Які заклади вищої освіти російські військові захопили на окупованій частині півдня? Чи багато викладачів пішли на співпрацю з російськими окупаційними силами? Які можливості для вступу мають абітурієнти з нині окупованих територій, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- У Мелітополі російські окупаційні сили захопили Таврійський державний агротехнологічний і Мелітопольський педагогічний університети, повідомили 27 травня в Запорізькій обласній військовій адміністрації. Згідно з інформацією, цього дня «співробітники Таврійського державного агротехнологічного університету повідомили, що в будівлю вишу увірвалися зі зброєю російські військові, так само сталося і в Мелітопольському педагогічному університеті. Співробітникам повідомили, що обидва навчальні заклади відтепер об’єдналися і викладачі мають написати заяву на перехід до об’єднаного «університету» або ж звільнятися».
- Єдиним так званим «ректором» оголосили підполковника і колишнього старшого викладача Харківського університету внутрішніх справ Андрія Чуйкова. З публікацій в українських ЗМІ відомо, що 2014 року він попросив вибачення перед активістами «Антимайдану» за участь в операції зі звільнення Харківської ОДА та зірвав погони.
Скільки викладачів пішли на співпрацю?
Ректорка Мелітопольського державного педагогічного університету Наталія Фалько в коментарі для «Новин Приазовʼя» назвала новостворений окупантами «заклад» «фейковим». За її даними, більшість викладачів університету перебувають на підконтрольній владі Україні території, деякі залишаються на окупованій частині, але продовжують працювати за українським законодавством. Викладачів, які пішли на співпрацю з російськими окупаційними силами – меншість, стверджує ректорка.
На співпрацю із окупаційною адміністрацією погодилась меншість, їх близько 25% викладачівНаталія Фалько
«Обидва державні університети наразі є тимчасово переміщеними та продовжують працювати на підконтрольній владі Україні території. Тому створення цього псевдоуніверситету не вкладається в голові. На співпрацю із окупаційною адміністрацією погодилась меншість, їх близько 25%. Більшість викладачів залишилися працювати у нас в університеті. Є викладачі, які залишаються на тимчасово окупованій території, але вони відмовилися від співпраці (з окупантами – ред.) і продовжують працювати у нашому українському виші у дистанційному форматі», – прокоментувала вона.
Наталія Фалько зазначила, що російські окупаційні сили «намагаються тиснути на студентів», які залишилися на окупованій частині регіону, і схиляють їх до навчання за російською програмою. За словами ректорки Мелітопольського педуніверситету, більша частина студентів не погоджується на таку співпрацю.
«Наразі ми дуже активно співпрацюємо з нашим студентським самоврядуванням, яке перебуває на окупованій території. Вони мають дуже тісні зв’язки зі студентським активом, студентськими радами, старостами, більшість студентів відмовляються від співпраці та навчання у фейковому університеті. Але є сім’ї, де пропагуються такі речі, і вони мають дуже сильний вплив і тиск», – пояснила очільниця вишу.
Намагаються інформаційно вплинути на наших студентівНаталія Фалько
За її даними, в окупованих вишах зараз відбуваються «реорганізаційні процедури».
«Вони проводять інвентаризацію і намагаються інформаційно вплинути на наших студентів. Ми зі свого боку організовували зустрічі з усіма студентами, це були вихідні дні у режимі нон-стоп. Ми їм доносили, що ні в якому разі не можна йти на цю співпрацю, попри те, що ці заклики йдуть з вуст наших колишніх колег-колаборантів», – додала Фалько.
«Викрадення проректора у Херсоні»
В окупованому Херсоні 14 червня російські військові захопили місцевий державний університет і викрали його проректора Максима Вінника. Про це повідомило херсонське видання «Мост». За інформацією джерела видання в університеті, «озброєні російські військові зайшли до Херсонського державного університету і виламали двері до кабінету ректора».
