В Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили занепокоєння вимогами у США і в Росії до засобів інформації з інших країни реєструватися як «іноземні агенти» і назвали їх неприйнятними.
Як повідомили в апараті представника ОБСЄ у справах свободи засобів інформації Арлема Дезіра, він написав листи владам США і Росії з проханням пояснити підстави для вимог до певних медіа-організацій реєструватися за законами цих країн про «іноземних агентів», а також наслідки цих вимог для здатності згаданих засобів інформації і їхніх журналістів вільно працювати в цих країнах.
За його словами, вимога реєстрації як «іноземний агент» вочевидь накладе додатковий адміністративний тягар на згадані медіа-організації і стане тавром для цих організацій і для їхніх журналістів.
Арлем Дезір закликав США і Росії переглянути свої позиції і відмовитися від вимог до засобів інформації реєструватися як «іноземні агенти».
При цьому представник ОБСЄ не зробив ніякої різниці між законами США і Росії зі словесно однаковим визначенням «іноземних агентів», які, як звертали увагу у США, принципово різняться.
Американський закон вимагає реєструватися як іноземні агенти фізичних чи юридичних осіб, що представляють інтереси іноземних держав у «політичній чи квазі-політичній ролі». Така реєстрація передбачає розкриття зв’язку з іноземним урядом та інформації про пов’язану з цим діяльність і отримане за неї фінансування і не накладає ніяких обмежень, зокрема, щодо поширення новин та інформації.
За широко критикованим у Росії й у світі російським законом, відомим як «закон про іноземних агентів», ухваленим 2012 року, неурядові (некомерційні, як їх називають у Росії) організації, що отримують кошти чи майно з-за кордону й займаються «політичною діяльністю», мають самі зареєструватися як «іноземні агенти» чи бути зареєстровані примусово з накладенням штрафу. Такі організації зобов’язані, зокрема, на всіх своїх матеріалах підписувати себе «іноземним агентом», а також подавати набагато більше звітності урядовим органам.
Через широке трактування поняття «політична діяльність» до «іноземних агентів» записали й десятки організацій, що займаються правозахистом, соціологією, доброчинністю, освітніми проектами чи захистом довкілля. Критики заявляють, що справжньою метою запровадження закону було змусити замовкнути незалежні голоси.
Днями російська фінансована державою телемережа мовлення за кордон RT зареєструвалася у США як «іноземний агент» на вимогу Міністерства юстиції країни. В Росії стверджували, ніби це може вплинути на свободу слова, але не змогли пояснити, яким чином.
Відтак у Росії Державна дума, нижня палата парламенту, терміново ухвалила законопроект про розширення статусу «іноземного агента» також на іноземні засоби інформації. У Москві заявляли, що це не є порушенням свободи слова і свободи поширення інформації. Але, хоча закон іще не набув чинності (його ще має схвалити верхня палата парламенту і підписати президент), Мін’юст Росії вже звернувся до деяких редакцій і проектів Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода, що працюють для Росії і окупованого нею Криму, з листами попередження про очікувані, хоча ще не уточнені, перешкоди для їхньої діяльності у зв’язку з новим законом.
