Доступність посилання

ТОП новини

Відсутність політичного інтересу Києва лише погіршує гуманітарні проблеми на Донбасі (світова преса) 


Дослідницький центр Carnegie Europe опублікував статтю, в якій Томас де Вааль розмірковує над причинами погіршення гуманітарної ситуації на сході України. Старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Діан Франсіс пояснює, чому нова революція в Україні суттєво відрізнялася б від попередніх. Експерт Центру протидії корупції Олександра Устинова та старший радник в Human Rights First Браян Дудлі пише про те, як в Україні переслідують антикорупційних активістів. В статті для аналітичного центру European Council on Foreign Relations старший науковий співробітник Ґустава Ґрессела попереджає, що з нинішньою владою в України не може бути європейського майбутнього.

Дослідницький центр Carnegie Europe опублікував статтю, в якій Томас де Вааль розмірковує над причинами погіршення гуманітарної ситуації на сході України. Автор звертає увагу на те, що міжнародний інтерес до конфлікту згасає, у той час як з боку Києва спостерігається «відсутність політичного інтересу».

2017 рік закінчився на добрій ноті, але загальний контекст погіршується, йдеться у статті. У грудні ООН навіть запустила в мережі хештег #UkraineNotForgotten для того, щоб привернути увагу до ситуації, адже конфлікт стосується мільйонів людей.

Самі лідери самопроголошених «республік» на сході не допускають більшість міжнародних гуманітарних організацій, а «місцеві жителі відокремлені 487-кілометровою лінією розмежування з п’ятьма пунктами перетину. Ці люди – заручники не лише конфлікту, який підживлює Москва, але й політичних дебатів у Києві. Простіше кажучи, не всі в українському уряді хочуть розглядати їх як повноправних громадян», – зауважує автор.

Дехто в уряді підтримує ідею «завоювати довіру та прихильність людей» на сході країни, а інші – більш могутні – вбачають у війні суто територіальний конфлікт з Росією, і дехто в цій групі виступає за те, щоби просто «відрізати» ці території від України, пояснює автор.

Цю проблему значно політизували минулої весни, внаслідок чого запровадили торгівельну блокаду, яка шкодить місцевим жителям, мовиться у статті.

В конфлікті зневажені дві категорії людей: перша – це 1,6 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, які можуть отримувати українські пенсії – принаймні третя частина цих людей, за деякими даними, мешкає по той бік лінії розмежування та перетинає її лише для отримання пенсій.

Інша група – це ті, хто вирішив залишитися на непідконтрольних українським силам територіях, але підтримують зв’язок з Україною: у разі повернення територій вони відігравали б важливу роль в підтримці України, але наразі уряд мало що робить для того, щоби якось заохотити їхню лояльність, зауважує автор.

«Звідки таке ігнорування простих людей? Деякі звинувачують бюрократичну інерцію. Інші кажуть, що це чистий цинізм – мовляв, бачення високопосадовців полягає в тому, що ці люди не є виборцями», – мовиться у статті.

Автор наголошує на тому, що будь-які країни, які мають проблему із сепаратизмом, стикаються з тою самою проблемою: «підтримувати зв’язок з втраченими громадянами або покарати їх». Але варіант з «покаранням» насправді не є варіантом взагалі – він лише погіршує гуманітарну кризу в будь-якому конфлікті, мовиться у статті.

Старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Діан Франсіс пояснює, чому нова революція в Україні суттєво відрізнялася б від попередніх.

Автор зазначає, що «якби не українські сільські хлопці, медсестри, ветерани та дідусі, росіяни б «проковтнули» половину України. Фактично, це і був план». Сцену для російського вторгнення підготував ще колишній президент Віктор Янукович, який зміцнив свою владу, ув’язнив опонентів, відрікся від європейського шляху України та спустошив українську армію, йдеться у статті.

2018 рік, на жаль, починає дедалі більше нагадувати 2013, вважає автор. Президент країни Петро Порошенко нехтує реформами та консолідує владу, при цьому переслідуючи опонентів, мовиться у статті.

Верховенства права немає, а незадоволення людей зростає – та нові протести, як попереджає влада, можуть призвести до нестабільності та зростання російської агресії, зазначає Франсіс.