Як пишуть місцеві ЗМІ, викрадення проректора сталося біля гуртожитку університету. Його колеги підтвердили виданню «Мост» це затримання і додали, що Максим Вінник «має інвалідність і потребує постійної медичної допомоги».
Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що захоплення будівлі університету «жодним чином не впливає на освітній процес, який триває у дистанційному форматі». Він наголосив, що ще у квітні центр управління вишу був тимчасово перенесений до Івано-Франківська. За словами ректора, «університет має можливість продовжити освітній процес, виплачувати заробітні плати і стипендії, замовляти та друкувати дипломи українського зразка».
Співаковський розповів «Новинам Приазовʼя», що до захоплення російськими військовими в навчальному закладі продовжувалася робота за українським законодавством. Викрадений Максим Вінник очолював відповідні організаційні процеси.
Діти не винні у тому, що хтось колонізує Марс, а хтось – ХерсонОлександр Співаковський
«Корпуси були під нашим управлінням, ми працювали згідно з чинним законодавством України. Вчора (13 червня – ред.) пані Тетяна Томіліна, колишня директорка академічного ліцею при Херсонському держуніверситеті, зайшла разом з так званим «керівником» освітнього департаменту так званої «адміністрації», якою керує РФ, пані Тетяною Кузміч, з ними два автоматники зайшли. Далі сказали: «Будемо працювати за іншими законами». Зайшли, їх зустрів Максим Олександрович Вінник, завдяки йому та ще одному проректору забезпечувалась неперервність навчання наших студентів», – прокоментував Співаковський.
Він також зауважив, що «хай там як, але діти відпрацювали по бакалаврських програмах, тому повинні скласти державні іспити та отримати дипломи». «Вони не винні у тому, що хтось колонізує Марс, а хтось – Херсон», – додав ректор.
Олександр Співаковський стверджує, що ані викладачі Херсонського державного університету, ані студенти не пішли на співпрацю з російськими окупаційними силами.
Ми знаємо, де перебуває кожен студент та викладач. Всі вони працюють за українською навчальною програмоюОлександр Співаковський
«Таких випадків немає, ми абсолютно контролюємо ситуацію. Ми знаємо, де перебуває кожен студент та викладач. Всі вони працюють за українською навчальною програмою, отримують зарплату, студенти – стипендію. Уряд України виконує свої зобов’язання. Приймаємо державні іспити. Центр ухвалення рішень у нас знаходиться в Івано-Франківську, COVID-19 навчив нас працювати в дистанційних умовах», – запевнив він.
Разом із цим ректор додав, що «російські військові відтепер контролюють всі будівлі навчального закладу».
«Вони поставили свою охорону. Всі будівлі перейшли під їхнє управління. Наскільки мені відомо, коли люди приходили, їм охорона ставила запитання: «Ви з нами працюєте чи ні? – Ні. – Тоді до побачення». Тобто вони вже на робочі місця не пускали людей, які мають проукраїнську позицію», – сказав Співаковський.
Як повідомляє «Центр журналістських розслідувань», Тетяна Томіліна, яку бачили з військовими, що захоплювали університет, ніколи не приховувала своїх проросійських поглядів. За інформацією видання, її прихильність до так званого «русского мира» свого часу спричинила гучний скандал, але затримувати її не стали, після службового розслідування просто звільнили з посади.
У 2015 році Тетяна Томіліна балотувалася на посаду міського голови Херсону і в одному з ефірів місцевого телеканалу «Скіфія» розповіла, що в центрі міста нібито «працює таємна біологічна лабораторія американського Пентагону».
