Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2019, Київ 17:39

Онлайн-курси в Україні вчать навчати, спілкуватись і бути громадянами


Серед своїх найпопулярніших курсів українські інтернет-освітяни називають дисципліни для вчителів, українську мову та громадянські навички

Із того часу, як почали працювати найбільш відомі українські платформи онлайн-освіти, минуло чотири роки. Їхні очільники не очікують, що вона замінить собою академічну, але впевнені: онлайн-курси розширюють можливості традиційного навчання. Серед своїх слухачів виділяють освітян, а найпопулярнішими спеціальностями називають навички свідомого громадянина, мови і критичне мислення.

Дана Білоусова навчається на четвертому курсі факультету правничих наук Києво-Могилянської академії. На додачу до навчальної програми вона слухає кілька курсів на американській платформі онлайн-освіти Coursera, а ще курс із медіаграмотності – на українському Prometheus.

На запитання, що корисніше – онлайн-освіта чи навчання у виші, дівчина обирає перше.

На Coursera, на Prometheus – люди, які знають, що говорять, і подають в такий спосіб, щоб зацікавити

«На Coursera, на Prometheus – люди, які знають, що вони говорять, і вони подають це в такий спосіб, щоб зацікавити тебе, а не просто відпрацювати свої годинні лекції і піти кудись подалі від студентів. Просто ставлення інше», – порівнює вона.

Дана розповідає, що на освітніх сайтах не виникає проблем зі зворотнім зв’язком: отримати пораду чи відгук можна на форумах. Крім того, на її думку, сертифікат про проходження онлайн-курсу з піару свого часу допоміг їй отримати стажування у юридичному відділі компанії в цій сфері.

Контент-маркетолог Вероніка розповідає: проходить на різних платформах кілька курсів із психології і один – з бізнес-англійської. Проте не очікує від них чогось, окрім загального розвитку.

«Вони скоріше дають нові точки зору, розширюють світогляд. Але я скептична наразі щодо зміни роботи чи нового фаху. Можливо, платні курси можуть дати таку опцію, але лише онлайну замало», – вважає вона.

Криптовалюти – за кордоном, свідоме громадянство – в Україні

Заснована на базі американського Стенфордського університету платформа Coursera в грудні підбила підсумки 2018 року. Згідно з ними, найпопулярнішими предметами вивчення на ній виявилися машинне навчання, психологія, криптовалюти та алгоритми.

Читайте також: Українські школи навчають минулому, а не майбутньому. Розмова з Іваном Примаченком​

Українська онлайн-освіта почала розвиватися у 2014 році, коли майже одночасно запустилися три майданчики: ВУМ Online, EdEra і Prometheus. Радіо Свобода поспілкувалося з представниками цих проектів, щоб дізнатись, як українці використовують можливості онлайн-освіти, а самі платформи – розробляють курси і заробляють на них.​

При цьому, згідно з дослідженням масових відкритих онлайн-курсів, проведеним у 2015 році, в середньому в світі 15% слухачів онлайн-курсів успішно завершують навчання. За словами українських онлайн-освітян, в Україні ця цифра вища.

«Відкритий університет Майдану Online»: школа для громадян

Команда: 13 людей

Статистика: 55 курсів, 37 097 слухачів

За словами співзасновника громадської організації «Відкритий університет Майдану» (ВУМ) і керівника проекту онлайн-курсів Остапа Стасіва, майданчик в інтернеті був запущений, щоб розширити роботу організації на більшу аудиторію, давати «живі лекції» по всій Україні було складно.​

Один із моїх колег сказав: давайте будувати онлайн-освіту. Потім його забрали в армію, а я зайнявся реалізацією
Остап Стасів

«В якийсь момент стало очевидно, що ми дуже нестало ставимось до найціннішого ресурсу – до викладачів. Тому що до нас приходить сто людей, з них 10-20 щось отримують, а іншим ми так нічого і не донесли або не змогли донести. Тоді виникло питання: як масштабувати це все в Україні? І виникла думка: чекайте, так інтернет – це ж інструмент, який вже придумали, треба просто зрозуміти, як. І один із моїх колег сказав: а давайте пробувати будувати онлайн-освіту. Потім його забрали в армію, а я зайнявся реалізацією його ідеї».

Остап Стасів
Остап Стасів

За відкритою статистикою проекту, його користувачі отримали 12 768 сертифікатів про завершення курсів (на момент оприлюднення матеріалу). За даними Стасіва, 85% слухачів обирають один-два курси.

Світовий тренд: завершуваність онлайн-курсів вважається дуже гарною 5-7% і неймовірно хорошою – 12%
Остап Стасів

«Із 12 104 сертифікатів порядка 10-9 тисяч – це унікальні студенти, які завершили. Це досить високий показник, тому що статистично, якщо говорити про світовий тренд, то завершуваність онлайн-курсів вважається дуже гарною 5-7% і неймовірно хорошою – 12%. Станом на сьогодні, якщо подивитись на ці цифри, в нас – понад 33% завершуваності, що дуже круто», – розповідає він.

Відносно високий показник керівник онлайн-платформи пояснює тим, що її аудиторія – люди з чітко визначеною мотивацією. Серед них – зокрема, вчителі, які хочуть розвиватися і пройти перекваліфікацію, передбачену Міністерством освіти і науки, громадські активісти, які хочуть навчитися контролювати владу, або ж працівники місцевого самоврядування.

Читайте також: Найбільшим ворогом у «Нової української школи» є байдужість, бездіяльність і зневіра – Гриневич​

Загалом ВУМ має чіткий акцент на громадянській освіті: тут можна навчитися поводитися із побутовими відходами чи розпоряджатися своїми фінансами, але не програмувати.

Читайте також: Код сміття: як працює перша сортувальна станція в Україні

Курси розподілені на шість основних напрямків: особисту ефективність, комунікації, соціальне підприємництво, вплив на владу, формування громад і розуміння світового контексту.

Серед найбільш відвідуваних дисциплін на платформі – критичне мислення, медіація та креативне мислення. Стасів згадує приклади, коли знання, отримані онлайн, змогли призвести до змін у реальному житті. Ці історії ВУМ збирає у своєму блозі.

«Ми, наприклад, дуже тішимося з того приводу, що наш курс допоміг підприємцю в Білій Церкві почати бізнес або деякі ОСББ змогли термомодернізуватися завдяки курсу з енергоефективності – до речі, ще один абсолютно унікальний курс «Енергоефективність багатоквартирного будинку в дії» спільно з IFC (Міжнародна фінансова корпорація – ред.)», – перераховує він.

Читайте також: 10 запитань про сенс енергоефективності в Україні: досвід чотирьох років

Стасів згадує, що за п’ять років своєї роботи ВУМ отримав один грант – від Європейського фонду підтримки демократії. Однак у команді думають про модель монетизації.

Читайте також: ЄС фінансуватиме реформу професійно-технічної освіти, заходи із енергозбереження, заохочення демократії й міжлюдських контактів

«Ми стали одним із провайдерів, до яких звертаються організації, які зацікавлені в онлайн-освіті. І ми їм надаємо якісні послуги формування, створення, розвитку і розміщення дистанційних курсів. Наприклад, курс «Європейська ідея» з Володимиром Єрмоленком був створений за підтримки Фонду Конрада Аденауера. Але це не був грант, це був конкретний проект, який ми зробили під замовлення», – каже він.

Керівник платформи сподівається на розбудову корпоративної освіти в українському бізнесі, до якого зможуть долучитися онлайн-освітяни. За його словами, протягом 2019 року ВУМ планує співпрацювати з бізнесом, який зацікавлений у розробці освітніх курсів для своїх працівників.

EdEra: школа для вчителів і не тільки

Команда: 35-40 людей, в тому числі задіяних дистанційно

Статистика: 24 курси, понад 280 тисяч слухачів

Окрім онлайн-курсів, студія онлайн-освіти EdEra також має сторінку з інтерактивними підручниками, де, за словами співзасновника та керівника проекту Іллі Філіпова, на місяць буває близько 600-700 тисяч людей.

Проект EdEra значною мірою орієнтований на освітян: тут можна знайти курс із управління школою або онлайн-доповнення для шкільної програми. Сам проект, як каже Філіпов, виріс із бажання поєднати різні підходи до вивчення однієї теми. Він згадує, що, навчаючись на першому курсі університету, почав додатково прослуховувати лекції з фізики, які публікував Масачусетський інститут технологій.

Нам захотілося зробити естетично та практично гарний продукт українською мовою
Ілля Філіпов

«Ми відчували запит, бо самі займалися репетиторством з першого курсу – з фізики й математики. Так як ми любили фізику, нам дуже хотілося створити гарний продукт саме з фізики, щоб школярі зрозуміли, що вона цікава й може виглядати красиво, що ілюстрації можуть бути не різнокольорові, «впихнуті» деінде, що шрифти можуть бути гарні. Тобто нам захотілося просто зробити естетично та практично гарний продукт в Україні українською мовою», – розповідає Філіпов.

Станом на сьогодні, додає він, найчастіше прослуховують до кінця курс для вчителів початкової школи: із 180 тисяч зареєстрованих успішно завершили навчання 107 тисяч освітян, тобто близько 60%.

Ілля Філіпов
Ілля Філіпов

Як пояснює очільник проекту, що вужча спеціалізація курсу, то більше зареєстрованих користувачів пройдуть його до кінця, і навпаки – курси загальної тематики частіше кидають на півдорозі.

Дуже багато відвалюється на етапі від «зареєструватися» до того, щоб взагалі почати хоч щось
Ілля Філіпов

«Ми відслідковуємо кількість людей, які дійшли до кінця. Багато відвалюється на етапі від «зареєструватися» до того, щоб взагалі почати хоч щось. І це пов’язано з тим, що в інтернеті просто дуже багато всього, і люди просто клацають все підряд», – пояснює Філіпов.

Крім онлайн-курсів для освітян, попитом користуються курси про економіку та перевірку інформації. А одним із найбільш популярних виявився курс української мови, який спершу розробляли для школярів. На нього зареєструвалося близько 30 тисяч користувачів, з яких лише 50% – школярі.

Відгуки щодо курсів, які дозволяють їх вдосконалювати, збирають завдяки формам зворотнього зв’язку. Голова проекту каже, що, хоча найбільше слухачів у великих містах – Києві, Львові, Харкові, всього в аналітиці зустрічається близько 350-400 населених пунктів в Україні.

За словами Філіпова, курси EdEra – наприклад, з української мови і літератури або біології – впроваджуються в середній школі. Іноді про таке залучення команда дізнається випадково.

Учениця ліцею сфотографувала з уроку, як вчитель демонструє онлайн-курс «Людина та держава: правила гри» на дошці
Ілля Філіпов

«Дізналися про використання онлайн-курсу з правознавства, нам учениця ліцею «Наукова зміна» сфотографувала з уроку, як їхній вчитель демонструє онлайн-курс «Людина та держава: правила гри» (в нас є такий) на дошці. І ми потім вже познайомилися з вчителем, Олексієм Троценком, і навіть з ним думали над методичними матеріалами по впровадженню, тому що він взагалі повністю свій курс міксує з нашим онлайн-курсом. Це випадковість, про яку ми дізналися», – згадує він.

EdEra не має платних послуг для слухачів, натомість або створює курси самостійно, за підтримки спонсорів, або розробляє освітні продукти на замовлення приватних компаній. Робота над курсом може відбуватися в різних містах, в тому числі за межами України.

Prometheus: «народний проект»

Команда: 9-11 людей

Статистика: понад 100 курсів, 700 тисяч слухачів

Співзасновниця й режисер Prometheus Вікторія Примаченко розповідає, що в середньому відсоток тих, хто дослуховує курси до кінця, на платформі сягає 10,8% від учасників курсу. Всього сайт згенерував наразі близько 200 тисяч сертифікатів.

