Як Збройним силам України вдалось знищити російські літаки над Азовським морем? Наскільки вони мали важливе значення для армії Росії та які функції виконували? Чи мають ЗСУ можливості для збиття подібних літаків у повітряному просторі України та Росії? Як ураження цих літаків вплине на південний фронт? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Ввечері 14 січня в російських та українських Telegram-каналах з’явилися повідомлення про збиття російського розвідувального літака А-50 та про пошкодження повітряного командного пункту Іл-22.
- Наступного дня цю інформацію у своєму телеграм-каналі підтвердив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він зазначив, що Повітряні сили Збройних сил України збили два важливих російських судна − літак дальнього радіолокаційного виявлення та повітряний пункт управління.
- Також у Telegram Залужного опубліковане відео, на якому видно, як два літаки зникають із радарів.
- Ураження та збиття Силами оборони України цих російських літаків над акваторією Азовського моря може відтермінувати майбутні російські ракетні удари. Про це повідомила речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк під час брифінгу в Media Center Ukraine – Ukrinform.
- Знищення російського літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50, ймовірно, вплине на здатність РФ підтримувати зв'язок в зоні конфлікту «цілодобово», зазначив очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у коментарі Financial Times.
- У Міноборони РФ ці дані не коментували. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що у Кремля немає інформації про збиття ЗСУ російських літаків.
- Президент України Володимир Зеленський 16 січня заявив, що Україна має отримати перевагу в повітрі так само, як вона отримала перевагу в Чорному морі після ударів по військово-морських силах РФ в окупованому Криму.
Збив модернізований Patriot?
Збиття російського розвідувального літака А-50 та пошкодження повітряного командного пункту Іл-22, ймовірно, відбулось завдяки зенітно-ракетному комплексу Patriot. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко.
«Там відстань трохи більш як 150 кілометрів. Дальність Patriot – 160 кілометрів. Але там по висоті трішечки не виходить, бо все ж ці ціли десь на 6-7 тисячах метрів патрулюють, не нижче. А на цій висоті дальність Patriot трохи менша. Але я думаю, що все ж це був Patriot. Єдине, що зроблю натяк, що є якась модернізація», – сказав він.
«Найнеприємніший літак»
За словами Романенка, російські літаки А-50 можуть вести розвідку українського повітряного простору до 600 км. Він також назвав цей літак «найбільш неприємним» для України.
Це летючий радар. Він не лише веде розвідку нашого повітряного простору на глибину до 600 кілометрівВалерій Романенко
«Через нього ми зазнавали великих втрат. Чому? Це летючий радар. Він не лише веде розвідку нашого повітряного простору на глибину до 600 кілометрів. Росіяни просто тримають низку цих літаків і бачать майже всю нашу територію. Де в нас піднявся якийсь літак, де в нас щось сталося і кілометрів на 300 вони бачать позиції наших зенітно-ракетних комплексів», – пояснив експерт.
Знищення літака А-50 – це втрати для російської армії як у людському, так і фінансовому аспектах, зазначає Романенко. Адже вартість одного літака наближається до пів мільярда доларів, а кількість особового складу, який керує літаком – 16 осіб, пояснює експерт.
«Це найдошкульніша втрата після потоплення крейсера «Москва». Щодо людей, там льотний екіпаж, який, власне, керує літаком, – 5 осіб і ще 11 операторів. До речі, офіцери всі, там, як правило, не нижче капітана. І отак втратити 16 висококваліфікованих офіцерів за один раз – це втрата дуже серйозна», – зауважив Романенко.
«Удари по авіації РФ продовжаться»
Знищення літака А-50 суттєвою втратою для російської армії називає і керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук. Він зазначає, що на озброєнні російської армії таких літаків орієнтовно девʼять. Проте експерт не оминає увагою і вражений Іл-22.
Навряд чи він найближчим часом полетитьПавло Лакійчук
«Це ще не збитий, але серйозно ушкоджений Іл-22. Навряд чи він найближчим часом полетить. Нагадаю, Іл-22 під час цієї війни збили два. Один збили наші військові у квітні 2022 року під час важких боїв за опанування в повітряному просторі України й проведення десантної операції противником. А другий збили «вагнерівці», які прямували до Москви», – нагадав експерт.
Подібні удари по російських цілях українські військові будуть здійснювати й надалі, зазначає він.
«Ми знищуємо засоби ураження противника, які завдають ударів по наших цивільних об'єктах. Тому такі удари будуть здійснюватися. І не тільки над окупованими територіями, над нашим морем, захопленим ворогом, але й над його територією», – впевнений Лакійчук.
