Хто причетний до побиття у Херсоні волонтера Карена Мелькумова? У чому правоохоронці звинувачують нападників? В чому причина конфлікту? Чи відомо про подібні конфлікти у Запорізькій області? Наскільки волонтерські команди та організації зараз допомагають розв'язувати гуманітарні питання на Херсонщині? І чи є в цьому потреба? Про все це в матеріалі проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Херсоні 16 червня побили волонтера Карена Мелькумова, який займався евакуацією місцевих жителів із небезпечних територій області. Інформація про напад з'явилася того дня у телеграм-каналі волонтерів, які опікуються гуманітарною допомогою і перевезеннями людей у регіоні. За їхніми словами, нападників було двоє, і вони, нібито, пов'язані із перевізниками, які заробляють на вивезенні людей із Херсонщини.
- Волонтери стверджують, що Мелькумов «давно і систематично вивозить людей із небезпечних зон безкоштовно», а також він організував та скоординував велику кількість інших волонтерів не лише з Херсона та області, але з багатьох інших регіонів України та деяких країн Європи.
- На ситуацію із побиттям волонтера наступного дня відреагував голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. У відеозверненні на своєму телеграм-каналі посадовець розповів, що «постраждалий – це відомий в області волонтер, і особи нападників вже встановлені». Зі слів Прокудіна, вони «заробляють на пасажирських перевезеннях у той час, як евакуація з Херсонщини є безкоштовною». Він закликав місцевих жителів не платити тим, хто «наживається на людській біді». Також голова ОВА опублікував відео нападу.
- Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук звернулася до херсонських силовиків і закликала «навести лад». «Якщо ми з вами сказали, що евакуація для людей безкоштовна, то значить безкоштовна. Якщо хтось там не погоджується, то поясніть їм так щоб зрозуміли. Люди мають бачити, що влада є владою», – сказано в повідомленні її телеграм-каналу.
- Поліція Херсонської області 17 червня повідомила, що порушила кримінальне провадження за фактом хуліганських дій у районі автовокзалу Херсона. Під час перевірки слідчі встановили, що 16 червня житель обласного центру приїхав із пасажирами до міжміського автовокзалу. Там до нього підійшли раніше судимий херсонець та ще один невідомий. Між чоловіками спалахнув конфлікт щодо пасажирських перевезень, який переріс у переслідування на автомобілях та бійку, зазначили у поліції.
- Також правоохоронці повідомили, що за кілька годин після інциденту постраждалий самостійно звернувся до лікарні, де йому встановили діагноз: множинні забійні рани м’яких тканин голови та тіла, забій нижнього щелепного суглоба. Писати заяву за фактом його побиття чоловік відмовився. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею про хуліганство, ідеться у повідомленні.
«На контролі ОВА»
Голова пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазовʼя», що справа про побиття волонтера перебуває на контролі очільника ОВА.
Речник зазначив, що приватним компаніям не забороняється займатися комерційними перевезеннями, але це потрібно робити не порушуючи закон.
Всі займаються своїм бізнесом, якимось, але таким чином розв'язувати питання це по-звіриномуОлександр Толоконніков
«Бити людину за те, що він вивозить безплатно людей, це в наш час, я не знаю, як це можна назвати. Є завжди у людей вибір, я розумію, що всі займаються своїм бізнесом, якимось, але таким чином розв'язувати питання це по-звіриному. Тому правоохоронні органи повинні дати свої вердикти, розслідувати і надати своє покарання. Ми ж не забороняємо людям займатися бізнесом, але це не повинно переходити якісь рамки», – сказав він.
«Спочатку залякували, потім били»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з волонтером Кареном Мелькумовим. Чоловік розповів, як, за його словами, стався напад.
«Я під'їхав на порожню платформу на швидкій допомозі з хлопцями, зі своїми, дізнатися, чи буде сьогодні автобус. Ми вийшли з машини, підходить до мене людина в блакитній формі й в такому наказовому тоні каже мені: «Прибери машину». Я нікому не дозволяю зі мною так спілкуватися. Йому не сподобалося, що я на нього не звертаю уваги, не роблю те, що він говорить.
Почав він мене лякати всякими старшими речами, які тільки можуть бути, мабуть, у житті. Але оскільки спочатку війни, ми й так за життя багато чого бачили, а с початком війни ми взагалі переглянули такі події у своєму житті, що навіть приблизно не знаю, чим можна налякати мене. І на цьому ґрунті він там почав стрибати на мене, битися. До цієї бійки також долучилися ще його двоє друзів», – сказав волонтер.
Він пояснив, чому не звернувся до поліції через цей інцидент: «У мене така життєва позиція, що той, хто написав заяву, автоматично стає потерпілим згідно із законодавством. А я себе у ролі потерпілого не бачу».
Мелькумов розповів, що він разом з іншими волонтерами масову евакуацію з Херсонщини не проводить. Втім, вони готові це робити у випадку обстрілів чи затоплень, як сталося нещодавно. За його словами, вони відправляли човни на «Острів» (мікрорайон Херсону – ред.) – туди везли воду, харчування, генератори, газові пальники, а звідти забирали людей, які не могли там перебувати вже.
«Наші хлопці навіть відчиняли під'їзди та квартири, щоб витягнути людей заблокованих. Ми для цього взяли спеціальні інструменти, якими й ґрати різали, щоб люди вийшли з квартир», – згадує чоловік.
Мелькумов також розповів, що від початку повномасштабного вторгнення він разом з командою займався евакуацією людей, які перебували в окупації у Херсонській області, а також з інших окупованих територій.
Найскладніші завдання – це евакуація з окупованих територійКарен Мелькумов
«Найскладніші завдання, які вирішувала команда – це евакуація з окупованих територій. Ми її здійснювали майже цілий рік до вересня. За цей час особисто я вивіз з окупації понад 2000 людей», – стверджує волонтер.
Спочатку, каже він, це була Київщина – евакуація людей з Бородянки, Бучі, Ірпеня. Потім був Херсон, звідки в період окупації Мелькумов вивіз найбільше людей.
Волонтер додав, що сподівається на розслідування правоохоронними органами конфлікту, який стався з нападниками, і справедливе для них покарання.
В поліції не назівають імʼя та прізвища нападників, їхні публічні коментарі відносно інциденту поки відстуні.
Як працювали волонтери під час потопу?
Співзасновник громадської організації «Південна стратегія розвитку» Станіслав Трошин розповів, що під час затоплення регіону волонтерські команди спрацювали швидко і злагоджено.
Більшість волонтерів вже знали, що робити, як реагуватиСтаніслав Трошин
«Херсонські волонтери вже, на моє переконання, готові до будь-яких викликів і яким би це для нас психологічним ударом не стали події на Каховській ГЕС. Більшість волонтерів вже знали, що робити, як реагувати, бо вже мають усталені відносини з міжнародними фондами, з донорами, з європейськими фондами та і спільнотами інших міст та регіонів. Тому дуже швидко була організована необхідна допомога», – зазначив він.
Деякі громади правобережної Херсонщини вже не потребують на сьогодні допомоги завдяки роботі волонтерів, каже Трошин.
Разом з цим він закликав бути обережними й не перераховувати гроші шахраям, які не пов'язані з волонтерством. Співпрацювати тільки з перевіреними організаціями та особами.
«Багато людей до кінця війни будуть спекулювати на ній, на допомозі населенню, на допомозі тваринам. Я знаю дуже багато людей, зараз, на жаль, які не щиро працюють, спекулюють, бо є красиві картинки з Херсонщини», – зауважив Трошин.
Робота волонтерів на запорізькому напрямку
Волонтер, який займався евакуацією людей з Маріуполя, а зараз допомагає виїхати з прифронтових територій Запорізької області, Денис Мінін зазначив, що конфлікт, який стався у Херсоні, не є типовим для волонтерського середовища на підконтрольній владі України території.
Люди, які їздять на тимчасову окуповану територію, не можуть бути офіційними перевізниками, у більшості випадківДенис Мінін
«Проблеми з переміщенням Херсонською областю, окрім того, що там є представники військових та поліцейських, якщо ти перевізник або волонтер, саме ми говоримо про територію, яка зараз контролюється українською владою, українським урядом – немає фактично. Але ті люди, які їздять на тимчасову окуповану територію, не можуть бути офіційними перевізниками, у більшості випадків. Бо наша ліцензія на перевезення не сприймається органами тимчасової влади на Херсонщині, на Донеччині, на Запоріжжі та на Луганщині. То ж більшість тих людей, хто працює і таким чином заробляє кошти, вони є нелегалами», – пояснив Мінін.
За його словами, у Запорізькій області приватні перевізники зазвичай знають волонтерів, які здійснюють евакуацію безкоштовно. Конфліктів таких, як стався нещодавно у Херсоні, у волонтерів на запорізькому напрямку не було.
Мінін додав, що зараз волонтерів стає дедалі менше, втім, волонтерські організації здебільшого продовжують свою роботу і забезпечують системну допомогу.
- Прорив дамби 6 червня спричинив руйнівні повені в Херсонській області як на підконтрольній уряду, так і на окупованій території. Це змусило тисячі людей тікати та викликало побоювання екологічної катастрофи.
- Київ звинуватив Москву в «екоциді» через підрив ГЕС, Росія натомість звинуватила в руйнуванні Україну.
- Через два тижні після руйнування Каховської ГЕС і підтоплення значних територій півдня вода відступила від 32 населених пунктів на Херсонщині, повідомили в ОВА.
Хату вигребли трактором: жителі Білозерки розповідають про наслідки затоплення
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