Є українські курси, які мають дуже високий KPI, наприклад, «Публічні закупівлі» – 64%. Є курси для вчителів, які мають 60% успішності
Вікторія Примаченко

«Це дуже гарний результат. Але тут треба розуміти, що, наприклад, курс CS50 (локалізований курс із програмування Гарвардського університету) буде мати невисокий KPI, 1,5-2%, не більше. Але це складна технічна програма, вона довга, і це зрозуміло, що не всі зможуть подолати такий бар’єр. Але є українські курси, які мають дуже високий KPI, наприклад, «Публічні закупівлі» – 64%. І є курси для вчителів, які мають 60% успішності», – каже вона.

Читайте також: Три вчительки з України отримали премію PASCH за викладання німецької – посольство

Користувачі Prometheus найчастіше слухають курси з англійської, основ програмування і медіаграмотності. Ця платформа також не лишилася осторонь тенденції навчати освітян. За словами Примаченко, вчителі на сайті можуть пройти курс із критичного мислення, медійної грамотності, наразі в розробці курс із протидії шкільному цькуванню.

Читайте також: Рада підтримала запровадження штрафів за булінг учнів​

«Завжди в пріоритеті Prometheus буде робота саме з вчителем. І ми дуже задоволені: вчителі вчать, але вони дуже добре вчаться, допомагають один одному, і вони добре отримують сертифікати», – розповідає співзасновниця платформи.

Prometheus збирає відгуки користувачів. Як згадує Примаченко, в одному випадку незгода онлайн-студентів із викладачами призвела до того, що курс довелося закрити і відправити на доопрацювання.

Західні платформи онлайн-освіти, як правило, працюють на базі провідних університетів і мають бізнес-моделі. Натомість Prometheus фінансується за рахунок грантів і пожертв користувачів. Примаченко вважає платформу «народним проектом», а добровільні внески – свідченням того, що аудиторія розуміє важливість онлайн-навчання.

Досвід використання онлайн-курсу CS50 у своїх навчальних програмах вже має низка українських ВНЗ – зокрема, Львівська політехніка, Український католицький університет, Київський політехнічний інститут.

«Ми зараз працюємо над перекладом та українською адаптацією оновленого курсу «Основи програмування СS50 2019» і маємо амбітні цілі. Пропонуємо 12-14 вишам взяти цей курс для вивчення, стартувати з ним одночасно. Ми хочемо отримати статистику та подивится, як університети будуть опановувати курс, як саме студенти будуть вчитися, яка буде успішність», – розповідає Примаченко.

Не заміна, а доповнення

Працівники галузі онлайн-освіти не думають, що онлайн-освіта найближчим часом зможе замінити традиційну. Всі співрозмовники Радіо Свобода висловлюють впевненість, що інтернет-курси можуть зробити навчання в освітніх закладах більш ефективним. За словами Остапа Стасіва, ВУМ працює саме для того, щоб громадський сектор міг використовувати отриману інформацію за принципом змішаного навчання.

На думку Вікторії Примаченко, онлайн-курс може надати базу знань, які потім можна конкретизувати, навчаючись в реальному житті. Якщо в інтернеті можна знайти відповіді на запитання «Що? Хто? Де? Коли?», запитання «Чому?» краще розкриє викладач в аудиторії, порівнює вона.

Із мотивацією, та без диплома. Хто їде вчити дітей в сільські школи (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:32 0:00

Ілля Філіпов, своєю чергою, вважає основною перевагою онлайн-освіти можливість отримувати інформацію на одну тему з різних джерел.

«Ще навіть Річард Фейнман казав, що найкращий спосіб засвоювати якусь дисципліну – отримувати знання з різних наукових шкіл. І це дає онлайн-освіта – варіативність, більш широкий погляд на певну дисципліну, а для офлайн-університетів і різних освітніх установ – можливість зробити навчання більш інтерактивним», – підсумовує він.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG