або більшою частиною її території було б набагато вигідніше, оскільки це відштовхне російські сили ще далі на схід. Найкраще те, що підтримка України, а потім допомога у її відбудові поставила б найбільшу та найбоєздатнішу армію на європейському континенті на передову оборону НАТО – незалежно від того, приєднається Україна зрештою до альянсу чи ні», – заявляють аналітики.
У ISW попереджають, що раптовий провал західної допомоги, ймовірно, рано чи пізно призведе до краху здатності України стримувати російську агресію, а за такого сценарію війська РФ могли б просунутися аж до західного українського кордону та створити нові військові бази на кордонах Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Аналітики зазначають, що у разі повної окупації РФ України НАТО не зможе захиститися від цього силами, які зараз перебувають в Європі.
«Сполученим Штатам доведеться перекинути велику кількість американських солдатів уздовж усього східного кордону НАТО від Балтійського до Чорного моря, щоб стримувати російський авантюризм і бути готовими відбити російську атаку. Сполученим Штатам також необхідно буде назавжди передислокувати значну частину свого парку літаків-невидимок в Європу. Вартість цих оборонних заходів була б астрономічною і, ймовірно, супроводжувалася б періодом дуже високого ризику, коли американські війська не були б належним чином підготовлені або дислоковані, щоб протистояти Росії або Китаю», – додають в Інституті вивчення війни.
В ISW зауважують, що цей текст призначений для реалістичної дискусії щодо відмови від допомоги Україні.
«Американський народ просять витратити багато грошей на допомогу Україні у боротьбі з Росією, і недарма вони також задаються питанням, якою буде фінансова ціна відмови від допомоги Україні. Це есе призначене виключно для того, щоб служити відправною точкою для реалістичної дискусії, що базується на даних, щоб відповісти на це запитання», – пояснюють аналітики.
Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що без допомоги союзників Україні доведеться воювати з Росією самостійно, як на початку повномасштабного вторгнення.
Читайте також: Без допомоги США є «великий ризик програти війну» – Єрмак у Вашингтон
Протягом повномасштабного вторгнення Росії українські сили залежать від очолюваної США коаліції країн, яка надала зброю, а також економічну й соціальну допомогу на десятки мільярдів доларів. Зараз потік американської допомоги близький до виснаження – якщо Конгрес США не підтримає пропозиції президента Байдена.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум