Доступність посилання

ТОП новини

«Підвал, комендатура, закриття бізнесу». Як живуть українці в окупації на півдні після «заборони» гривні?


Чи вдалося окупантам повністю «заборонити» гривню на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей? Чи намагаються місцеві жителі зберегти українську валюту? Як окупанти карають підприємців, які продовжують користуватися гривнями? Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо 6 грудня заявив, що з 1 січня 2023 року обіг гривні у регіоні «припиниться». Він зазначив, що розрахуватися в магазині або сплатити за послуги можна буде лише в російських рублях. Так само здійснюватимуться розрахунки за житлово-комунальні послуги, а також інші «платежі та збори». Жителі, які мають готівкові заощадження у гривнях, після 1 січня зможуть обміняти їх на російські рублі у відділеннях банків, які працюють на окупованій частині Херсонщини, зазначив Сальдо. Про заборону користуватися гривнями з 1 січня 2023 року повідомляв також призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький.
  • Російські окупаційні сили з 1 січня «заборонили» обіг гривні на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей. Місцеві жителі обмінюють запаси гривні на рублі або шукають точки, де ще можливо перевести в готівку гроші з карток українських банків. За даними заступника начальника Бердянської міської військової адміністрації Олександра Пасічника, розрахуватись українською готівкою можна лише в маленьких магазинчиках. Ціни вказані в рублях. Термінали українських банків не працюють з 1 січня.
  • В окупованій Каховці Херсонської області російські військові проводять рейди з вилучення з обігу гривні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військових, російські окупанти перевіряють торговельні точки у місті на наявність у них української валюти та погрожують підприємцям вилученням готівки й товару, якщо у когось з них знайдуть гривні.

«Завезли з Росії фіскалів»

Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що місцеві жителі намагаються зберегти гривні, попри тиск, який чинять окупанти.

Привезли з Росії своїх фіскалів. Вони займаються тим, що вишукують, де обіг в гривні здійснювався, щоб накладати на людей великі штрафи
Олександр Самойленко

«Десь на ринках, на таких, де немає касових апаратів або іншого офіціозу, люди приймають гривню, і вони намагаються залишити в обігу. Вони (окупанти – ред.) сьогодні дійшли до того, що привезли з Росії своїх фіскалів. Вони займаються тим, що вишукують, де обіг в гривні здійснювався, щоб накладати на людей великі штрафи або запроторюють їх десь у буцегарню для того, щоб відбити бажання використовувати нашу валюту», – стверджує він.

Втім, жителі окупованої частини Херсонщини змушені дедалі більше користуватися російською валютою, каже голова облради. Він нагадав, що всі соціальні виплати від української держави нараховуються і зберігаються, люди зможуть ними користуватися після деокупації території.

«Закрилися магазини»

Голова Каланчацької територіальної громади Херсонщини Світлана Фоміна розповіла, що у цьому регіоні окупанти також проводять рейди із вилучення української валюти.

До 1 січня деякі російські окупанти розраховувалися гривнями. У них багато було гривні, й вони шукали тільки українські продукти
Світлана Фоміна

«Я знаю, що на ринках люди все одно виносили свої продукти, продавали, то навіть проводили цілі рейди, підсилали людей, щоб люди не могли розраховуватися і брати гривні. Але я знаю, що гривня ходить. До 1 січня деякі російські окупанти розраховувалися гривнями. У них багато було гривні, й вони шукали тільки українські продукти, бо російські їм не підходили», – повідомила голова громади.

Фоміна зазначила, що жителі Каланчака можуть обміняти гривні на рублі у місцевому банку, який відкрили російські окупаційні сили.

Жителі окупованої Херсонщини вимушені розраховуватися рублями
Жителі окупованої Херсонщини вимушені розраховуватися рублями

«Здається, курс 1 до 1. Це зовсім невигідний курс. Знаю, що люди їздять до Криму, щоб поміняти там 1 до 1,25. Люди можуть обміняти гривні на рублі, але багато хто не хоче це робити. Я вам хочу сказати, що окупаційна влада ввела рубль з 1 січня примусово. Люди не згодні, й вони не хочуть рублі, їх просто примушують розплачуватися рублями. Але люди все одно шукають вихід, щоб розраховуватися гривнею», – запевняє жінка.

Голова Каланчака також розповіла, що окупанти попередили місцевих підприємців про застосування штрафів у випадку виявлення розрахунків у гривнях. Сума штрафу для продавця становить 100 тисяч російських рублів, для власника магазину – 300 тисяч рублів.

У нас багато підприємців з 1 січня просто закрили свої магазини. Просто закрили, бо вони не хочуть брати рублі
Світлана Фоміна

«Тиснули військові. Приходили, для когось це буде штраф, а до іншого це, можливо, буде арешт і, крім того, вилучення майна, якщо будете користуватися гривнею. У нас багато підприємців з 1 січня просто закрили свої магазини. Просто закрили, бо вони не хочуть брати рублі, а беручи гривні, ризикують своїм життям. І це не тільки в Каланчаку, це і по селах закрилися магазини. Звичайно, це важко пересічному мешканцю, бо їм треба буде десь купувати продукти, але люди не згодні з рублем», – повідомила Фоміна.

Мер Каховки Херсонської області Віталій Немерець зазначив, що окупанти проводять так звані перевірки торговельних точок і змушують підприємців користуватися рублями. Втім, більшість досі використовують у розрахунках гривні, каже мер.

Мер Каховки стверджує, що розрахунки в гривнях ще можливі
Мер Каховки стверджує, що розрахунки в гривнях ще можливі


«Можна розрахуватись (гривнею – ред.) майже в усіх торговельних точках і майже за всі послуги. Є винятки, коли десь не беруть гривні, але досить мало таких випадків. Взагалі перші дні цього року були дуже напруженими», – каже мер Каховки.

«Була інформація, що буде заборона користуватися гривнею, і люди трошки панікували, відверто переживали. Тому що ніхто не знав, як діяти, робив на свій страх і ризик, приймав гривні та продовжував приймати. Хтось говорив, що закриває взагалі свої об’єкти торгівлі. Зараз гривнями можна розрахуватися, і люди користуються гривнею», – додав він.

«Здорожчання гривні»

Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв зазначив, що користуватися гривнями на окупованій частині цієї області зараз «дуже проблематично».

«Заборонено приймати гривню суб’єктам господарювання під час здійснення торговельних операцій, і наразі такий єдиний легальний шлях – це здати українську гривню у відділеннях російських банків за курсом, який визначає сам банк. Зазвичай він є невигідним, і тому великим попитом банки серед населення не користуються. Єдине, якщо це готівка, то є попит і навіть іноді трапляються черги, щоб здати гривню на рублі. У людей немає іншого вибору, бо ти не можеш купити харчі ані на ринку, ані в магазині за гривні».

Ротонда на набережній Азовського моря, що є одним із символів міста Бердянська, який окупований військами РФ з весни 2022 року
Ротонда на набережній Азовського моря, що є одним із символів міста Бердянська, який окупований військами РФ з весни 2022 року

Депутат розповів, де в регіоні залишається попит на гривню.

«У нелегальних обмінниках досі є така послуга, можна обміняти гривню, якщо вона на картках. Вона навіть є дорожчою, ніж готівкова гривня. Різниця може становити десь 20-30%», – зазначив Тімофєєв.

Гривня на окупованій території здорожчала – це значить, що за одну гривню можна придбати більше товарів і послуг, ніж було раніше
Павло Тімофєєв

«Наразі сама гривня на окупованій території здорожчала – це значить, що за одну гривню можна придбати більше товарів і послуг, ніж було раніше. Чому так сталося? Тому що дуже великий попит серед середнього класу, який не довіряє російському рублю. Вони її (гривню – ред.) переводять на підконтрольну територію, вони інвестують або вкладають в доларові депозити. І тому зараз курс гривні проти рубля становить 1 до 2», – стверджує депутат.

Російські окупаційні сили у цьому регіоні також проводять перевірки підприємців з метою виявлення гривень, додав Павло Тімофєєв.

«Зараз там правові методи не працюють, і тому суб'єкти господарювання розуміють, якщо ти будеш щось робити не «за правилами», то тебе очікує підвал, комендатура, закриття бізнесу. Тому там такі правові методи, як штрафи, попередження – таке не працює», – зауважив депутат.

З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

  • Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію окупованих територій чотирьох українських областей: Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської. Україна та Захід засудили цю спробу анексії.
  • 11 листопада минулого року Міноборони України повідомило, що окупований російськими військами з березня Херсон повертається під контроль української армії.
  • Проте лівобережжя Херсонщини все ще перебуває під контролем російських військ, а також частини Запорізької области та Донбасу.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG