Які товари завозять до окупованого півдня з анексованого Росією українського Криму? Чи є дефіцит продуктів і ліків у регіоні? Як ставляться російські окупаційні сили до місцевих підприємців? Про те, як російські товари витісняють українські на окупованому півдні – в новому випуску програми проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Закриття торговельних мереж
Гуманітарна ситуація на окупованій частині Херсонщини залишається складною. Російські військові блокують українські гуманітарні вантажі і не дозволяють надходити продуктам, лікам та іншим засобам першої необхідності. Водночас відомо, що російські окупаційні сили завозять на Херсонщину товари з окупованого Криму і вимагають платити за них у рублях. Про це раніше повідомляв депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута в інтерв’ю «Новинам Приазов’я» підтвердив, що російські військові не пропускають українські гумвантажі до регіону, натомість сприяють ввезенню товарів на Херсонщину з Криму.
Начальник управління корпоративних комунікацій корпорації «АТБ» Сергій Демченко розповів «Новинам Приазов’я», що магазини цієї мережі не працюють на територіях, які окуповані російськими військами, зокрема, йдеться про Херсон і захоплену територію Херсонської області.
Можливості постачання саме у Херсон та окремі населені пункти області наразі немає. Постачання товарів туди неможливеСергій Демченко
«Стосовно Херсону та Херсонського регіону там, де зараз присутні російські війська і є окупація, компанія не веде господарської діяльності. Ті магазини, що там є, там будуть дорозпродані товари та зачинені. Можливості постачання саме у Херсон та окремі населені пункти області, наразі немає. Постачання товарів туди неможливе у зв'язку з військовими діями й через присутність російських військ. Можлива релокація персоналу, якщо буде можливість виїзду з цих регіонів, ви знаєте, що є певні складнощі, тому що російські війська в більшості не випускають жителів з захоплених регіонів до України (підконтрольні українським військовим території – ред.). Якщо буде можливість вивозу, то буде певна дислокація персоналу магазинів», – сказав він.
Голова правління організації «КримSOS» Денис Савченко зазначив, що в перші дні окупації південного регіону російські військові розграбували велику кількість продовольчих мереж і аптек. Українські товари тоді, за даними організації, вивезли на територію окупованого Криму та до Росії. Тепер жителі окупованої частини Херсонщини змушені купувати російські товари, які завозять з Криму.
Змушують громадян Херсонщини брати та користуватися російською гуманітаркою або купувати російські продукти за завищеними цінамиДенис Савченко
«Насильницькими методами змушують громадян Херсонщини брати та користуватися російською гуманітаркою або купувати російські продукти за завищеними цінами. Херсонська область славиться соняшниковою олією, згідно з свідченнями, ми знаємо, що в тій «гуманітарці», яку росіяни завезли на територію області, там траплялися продукти мереж або та ж соняшникова олія. У вигляді опору жителі намагаються купляти продукцію місцевих виробників, фермерів і селян. Люди місцеві зараз не в змозі – багато хто – базових товарів собі дозволити, ціни дуже сильно виросли з моменту початку окупації», – розповів Савченко.
«Єдиний шлях доставлення ліків – під загрозою»
Волонтер із Херсону Денис Суханов зазначив, що постачання продукції з Криму станом на зараз не носить системного характеру. Українські товари, за словами волонтера, в магазинах також присутні.
Що стосується цигарок, то це челноки, які купують десь у Криму, привозять сюдиДенис Суханов
«Так, звичайно, постачання з Криму є, але це постачання не системне, тобто це звичайні підприємці. Так, є люди, які привозять фурами, можна називати це великими партіями. Що стосується цигарок, то це челноки, які купують десь у Криму, привозять сюди. Я не знаю, може, якась мережа там вибудована. Що стосується постачання українських продуктів чи ліків, є і те, та інше. Тобто з вільної території України також постачаються продукти. Наприклад, бачив яйця українські по 50 гривень, а російські яйця по 40 гривень. Ціна, звичайно, не така, як на вільній Україні – вона підвищена, але, все ж таки, вже не по 60-70 за десяток», – зазначив він.
Що стосується ліків, їх переважно завозять українські волонтери, але вже є в аптеках реалізація і російських медикаментів, додає він.
Волонтер із Херсону також розповів, що розрахунки в магазинах міста здійснюються зазвичай у гривні: готівковим або безготівковим способом.
Інша волонтерка з Херсону Ірина Саліхова повідомила, що на сьогодні залишається шлях, яким в область можна довезти українські медикаменти, але є ризик, що російські військові його закриють.
«Ціни захмарні»
Депутат міської ради Голої Пристані Херсонської області Юрій Зеленін розповів, що ціни на продукти у місті зросли. Також у Голій Пристані спостерігається дефіцит ліків. За інформацією депутата, медикаменти можна отримати або від волонтерів, або купити завезені з Криму ліки за підвищеними цінами.
«З гуманітарною ситуацією у нас все дуже погано, оскільки «зелених коридорів» нема і військові Російської Федерації намагаються будь-яким чином підвести нас до того, щоб ми брали у них гуманітарну допомогу, користувались їхніми подачками. Звичайно, що в Голу Пристань вони ще не привозили, хоча діалог з місцевою владою щодо цього був. Всі відмовились від її прийняття, ну в принципі, якщо вони її привезуть, ніхто не зможе їх зупинити», – розповів він «Новинам Приазов’я».
За даними депутата, в Голій Пристані овочів та м’яса поки вистачає, але «ціни захмарні».
Банки не працюють, пошта не працює, готівкових коштів немає, з ліками у нас криза, вся надія на волонтерівЮрій Зеленін
«Порівнюючи їх з київськими цінами, то в рази вищі. Для розуміння, найменша ціна на цукор – 65 гривень за кілограм, м'ясо – 200 гривень за кілограм. Найдешевші макарони – 40 гривень. Банки не працюють, пошта не працює, готівкових коштів немає, з ліками у нас криза, вся надія на волонтерів, які возять ліки. І їх також немає. Хтось возить з Криму, але також там ціни захмарні. Тобто гуманітарна катастрофа вже наближається і наближається дуже швидко», – додав Зеленін.
Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів, що в магазинах Генічеського району Херсонщини наявні продукти як російських, так і українських виробників. Також, на думку правозахисника, збереження розрахунків у гривні є важливим елементом спротиву окупації.
«Бердянськ повернувся у 1990-і роки»
Бердянськ мені нагадує той, що я пам’ятаю з дитинства, з 1990-х років. Бо ринок перетворився на товкучку, що була ранішеВіктор Дудукалов
В окупованому Бердянську ситуація з наявністю продуктів вже вирівнялася, каже колишній депутат Бердянської міської ради Віктор Дудукалов. Але, за його даними, спостерігається дефіцит засобів гігієни.
«Проблема залишається із засобами гігієни, бо памперсів або немає, або вони дуже дорогі, жіночі засоби гігієни, я знаю, що є проблема теж, бо свого часу розкупили, всі «Єви» (торговельна мережа – ред.) рознесли, всі магазини, що відкривалися. І зараз Бердянськ – щодо цін, щодо торгівлі і щодо організації безпосередньо цього процесу – мені нагадує той, що я пам’ятаю з дитинства, з 1990-х років. Бо ринок перетворився на товкучку, що була раніше», – розповів Дудукалов.
Є підозра, що вони виготовлені в Придністров’ї, є такі в нас думки. Бо вони сильно дешеві і погані, і по них неможливо нічого зрозумітиВіктор Дудукалов
Він також повідомив, що у Бердянську з’явилися «товари невідомого походження»: «З’явилися безліч різних джерел, звідки вони беруться, бо можна в Бердянську зараз купити, до прикладу, червоні «Мальборо» з написом по периметру, там де целофан, написано «Duty Free». Я не знаю, звідки вони беруться. Є також окремі категорії цигарок, я не уточнюю назви, але по них, по зовнішньому вигляду, по штрихкоду, по маячках акцизним, взагалі неможливо зрозуміти, звідки вони. Є підозра, що вони виготовлені в Придністров’ї, є такі в нас думки. Бо вони сильно дешеві і погані, і по них неможливо нічого зрозуміти».
Ексдепутат Бердянської міської ради розповів, що «російські окупаційні сили тиснуть на місцевих підприємців, змушують проходити «реєстрацію» і платити так звані «податки» представникам окупаційної влади. Віктор Дудукалов зазначив, що багато підприємців відмовляються від такої співпраці і залишають Бердянськ.
«І такий ще фактор, який я взагалі не знаю, мене як юриста тішить до сміху, бо вони намагаються утворити таку «податкову систему» середніх віків. От сьогодні у 2022 році вони запрошують підприємців прийти, дати копії документів – перелік такий, що дайте те, що є», – повідомив він.
«Податкова система», яку намагається застосувати Російська Федерація тут дуже проста, в залежності від того, як тобі визначить той «клерк» окупаційної адміністрації чи окупаційної мерії, він ставить тобі відсоток від прибутку, який ти повинен платити як «податок». І найголовніше – що «податок» сплачується готівкою, тобто готівкою відносиш в руки якомусь там «співробітнику», – розповів ексдепутат.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