«Тактичні наступальні дії»
Зараз, за словами Лакійчука, російська армія намагається проводити стратегічну наступальну операцію на півдні України, де частина території тимчасово окупована.
«Взагалі те, що зараз відбувається по всій лінії фронту, можна оцінити як наша стратегічна оборонна операція проти противника, як стратегічна наступальна операція. Але таким центром тяжіння, центром уваги бойових дій є східний напрямок. На півдні дещо менш активна ситуація. Але це не каже про те, що там не може відбутись серйозних змін», – наголошує експерт.
Буде пауза?
Військовий аналітик, колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак називає збиття російського літака А-50 втратою 10% подібної спроможності російської армії.
«Цих літаків у Росії – А-50 – небагато. Є окремі офіційні відкриті дані, які кажуть, що всього 31 штука. Але достеменно невідомо. Скільки в них в ремонті, скільки пошкоджено, скільки миші з'їли, скільки розкрадено було. В ГУР назвали цифру до 10, здається, одиниць. Давайте візьмемо за середню оцінку, хай будуть до 10 штук. Тобто якщо вони один втратили, то це мінус 10% їхньої спроможності», – зазначив Ступак.
Зараз російське військове керівництво намагатиметься провести розслідування щодо збиття літаків. На цей період може виникнути пауза у використанні російськими військовими подібних літальних апаратів, додає експерт.
Поки ти не розберешся, що це було, не можна запускати нові літаки.Іван Ступак
«Мова йде саме про А-50 з цією тарілкою на горі. Бо поки ти не розберешся, що це було, не можна запускати нові літаки. Тобто спочатку треба розібратися, чим було влучено, чим було знищено, підібрати уламки того, хто впав. Тіла пілотів підібрати. Вони, до речі, вже начебто їх підібрали, будуть аналізувати, що в них залетіло, яка шрапнель. Плюс той літак, який сів, подивитися, які уламки в нього, у фюзеляжі, що це за ракета була – наземного чи повітряного базування. І після цього вони будуть вживати заходів. Скоріш за все, це буде відтягнення літаків від тієї точки вглиб території РФ, щоб мінімізувати повторний такий удар», – пояснив співрозмовник.
«Знищувати літаки на території РФ»
Знищення подібних літаків можливе і на території Росії, переважно із залученням диверсійних груп або використовуючи безпілотники, вважає Ступак.
Разом із цим він вказує на те, що на окупованій частині півдня російські військові намагаються ліквідувати наступи українських військових, яким вдалось просунутись наприкінці 2023 року.
«Запорізька область, там, де ми вигризали територію 5 місяців, окупанти тепер намагаються ліквідувати цей виступ і вони «прогризають» у зворотному боці. Тому з яких позицій нашим військовим довелося відступити, тобто ось там в них (російських військ) є наступ. На лівобережжі Херсонської області є намагання викинути наших військових у річку Дніпро, але поки що це безрезультатно. Плюс знищення протягом 22 - 24 грудня 2023 року п'яти авіаційних суден РФ в цьому регіоні. Це дуже сильно, перепрошую, дало їм... І наскільки я знаю, до останнього часу в повітрі була певна тиша», – зазначив він.
Американський Інститут вивчення війни повідомляє, що операції російської тактичної авіації скорочуються поблизу Азовського моря. Можливості російської авіації можуть бути погіршені після того, як українські сили знищили російський літак А-50 і завдали серйозних пошкоджень російському десантному літаку Іл-22. У звіті посилаються на речника Повітряних сил України Юрія Ігната, який стверджує, що присутність російської тактичної авіації над Азовським морем наразі нижча, «ніж будь-коли раніше».
Разом з цим Ігнат уточнив, що знищення цих літаків не вплине на інтенсивність російських ракетних і безпілотних ударів, оскільки російські сили програмують ці ракети та безпілотні літальні апарати з визначеними маршрутами та цілями з наземних позицій.
- За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 329 літаків. Москва про втрати своєї техніки не повідомляє.
- У лютому 2023 року у Повітряних силах ЗСУ заявили, що ймовірне пошкодження вибухами російського військового літака-розвідника А-50 на аеродромі «Мачулищі» в Білорусі є «гарною новиною» для українських військових. Російська сторона це заперечувала.
- У розвідці Великої Британії тоді заявили, що втрата A-50 була б серйозною для Росії, оскільки він має вирішальне значення для російських повітряних операцій. У британській розвідці припустили, що у Росії, ймовірно, залишилось в експлуатації шість робочих А-50.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум