Чому російські військові обстрілюють Нікополь, Марганець і відтепер деокупований Херсон? Як це впливає на життя у цих містах? Коли ці обстріли можуть припинитися та що потрібно для відступу російської армії з лівобережної частини півдня України, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські військові продовжують обстрілювати населені пункти Дніпропетровської та Херсонської областей, розташовані на правому березі Дніпра. В ніч на 19 листопада російська армія здійснила обстріли трьох громад Нікопольського району, повідомив начальник військової адміністрації району Євген Євтушенко. За його даними, близько шістдесяти снарядів і реактивних боєприпасів упали на населені пункти Марганецької, Мирівської територіальних громад і на Нікополь. Зафіксовані пошкодження приватних, багатоквартирних житлових будинків і автомобілів, зазначив посадовець.
- Міський голова Нікополя Олександр Саюк 20 листопада повідомив, що російські військові вночі знову обстріляли місто, внаслідок чого були пошкоджені 15 приватних житлових будинків, 4 багатоповерхівки, будівлі гуртожитку та навчального закладу, 6 господарчих споруд і 2 автомобілі. Також, за словами мера, пошкоджені газогони та лінії електропередач.
- Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук 18 листопада повідомив, що вогонь ведеться з території окупованого Енергодару через річку Дніпро. Відстань між Енергодаром і Нікополем – від 4 до 19 кілометрів, розповів Лукашук. Він додав, що відстань через річку порівняно невелика, тому обстріли досить точні як з артилерії, так і з реактивних систем залпового вогню.
- Лукашук додав, що частина людей виїжджає на ніч, а вдень повертається до Нікополя на роботу. У місті продовжують працювати великі підприємства та місцеві жителі отримують там порівняно великі зарплати, каже посадовець.
- Міський голова Марганця Нікопольського району Геннадій Боровик 20 листопада також повідомив, що російська армія продовжує обстрілювати громаду з боку Енергодару. За словами мера, під ударом знову опинилися села прибережної території. Люди не постраждали. Пошкоджені житлові будинки та господарчі споруди, зазначив Боровик. Він закликав місцевих жителів «бути готовими до будь-яких ситуацій» та порадив «підзарядити телефони, павербанки та інші пристрої», а також «підготувати запаси води, свічок, ліхтарі та все необхідне, що може знадобитися».
Десятки загиблих
Голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що ситуація в регіоні залишається напруженою через постійні обстріли Мирівської, Марганецької, Червоногригорівської громад та Нікополя.
Майже 130 людей травмовані. Вони отримали поранення різного ступеня важкості. Це також цивільні людиЄвген Євтушенко
«Наразі, на жаль, маємо сумну статистику у вигляді 31-ї людини, які загинули. Це цивільні жителі району, які жодним чином не пов’язані з бойовими діями або, скажімо так, з недружніми діями у бік окупантів. Майже 130 людей травмовані. Вони отримали поранення різного ступеня важкості. Це також цивільні люди. Зруйновано близько 630 багатоповерхівок. Це різні ступені руйнування, починаючи від вибитих шибок, закінчуючи провалами в стелях і руйнуваннями стін. Зруйновано близько 1500 приватних будинків», – повідомив голова військової райадміністрації.
Євтушенко також зазначив, що в Нікопольському районі оперативно працюють комунальні служби. Крім того, він відзначив роботу волонтерів.
«Триває робота з підготовки району до опалювального сезону та зими, яка буде важкою. Розгортається мережа «пунктів незламності» на території. В громадах триває роздача паливних матеріалів, дров за держпрограмою для населення. Дуже добре працюють служби, які відновлюють мережі, які страждають щоночі з кожним обстрілом. Максимально впродовж доби відновлюються всі пошкодження. Енергетики тримають свій фронт. Також тривають відновлення газо- та водопостачання», – сказав посадовець.
Бояться, але повертаються
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з деякими жителями Нікополя та запитали, як вони переживають обстріли та чи не планують виїжджати з міста.
«Морально тяжко, що одні люди під обстрілами цілодобово. Була можливість, ми виїжджали, місяць побули та повернулися назад у місто. Вже третій місяць знову тут», – розповів житель Олександр.
Дехто відверто зізнається, що перебувати в місті страшно.
Тільки, щоб не стріляли, тільки це. Щоб не було цього страху для дітейЖителька Нікополя Ольга
«Тяжко. Тому що дуже страшно, а так вже звикли. Весь час тут. Хочеться тут лишитися – у рідному місті. Буває важко, бо холодно, а так якось справляємося, вже звикаємо. Тільки, щоб не стріляли, тільки це. Щоб не було цього страху для дітей, для нас усіх, тільки це», – поділилася жителька Нікополя Ольга.
У місті залишаються переважно пенсіонери, які або не можуть, або вже не хочуть виїжджати.
«А куди їхати? Я – стара жінка, куди їхати? Ви що, ні, я нікуди не поїду. Дуже тяжко. Не спимо взагалі. Поки ще гроші є, ходимо купуємо моркву, яблука», – зазначила Валентина.
«Нікуди не подінешся. Людей дуже мало, багато виїхали, місто спорожніло. Стоїмо на вулиці, дихаємо, хоч з кимось поспілкуємося. Виходимо на базар торгувати, як виходить. Якщо починають з вечора бомбити, то ідемо до бомбосховища. У нас під будинком є бомбосховище, там сидимо до ранку. Коли рідко, раз на годину, то вдома сидимо. Дві стіни, там ховаємося», – розповіла ще одна жителька Людмила.
«Під ударами електромережі»
Журналістка з Нікополя, представниця громадської організації «Прихист» Анна Целуйко розповіла, що гуманітарна ситуація в місті, з огляду на постійні обстріли, є прийнятною.
Першими під удар потрапляють лінії електропередач і буває таке, що певний час ми перебуваємо без світла та водиАнна Целуйко
«Зважаючи на ту ситуацію, в якій ми живемо вже п'ятий місяць, то більш-менш прийнятна. Дефіциту, як такого, взагалі немає. Всі магазини, аптеки, якась критична інфраструктура, лікарні, амбулаторії, все це працює. Щодо комунікації, якщо якийсь масштабний обстріл, то першими під удар потрапляють лінії електропередач і буває таке, що певний час ми перебуваємо без світла та води. Треба віддати належне нашим комунальникам. Саме вони дуже швидко все це лагодять. Буквально 3-4 години й все відновлюють: світло, воду, газ, інтернет», – запевнила вона.
Журналістка розповіла, яких масштабів набули пошкодження будинків у Нікополі.
«На сьогодні маємо близько дві тисячі зруйнованих або пошкоджених будинків. Це як багатоквартирні будинки, так і приватний сектор. Також руйнувань і пошкоджень зазнають лікарні, школи, коледжі. Але дуже швидко відновлюється. У нас зараз є три будинки багатоквартирні, які зазнали найбільших руйнувань. В одному будинку немає взагалі шести квартир. Тобто снаряд влучив настільки сильний, що просто три поверхи зруйнувало вщент», – повідомила Целуйко.
Вона зазначила, що укриття, які є в місті, зараз облаштовують необхідними для комфорту комунікаціями.
«Люди ховаються, хто живе у приватному секторі, здебільшого у власні підвали, а багатоквартирний ходить до спеціальних укриттів. Зараз їх облаштовують спеціальними, і конвекторами, і якимось альтернативними джерелами опалення, щоб люди взимку почувалися комфортно», – зазначила жителька Нікополя.
За словами Целуйко, молодь переважно виїхала з міста.
Діти, жінки, молодь виїхали, залишилося багато пенсіонерівАнна Целуйко
«Наразі взагалі як такої евакуації у нас не було оголошено. Люди самостійно, хто хотів, той і збирав валізи, їхав у більш безпечні місця. З міста виїхали близько 70% людей. Тобто зараз проживають приблизно 40 тисяч. Це ті люди, які працюють на наших промислових підприємствах, комунальники. Діти, жінки, молодь виїхали, залишилося багато пенсіонерів. Люди виїжджають до Польщі, Чехії, Німеччини та до Західної України», – повідомила журналістка.
Вона також розповіла, що про потреби жителів Нікополя, які постраждали від російських обстрілів.
«Будівельні матеріали, але також хочу зазначити, що наша міська влада знайшла декілька благодійних організацій, які також допомагають місту з OSB, плівкою, шифером. Наразі нагальна потреба саме у будівельних матеріалах. Якісь альтернативні джерела опалення, можливо, генератори, щоб люди не мерзли», – зазначила Целуйко.
«Щодня виїжджаємо з колегами на місця обстрілів, і люди вже кажуть, що якщо на початку вони міняли скло на скло, то зараз міняють OSB на OSB. Тому що останнім часом прильоти плюс-мінус в одні й ті самі райони стаються. Люди вже навіть не плачуть. Міська влада забезпечує абсолютно всім. Немає такого, що у вас вибило вікна, та ви маєте йти на ринок і самостійно купляти», – запевнила вона.
«Херсон під вогневим ураженням»
- Російські військові також із лівого берега Дніпра обстрілюють нещодавно звільнений Херсон. 21 листопада заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський повідомив, що внаслідок обстрілу, який стався цього дня, постраждали місцеві жителі. Російська армія атакувала цивільну інфраструктуру міста.
- В оперативному командуванні «Південь» 18 листопада повідомили, що російські окупанти обстрілюють правий берег Дніпра реактивними системами залпового вогню, мінометами та важкою артилерією. За інформацією українських військових, зараз росіяни тримають під вогневим ураженням Херсон, Чорнобаївку та Антонівку.
- 16 листопада російські військові вчинили мінометний обстріл Херсону. Внаслідок цього від осколкових поранень загинув місцевий житель, повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора. Також поблизу влучення снаряда пошкоджено вікна в багатоповерховому будинку, зазначили у відомстві.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів, що російські військові обстрілюють саме житлові райони Херсону.
Останні декілька діб тривають саме обстріли з лівобережжя, з району ОлешокСергій Хлань
«Це помста за те, що люди не дослухалися до їхньої так званої евакуації, не виїхали на лівий берег Дніпра та, відповідно, не відправились до РФ. Тому окупанти продовжуватимуть тероризували Херсон обстрілами. Перші дні обстрілів не було, було чути вибухи з розмінування інфраструктури та будівель, які залишили за собою окупанти. А останні декілька діб тривають саме обстріли з лівобережжя, з району Олешок», – повідомив «Новинам Приазовʼя» Хлань.
Обстріли російських військових заважають лагодити пошкоджену інфраструктуру Херсону та загалом впливають на безпеку у місті, каже депутат.
Вони ведуть обстріли ствольною артилерією. Це абсолютно неточна артилерія, і куди воно може прилетіти, ніхто абсолютно не знаєСергій Хлань
«Ми бачили світлини, там де окупанти били майже по центру міста, вибухи і по дорогах були, і по будинках. Звичайно, це все заважає, це нові виклики та повинні розуміти, що залишається небезпека якраз з боку ось цих хаотичних обстрілів. Тому що вони ведуть обстріли ствольною артилерією. Це абсолютно неточна артилерія, і куди воно може прилетіти, ніхто абсолютно не знає. Тому треба бути максимально уважними та убезпечити себе поки триває така ситуація», – наголосив політик.
За словами Хланя, великою проблемою в Херсоні є відсутність сирени, що має сповіщати про повітряну тривогу.
