Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню провів 3 квітня переговори телефоном зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу, під час яких він наголосив, що Франція засуджує «агресивну війну» Росії в Україні, повідомляє пресслужба французького міністра.
Це була перша розмова між двома лідерами з жовтня 2022 року, повідомив речник міністерства оборони Франції. Її ініціювала французька сторона.
«Франція продовжуватиме підтримувати Україну так довго і так інтенсивно, як це буде необхідно в її боротьбі за свободу і суверенітет, щоб принести мир і безпеку на європейський континент», – вказано в заяві.
Читайте також: WSJ: Макрон зустрічався із Байденом і Шольцом, щоб змінити стратегію Заходу щодо війни в Україні
Зазначається, що Лекорню висловив солідарність з жертвами теракту в Росії. Водночас він повідомив, що Франція не має інформації про будь-яку причетність України до інциденту та закликав Росію «припинити будь-яку експлуатацію».
На сайті міністерства оборони РФ наразі немає інформації щодо цих переговорів.
Раніше Президент Франції Емманюель Макрон заявив 25 березня, що Франція має інформацію про те, що напад на «Крокус Сіті» в Росії спланувало та здійснило угруповання «Ісламська держава» і застеріг Росію від звинувачень України в цій атаці. Макрон розповів журналістам, що група, яка здійснила теракт в Росії, намагалася здійснити кілька нападів на Францію.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі «Крокус Сіті Хол» відкрили вогонь із автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу, за останніми даними, загинули 144 людини.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол».
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні». Згодом цю версію підтримав і президент РФ Володимир Путін.
Краснодарський край вийшов на перше місце серед російських регіонів за сумою одноразової виплати особам, які підпишуть контракт із Міністерством оборони РФ. Влада Кубані вирішила збільшити цю виплату до мільйона рублів (це понад 420 тисяч гривень), повідомив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв.
«Ухвалив рішення збільшити одноразову регіональну виплату військовослужбовцям і добровольцям, які уклали контракт з Міноборони РФ з 1 квітня 2024 року. Тепер вона становить один мільйон рублів», – написав чиновник.
За останні дні це вже друге повідомлення про збільшення виплат за участь у війні проти України. Раніше влада Ростовської області повідомила про підвищення одноразової виплати за підписання контракту з Міноборони до 700 тисяч рублів (це майже 300 тисяч гривень).
Видання «7×7. Горизонтальна «Росія» тоді зазначало, що завдяки цьому Ростовська область опинилася на другому місці по країні за розміром одноразової виплати, поступившись у цьому плані лише Санкт-Петербургу (905 тисяч рублів).
Альянси Росії з «друзями в Азії» мають наслідки для глобальної безпеки – Столтенберґ
Військова підтримка, яку Росії надають Північна Корея й Іран, має серйозні наслідки для глобальної безпеки, і НАТО не може їх ігнорувати, заявив 3 квітня генеральний секретар Єнс Столтенберґ.
За його словами, Північна Корея й Іран постачають значні обсяги зброї і боєприпасів Росії. Натомість Пхеньян і Тегеран отримують російські технології, які допомагають їм просувати свої ракетно-ядерні можливості.
Столтенберґ додав, що Китай також «підтримує військову економіку Росії».
«Друзі Росії в Азії життєво важливі для продовження цієї агресивної війни… Це має наслідки для регіональної і глобальної безпеки», – наголосив генсекретар.
Минулого місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що Росія продовжує спроби вибудувати коаліцію на противагу Заходу, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм.
Восени 2023 року Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У Путіна кажуть, що в РФ не планують додаткової мобілізації. Раніше про таке попередив Зеленський
Неправдою назвав заяви про планування в Росії додаткової мобілізації речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Так увечері 3 квітня він відповів на прохання агенції ТАСС прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.
Під час брифінгу з президентом Фінляндії Александером Стуббом Зеленський заявив, що Росія готується на 1 червня 2024 року додатково мобілізувати 300 тисяч військових.
Інформація щодо планів мобілізації в Росії раніше була оприлюднена російськими опозиційними ЗМІ. Медіа «Верстка» повідомляло, що в Росії планують оголосити мобілізацію для посилення угруповання, що воює з Україною, і можливого оточення Харкова, пише російська служба Радіо Свобода. Вказано, що про це виданню розповіли чотири джерела, близькі до адміністрації президента і Міноборони РФ. За їхніми словами, в рамках можливої мобілізації можуть призвати 300 тисяч осіб.
