Як влада Маріуполя планує відбудовувати місто після його деокупації? Чому, за попередніми оцінками, відновлення Маріуполя займе близько 10 років? Як оцінюють прогноз відбудови міста самі маріупольці? Яким буде Маріуполь у випадку тривалої окупації Росією? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- На відновлення Маріуполя піде від 7 до 10 років, а його відбудова коштуватиме понад 14 млрд доларів, повідомив мер міста Вадим Бойченко. За його словами, через війну у Маріуполі знищено чи пошкоджено 1356 багатоповерхових будинків. Також розбомблено 40% приватного сектору. Більшість із цього не підлягає реконструкції. Тому в планах – будівництво нових об’єктів, зазначив мер.
- Бойченко уточнив, що експерти попередньо оцінюють вартість відновлення інфраструктури для проживання там 220-ти тисяч людей у понад 14 млрд доларів. Назвати остаточні цифри допоможе оцінка зруйнованих будинків після деокупації. За словами мера Маріуполя, про готовність допомагати у відбудові вже заявив Європейський інвестиційний банк та великий український бізнес.
- 9 липня Бойченко заявив, що українська влада повернеться до Маріуполя в березні-квітні 2023 року. В коментарі виданню 0629.com.ua він повідомив, що «має підстави» для того, щоб називати саме таку дату.
«Місто, в якому хочеться жити»
Вадим Бойченко зазначив, що міськрада співпрацює з різними експертами із міст, які були зруйновані під час Другої світової війни, такими, як Гданськ, Варшава, Дрезден і Роттердам. Посадовець виказав сподівання, що у так званому «плані Маршалла» для всієї України буде окремий розділ для Маріуполя.
Він стверджує, що місто буде звільнене у грудні-січні, потім два місяці триватиме розмінування, і вже у березні – квітні влада увійде до міста, і розпочнеться відбудова. Приблизно через три місяці з планом відновлення Маріуполя зможе ознайомитись кожен відвідувач центрів «Я – Маріуполь» і залишити відгуки або проголосувати за проєкт, зазначив Бойченко.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у коментарі «Новинам Приазов’я» пояснив, що сума 14 млрд доларів, яку озвучив міський голова, не включає витрати на відновлення заводів, порту та іншого бізнесу.
Андрющенко зазначив, що всю комунальну інфраструктуру в Маріуполі потрібно будувати заново. За його словами, на це піде 2-3 роки. Також влада Маріуполя хоче зробити акцент на курортних можливостях міста.
У нас точно буде гарна набережна, буде геть інша забудова міста і по висоті, і по якості, і за місцем розташуванняПетро Андрющенко
«Ми точно розуміємо, що це місце приморське зрештою. У нас точно буде гарна набережна, буде геть інша забудова міста і по висоті, і по якості, і за місцем розташування. Це пов'язано із тим, що всю інфраструктуру, її треба будувати наново. Водопостачання, водовідведення, теплопостачання – це все наново, а це означає, це великий виклик, а з іншого боку – великі можливості», – сказав радник мера.
Андрющенко розповів, що після відбудови Маріуполя, цілком ймовірно, що в місті вже не домінуватимуть робітничі професії. Також зміниться вікова структура місцевого населення.
«Ми розуміємо, що буде геть інша економіка, більш вільна, більш спрямована на підприємців, більш спрямована на фрілансерів, щось сучасне, будемо дивитися. Якщо в нас було більш вікове місто, ми мали багато літніх людей, ми розуміємо, що вже так не буде. Ми маємо зробити місто таке, щоб приїхавши, хотілося там жити», – наголосив Андрющенко.
Радник мера Маріуполя також зазначив, що термін відбудови для міста впродовж 10 років є аргументованим. Саме такий термін знадобиться аби «вийти на довоєнний стан».
Буде знесено те, що має бути знесено, зрозуміло, що можна відновити, якісь будинки, це займе десь два рокиПетро Андрющенко
«За два роки, приблизно, ми плануємо підійти до того, що будемо будувати будинки, тобто буде готова до того інфраструктура, водопостачання, електропостачання і все інше. Буде знесено те, що має бути знесено, зрозуміло, що можна відновити, якісь будинки, це займе десь два роки. Потім ще три роки – це безпосередньо будівництво, вже запуск, відновлення. Вже піде етап за етапом, коли місце почне вставати», – пояснив Андрющенко.
Він також зазначив, що висока ймовірність відновлення роботи металургійного виробництва, але в новому ключі.
«Зі заяв «Метінвесту», із заяв Рената Ахметова (український політик, народний депутат, до структур якого належать маріупольські заводи – ред.), вони мають стратегічний намір відновлення комбінату Ілліча, може «Азовсталі». Тобто розуміють, що це буде інше металургійне виробництво, аніж було, я думаю, що російські бомби позбавили нас минулого, то це буде скоріш за все вже чиста металургія. І це не буде мати негативного впливу на екологію, то ми можемо говорити про курортне місто», – наголосив Андрющенко.
В інтерв’ю виданню «НВ» Ринат Ахметов заявив, що через знищення внаслідок бойових дій «Металургійного комбінату імені Ілліча» й заводу «Азовсталь» втрати металургійної групи «Метінвест», що належить Ахметову, можуть сягати 20 мільярдів доларів.
Шанс «позбутися шкідливого виробництва»
Журналістка з Маріуполя, головна редакторка видання «0629.com.ua» Анна Романенко зазначила, що після деокупації «Маріуполь отримає нові можливості для розвитку туризму». Крім того, місто матиме шанс позбутися екологічно шкідливих виробництв.
Маріуполь може отримати шанс стати містом сучасної металургіїАнна Романенко
«Ми нарешті отримуємо можливість позбавитися такого екологічного забруднювача як «Азовсталь». Там дуже багато вільних майданчиків, де можна було б побудувати два заводи «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча. Це були б сучасні виробництва, екологічні, навіть якщо металургійні. Маріуполь може отримати шанс стати таким містом сучасної металургії. Містом, де люди можуть отримувати класні робочі місця з високим рівнем зарплати, причому працювати, без шкоди своєму здоров'ю», – каже Романенко.
Експерт Центру дослідження суспільства Cedos, урбаніст Іван Вербицький зазначив, що цифра 14 млрд доларів, яку озвучив мер Маріуполя, є приблизною, але підкреслює масштаб необхідних робіт.
Експерт розповів «Новинам Приазов'я», що терміни відбудови Маріуполя залежатимуть від обраної стратегії відбудови. Але зараз займатися цим питанням ще зарано.
«Можна відбудовувати, як було і є приклади міст, які після Другої світової були відновлені, як було. Центр Варшави, якій було зруйновано вщент, але зараз виглядає як середньовічне місто. Це був ретельний процес реконструкції історичних будівель, коли їх буквально камінь за камінчиком відновлювали в тому вигляді, як було. Це – один процес, інший, коли ми перевинаходимо місто заново, можливо, після війни і економіка, і інші речі будуть працювати інакше», – пояснив урбаніст.
Іван Вербицький зазначив, що на сьогодні першочерговим завдання є забезпечення людей житлом і роботою, відбудова закладів навчання та соціального піклування.
«Передчасні та провокаційні заяви»
Директор Агентства розвитку Приазов'я, політолог Костянтин Батозський вважає заяву мера Маріуполя про деокупацію міста в грудні-січні передчасною та, навіть, провокаційною.
Коли лунають такі гучні заяви, це дезорієнтує людей, які будують там якісь свої планиКостянтин Батозський
«Ми пам'ятаємо, з досвіду минулої війни, минулої фази війни, що коли лунають такі гучні заяви, це дезорієнтує людей, які будують там якісь свої плани. Сподіваються на те, що ситуація зміниться, але ми не знаємо, у нас немає інформації станом на зараз вважати, що найближчим часом Маріуполь ми повернемо під наш контроль. Коли наші війська підуть в наступ, коли вже буде очевидно, що питання перемоги – це виключно питання близького часу, тоді можна робити такі заяви», – підкреслив політолог.
Батозський вважає, що відновлення політичного життя неможливе водночас після деокупації. Також він зазначив, що міська рада Маріуполя може втратити легітимність, і у місті призначать військово-цивільну адміністрацію.
Не факт, звісно, що на посаду повернеться мер міста – чинний Вадим БойченкоКостянтин Батозський
«Наприклад, в місті не будуть присутні більшість депутатського корпусу, більшість цих людей виїхала, не факт, що вони повернуться. Значить не буде легітимності в міській раді, значить буде створена військово-цивільна адміністрація. І в рамках роботи військово-цивільної адміністрації можливо налагодження керування, якогось управління. Ну і не факт, звісно, що на посаду повернеться мер міста – чинний Вадим Бойченко. Бо призначення керівника військово-цивільної адміністрації відбувається центральною владою з Києва», – пояснив Батозський.
На думку політолога, перш ніж створювати план відновлення Маріуполя, потрібно проаналізувати, що призвело до окупації міста, і як його розвивати, щоб ситуація ніколи не повторилася.
Не знаю, де гірше зараз вижити – в Африці, в умовах голоду, чи в МаріуполіКостянтин Батозський
Батозський зазначив, що умови життя у Маріуполі зараз є неприйнятними. У випадку тривалої окупації на місто чекає лише занепад.
«Я не знаю, де гірше зараз вижити – в Африці, в умовах голоду, чи в Маріуполі. В умовах того ж самого голоду. Ми також знаємо, просто з досвіду, що Росія вже тривалий час, 8 років, окупувала Крим і окремі райони Донецької і Луганської областей. За ці всі роки ми не бачили якихось супер великих проєктів, які б от повністю змінили життя людей на краще і перетворили ці регіони на якісь оази розвитку», – аргументував політолог.
Плани від окупантів
22 червня віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив, що в окупованому Маріуполі «обстеження всіх будівель майже завершено і розпочато будівництво соціальних об'єктів та житла». Про це російський чиновник повідомив в інтерв'ю телеканалу «Росія-24». За його словами, російський уряд розглядає сценарій розвитку Маріуполя до 2035 року з кількістю жителів – близько 500 тис.
Влада РФ схиляється до думки, що завод «Азовсталь» зупиняти не потрібно. Хуснуллін пояснив намір перезапустити комбінат необхідністю робочих місць. Також російський віцепрем'єр зазначив, що «відновлення Маріуполя обійдеться Росії досить дорого».
«Ми дивимося як додатково посилити портові потужності, дивимося як розвивати туризм, як зробити рекреаційні зони і які види бізнесу взагалі ще можна розвинути на території Маріуполя. Витрати на цю роботу поки складно оцінити, але вони досить великі», – сказав Хуснуллін.
Тим часом, російські окупаційні сили зізнаються, що не можуть відновити водопостачання у Лівобережному районі Маріуполя. Про це 8 липня повідомило видання 0629.com.ua, посилаючись на підконтрольні окупантам пабліки у соціальних мережах.
Представники російських окупаційних сил пояснюють, що через численні пошкодження водопровідних мереж у Лівобережному районі, який вони називають зараз Орджонікідзевським, неможливо заповнити систему водою. Також відомо, що раніше в Маріуполі, при спробах відновити електропостачання, через численні короткі замикання спалахували пожежі.
Ватажок незаконного збройного угруповання «ДНР» Денис Пушилін 11 липня в ефірі телеканалу «Росія 24» заявив, що, «з огляду на масштаби руйнувань у місті, Маріуполь не буде повністю відновлений до вересня цього року, як обіцяли раніше». Пушилін стверджує, що «у маріупольському морському порту вже повністю відновлено електропостачання і незабаром він стане важливим торговим хабом». Також, за його словами, до першого вересня планується здати 1011 квартир у новому мікрорайоні.
«Роботи веде військово-будівельна компанія, триває будівництво нового мікрорайону. Крім квартир там буде облаштовано і соціальну сферу», – зазначив Пушилін.
Нещодавно Донбас.Реалії повідомляли про те, що підрядником будівництва в Маріуполі стала російська «Военно-строительная компания» (ВСК). Компанія перебуває у підпорядкуванні Міністерства оборони Росії та будує об’єкти на його замовлення. Однією з основних її спеціалізацій є будівництво військових містечок.
Як зазначають журналісти, «компанія відома тим, що будувала помпезний храм Міністерства оборони Росії неподалік Москви. Відомий цей храм, зокрема, тим, що у ньому зберігається кашкет Адольфа Гітлера та інші трофеї».
В матеріалі приводять дані з сайту компанії, з яких видно, що вона веде одразу кілька будівництв на окупованій частині Донбасу. Окрім Маріуполя, це Луганськ, відновлення монумента на Савур-Могилі та прокладання водогону від Ханженківського водосховища на окуповану частину Донецької області.
«Однак, саме маріупольське будівництво яскраво висвітлюється та, очевидно, є показовим об’єктом», – сказано в матеріалі.
«Гірші за хрущовки»
Журналістка з Маріуполя Анна Романенко повідомила, що частина жителів, які залишаються в місті, більше не мають свого житла. Люди вимушені перебувати у підвалах та інших тимчасових приміщеннях, непридатних для життя взимку. Вона вважає, що російські окупаційні сили розуміють всі складнощі підготовки Маріуполя до періоду холодів. До побудови нового житла зараз в Маріуполі журналістка ставиться скептично.
Новий житловий комплекс гірший за хрущовки, майже без фундаментуАнна Романенко
«Авральним порядком почали будувати новий житловий комплекс, він гірший за хрущовки, майже без фундаменту. Таке житло панельне нашвидкуруч. Я не знаю, як воно буде опалюватися, бо питання не тільки в стінах. У місті немає та не буде газу. Більша частина котелень зруйнована в місті, як вони будуть виходити з цього я не знаю. Можливо електричні обігрівачі ставити», – розповіла журналістка.
Романенко має сумніви, що новозбудовані окупантами квартири дістануться саме маріупольцям.
«Це і будівельники, і нова окупаційна адміністрація. І всім цим людям немає, де жити. Частина з них, за моєю інформацією, зараз мешкає на Білосарайській Косі, де дуже багато порожніх будинків місцевої еліти, і вони там займають ці будинки, але ж це не розв'яже проблему знаходження влади в місті. Тому я впевнена, що частина цього житла піде і військовим російським, і для російських окупантів. Тому, де залишаться маріупольці, – це велика проблема», – вважає Романенко.
- Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
- Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