За даними місцевих ЗМІ, саме Томіліну окупаційні сили мають намір призначити ректоркою захопленого вишу, а так званою «очільницею обласного управління освіти» – Тетяну Кузміч, якій в травні цього року українські правоохоронні органи повідомили про підозру у колабораціонізмі. Тетяна Кузміч є головою херсонської міської організації «Руська національна громада «Русичъ». Ще з 2021 року щодо Кузміч триває судовий процес за звинуваченням у держзраді. До неї застосували тоді обмежувальний захід у вигляді тримання під вартою, але згодом внесли заставу. З того часу вона перебуває на волі.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Попередження викладачам
Народний депутат України, голова комітету ВРУ з питань освіти та науки Сергій Бабак зазначив, що після деокупації частини півдня всі захоплені заклади освіти повернуться до роботи в своєму звичному режимі за українським законодавством: «Нам байдуже, що вони (росіяни – ред.) будуть робити. Це ніяк не вплине на нашу державну політику. Ми будемо повертати все в той вигляд, в якому воно було».
Освіта має великий вплив. На деяких окупованих територіях знищують українські книжки, натомість завозять російськіСергій Бабак
Депутат підкреслив, що викладачі, які погодяться на співпрацю з російськими окупаційними силами і викладатимуть за російськими програмами, «мають нести відповідальність за колабораціонізм».
«Окупанти все хочуть перевести на російську програму. Це їхнє єдине завдання. Освіта має великий вплив. На деяких окупованих територіях знищують українські книжки, натомість завозять російські. Кажуть, що будуть вчитися за російськими програмами. Але на тих викладачів, які на це погодяться, чекатиме стаття про колабораціонізм», – наголосив Бабак.
Умови вступу для абітурієнтів з окупації
Українські абітурієнти, яким не вдасться виїхати з нині окупованих територій України, зможуть скласти вступний іспит до закладів вищої освіти у форматі дистанційної співбесіди чи творчого конкурсу, повідомив 10 червня міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. За його словами, це ж стосується тих випускників, яких російські військові примусово перемістили до окупованої частини Донбасу чи на територію Росії та Білорусі. Міністр уточнив, що під час вступу на контрактну форму навчання (для більшості спеціальностей) таким абітурієнтам буде достатньо подати мотиваційний лист.
За словами Шкарлета, Міносвіти працює над тим, щоб усі охочі могли навчатися у закладах вищої освіти України. Зокрема, для абітурієнтів із нині окупованих територій та зони бойових дій створюють можливості для участі в Національному мультипредметному тесті. Саме для цього тестування проводитимуть у три сесії (в липні, серпні та вересні) як в Україні, так і за кордоном. Крім того, для проходження тесту передбачили додаткові періоди реєстрації, зазначив міністр.
За його словами, всі жителі нині окупованих територій та місць, де відбуваються активні бої, після отримання позитивних результатів на вступних випробуваннях зможуть скористатись спеціальною квотою (квота-2) в українських вишах. Крім того, вони зможуть гарантовано вступити до закладів фахової передвищої освіти.
2 червня в ефірі всеукраїнського телемарафону міністр розповів, що на той час із окупованих територій евакуювали 32 заклади вищої освіти, 42 коледжі, а також 64 філії закладів вищої освіти.
Редакція програми «Новини Приазов’я» зверталася до Міністерства освіти і науки України з запитом надати актуальну і більш докладну інформацію щодо переміщення вишів з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей, але на момент виходу програми відповіді ми не отримали.
Можливість подвійного навчання
Депутатка Маріупольської міської ради Катерина Сухомлинова, донька якої цього року закінчила школу і перебуває зараз у Польщі, розповіла, що вона планує вступати паралельно до закладів вищої освіти як в Україні, так і в Польщі.
Дитина відчуває себе так, ніби немає ґрунту під ногами. Ми з Маріуполя, і це дуже підкосилоКатерина Сухомлинова
«Моя донька мріяла вступити до Києво-Могилянської академії, вона від цієї мрії не відмовляється. Наскільки ми знаємо, формат навчання буде наступного навчального року здебільшого дистанційним, тому зараз вона готується складати мультитест. Звісно, дитина відчуває себе так, ніби немає ґрунту під ногами. Ми з Маріуполя, і це дуже підкосило не тільки дорослих, а й підлітків. Здається, що їх навіть більше, їм дуже чуттєва ця тема», – поділилася вона.
Сухомлинова також додала, що поки вони з донькою не можуть подати документи на паралельний вступ до європейських вишів, адже не мають на руках атестата про завершену повну середню освіту в Україні.
Вона зазначила, що у польських закладах вищої освіти пільгові умови для українських вступників поширюються не на всі спеціальності.
«Перелік пільгових спеціальностей не до кінця задовольняє наші потреби. Моя донька навчалася на фізико-математичному факультеті в Маріупольському міському ліцеї, але ми закінчували вже в Івано-Франківську. Вона хоче щось таке управлінське, економічний напрямок. На жаль, поки ми не знайшли популярних напрямків навчання для українців», – додала вона.
Депутатка також розповіла, що українці, яких за пільговими умовами зарахують до польських вишів, зможуть безкоштовно навчатися упродовж року українською мовою, вивчаючи польську.
«Потім вони повинні будуть підтвердити рівень знання польської мови, якщо вони покажуть гарну успішність, то для них надалі залишається безкоштовне навчання», – розповіла Сухомлинова.
«Знищення системи освіти»
Тим часом «вищі навчальні заклади» окупованого Криму оголошують, що планують приймати абітурієнтів з півдня України. Про це повідомляють місцеві ЗМІ. Вони поширюють інформацію про те, що випускники українських шкіл начебто зможуть вступити до одного з кримських «вишів» на «особливих умовах».
Секретар приймальної комісії «Кримського федерального університету імені Вернадського» Олексій Гусєв розповідав, що для вступу до навчальних закладів окупованого Криму абітурієнтам з материкової частини України треба самостійно «зареєструватися на сайті Міністерства освіти та науки Росії, заповнити анкету та пройти відбір».
Професор Таврійського національного університету Володимир Казарін, який після початку анексії Криму займався переміщенням навчального закладу до Києва, вважає, що з процесу об’єднання університетів на окупованому півострові почалося знищення системи освіти в Криму.
Думаю, що сьогоднішня ситуація остаточно добиває так звану систему освіти в КримуВолодимир Казарін
«За вісім років окупації, коли замість Таврійського університету російська пристрасть до гігантоманії з восьми українських університетів у Криму створила у Сімферополі Кримський федеральний університет, туди пішов Таврійський, медичний, аграрний, економічний (університети – ред.). А в Севастополі створили з п’яти українських вишів «Севастопольський державний університет». Відтоді розпочався розвал системи вищої освіти. Сьогодні вже факультет спорту не працює, медичний практично не працює. Думаю, що сьогоднішня ситуація остаточно добиває так звану систему освіти в Криму», – підкреслив він.
Володимир Казарін зазначив, що кримські навчальні заклади не користуються популярністю серед жителів півострова. Професор стверджує, що частина абітурієнтів обирає російські виші, але більшість прагне вступати до українських університетів. Але зараз через бойові дії з цим виникли складнощі, і вступники розглядають можливості навчання в Європі, розповів Казарін.
На його думку, «сьогодні всі, хто проживає в Криму, розуміють, що півострів може стати зоною нестабільності, якщо не зоною збройного протистояння».
Частина батьків обирає для дітей російські вищі заклади, помилково вважаючи, що вони кращіВолодимир Казарін
«У зв’язку з цим багато батьків переймаються, куди відправити навчатися дітей, щоб вони змогли спокійно здобути вищу освіту. Частина батьків обирає для дітей російські вищі заклади, помилково вважаючи, що вони кращі. Частина дітей сподівається вступити до українських вишів, але ситуацію ускладнюють бойові дії. Хтось натомість обирає європейську освіту», – додав Казарін.
Він вважає, що абітурієнти з окупованої частини півдня України не користуватимуться можливістю вступу до навчальних закладів Криму: «Для української молоді відкрита безліч країн світу для навчання. Ці діти точно розуміють, що до тюремної камери під назвою «університет на території окупованого Криму» вони не поїдуть. Їхні дипломи не визнають не тільки в Європі, їх навіть у самій Росії не визнають».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