В Україні з’явиться військовий омбудсмен – Міноборони
В Україні запровадили інституцію військового омбудсмена, що відповідатиме за захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Відповідне рішення було прийняте 3 квітня на установчій нараді з питань захисту прав військовослужбовців, повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Вказано також про створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців, яке буде підпорядковуватися Міністру оборони та відповідатиме за розгляд звернень та скарг військовослужбовців, надання первинної правничої допомоги, проведення перевірок та розслідування порушень прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
«Реалізація цієї ініціативи передбачає комплексний підхід до захисту прав воїнів та членів їхніх сімей, включаючи реагування на конкретні скарги, аналіз конкретних ситуацій, виїзд на місця порушень, проведення перевірок та подальші заходи з відновлення прав», – заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
У міністерстві зазначають, що серед порушень, які будуть перевірятися Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців: забезпечення військовослужбовців, право на відпустку, недопущення зловживання правами командирів, медична допомога, соціальні гарантії, порушення гендерної рівності.
Перша у світі? У Харкові збудували підземну школу: як виглядають класи (фотогалерея)
У Харкові незабаром відкриють першу в Україні підземну школу. Навчальний заклад почали будувати ще торік, він розміщений під землю на глибині 6 метрів та спланований за усіма сучасними будівельними та безпековими нормами, які відповідають параметрам бомбосховища. Тут є рекуперація повітря, протирадіаційний захист та три незалежних один від одного джерела енергопостачання. У дві зміни тут зможуть навчатись до 900 учнів. З міркувань безпеки влада не розголошує точне місце розташування навчального закладу.
Інфраструктурний об’єкт пошкоджений у Нікопольському районі через обстріл РФ – влада
У Нікопольському районі внаслідок російського обстрілу пошкоджений інфраструктурний об’єкт, люди не постраждали, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог не вгамовувався цілий день – гатив по Нікопольщині. Тричі обстрілював з артилерії. І ще вісім разів вдарив по району дронами-камікадзе. Найбільше атак було на сам Нікополь. Поцілив агресор і по двох громадах – Покровській і Марганецькій. Пошкоджені приватне підприємство й інфраструктурний об’єкт. Люди не постраждали», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: війська РФ за добу чотири рази атакували позиції ЗСУ на лівобережжі Дніпра
На Херсонському напрямку війська РФ і далі намагаються вибити підрозділи Збройних сил України із плацдармів на лівобережжі Дніпра, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу 3 квітня.
Вказано, що артилерійських обстрілів зазнали Кринки Херсонської області.
Найбільше наступальних дій (15) російська армія проводила на Новопавлівському напрямку, повідомляє штаб. Сили оборони продовжують стримувати наступ РФ в районах населених пунктів Новомихайлівка та Урожайне.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 10 атак в районах Білогорівки Луганської області; Спірного, Андріївки, південнно-східніше Виїмки та Кліщіївки Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – повідомляють Збройні сили України.
Зазначено, що війська РФ здійснили 8 атак на Авдіївському напрямку в районах населених пунктів Бердичі, Уманське, Яснобродівка, Первомайське та Невельське Донецької області.
У Генштабі зауважили, що протягом доби зафіксовано 54 бойових зіткнення.
«Загалом, ворог завдав 5 ракетних та 50 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться у повідомленні.
Ще сім дітей виїхали з окупованих територій – Лубінець
Із окупованих територій Запорізької й Херсонської областей на підконтрольну територію України повернулися ще сім дітей із родинами, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Дехто з сімей пережив справжнє жахіття в окупації і став свідком того, як росіяни мародерили будинки місцевих мешканців, змушували брати російські паспорти, вчиняли насильство над українцями, змушувати дітей навчатися у школі за канонами «руского міра». А родини, де є хлопці-підлітки, виїжджали з ТОТ, аби їх дітей згодом не забрали до російської армії», – написав омбудсмен у фейсбуці 3 квітня.
За його словами, нині з родинами спілкуються і надають допомогу представники офісу омбудсмена, державні структури і благодійні організації.
Тут вчилася Магучіх. Репортаж із потрощеного російським ударом у Дніпрі спортивного коледжа
Через ракетний удар армії РФ Україна тимчасово втратила одну з баз для підготовки спортсменів, зокрема з олімпійських видів спорту. У Дніпрі після атаки 2 квітня руйнування зазнали чотири навчальні заклади, зокрема обласний фаховий спортивний коледж. Там вибиті вікна, зруйновані перекриття, потрощені аудиторії й тренувальні зали, поранено кілька людей, зокрема четверо дітей. Загиблих немає.
Це заклад, звідки вийшли нині відомі на світовій арені спортсмени Ярослава Магучіх, Михайло Кохан, Анна Рижикова та Денис Кесіль – ті, які цього року представлятимуть Україну на Олімпійських іграх у Франції.
Як вдалося вижити вихованцям та персоналу коледжу під час удару? Яких пошкоджень зазнав заклад та чи збираються його відновлювати – у репортажі Радіо Свобода.
Сніжана й Діана працюють методистками обласного коледжу спорту. Коли розпочалася тривога, кажуть, всі співробітники та учні спустилися в укриття.
За дві хвилини вже пролунав перший вибух. Потім – ще і ще. Діти, які не встигли добігти до підвалу, отримали осколкові поранення.
«Думали, що це, як завжди, швиденько, що це формальність. Стояли ближче до виходу, не хотіли проходити далі. А воно… Не знаю, що сказати, що побажати росіянам… Хочу, щоб усе найгірше в них сталося, щоб так само летіло по їхніх будинках», – говорить Сніжана.
Діана була в укритті, але стояла близько від дверей. Двері вилетіли. Уламок скла кресонув її по обличчю, є поріз.
«Це незрозуміло, це – секунди, я досі не розумію, як це відбулося. Спершу не злякалася, а потім – пішла кров», – розповідає Діана.
Заступниця директора коледжу з виховної роботи Любов Куліш каже: вижити усьому персоналу й вихованцям, а їх на момент удару було близько 150, допомогла дисципліна.
У закладі звикли не ігнорувати сигнали тривоги – навчально-тренувальний процес призупиняють.
Розказує: епіцентр удару був неподалік, російська армія влучила у будівлю дитсадка. Коледж зазнав руйнувань через потужну вибухову хвилю.
Після вибухів, дітей ще кілька годин не випускали з бомбосховища, навіть після завершення тривоги – боялися.
«Наші діти – стресостійкі. Бо – спортсмени. Страху й паніки як таких не було. Слава Богу, що ми всі спустилися, тому майже нікого не зачепило. Діти, яких поранило, – це вікна летіли, порізалися. Наші медики одразу ж викликали «швидку». Їм надали допомогу медики, кому треба – відвезли в дитячу лікарню. Постраждали й працівники харчоблока: незначні порізи – на руках, на ногах», – каже завуч.
НАТО – 75 років. Країни-члени альянсу домовляються про зміну підходів у підтримці України
Міністри закордонних справ тридцяти двох країн НАТО 3 квітня збираються у Брюсселі на дводенну нараду для узгодження дій і подальшої ролі альянсу з огляду на війну Росії проти України. Подробиці повідомляє «Голос Америки».
Північноатлантичний альянс відзначає 75-річчя свого створення зі збільшеною кількістю членів після вступу Фінляндії та Швеції, і готується до святкового саміту НАТО в липні у Вашингтоні.
На дводенній зустрічі у Брюсселі міністри закордонних справ країн-членів НАТО обговорюватимуть загрози, які постали перед альянсом у зв'язку із широкомасштабною війно, яку розв'язав Кремль у Європі, напавши на Україну.
Головним завдання є відновлення миру у Європі, але Росія не подає ознак готовності відмовитися від агресивних намірів щодо України.
Західні лідери наполегливіше заявляють про потребу збільшення військових видатків для підвищення своєї обороноздатності і кращих можливостей допомоги Україні.
В межах зустрічі 4 квітня відбудеться засідання Ради НАТО-Україна за участю українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
В пресі обговорюють повідомлення, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонує створення спеціальної п'ятирічної програми фінансування постачань зброї Україні на загальну суму $100 мільярдів.
Згідно з попередніми неофіційними повідомленнями план полягає в тому, щоб внески до фонду робили всі 32 країни НАТО за таким принципом, як вони роблять внески у спільний бюджет альянсу – пропорційно до валового національного доходу.
Єнс Столтенберґ перед зустріччю 3 квітня сказав: «…Україна має нагальні потреби. Будь-яка затримка в наданні допомоги мають наслідки на полі бою зараз. Тому нам потрібно змінити динаміку нашої підтримки».
«Ми маємо забезпечити надійну та прогнозовану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу. Щоб ми менше покладалися на добровільні внески, а більше на зобов’язання НАТО.
Менше короткострокових пропозицій і більше багаторічних обіцянок. Тому міністри обговорять, як НАТО може взяти на себе більшу відповідальність за координацію надання військового обладнання та навчання для України, закріпивши це в надійній структурі НАТО», – наголосив генеральний секретар НАТО.
В одному зі шведських клубів до молодої українки підійшов чоловік. Він кинув нерозбірливо фразу, а вже невдовзі схопив дівчину за волосся, вигукнувши їй фразу: «Українська повія! Навіть по телебаченню кажуть, що ви – повії». Декілька тижнів перед цим інцидентом в етері розважальної програми шведського суспільного телемовника SVT телеведуча пожартувала про українок, що, мовляв, українських біженок «чи не найбільше можна помітити у борделях». Таке висловлювання обурило українську спільноту у Швеції та проявило загрози, з якими можуть стикатися українські біженки в країні. Представники SVT вибачитися не захотіли. Але українські біженки надали цьому розголосу, щоб привернути увагу до неприпустимості таких жартів і небезпеки наслідків, до яких вони можуть призвести. Проєкт «Ти як?» дослідив ситуацію.
Прикрий випадок трапився з Іванною 23 березня цього року. За декілька тижнів після випуску розважальної програми шведського суспільного мовника SVT «Іммігранти для шведів» (Invandrare för svenskar). У епізоді від 7 березня прозвучало запитання від ведучого:
«Яка група іммігрантів отримала найбільше дозволів на проживання у Швеції у 2022 році?», – на яке шведська журналістка Елаф Алі відповіла, що це були українці.
Начебто жартуючи Алі додала, що їхня кількість не надто помітна у суспільстві: «Ви можете не думати про це, бо вони світловолосі й зливаються. Чи не найбільш це помітно у борделях».
На жарт журналістки в етері державного телемовника активно відреагувала українська спільнота та Посольство України у Швеції.
Вони закликали журналістку попросити вибачення за жарт, а керівництво шведського телебачення SVT вжити заходів, аби такі ситуації не повторювались в майбутньому.
«Вважаємо такі висловлення глибоко образливими та абсолютно неприйнятними, враховуючи обставини повномасштабної російської військової агресії проти України, яка змусила українських жінок рятувати своє життя та життя своїх дітей за кордоном», – йдеться у заяві Посольства України у Швеції.
Із 18 березня Ольга Криштапович та швед Клас Карлін вийшли під будівлю шведського телебачення SVT у місті Мальме.
Активісти назвали ці заходи «Тихою маніфестацією» – і на їхні обурення вказують українські прапори.
Маніфестанти заявили, що не хочуть загострювати конфлікт, а лиш донести суспільству, яку небезпеку несуть такі наративи з екранів телебачення.
Ольга розповідає, що люди прийшли підтримати маніфестацію, їхня кількість сягала декількох десятків людей протягом дня, серед них – не лише українці, а й шведи, а також – люди інших національностей.
Кулеба в Польщі: для систем Patriot зараз немає важливішого місця, ніж Україна
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з польським колегою Радославом Сікорським 3 квітня.
Він повідомив, що під час розмови сторони обговорили, як Польща може долучитися до захисту українського повітряного простору від російських ракет, а також захистити повітряний простір Польщі.
Голова МЗС вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет.
Читайте також: Кукула: в повітряний простір Польщі, ймовірно, залетіла ракета Х-101
«Це означає, що всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні, мають бути доставлені до України якомога швидше. Для них зараз немає важливішого місця», – заявив Кулеба.
Міністерство закордонних справ Польщі уточнило, що зустріч відбулася в штабквартирі НАТО у Брюсселі.