Якщо українці вийдуть на вулиці сьогодні – все буде по-іншому, тому що країна наразі «озброєна до зубів», зауважує автор. Сильна армія та тисячі патріотично налаштованих ветеранів не тільки нейтралізують Росію, але й можуть підтримати революцію у разі, якщо уряд не запровадить необхідних реформ, мовиться у статті.

Згідно із опитуваннями, проблема із корупцією є навіть гострішою для українців, ніж російська агресія. Порошенко зміг зробити певні кроки необхідні для розвитку країни, але в нього все ще є незавершені справи, наприклад, припинити переслідування НАБУ або ж заборонити політичну рекламу на телебаченні під час виборів 2019 року для уникнення впливу олігархів, вважає Франсіс. В українського президента обмаль часу для того, щоб втілити в життя роботу антикорупційного суду та ухвалити всі необхідні реформи, йдеться у статті.

«Якщо необхідні перетворення не будуть втілені, то, можливо, будуть ще одні вуличні протести напередодні виборів, і вони матимуть сильну міжнародну підтримку», – вважає автор.

Експерт Центру протидії корупції Олександра Устинова та старший радник в Human Rights First Браян Дудлі в статті для Newsweek пишуть про те, як в Україні переслідують антикорупційних активістів. Автори зазначають, що чотири роки після Революції гідності, «офіційна піар кампанія проти корупції виглядає стомленою та беззубою».

Через жорсткий супротив українських олігархів реформи зупинилися або почали рухатися в зворотньому напрямку, а незалежний антикорупційний суд так і не запровадили, мовиться у статті, а НАБУ – єдиний незалежний інститут з часів Майдану – зазнає переслідувань.

Іноземні лідери вбачають в діях українського уряду «тривожні показники сильної ворожнечі щодо реформ», але під переслідування підпадають не лише офіційні антикорупційні органи, зазначають автори статті. Уряд агресивно переслідує антикорупційних активістів та неурядові організації. Дії Порошенка відрізняються від того, що він обіцяв, коли його обрали після Євромайдану, йдеться у статті.

«Чиновники в адміністрації президента зараз затягують Україну до темних днів попереднього десятиліття, коли уряд погрожував та залякував громадянське суспільство», – наголошують автори.

Корупція руйнує країну зсередини, а наступ на громадянське суспільство вказує на те, що олігархи жадають повного контролю, йдеться у статті.

США та інші міжнародні гравці, які хочуть покласти край цим діям, повинні вжити заходів, таких як запровадження заборони на видачу віз для українських високопосадовців та замороження рахунків, переконані автори статті.

Аналітичний центр European Council on Foreign Relations публікує статтю старшого наукового співробітника Ґустава Ґресселя, який попереджає, що з нинішньою владою в України не може бути європейського майбутнього.

Автор згадує про ситуацію навколо Міхеїла Саакашвілі та вбачає в діях президента України Петра Порошенка радянські методи придушення опонентів. «Хоча Саакашвілі не є святим, кампанія проти нього показує тривожну міру, через яку судові органи та апарати безпеки знову втягуються в брудні політичні ігри. Сам генпрокурор Юрій Луценко був колись жертвою показового процесу за часів режиму Януковича. Зараз він повторює його від імені Порошенка», – мовиться у статті.

Ґрессель згадує про переслідування НАБУ та звертає увагу на те, що робота судів також перебуває під загрозою зриву: «25 із 113 суддів, нещодавно призначених у новий Верховний суд України, не відповідають критеріям». Восени 2017 року збільшилися переслідування журналістів-розслідувачів та антикорупційних активістів та неурядових організацій, йдеться в статті.

«Події минулих місяців показують, що за нинішнього політичного класу при владі для України немає європейського майбутнього», – переконаний автор.

Поки що дипломатичні протести Заходу «перешкоджають найгіршому» сценарію, а ЄС погрожує припинити фінансову допомогу та дію безвізового режиму з Україною, чого європейські лідери намагаються уникнути, адже таке рішення зашкодить більше пересічним громадянам, а не елітам, мовиться у статті.

«Центральною вимогою Революції Гідності було перетворення України на державу, яка поважає закон, ставиться до усіх своїх громадян однаково та з повагою, та не допускає неправомірного збагачення політичної еліти. Порошенко та його уряд зазнали провалу щодо цих вимог. Адміністрація Порошенка все більше перетворює нову Україну на дзеркальну копію старої. Європейські лідери не повинні дозволяти використовувати себе як фіговий листок, яким прикривається такий регрес України», – наголошує Ґрессель.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG