Уряд виділив ще 5,6 мільярда гривень на будівництво фортифікацій – Шмигаль
Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити ще 5,6 мільярда гривень на зведення фортифікацій цього року, повідомив 2 квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«З них 1,1 мільярда гривень для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад мільярд гривень – для Запорізької області, 1,5 мільярдів гривень для Сумщини та 300 і 400 мільйонів гривень для Миколаївщини та Херсонщини відповідно», – розповів прем’єр
В уряді зауважили, що будівництво триває в режимі 24/7.
«Все це потрібно, аби посилити нашу оборону та захистити наших воїнів», – каже Шмигаль.
Реєстр збитків запрацював. У Мінцифри розповіли, як подати заяву на відшкодування через «Дію»
Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків від російської агресії, можна буде через застосунок «Дія», заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 2 квітня.
«Запускаємо новий важливий сервіс. Дані з міжнародного Реєстру будуть основою для майбутніх репарацій. Дія стає важливою частиною передавання й відображення масштабів збитків від російської агресії», – написав він у своєму телеграмі.
Федоров уточнив, що для використання сервісу потрібно оновити застосунок.
Читайте також: «Покарання за російські злочини»: Кулеба прибув з візитом до Гааги
На першому етапі він прийматиме заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок чи квартиру, дачу або інше житло. Заявник має бути власником цього майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади.
«Далі буде можливість подавати заяви в реєстр про вимушене переміщення, шкоду життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. Потім скарги зможе подавати бізнес і держава», – додав міністр.
Федоров зазначив, що Міністерство юстиції разом із агентством USAID і проєктом TAPAS працюють над процесом репарацій від Росії за завдані війною збитки.
Реєстр збитків, завданих агресією Росії, запрацював сьогодні, 2 квітня.
Читайте також: «Тварин вивозять у Ростов». «Асканія-Нова» під прапором окупантів понад рік: що відбувається в заповіднику?
За даними проєкту відкритих даних Opendatabot, наразі українці виграли 397 судових справ щодо відшкодування збитків Росією. Водночас станом на зараз механізму для фактичного виконання цих рішень в Україні немає.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків.
На лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Лукашенко розповів, що Білорусь готується до війни, але не хоче її
Олександр Лукашенко розповів про підготовку Білорусі до війни під час час робочої поїздки до міста Гродно поблизу кордону з Польщею, йдеться у повідомленні його пресслужби.
«Ми готуємося до війни, я про це говорю відверто. «Хочеш миру – готуйся до війни» – не я це придумав. Це дуже правильно сказано», – розповів Лукашенко та додав, що країна не хоче війни.
Втім, за його словами, у Білорусі триває необхідна підготовка відповідних підрозділів, у війська поставляються різні види озброєнь і техніки.
Водночас Лукашенко заявив, що «не хоче чужої землі» бо, це рано чи пізно «перетвориться у катастрофу».
Звертаючись до жителів Гродного, яке знаходиться на західному кордоні країни, Лукашенко заявив: «Ви наші. Ми вас нікому не віддамо», та поскаржився, що сусідні країни ускладнили білорусам процес перетину кордону.
«Зараз вони від нас закрилися парканом. Ви бачите, що це не моя провина, це їхня політика», – цитує Лукашенка його пресслужба.
Раніше Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок перевірки боєготовності з’єднань і військових частин у Збройних силах країни.
Читайте також: «Вагнерівці» готують викладачів вищих навчальних закладів Міноборони Білорусі – заступник міністра
Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року та дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру та повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст, внаслідок яких загинули десятки тисяч мирних українців.
У перші дні повномасштабної війни уряд України вирішив закрити всі пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Після виведення російських військ із Київської та Чернігівської областей між країнами працює лише один пункт пропуску – у Волинській області. Через неї в Україну повертаються українці, яких незаконно вивезли до Росії.
Через підтримку Олександром Лукашенком агресії Росії проти України проти Білорусі ввели міжнародні санкції.
З моменту вторгнення Росії в Україну на території Білорусі практично безперервно проводяться військові навчання.
«Якщо не приєднатися до війська, не почати захищати себе в першу чергу, це станеться на тих територіях, які зараз не окуповані. Росіяни прийдуть і мобілізують – не будуть питати, і не буде ніякого закону про мобілізацію: просто візьмуть, як зараз стається на окупованих територіях, і відправлять на передову», – каже в інтерв'ю Донбас Реалії Дмитро Балховітін. Він – фотограф родом із Донецька, об'їздив свого часу майже всю Донецьку область, знімаючи природу регіону, який багато хто сприймає лише як індустріальний. У 2014 році, коли Росія розпочала агресію на Донбасі, Дмитро залишив рідне місто та переїхав до Краматорська. Але з початком повномасштабного вторгнення приєднався до війська. Паралельно зі службою військовослужбовець випустив книгу з фотографіями мирної Донеччини – «Донеччина: навколо краси». Таким чином, каже Дмитро, він хотів показати, якими ці місця були до війни.
– До Збройних сил я доєднався 25 лютого 2022 року – пішов у військкомат. І одразу, того ж дня, був відправлений в частину був відправлений, це Донецька бригада ТРО. Виконував завдання на Донеччині та Луганщині.
– З якою мотивацією доєдналися? У вас же не було попереднього військового досвіду?
Потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України
– Військового досвіду не було. Я у 97-му році закінчив Донецький національний технічний університет. Там була військова кафедра, отримав звання офіцерське і потім не служив у війську.
А мотивація дуже проста: оскільки я як фотограф, показував Донеччину, її красу – було неправильно, якщо ще раз довелося б тікати. Бо у 2014 році, коли почалась війна, я не доєднався до війська – просто переїхав на іншу територію, не окуповану. І далі вже не було куди тікати.
І потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України.
Атака дронів у російському Татарстані: влада заявила про 12 постраждалих
У російській республіці Татарстан після атаки дронів постраждали 12 людей, повідомляє місцева влада.
Раніше оперативні служби заявляли про семеро постраждалих Єлабузі, у тому числі двоє підлітків. Telegram-канал Baza писав, що постраждали п'ять студентів місцевого коледжу.
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Повідомлялося про вибухи сталися на території особливої економічної зони «Алабуга». Місцева влада практично одразу підтвердила атаку, заявивши, що серйозних руйнувань немає, технологічний процес підприємств не порушений.
Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Також телеграм-канали писали, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. За неофіційною інформацією, було щонайменше троє постраждалих.
Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Атака по Єлабузі стала однією з найдалекобійніших від початку повномасштабного вторгнення – місто розташоване приблизно за 1300 км від кордону.
«Покарання за російські злочини»: Кулеба прибув з візитом до Гааги
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із міністеркою закордонних справ Нідерландів Ханке Бряунс Слот кроки для забезпечення справедливого покарання за російські злочини та посилення систем ППО, повідомив він у мережі Х 2 квітня.
«Я поінформував свою колегу про посилення російського повітряного терору, включно з інтенсивним використанням балістичних ракет. Повітряний щит України необхідно посилити, зокрема додатковими комплексами та ракетами «Патріот», – вказано у повідомленні.
З цієї зустрічі розпочався візити голови МЗС до Гааги, Королівство Нідерланди.
Раніше стало відомо, що Міністр закордонних справ відвідає Гаагу, де візьме участь в міністерській конференції «Відновлення справедливості для України».
Метою конференції є обговорення пункту 7 «Відновлення справедливості» Формули миру президента України Володимира Зеленського та опрацювання результатів документування та розслідування злочинів, вчинених російськими військовими на території України. Повідомлялося, що Кулеба обговорить кроки на шляху до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Читайте також: «Рейтинг»: для більшості українців відновлення справедливості неможливе без покарання винних у агресії РФ
Від 2 квітня в Гаазі також почнуть приймати заяви від українців до Реєстру збитків, завданих внаслідок російської агресії. На першому етапі зосередяться на відшкодуванні за пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків.
Гуменюк пояснила, чому армія РФ збільшила застосування балістики з Криму
Російські військові дедалі частіше застосовують для ударів по Україні балістичні ракети, розташовані на території анексованого Криму, заявила голова Об’єднаного координаційного центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Ворог переключає тактику і на застосування балістики, розуміючи, що це складна мета для реагування наших сил ППО. Саме тому вони намагаються тиснути на глибші регіони України, а не лише прифронтові райони», – пояснила вона в ефірі українського національного телемарафону.
Гуменюк зазначила, що українські військові мають інформацію про кількість наземних систем і відстежують їх маневри.
Читайте також: КМВА: Росія випустила понад 130 ракет у бік Києва з початку року. З них 5 «Цирконів»
Щодо ситуації в Чорному морі речниця зазначила, що російські ракетоносії споряджені та заведені до пунктів базування.
«В принципі, їхня готовність дуже висока: дві-три години достатньо, щоб вони опинилися на бойовому чергуванні. Ми вже бачили, що під час підготовки до масованих атак ворог виводив підводні ракетоносії на чергування», – сказала Гуменюк.
Вона також додала, що армія РФ могла нагромадити досить потужний потенціал ракет «Калібр» і, ймовірно, після зміни керівництва Чорноморського флоту РФ шукатиме способи повернути собі позиції в морі.
У березні Київ зазнав кількох ракетних атак російської армії. Зокрема, вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували столицю двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон».
«США втрачають довіру і лідерство» через невиконання своїх обіцянок перед Україною: аналітики
Як впливає на авторитет США гальмування підтримки України і невиконання обіцянок перед країною, яка вже третій рік стримує повномасштабну російську агресію? Які перспективи ухвалення пакету американської допомоги Україні? І чим насправді ризикують Сполучені Штати? «Голос Америки» зібрав думки аналітиків, що звучали під час обговорення в «Атлантичній раді».
Гальмування у Конгресі з ухваленням пакету допомоги Україні та несміливість США надіслати Україні вкрай необхідну авіацію та далекобійні ракети – серед причин успіхів російської армії на полі бою в Україні, зокрема, взяття Авдіївки. Таку думку висловив під час дискусії колишній посол США в Україні Джон Гербст, а тепер – старший директор Центру Євразія в «Атлантичній раді».
З огладу на те, що спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що Конгрес може повернутися до розгляду цього вкрай житєво важливого для України законопроєкту, або ж «законопроєкту із деякими важливими нововведеннями», як сказав Джонсон, після закінчення Великодніх канікул, тобто аж 9 квітня, Гербст вважає, що дуже є мало шансів, що допомога буде ухваленна до початку травня.
«Я не думаю, що це станеться цього місяця, у квітні. Але в травні, я гадаю, є великий шанс, що це буде зроблено. Якщо так станеться, то ще є шанс запобігти катастрофі на полі бою в Україні», – вважає Джон Гербст.
Він нагадує, що вже півроку американські законодавці не можуть ухвалити законопроєкт про пакет допомоги Україні, але побоювання спікера Джонсона втратити роботу, міркує Гербст, може його мотивувати винести таки цей законопроєкт на голосування.
«Якщо не буде чітких кроків спікера у наступні тижні щодо цього законопроєкту, ми будемо бачити появу клопотання про звільнення [спікера], яке матиме достатньо голосів законодавців, щоб її підтримати», – сказав Гербст.
Розвідка Британії пояснила, чому в окупованому Криму на авіабазах малюють макети винищувачів
Цілком ймовірно, що через продовження успішних українських ударів по військових об’єктах Росія, ймовірно, була змушена застосувати низку прийомів обману та хитрощів, намагаючись заплутати українські зусилля з наведення на ціль, припускають в розвідці Британії.
«На аеродромі Кіровськ в окупованому Криму на бетоні намальовані макети російських винищувачів. Такі малюнки також були помічені на щонайменше 12 інших російських авіабазах, що демонструє рівень занепокоєння росіян майбутніми українськими ударами і здатність відбити їх», – йдеться у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на свою розвідку.
Однак, за даними британської розвідки, російські вертольоти все одно регулярно приземляються на намальовані силуети винищувачів, що повністю підриває спробу обману.
«Це також розкриває справжній бойовий порядок або чисельність авіації на цих авіабазах, який Росія, ймовірно, намагається приховати від української розвідки», – додають у розвідці.
Атака на НПЗ в Татарстані була спільною операцією СБУ та ГУР – джерело
Нічна атака дронів на нафтопереробний завод у Нижнокамську в російській республіці Татарстан була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки – про це повідомило Радіо Свобода джерело, знайоме з ситуацією.
«Український дальнобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Раніше агентство Reuters заявило, що уражений об’єкт заводу «Танеко» відповідає за майже половину його річного обсягу в понад 17 мільйонів тонн продукції.
Читайте також: Російські медіа: дрон атакував НПЗ у Татарстані
За даними російських медіа, у 2022 році завод у Нижньокамську увійшов до п’ятірки найбільших НПЗ Росії.
«Продовжуємо систематично працювати над тим, аби в Росії було все менше можливостей фінансувати загарбницьку війну проти України», – додало джерело Радіо Свобода.
Раніше 2 квітня російські медіа повідомили про атаку на нафтопереробний завод «Танеко» в Нижньокамську, Татарстан.
Перед тим стало відомо про атаку на підприємство в Єлабузі. Офіційно глава Татарстану не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною.
Це перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
САП: ексрадник Офісу президента очолював групу, яку підозрюють в заволодінні коштами «Укрзалізниці»
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро розслідують можливе розкрадання на закупівлях для «Укрзалізниці» – про це відомства повідомили 2 квітня.
За заявою САП, правоохоронці «викрили організовану групу на чолі з колишнім радником Офісу Президента України».
Слідство стверджує, що організовану групу створили в 2021 році. З червня по грудень 2022 року її очільник через підконтрольних працівників «Укрзалізниці» забезпечив обрання наперед визначеної компанії для постачання силових трансформаторів.
Трансформатор закупили за завищеною вартістю, при цьому пропозиції інших учасників закупівлі за вигіднішими цінами відхилили з посиланням на лист «Щодо загроз державній безпеці».
В окупованому Севастополі група української розвідки підірвала електропідстанцію – ЗМІ
В окупованому Севастополі група української розвідки підірвала електропідстанцію, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерело у відомстві.
«Працювала група на місці. Електропідстанцію виведено з ладу», – зазначив співрозмовник видання.
Місцеві телеграм-канали раніше повідомили, що вночі без світла залишилася частина Гагарінського району. Тим часом, як стверджується, перед відключенням у районі вулиці Вакуленчука було чути звуки, схожі на вибухи.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв стверджує, що відключення світла пов’язане з технологічним порушенням на районній підстанції.
Радіо Свобода не може підтвердити інформацію сторін.
Із серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні 2023 року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
На півострові діє підвищений («жовтий») рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
У Нацполіції пояснили, як доставляють до центрів комплектування людей, яких ТЦК подають в розшук
Підрозділи Національної поліції отримують звернення від центрів комплектування щодо тих, хто ухиляється від призову, і лише доставляють таких людей до ТЦК та СП. Вже після цього на них складаються адміністративні протоколи. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів Максим Ахрамєєв, начальник Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.
Російські медіа: дрон атакував НПЗ у Татарстані
Ударні дрони 2 квітня також атакували нафтопереробний завод «ТАНЕКО» в Нижньокамську, Татарстан – про це заявляють російські медіа.
Зокрема, телеграм-канал Baza посилається на очевидців, які повідомляють про спробу удару безпілотника по заводу. За попередніми даними, дрон поцілив в одну з установок.
Державне агентство ТАСС із посиланням на місцеву владу заявляє, що безпілотник перехопила система РЕБ, тож руйнувань немає.
«Пожежі немає, жодних руйнувань немає, постраждалих немає. Все під контролем», – цитує агентство мера Нижньокамська Раміля Мулліна.
Читайте також: Реакція США на удари по нафтових об’єктах у Росії «не була позитивною» – Зеленський в інтерв’ю WP
Водночас інше агентство «РИА Новости» наводить коментар екстрених служб, за яким «атака прийшлася по заводу «ТАНЕКО, виникла пожежа, її вдалося ліквідувати за 20 хвилин».
Голова Татарстану Рустам Мінніханов тим часом заявив про атаку безпілотників на «підприємства республіки в Єлабузі та Нижньокамську».
Агентство Reuters згодом також повідомило про удар по заводу «Танеко», посилаючись на аналіз світлин, на яких «видно наслідки атаки».
За даними агентства, уражений об’єкт відповідає за майже половину річного обсягу в понад 17 мільйонів тонн продукції, що виробляє завод.
Раніше стало відомо, що дрони атакували підприємства в Єлабузі та Нижньокамську в Татарстані. Українські спецслужби наразі не коментували ці повідомлення публічно. Видання «РБК» повідомило з посиланням на джерело в спецслужбах, що українські дрони атакували нафтопереробний завод у Татарстані.
У Міненерго розповіли про наслідки нічної атаки РФ
Внаслідок атаки російського безпілотника сталося загоряння обладнання на одній із високовольтних підстанцій у Кіровоградській області, заявили у Міністерстві енергетики.
Як пише пресслужба відомства, також на Дніпропетровщині під час повітряної тривоги відключалась повітряна лінія 330 кВ – організовані ремонтні роботи.
Під час планового огляду однієї з повітряних ліній 750 кВ біля опори виявили уламки ракет, які вилучили працівники ДСНС. Лінія ремонту не потребує.
На Донеччині внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено електромережу, яка живить одну з шахт; підприємство не працює.
За даними Міненерго, станом на 2 квітня дефіциту електроенергії в Україні немає, але у Харкові продовжують діяти погодинні відключення. В інших регіонах наразі обмежень немає.
Перед пунктом пропуску «Угринів-Долгобичув» польські протестувальники поновили блокування руху вантажівок, повідомляє Державна прикордонна служба.
Держприкордонслужба, яка посилається на інформацію від польських прикордонників, пише, що сьогодні близько 09:00 на території Польщі перед пунктом пропуску «Угринів-Долгобичув» поновилося блокування руху для вантажівок.
Українські прикордонники попереджають про ускладнення руху як на виїзд з Польщі, так і на в’їзд.
28 березня стало відомо про розблокування руху вантажівок у обох напрямках на пункті пропуску «Угринів-Долгобичув».
ISW не має підтверджень заявам Росії про просування на захід від Бахмута
Російські джерела заявили напередодні, що російська армія просунулася на захід від Бахмута, проте Інститут дослідження війни не знайшов візуальних підтверджень цим твердженням – про це ISW заявив у звіті від 1 квітня.
«Кілька російських джерел заявили 1 квітня, що частини 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії просунулися в напрямку Часового Яру (західніше від Бахмута) через лісисті території в заповіднику «Ступки-Голубовські-2» і зараз перебувають у 650-1000 метрах від східних околиць Часового Яру. ISW знайшов тільки дані, які підтверджують, що російські війська перебувають у 1,5 кілометрах від Часового Яру», – йдеться в тексті.
Читайте також: Росія «матиме вогневу перевагу» – у 92 ОШБр пояснили небезпеку втрати Часового Яру
Інститут посилається на кадри з встановленою геолокацією, опубліковані від 1 квітня, які показують «наслідки безуспішної атаки російської бронетехніки на Іванівське», що між Бахмутом та Часовим Яром.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці повідомив, що російські війська активізувалися на Бахмутському напрямку. На цій ділянці фронту українські військові відбили 18 атак в районах населених пунктів Білогорівка, Спірне, Івано-Дар’ївка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Часів Яр.
25 березня Інститут вивчення війни у своєму звіті зазначив, що російські війська наближаються до околиць Часового Яру Донецької області, але навряд чи може статися оточення або захоплення міста в найближчі місяці.
За оцінкою Інституту, війська Росії просунулися в межах 1,5 кілометра від Часового Яру.
Російські обстріли прифронтових областей: є поранені на Херсонщині та Харківщині
Російські війська протягом попередньої доби обстрілювали Херсон та ще сім населених пунктів області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 2 квітня.
Зокрема, обстріли пошкодили багатоповерхівку та чотири приватних будинки, були влучання в господарську споруду та газопровід. Прокудін уточнює, що виток газу перекрили, пожежі та загроз немає.
«Через російську агресію дві людини дістали поранення», – додав він.
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, за добу російська армія обстріляла з артилерії та мінометів близько 15 населених пунктів області. Внаслідок обстрілів поранень зазнали дві жінки – у Вовчанську та Куп’янську.
«Внаслідок ворожого обстрілу села Курилівка Куп’янського району горіли приватні житлові будинки. Без постраждалих», – написав Сиинєгубов у своєму телеграм-каналі.
Читайте також: На Сумщині через мінометний обстріл із боку РФ поранена одна людина – ОВА
Очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що над областю вночі збили дев’ять російських дронів Shahed.
«Через падіння уламків в обласному центрі виникло два займання, які оперативно загасили. Пошкоджені двоповерхова будівля та пожежна частина. Ніхто не постраждав», – повідомив він.
Лисак додав, що внаслідок атаки на Кривий Ріг напередодні вибиті вікна в трьох дев’ятиповерхових будинках, вона також пошкодила автомобіль та високовольтну лінію електропередач. Жінці, яка постраждала внаслідок обстрілу, надали медичну допомогу, вона лікуватиметься вдома.
«Вранці російська армія кілька разів вдарила по Нікопольщині – артилерією і дронами-камікадзе. Поцілила по райцентру та Червоногригорівській громаді. Наслідки з’ясовуються», – додав голова ОВА.
Про обстріли також повідомляли очільники Запорізької та Миколаївської областей, за їхніми даними, цивільні не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
EMBED SHARE
«За день втратили все». Жителі Сумської області на кордоні з Росією евакуюються під обстрілами (відео)
EMBED SHARE
The code has been copied to your clipboard.
width px height px
The URL has been copied to your clipboard
- Auto
- 240p
- 360p
- 480p
- 720p
- 1080p
No media source currently available
0:004:340:00
ЗАВАНТАЖИТИ
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА TELEGRAM РАДІО СВОБОДА
Форум
НА ЦЮ Ж ТЕМУ
-
«Він співав у нашому храмі, йому відрубали руку». Буча через два роки після звільнення
-
Місто біля переправи. Як з’явилися Каховка і Нова Каховка
-
Нічна атака РФ: на Кіровоградщині пошкоджений об’єкт енергетичної інфраструктури
ЗВЕРНИ УВАГУ
-
«Він співав у нашому храмі, йому відрубали руку». Буча через два роки після звільнення
-
Після розслідування «Схем» про виїзди за кордон власника «Ельдорадо» Нацполіція відкрила кримінальну справу
-
«Провал, ілюзія могутності». Фахівці боротьби з тероризмом оцінили дії Росії після теракту у «Крокусі»
-
Зможуть працювати на 2000 метрів: снайпери ЗСУ отримають унікальні гвинтівки
-
«Зіпсував гру». Чому Лукашенко підставив Путіна у версії про теракт у «Крокусі»
- ДОЛУЧАЙСЯ!
- ПІДТРИМКА
- ІНФОРМАЦІЯ
«Він співав у нашому храмі, йому відрубали руку». Буча через два роки після звільнення
Картина, яка постала перед очима українських військових та журналістів після того, як вони заїхали в деокуповану Бучу, шокувала усіх.Тіла убитих і закатованих людей лежали на вулицях..Хтось їхав на велосипеді і його наздогнала куля, а когось кинули зі зв'язаними руками прямо там, де катували...
У перші дні квітня 2022 року світ дізнався про російські воєнні злочини у Бучі, а російська дезінформаційна машина почала розганяти тезу, що це фейк.
Буча, місто-супутник української столиці, було окуповане російською армією на початку повномасштабного вторгнення трохи більше місяця. За цей час окупанти убили і закатували понад 600 цивільних, неідентифікованими досі залишаються ще 60 тіл. Журналісти телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») поговорили з тими, хто пережив окупацію. Розпитали про те, що думають і як почувають себе зараз – через два рок після звільнення.
Біля храму Андрія Первозванного у Бучі – була найбільша братська могила розстріляних і закатованиї російськими військовими за час окупації міста. Звідти ексгумували 117 тіл, три десятки з них – це жінки, і тіла двох діток. Тепер на цьому місці встановили пам'ятний меморіал.
На табличках меморіалу жертв російської окупації понад півтисячі прізвищ закатованих та розстріляних людей. Дата смерті у всіх одна – березень 2022 року.
«Наймолодший хлопчик – 2020 року народження. Для порівняння: [найстаршій] жінці майже 100 років», – каже настоятель храму Андрій Галавін, один із свідків злочинів російської армії.
Галавін залишався у Бучі під час окупації і каже, що на власні очі бачив убитих на вулицях міста.
«Це нереально забути. Ти йдеш і весь час до цього повертаєшся. Миттєво, навіть у розмовах. Вже навіть хочеш забути це, але все одно до цього повертаєшся»
Коли стало очевидно, що загиблих у місті стає дедалі більше, а до цвинтаря російські військові не пускали, згадує священник, вирішили ховати людей на території храму. Так і з'явилася братська могила.
«Тут вони на церковній землі знайшли тимчасовий, але спокій, – розповідає Андрій Галавін. – Ми їх намагалися поховати, щоби вони не лежали на вулицях. Щоб дикі звірі та собаки їх тіла не турбували».
У Росії дрони атакували підприємства в Татарстані
У Росії вранці дрони атакували підприємства в Єлабузі та Нижньокамську в Татарстані, повідомила місцева влада.
За її даними, технологічний процес підприємств не порушено, але є постраждалі.
Офіційно глава Татарстану не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною. Телеграм-канал «Baza» відео нібито моменту удару безпілотника.