«Дискусія концентрувалася на польсько-українських відносинах, поточній ситуації на лінії фронту, так само як і подальшу військову допомогу Україні», – йдеться в повідомленні.
МЗС країни також оприлюднило попередню заяву Сікорського в Брюсселі, який висловив сподівання, що «війна в Україні стане останньою війною в Європі».
«Але російським елітам може знадобитися час, щоб усвідомити, що ця агресія була помилкою, і цю війну неможливо виграти», – сказав польський міністр.
Читайте також: «Вони інфантильно помиляються» – Подоляк прокоментував відмову Німеччини поставляти Taurus
Росія протягом в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Після чергової російської атаки на Україну 24 березня Варшава заявила про порушення повітряного простору Польщі однією з крилатих ракет, запущених дальньою авіацією РФ. За даними польських військових, об’єкт увійшов у польський простір поблизу Осердова (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд.
Згодом польське командування пояснило, що «військові знали, що російська ракета поверне назад в Україну». У відомстві вважають, що Росія навмисно маневрує своїми ракетами таким чином, щоб вони робили коло і вражали цілі в Україні із заходу. У Збройних силах Польщі переконані, що «спроба збити ракету становила б більший ризик для місцевих мешканців».
Щонайменше 285 вивезених із Донбасу дітей опинилися у базі сиріт РФ – ЗМІ
Щонайменше 285 вивезених із Донбасу дітей опинилися у всеросійській базі даних дітей-сиріт, йдеться у розслідуванні російських видань «Верстка» і «Важные истории». Журналісти підтвердили особу кожної дитини і поговорили з деякими з них.
Апарат уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової розповідає лише про вивезених дітей, які опинилися під опікою в Росії. Про 285 дітей, про яких пишуть ЗМІ, влада РФ не повідомляла. Їх не забрали до родин, а відправили до шкіл-інтернатів і сімейних центрів у різних частинах Росії.
Перші анкети вивезених дітей з’явилися у базі даних дітей-сиріт РФ на початку жовтня 2022 року, через тиждень після того, як Росія оголосила про анексію територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей України. 263 анкети опинилися в базі у жовтні й листопаді 2022 року. Однак нові анкети продовжили з’являтися і у 2023 році – журналісти виявили 14 таких випадків. У половині з них дитину визнавали такою, що залишилася без батьківського піклування за рішенням суду.
Зеленський вважає, що партнери мають підтримати удари ЗСУ по території Росії
Володимир Зеленський вважає, що західні партнери повинні підтримувати українські відповіді по критичних об’єктах інфраструктури на території Росії. Зокрема, йдеться про нафтопереробні та військові заводи.
Про це він сказав під час зустрічі з фінським президентом Александром Стуббом в Києві 3 квітня, відповідаючи на запитання журналістів щодо реакції ООН на удари по об’єктах у Татарстані.
«Росія окрім сили нічого не розуміє. І всі засудження щодо незаконно окупованих наших територій, ударів по нашій енергетиці, блекаутів, які ми пережили за час цих двох років, підривів нашої інфраструктури, наших гідроелектростацій. Всі ці засудження не призвели до зменшення атак Російської Федерації. Ці люди розуміють тільки одне – коли є потужна відповідь», – сказав Зеленський.
Читайте також: Блінкен: США не підтримували здійснення ударів поза межами України
Щодо засудження ООН ударів по території Росії, президент зауважив, що «для того, щоб зрозуміти, як вижити в Харкові, як людям жити без світла, без води, треба, приїжджати, дивитися, а потім щось засуджувати або ні».
Водночас президент Фінляндії заявив, що вважає такі атаки на території Росії прийнятними.
«Питання в ціні на нафту, або у нас із цим якісь труднощі?, – зазначив Стубб. – Хто б не атакував, вони знають, що вони роблять, вони роблять це вміло, тому що вони не б’ють по цивільних. Це треба постійно мати на увазі».
«Великий ризик»: чим загрожує можливий наступ РФ улітку?
Американське видання Politico вранці 3 квітня опублікувало матеріал «Україна наражається на великий ризик краху лінії фронту», де йдеться про критичне становище ЗСУ у разі літнього наступу російської армії.
Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли виданню, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ».
Серед причин такого хиткого становища Сил оборони співрозмовники називають нестачу безпілотників, гаубиць та сотень тисяч снарядів та ракет.
За їхніми словами, ЗСУ потребують 4 мільйони снарядів та 2 мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
СБУ встановила особи 26 підозрюваних у співпраці з Росією на окупованій Херсонщині
Служба безпеки України повідомила 26 людям про підозру в колабораційній діяльності на окупованій частині Херсонщини – про це відомство повідомило 3 березня.
«Служба безпеки та Національна поліція встановили особи і зібрали доказову базу на ще 26 колаборантів, які вступили до окупаційного «головного управління МВС РФ Херсонської області». У лавах псевдоустанови їх включили до складу злочинної організації під назвою «відділ міністерства внутрішніх справ Росії «Каховський»», – заявляє відомство.
За даними Служби, шестеро фігурантів обійняли «керівні посади» в цьому органі. Решта були призначені до підрозділів «слідства, карного розшуку, кадрового забезпечення та чергової частини».
Читайте також: «Деякі села вже не існують на карті»: голова Олешківської МВА про ситуацію в окупованій громаді
СБУ додає, що підозрювані беруть участь у репресіях проти жителів окупованих територій, щоб зламати їхній спротив окупації.
«Фігуранти під керівництвом ФСБ намагались розганяти проукраїнські зібрання мешканців Каховки. Під час таких «рейдів» рашисти викрадали людей та ув’язнювали їх до російських катівень на лівобережжі Херсонщини. У застінках потерпілих піддавали жорстоким тортурам, сподіваючись схилити їх до співпраці з окупантами», – йдеться в повідомленні.
Крім того, підозрювані влаштовували «обшуки» в помешканнях місцевих громадян, в ході яких викрадали приватне майно, в тому числі гроші та автомобілі. Також вони брали участь у охороні «виборчкомів» під час незаконних виборів РФ на окупованих територіях.
СБУ оприлюднила імена фігурантів у себе на сайті. Їм повідомили про підозру в:
- створенні або участі в злочинні організації
- колабораційній діяльності
- Посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України
- незаконному позбавленні волі або викраденні людей
- Катуванні
- викраденні або привласненні зброї, боєприпасів чи вибухівки
- грабежі
- незаконному заволодінні транспортом
«Наразі тривають комплексні заходи для притягнення кожного колаборанта до відповідальності за злочини проти українських громадян. Кожного з них буде знайдено і покарано», – додає СБУ.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
«Пів мільйона нам не потрібно»: Зеленський про мобілізацію
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні немає потреби мобілізовувати пів мільйона військовозобов’язаних. Про це він сказав 3 квітня під час брифінгу з президентом Фінляндії Александером Стуббом, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.
«Я вдячний главкому за аудит. Важливо, що він знайшов сили і всередині збройних сил України. Відповідна кількість, яка не була на фронті – вона на фронті буде», – відповів верховний головнокомандувач на питання журналістки.
Водночас він сказав, що поки не готовий назвати, скільки людей буде мобілізовано.
Україна підписала з Фінляндією безпекову угоду – Зеленський
Фінляндія стала восьмою країною, яка уклала з Україною двосторонню безпекову угоду на 10 років – про це повідомив Володимир Зеленський під час спільної зустрічі з фінським президентом Александра Стуббою в Києві 3 квітня, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Це комплексний, системний документ, який закріплює співпрацю у принципово важливих сферах. В угоді окреслена політична взаємодія між нашими державами. Фінляндія також підтримує наш рух в ЄС і НАТО», – сказав президент України під час виступу.
Він також зазначив, що під час зустрічі йшлося і про спільне виробництво між приватним сектором України та Фінляндії.
Читайте також: Україна та Естонія розпочали переговори щодо укладення безпекової угоди – ОП
«Ми можемо зробити набагато більше саме в оборонному виробництві», – сказав Зеленський.
Фінляндія також погодила для України 23-й пакет допомоги на суму 188 мільйонів євро.
За словами Володимира Зеленського, з початку 2024 року Україна отримала від Фінляндії військову допомогу в розмірі 400 мільйонів євро. До кінця року очікується, що ця сума суттєво зросте завдяки ще щонайменше двом пакетам допомоги.
Водночас Александер Стубб заявив, що на сьогодні «немає жодної причини» для відправки фінських військ в Україну.