«Люди навіть не можуть зрозуміти, коли перейти в сховище, коли переховуватися від можливих обстрілів. Ви знаєте, за час окупації люди навчилися розуміти небезпеку і переховуватися. Херсон, можна сказати, не готувався по сховищах, а був окупований з перших днів фактично. Наші ЗСУ абсолютно ніколи не обстрілювали Херсон, а виключно військову інфраструктуру хірургічно точно знищували у Херсоні та передмісті. Тому такої потреби у людей не було до сьогодні», – підкреслив депутат.
«Відтиснути окупанта від Дніпра»
Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан зазначив, що російська армія обстрілює Нікополь і Марганець, зазвичай, з території Енергодару. Зокрема, Запорізької АЕС.
«Росіяни хаотично обстрілюють міста для того, щоб викликати зворотну реакцію, щоб потім знімати відео та викладати в мережу, як українці обстрілюють ЗАЕС. Це єдина причина, через яку росіяни з-під Енергодару обстрілюють Марганець та Нікополь», – запевнив експерт.
Полковник запасу ЗСУ вважає, що російські військові обстрілюватимуть у Херсоні не лише військові, а й інфраструктурні об'єкти.
Росіяни не хочуть залишати Херсон у прямому розумінні цього слова. Намагатимуться не дати йому житиРоман Світан
«Поки що вони намагаються працювати в контрбатарейній боротьбі. Українські війська почали обстріл з правого на лівий берег, випалювати росіян десь у глибину 20-25 км. Але можуть бути провокації, пов'язані з обстрілами мирного населення. Особливо у Херсоні – об'єктів інфраструктури та критично важливих для життєдіяльності міста. Росіяни не хочуть залишати Херсон у прямому розумінні цього слова. Намагатимуться не дати йому жити», – зазначив Світан.
За його словами, артилерійські обстріли не загрожуватимуть Херсону, якщо російська армія відійде від Дніпра.
«Якщо говорити про армійську артилерію, армійські засоби поразки, то їх (російських військових – ред.) треба щонайменше відігнати кілометрів на 25-30 від Дніпра, чим зараз і займається наша артилерія. Відігнати основні частини армійської артилерії від Дніпра, щоб вони не змогли обстрілювати Херсон», – сказав Світан.
«Залишаються ще два дуже небезпечні види озброєнь – ракета С-300, яка дістає до 100 км. Це та ракета, яка постійно турбує Миколаїв, ці ракети можуть турбувати і Херсон. По них з нашого боку можна працювати «Хармами» – це авіація, це радіолокаційні ракети, які щонайменше зможуть глушити локатори радіосистем, які наводять ракети. Залишається ще далека арта типу «Піон», дістають вони до 47 км. Це та артилерія, з якою доведеться працювати лише «Хаймарсами», – пояснив експерт.
Херсонщину буде звільнено, до кінця року ми будемо заходити до КримуРоман Світан
Світан вважає, що деокупація лівобережної частини півдня України може відбутися так само стрімко, як і звільнення правобережної Херсонщини.
«Ми маємо перерізати сухопутний коридор, який йде з Росії у бік лівого берега Херсонщини. Лише в цьому випадку росіянам доведеться йти до Криму та, звісно, підуть з лівого берега. У грудні точно Херсонщину буде звільнено, до кінця року ми будемо заходити до Криму. Від’єднаємо лівий берег від Росії, а далі кілька тижнів, і він буде зачищений», – запевнив експерт.
- Херсон повернувся під контроль України 11 листопада Міністерство оборони України повідомило, що до міста заходять ЗСУ. Шляхи відступу російських окупантів перебувають під вогневим контролем української армії, повідомили у Міноборони. Того ж дня у центрі міста підняли український прапор.
- 12 листопада у звільненому Херсоні почали працювати законні обласна та міська військові адміністрації, а також Служба безпеки України та Національна поліція.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 14 листопада заявив, що Херсон – «територія Росії».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
