Як в Україні будуть визнавати освіту, здобуту в окупації? Які можливості це надасть жителям захоплених регіонів? Чи багато студентів перебувають за кордоном і чи планують вони повертатися до України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Верховна Рада України у листопаді ухвалила законопроєкт про визнання освіти, здобутої на окупованих територіях. Для цього запроваджують механізм, що визначає процедуру атестації як для учнів, так і для студентів. Для отримання шкільного атестата учнями з окупованих територій після 9 та 11 класів потрібно буде пройти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію.
- Випускники закладів вищої освіти, своєю чергою, для підтвердження професійної кваліфікації також зможуть пройти додаткову атестацію. У законі сказано, що у такому випадку результати навчання можуть бути визнані в обсязі не більше, ніж 75 відсотків загального обсягу освітньої програми. Також результати навчання не визнаватимуться за переліком спеціальностей та професій, які затвердить уряд. Ідеться, наприклад, про вчителів історії чи правоохоронців.
- Окрім того, законом передбачене право жителів окупованих територій на здобуття освіти або продовження навчання на території інших регіонів України коштом державного чи місцевого бюджету з наданням місця в гуртожитку.
- Як повідомляє «Громадське», підтримати цей законопроєкт закликали правозахисні організації. Там зазначали, що через окупацію протягом більш ніж 9 років, сотні тисяч українських дітей вимушені були здобувати освіту на захоплених Росією територіях. Але через те, що Україна не визнає документи про їхню освіту, постає питання щодо працевлаштування чи продовження навчання.
«Не визнавати документи, але визнати знання»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з автором нового закону, народним депутатом України, членом комітету Верховної Ради з питань освіти Романом Грищуком. Він розповів, що нові норми дозволять визнати знання, які люди отримали під час окупації, і суттєво спростять цей процес.
«Ми не можемо визнати жодні документи, які видані окупаційною владою там. Але ми можемо визнати знання, які отримали наші люди, знаходячись в окупації. В законі ми сказали декілька речей. Скільки максимум можемо визнати з освітньої програми? Це 75%. Тобто, якщо людина каже, що я здобула по цій освітній програмі бакалаврат, і ми підтверджуємо абсолютно, всі знання по цьому, все одно людина один рік має українознавчу компоненту в закладі вищої освіти завершити, для того, щоб ми могли визнати саме українську вищу освіту», – пояснив він.
Депутат каже, що новий закон – це потужний сигнал підтримки людям, які живуть в окупації. За його словами, ініціатива цього законопроєкту відходила від людей. Багато хто готовий переїжджати з окупації на підконтрольну владі України територію, але не готовий наново вчитися тому, що вже й так вміє.
«Умовно, ми працюємо з одним медиком, який здобув вищу медичну освіту під час окупації, переїхав в Київ, де хоче працювати, бо має досвід медика, проте змушений був вступати на перший курс в Університет ім. Богомольця. При чому він уже працював і він готовий був підтвердити всі свої знання, але не існувало процедури», – пояснив Грищук.
«Іспити без виїзду з окупації»
Експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько у коментарі «Новинам Приазов'я» підкреслив, що новий закон врегульовує, як питання вступу до закладів вищої освіти, так і питання отримання документів.
«У нас доволі багато очікувань від тих змін, які будуть внесені. Проте на сьогодні існують певні системи й певні схеми для дітей з ТОТ, за якими вони мають можливість отримати не тільки освіту, а й самі документи. Існує два основних шляхи. Перший – екстернат, коли дитині потрібно скласти величезну кількість іспитів. Там 7 іспитів або ДПА вони зараз називаються так, а також підсумкових атестацій з різних предметів, частково за 9 клас та 11 класи. Це приблизно близько 20 атестацій, які їм потрібно здати і потім вони отримують звичайне свідоцтво, яке раніше назвалося атестатом», – сказав він.
Також з 2015 року і донині діє спрощена система вступу до закладів вищої освіти, каже експерт. Втім, новий закон має покращити цей процес.
Зараз спрощення система діє через освітні центри «Крим – Україна» та «Донбас – Україна». Вона передбачає, що діти з ТОТ складають три іспити, два з яких – Історія України та українська мова, а далі по певному профілю.
Почали запроваджувати практику, коли іспити можна скласти онлайнОлег Охредько
«Після цього вони беруть участь у конкурсі на вільні місця. Для дітей з ТОТ виділяється 10% від загальної кількості бюджетних місць у звичайних закладах. І 20% або навіть більше в закладах вищої освіти, які повинні були виїхати з ТОТ. Цього року почали запроваджувати практику, коли ці іспити можна скласти онлайн, не виїжджаючи з окупації», – розповів Охредько.
Важливо, що новий закон також врегульовує питання навчання жителів окупованих територій у закладах фахової передвищої освіти, додав експерт.
«Але там теж є свої особливості. Наприклад, можна визнати не більше 75% від загальної кількості, інші потрібно буде перескладати або здавати. Зрозуміло, що діти там не вивчали ні українську мову, ні історію України, не інші фахові питання. А також ряд професій і ряд спеціальностей, по яких неможливо визнати освіту з деяких питань – політологія, юриспруденція. Таким чином цей законопроєкт намагається врегулювати всі питання щодо освіти і будемо чекати тільки вже рішення Кабміну і профільних міністерств, які відповідають за ці питання», – додав він.
«Якісна українська освіта гарантована»
Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський розповів, що у цьому закладі продовжують навчатися близько 200 студентів з окупованих територій.
«Вони продовжують брати участь в реальному навчальному процесі. Тут питань немає, ми контролюємо цей процес, маємо метадані та коли ми будемо зараховувати відповідні заліки й далі державні іспити, ми можемо гарантувати і українському суспільству, і європейській спільноті, і світовій спільноті, що диплом, який отримала людина, він точно підтверджений виконанням цього навчального плану.
Якщо людина має високий рівень внутрішній мотивації, то навіть в таких архіскладних умовах доступу до академічного контенту, використовуючи технологічний інструментарій, який надає ХДУ, вона може здобути гарну освіту. У нас гарна професура, доцентура, гарний контент», – запевнив ректор.
«Центри з визнання дипломів»
У процедурі визнання освіти, здобутої на окупованих територіях, важливо звертати увагу на якість знань, вважає Співаковський. Так, коли, наприклад, українські дипломи проходять процедуру нострифікації у США чи в Європі, є визначені механізми – відповідні додатки, навчальний план, порівняльні таблички.
Диплом – це довіра до освіти, яку отримала людинаОлександр Співаковський
«Тобто це відповідна процедура, бо диплом – це не просто папірець, а довіра до освіти, яку отримала людина. Я думаю, будуть і наскільки я бачив з проєктів, будуть створені відповідні центри, де буде проходити відповідна процедура визнання цих документів. Тобто це можуть бути додаткові якісь іспити, додаткові модулі. Без таких процедур дуже важко визнавати документ від людини процес навчання якої ми не контролювали», – зауважив він.
Шанси на повернення студентів
Зараз близько третини студентів і викладачів херсонського університету перебувають за кордоном, розповідає ректор. Решта – у різних регіонах України. Виш має дві платформи, одна з них – у прифронтовому Херсоні, де є певні безпечні умови, комп'ютерна база, Старлінки, резерви живлення. Тож частина занять проводиться безпосередньо в місті, а 90% – у дистанційному режимі.
До кінця війни практично ніхто повертатися не будеОлександр Співаковський
«У нас 9% студентів знаходиться на території Херсонської області і приблизно така ж кількість наших викладачів. Що я можу сказати про те, чи будуть повертатися студенти і викладачі? Одразу хочу сказати, що з тих настроїв, що ми знаємо, до кінця війни практично ніхто повертатися не буде», – поділився Співаковський.
Водночас є ініціатива скасувати стипендії студентам, які навчаються в українських вишах, але виїхали за кордон. Про це нещодавно повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. За його словами, ця економія коштів дозволить збільшити виплати студентам, які залишились в Україні.
Ректор Херсонського державного університету вважає, що студентам важливо виплачувати стипендії за результатами їхнього навчання, де б вони не перебували.
Стипендію потрібно платити, незалежно від того, де знаходиться студентОлександр Співаковський
«Це дуже чутливо, один студент, інший студент, одному дали, а іншому ні. Є рейтинги, оцінки, тому стипендія забезпечується тут абсолютно чітко. Якщо ми хочемо, щоб вони поверталися, якщо ми хочемо дати їм сигнал, що ми про вас пам'ятаємо, ми вам даємо не тільки освіту, а за результатами вашої роботи навчаннями, даємо академічну стипендію, її потрібно платити, незалежно від того, де знаходиться студент. Це український студент, він точно буде навчатися, він точно після цього повернеться в Україну і буде працювати на Україну, де б він не був», – вважає Співаковський.
- Москва на окупованих територіях України запроваджує власні стандарти освіти, залучаючи до навчання українських дітей учителів із Росії, а якщо їх бракує – і студентів педагогічних вишів, дослідив влітку цього року Інституту масової інформації.
- Дослідники доходять висновку, що русифікація освіти на окупованих українських територіях може відповідати кваліфікації «культурного геноциду», концепцію якого розробив юрист Рафаель Лемкін, автор першого договору ООН з прав людини та Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Форум