«Деякі села вже не існують на карті»: голова Олешківської МВА про ситуацію в окупованій громаді
Гуманітарна ситуація в Олешківській громаді, що на окупованій лівобережній Херсонщині, погіршується, каже начальниця міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її даними, за минулий рік через бойові дії постраждали сотні цивільних, а загиблих понад півсотні. Про це посадовиця розповіла в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Цивільні гинуть постійно. Ми намагаємося вести облік людей, які загинули саме в результаті обстрілів, тобто від мінно-вибухових травм отримали поранення. Так, за 2023 рік ми отримали дані про те, що постраждало 213 осіб, з яких 160 – це поранені, 53 – загинули», – сказала вона.
Читайте також: «Напружені бої, щоденно гинуть цивільні, деякі села знищені»: чому ЗСУ не просуваються на Херсонщині?
Від початку року, за даними Гасаненко, постраждали 28 цивільних: 21 поранений, в тому числі важкі випадки з ампутаціями, та семеро загиблих.
«Але це не повні цифри, це тільки ті люди, про яких нам стало відомо. Ми знаємо їхні прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання. Є люди, які постраждали, але нам про них ніхто не повідомив. Тобто це не повні дані, це тільки ті, якими ми володіємо достеменно. Тому спиратися на них як на повну інформацію не можна. Думаю, що ці цифри в рази більші», – сказала Гасаненко.
Жителі Олешок часто перебувають в укриттях, втім, через обстріли постійно з’являються нові жертви серед цивільного населення, каже посадовиця.
Читайте також: Бізнес під вогнем: як відроджується підприємництво на півдні в умовах війни
«Станом на сьогодні ситуація просто катастрофічна. Я не можу знайти того слова, яке повністю охарактеризувало б те, що відбувається зараз на території Олешківської територіальної громади. Немає світла, газу, води. Місто постійно під обстрілами, постійно літають дрони, обстріли призводять до руйнування ринків, магазинів. Особливо в Олешках. Деякі села громади взагалі вже не існують на карті», – зазначила начальниця МВА.
Українські війська звільнили Херсон та частину Херсонщини в листопаді 2022 року. Лівобережна частина Херсонської області перебуває під російською окупацією.
Федоров: знадобляться місяці, щоб встановити наслідки руйнувань на ДніпроГЕС
Дніпровська гідроелектростанція не функціонує після російської ракетної атаки, сказав в ефірі національного телемарафону голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Знадобляться місяці, щоб спочатку встановити чітко наслідки тих руйнувань, яких завдав ворог, і потім ще велика кількість часу, щоб відновити спроможність генерувати електроенергію на нашій Дніпровській ГЕС», – сказав він.
Водночас голова області вказав на наслідки удару для логістики на Запоріжжі.
«Сьогодні лише одна полоса руху функціонує на Дніпровській ГЕС, а інша точно також на місяці зруйнована. Наразі ми навіть не можемо сказати, скільки точно знадобиться часу на відновлення. Наразі експерти, підрядники, проєктувальники проводять повний аналіз і детальний аналіз збитків, завданих нашій інфраструктурі», – додав Федоров.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
У Міненерго цей удар РФ назвали наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час.
Генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота в ефірі телеканалу «Еспресо» розповідав, що розбір завалів на ДніпроГЕСі триватиме близько тижня. Після цього, на його думку, можна буде оцінити наслідки обстрілу. За попередніми прогнозами компанії, на відновлення ДніпроГЕСу підуть роки.
В ООН закликали не атакувати об’єкти інфраструктури в Росії
Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік під час брифінгу 2 квітня закликав припинити удари по «цивільній інфраструктурі» в Росії, відповідаючи на запитання про атаку об’єктів у Татарстані.
«Ми виступаємо проти та закликаємо припинити всі атаки на цивільну інфраструктуру», – вказано у стенограмі брифінгу речника.
Під час брифінгу Дюжаррік також зауважив, що тривають атаки на критично важливу інфраструктуру в Україні, а гуманітарні працівники надають підтримку людям по всій країні. Втім, у цьому контексті, не закликав Росію припинити удари.
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Місцева влада заявила, що серйозних руйнувань немає, а технологічний процес підприємств не порушений. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Керівництво особливої економічної зони «Алабуга», гендиректор генерального директора Тимур Шагівалєєв заявив, що дрони були «оснащені обладнанням країн НАТО». Про яке саме обладнання йдеться, він не уточнив.
Також повідомлялося, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Це була перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони зазначив, що Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території. Він підтвердив, що на території Росії «не залишається безпечних місць».
Без електрики, води, опалення та газопостачання – така ситуація склалася у кінці березня в окупованій Каховці на лівобережній Херсонщині. Люди виживають, хто як може, зазначає міський голова Віталій Немерець, а окупаційна влада у ситуації, яка склалася, звинувачує Україну та ЗСУ, каже він.
Аналогічні проблеми – і в сусідній Новій Каховці, стверджує депутат Херсонської міськради Сергій Хлань. За його словами, окупаційна влада організувала підвіз води, але він був мінімальний. При цьому бойові дії в регіоні стають все запеклішими.
Якою є гуманітарна ситуація у прифронтових містах на лівобережній Херсонщині? Чи багато жителів залишаються в Каховці, Новій Каховці та Олешках? Як українські військові утримують плацдарми на лівому березі Дніпра і чому їм поки не вдається просуватися, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Україна та Японія обговорили підготовку безпекової угоди
Президент України Володимир Зеленський обговорив з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісідою підготовку безпекової угоди під час телефонної розмови 3 квітня.
«Японія вже надала Україні фінансової підтримки на понад 12 мільярдів доларів й анонсувала додаткову допомогу на поточний рік», – написав Зеленський у телеграмі.
Президент України розповів прем’єру Японії про ситуацію на полі бою, зокрема про російські масовані удари. Він нагадав, що з початку року Росія випустила по Україні майже тисячу ракет, приблизно 2800 «шахедів» і майже сім тисяч керованих авіабомб.
«Наголосив на посиленні санкційного тиску на Росію та створенні механізму конфіскації заморожених російських активів... Поінформував про потребу України в нелетальному обладнанні: у спеціальній техніці для облаштування фортифікацій, розмінування та медичної евакуації», – зазначив Зеленський.
Вказано, що під час проведення в Токіо у лютому Японсько-української конференції, було підписано понад 50 двосторонніх угод.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
За даними Офісу президента, Україна на даний час веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, Фінляндією, Латвією, а також з ЄС.
Також напередодні уряд Японії схвалив рішення продовжити ще на рік дію постанови про позбавлення Росії торговельного статусу «найбільшого сприяння» у рамках економічних санкцій через її вторгнення в Україну.
Оборонна війна не означає дії лише на території України – ГУР
Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території. Про це у коментарі Радіо Свобода заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. Відповідаючи на запитання кореспондентів, Юсов підтвердив, що на території Росії «не залишається безпечних місць».
«Безумовно, і знову ж таки, це наслідок злочинних дій путінського режиму. Очевидно, що найбільш безпечним місцем сьогодні на Росії є бункер Путіна. Туди справді важче дістатись, і зрештою про свою безпеку кремлівський режим, кремлівський диктатор дбає найбільше. Росія сьогодні – держава-агресор, яка веде повномасштабну агресивну війну проти незалежної України. Україна захищає себе, веде оборонну війну, але оборонна війна не означає дії лише на території України. Це треба чітко розуміти і, власне, весь вільний світ, демократичний світ це чудово розуміє. Всіма силами і засобами, тобто так – і вода, і небо, і дії на суші, в глибокому тилу противника. Це оборонні дії з українського боку, і вони будуть продовжуватися», – розповів представник ГУР.
Андрій Юсов не підтвердив і не спростував причетність ГУР до останніх ударів БПЛА по Татарстану, однак зауважив, що географія «бавовни» буде збільшуватися.
«Ми бачимо, що ці події досить планомірно розгортаються, географія розширюється і має системний характер. І вплив, безумовно, на кількох напрямках. Це військовий, це зрив постачання палива для окупаційного корпусу, це важливе завдання. Це економічний, але він пов’язаний також з військовим, тому що ці «нафтодолари» чи «нафторублі», чи «нафтоюані» йдуть на фінансування геноцидної війни проти України. І, звичайно, інформаційно-політична, коли всередині Росії стає все більше очевидним, що Путін не просто не перемагає. Більше того, він все більше затягує саму територію РФ у війну, не контролює ситуацію, не може захистити», – додав представник ГУР.
Читайте також: Україна має дрони, здатні пролетіти понад тисячу кілометрів – Федоров
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Місцева влада заявила, що серйозних руйнувань немає, а технологічний процес підприємств не порушений. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Керівництво особливої економічної зони «Алабуга», гендиректор генерального директора Тимур Шагівалєєв заявив, що дрони були «оснащені обладнанням країн НАТО». Про яке саме обладнання йдеться, він не уточнив.
Також повідомлялося, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Це була перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У липні минулого року журналісти з'ясували, що студентів коледжу в місті Єлабуга в Татарстані залучають до складання на заводі іранських безпілотників «Шахед».
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Дані про фонд на 100 млрд доларів: Столтенберґ каже, що «потрібно більше грошей для України»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ прокоментував повідомлення про пропозицію створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів. Про це він згадав, спілкуючись із журналістами під час прибуття на дводенне засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, які зʼїхались до Брюсселя.
Очільник НАТО не підтвердив точну суму, водночас назвав метою саміту в липні ухвалити рішення щодо фінансування.
За словами Столтенберґа, на засіданні 3 квітня міністри обговорять, як НАТО може взяти на себе більше відповідальності за координацію військового обладнання та навчання для України.
«Очевидно, що нам потрібні нові та більші гроші для України – на багато років вперед. Й ідея щодо обговорення рамок і зобовʼязань щодо допомоги полягає у тому, щоб забезпечити більше передбачуваності і більше впевненості на кожен місяць і рік наперед», – сказав він.
Голова Альянсу зазначив, що не варто очікувати остаточного рішення щодо цієї пропозиції «сьогодні-завтра», але сподівається, що країни-члени наблизяться до консенсунсу у цьому питанні ближче до саміту НАТО.
«Причина, чому ми це робимо – це ситуація на полі бою в Україні. Вона серйозна, ми бачимо, як Росія тисне і як вони намагаються виграти цю війну, просто очікуючи, поки ми відступимося», – додав Столтенберґ.
Агентства AFP і Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих з обговореннями, повідомили, що генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву.
Прокуратура: чоловіка засудили до умовного обмеження волі за запуск феєрверків у Києві
Суд у Києві виніс вирок у справі про запуск феєрверків, повідомила міська прокуратура 3 квітня.
Суд встановили, що 35-річний чоловік запустив салют увечері 6 березня. Загалом пролунало чотири вибухи. Справу проти нього кваліфікували за статтею про хуліганство.
«Своїми діями чоловік не лише порушив заборону на використання піротехнічних виробів під час воєнного стану, а й налякав мешканців сусідніх будинків, які вирішили, що відбувається черговий обстріл військовими збройних сил РФ», – повідомляє прокуратура.
У відомстві додають, що обвинувачений в суді визнав провину й розкаявся. Суд визнав його винним у призначив йому покарання у виді одного року обмеження волі з річним випробувальним терміном.
У січні поліція склала адмінпротокол на громадянина Росії за запуск піротехніки в Черкасах.
У квітні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №7438 про посилення контролю за використанням та обігом піротехнічних виробів в Україні. Він забороняє продаж та передачу феєрверків, салютів і петард. Водночас заборона не поширюється на використання піротехніки Збройними силами України, поліцією та аварійно-рятувальними службами.
WSJ: Макрон зустрічався з Байденом і Шольцом, аби змінити стратегію Заходу щодо війни в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон провів конфіденційну розмову з президентом Байденом і канцлером Німеччини Олафом Шольцом у лютому, щоб закласти основу для паризького саміту, який, як він сподівався, змінить стратегію Заходу щодо війни в Україні, пише The Wall Street Journal.
За словами офіційних осіб, Макрон сказав кожному лідеру, що західні союзники повинні схвалити щодо Росії стратегічну неоднозначну позицію, яка залишить на столі всі військові варіанти.
Ця ідея представляла собою радикальний відхід від позиції, яку адміністрація Байдена дотримувалася від початку війни. Підхід Вашингтона був відкалібрований, щоб уникнути дій, які могли б спровокувати Москву та ескалувати конфлікт. Макрон, навпаки, хотів припинити транслювати обмеження залучення Заходу — те, що називають «червоними лініями» Заходу — і натомість змусити Кремль думати.
За словами чиновників, Байден поставив під сумнів необхідність зміни стратегії, побоюючись, що це може призвести до ескалації. Шольц також виступив проти цієї ідеї, заявивши, що вона ризикує розділити союзників і зробити країни НАТО стороною конфлікту.
Як зауважує WSJ, Коли відбувся лютневий саміт, французький лідер зіткнувся з подальшими запереченнями Шольца та інших, проте наприкінці заходу Макрон приголомшив союзників, заявивши, що не можна виключати жодних військових варіантів, навіть розгортання західних військ.
Видання пише, що негласно офіційні особи Франції підкреслили, що Макрон не прагне відправляти війська в Україну для бойових дій. Натомість французькі офіційні особи запропонували країнам НАТО розглянути можливість розміщення там персоналу для навчання військ і очищення мінних полів.
Сполучені Штати і більшість європейських країн заявили, що не планують посилати наземні війська в Україну.
У Кремлі попередили, що якщо НАТО відправить війська, прямий конфлікт між альянсом і Росією буде неминучим.
14 березня Емманюель Макрон знову повторив свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну.
На початку повномасштабного вторгнення РФ президент Франції був прихильником діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним, попереджаючи, що союзники «не повинні принижувати Росію». Проте за останній рік Макрон почав розширювати межі того, наскільки далеко Захід готовий зайти у протистоянні з Москвою.
Кількість висланих із ЄС у 2023 році росіян зросла на третину – ЗМІ
У 2023 році держави-члени Європейського союзу видали громадянам Росії понад сім тисяч приписів із вимогою залишити територію ЄС. Це на третину більше, ніж роком раніше, пише видання «Верстка» з посиланням на дані Євростату.
Розпорядження залишити ЄС видаються іноземцям, які перебувають на території Євросоюзу незаконно. До цієї категорії належать ті, хто в’їхав на території країн-членів ЄС нелегально, або ті, хто в’їхав легально, але згодом залишився в країні на незаконних підставах.
Найбільше громадян Росії вислала Німеччина – дві тисячі людей. Причому протягом року цей показник зріс на 154%, зазначає видання. У 2022 році розпорядження залишити ФРН отримали 785 росіян.
На другому місці – Франція. За рік влада цієї країни депортувала 1 115 росіян. Це майже на 20% більше, ніж у 2022 році, коли приписи отримали 930 людей, але все ж таки менше, ніж у 2021 році, коли з країни вислали 1 255 росіян.
Також до десятки країн, які видали росіянам приписи залишити ЄС, входять Фінляндія (595), Польща (485), Швеція (460), Литва (430), Хорватія (395), Австрія (300), Нідерланди (255) та Естонія (235), пише «Верстка» з посиланням на дані Євростату.
Після початку повномасштабної війни Москви проти України Росію залишили, за різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона людей. Перша хвиля виїздів сталася невдовзі після початку вторгнення – у лютому та березні 2022 року. Вона була викликана незгодою багатьох росіян з політикою Кремля. Друга хвиля еміграції розпочалася у вересні 2022 року, коли президент РФ Володимир Путін оголосив мобілізацію росіян на війну проти України. Тоді Росію почали залишати чоловіки призовного віку, багато хто – разом із сім'ями.
У перший рік війни до країн Євросоюзу, які безпосередньо межують з Росією, емігрували близько 12 тисяч росіянин. Це майже вдвічі вище за середній показник за останні 10 років.
Європейські країни вислали сотні російських дипломатичних співробітників після того, як Москва розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого. Росія відповіла взаємністю, відправивши додому дипломатів з багатьох країн ЄС.
Війська РФ вночі вдарили ракетами по Селидовому – пошкоджені щонайменше 20 житлових будинків
Російські війська вночі вдарили ракетами по місту Селидове на Донеччині.
Як повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки пошкоджені адміністративні споруди та житлові будинки, виникла пожежа гаражів і господарчої споруди.
Рятувальники майже три години боролися з вогняною стихією та ліквідовували загоряння загальною площею 150 кв.м.
Всього внаслідок обстрілу знищено двоповерхівку, пошкоджено 4 адміністративні будівлі та 20 житлових будинків.
Також місцева влада повідомила, що внаслідок атаки у Селидовому знищено двоповерхівку, пошкоджено 4 адмінбудівлі, 8 приватних і 12 багатоповерхових будинків.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 3 квітня війська РФ вдарили по Донеччині трьома зенітними керованими ракетами С-300. Однак у ЗСУ не уточнили, що де саме стався удар.
Як повідомив голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович, через падіння уламків відбулось загоряння сухої трави, пожежу ліквідували вогнеборці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чи обмежать роботу онлайн-казино і до чого тут військові?
Обмеження роботи онлайн-казино і увага до цієї теми минулого тижня і останні кілька днів стала предметом дискусій у різних середовищах. А на найвищий рівень обговорення її вивів президент України Володимир Зеленський, який двічі у зверненнях до українців порушував це питання. Радіо Свобода розібралося у темі того, що так і не так з азартними іграми в Україні. Чи дійсно онлайн-казино здобуло аж занадто велику популярність серед військових і згубно на них впливає? І головне – що з цим усім робити?
ОВА: російські війська обстріляли Сумщину, є загиблий і поранені
Російські війська завдали ракетного удару по Краснопільській громаді 3 квітня, повідомила обласна військова адміністрація.
Обстріл пошкодили п’ять автомобілів, будівлі магазину та будинку культури.
«На жаль, є загиблий. Також травмовано двох жителів громади – батька та чотирирічного сина», – йдеться в повідомленні.
ОВА додає, що на місці працюють необхідні служби.
Російські війська обстріляли Сумщину увечері 2 квітня, тоді ніхто не загинув.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Під час ударів по об’єктах в Татарстані зброя іноземного виробництва не використовувалася – ГУР
Під час ударів БПЛА по об’єктах в Єлабузі та Нижньокамську не використовувалася зброя іноземного виробництва. Про це у коментарі Радіо Свобода заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. Водночас він не зміг підтвердити чи спростувати причетність ГУР чи СБУ до подій в Татарстані.
«Ми офіційно не будемо ані підтверджувати, ані спростовувати. Але бачимо, що гуркіт та бавовна на території держави-агресора продовжуються, продовжуються саме на військових об’єктах, які безпосередньо задіяні в геноцидній війні Росії проти України. Можемо констатувати, що в цих подіях зброя і засоби іноземного виробництва наших партнерів не використовуються. Це факт», – заявив Андрій Юсов.
Представник ГУР не уточнив, чим саме могли бути уражені об’єкти на території РФ, які знаходяться на відстані понад 1000 кілометрів від України, однак зауважив, що українська галузь безпілотних літальних апаратів «розвивається дуже динамічно».
«Українська галузь виробництва безпілотних летальних апаратів розвивається, і розвивається дуже динамічно, це факт. Цього не варто приховувати. Звичайно, всі сучасні технології, які є в світі, вони застосовуються для того, щоб удосконалювати українські засоби ураження. І що стосується відстані, і що стосується автономності і точності. Так, над цим всім робота ведеться. І сучасні технології там застосовуються. Коли буде можливість, ми це все зможемо детальніше побачити і проговорити. Коли з’явилась можливість показати Мagura V5 (український багатоцільовий надводний безпілотний човен – авт.), то, власне, світ побачив достатньо детально і зблизька. Поки що додаткова інформація на цю тему, скажімо, небажана з міркувань безпеки», – розповів Радіо Свобода представник ГУР.
У коментарі Радіо Свобода представник ГУР також підтвердив, що на одному з підприємств, яке було атаковане БПЛА, було виробництво «зі складання «шахедів» та «гераней». Також, з його слів, одна з будівель поруч із підприємством була уражена російською ППО.
«Так, мова йде, зокрема, про підприємство зі складання «шахедів» і так званих «гераней». І, власне, цілі були уражені. Цікавим моментом є те, що частина руйнувань інших сусідніх об’єктів була наслідком дії російської так званої протиповітряної оборони, протиракетної. Це не вперше. Намагаючись збивати якісь інші цілі, вони самі собі, як правило, найбільше і шкодять», – заявив Юсов.
Читайте також: В ISW проаналізували значення українських ударів по Татарстану
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Місцева влада заявила, що серйозних руйнувань немає, а технологічний процес підприємств не порушений. Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Керівництво особливої економічної зони «Алабуга», гендиректор генерального директора Тимур Шагівалєєв заявив, що дрони були «оснащені обладнанням країн НАТО». Про яке саме обладнання йдеться, він не уточнив.
Також повідомлялося, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Це була перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
У липні минулого року журналісти з'ясували, що студентів коледжу в місті Єлабуга в Татарстані залучають до складання іранських безпілотників «Шахед» на заводі в особливій економічній зоні.
28 березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Міненерго: троє енергетиків зазнали поранень через російський обстріл Донеччини
Внаслідок негоди наразі знеструмлені 337 населених пунктів у семи областях, повідомляє Міністерство енергетики 3 квітня.
У Харкові напередодні застосовувалися графіки погодинних відключень, без світла лишалися близько 230 тисяч споживачів.
«Також графіки застосовуються сьогодні зранку – відключено 115 тисяч абонентів. В інших областях країни обмежень споживачів не планується», – додає міністерство.
Водночас дефіциту електроенергії не передбачається – за зведенням Міненерго, енергосистема працює стабільно та збалансовано.
Відомство повідомляє про поранених через обстріли енергетиків напередодні:
«Учора ввечері на Донеччині внаслідок ворожого обстрілу було поранено трьох працівників ПАТ «Донбасенерго». Їх доставлено до лікарні, надається допомога».
За даними міністерства, у Донецькій області була знеструмлена повітряна лінія 110 кіловат, у районі тривають бойові дії.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Попри щоденні російські атаки, у Часовому Яру залишаються 875 людей – голова МВА
У Часовому Яру на Донеччині залишається 875 жителів, здебільшого – це люди похилого віку, які не наважуються на евакуацію. Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів начальник міської військової адміністрації Сергій Чаус.
«На даний момент 875 людей залишаються у громаді. Ми трохи зменшили кількість, люди трохи посунулись. Але сказати, що це великий потік, не можу. Люди все одно залишаються у своїх квартирах і будинках. Як ви бачите, кількість не мала. Намагаємось донести. Вчора влаштовували онлайн-міст, телеміст, з одним із «шелтерів» (прихистків для внутрішньо переміщених осіб – ред.), який розташований у центрі України, показували наших жителів, які вже виїхали, які послуги вони отримують», – розповів Сергій Чаус.
За його словами, місцева влада намагається людям довести, що евакуація рятує життя.
Однак, як каже керівник МВА , попри обстріли, відсутність електроенергії, води і газу, чимало жителів не готові виїжджати.
«Більшість – це люди пенсійного віку, кому далеко за 60. Казати, що вони не знають, куди їхати – не зовсім правильно. Вони не розуміють, як вони себе будуть бачити у суспільстві далі. Тут вони перебувають вдома. Так, постійна небезпека. Так, постійно стріляють. Так, відсутність електроенергії, води, газу. Але вони вдома. Це їхній основний наратив. Вони кажуть, що вони вдома і їм нікуди їхати. Постійні обстріли, що не вщухають, тиші у місті в останні місяці просто не існує», – розповів посадовець.
За його словами, російська артилерія, авіація атакують щоденно, хоча і є хвилини затишшя. Для тих, хто залишається у місті, привозять воду та продуктові набори.
«Є якісь хвилини затишшя, але номінально. Щодня артилерія, авіація, міномети. З кожним днем все складніше і складніше. Щодо гуманітарної ситуації – працюємо далі. Гуманітарну допомогу жителі отримують – розвезення води, мінімальний набір того, що можна зробити під час бойових дій, ми виконуємо, не дивлячись на ризики і складну ситуацію», – сказав Сергій Чаус.
На початку тижня у Росії заявили, що частини 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії нібито просунулися в напрямку Часового Яру і зараз перебувають у 650-1000 метрах від східних околиць міста. Однак станом на 1 квітня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) знайшли дані, які підтверджують, що російські війська перебувають у 1,5 кілометрах від Часового Яру.
В ISW раніше писали, що російські війська наближаються до околиць Часового Яру, але навряд чи загрожують місту оточенням або захопленням найближчими місяцями.
У січні на той момент командувач Сухопутних військ Олександр Сирський попереджав, що війська РФ намагаються створити умови для наступу на Часів Яр.
WP: Вашингтон вказував Росії на «Крокус» як можливе місце нападу за два тижні до нього
Сполучені Штати, ймовірно, попереджали Росію про можливий напад саме на «Крокус Сіті Хол» за два тижні до нього – про це пише The Washington Post з посиланням на двох анонімних американських посадовців, знайомих із ситуацією.
«Високий ступінь конкретності попередження наголошує на впевненості Вашингтона в тому, що «Ісламська держава» готує напад, який загрожує великій кількості мирних жителів і прямо суперечить твердженням Москви, що застереження США мали занадто загальний характер, щоб допомогти запобігти теракту», – йдеться в публікації.
Вашингтон регулярно ділиться інформацією про можливі терористичні атаки з іноземними державами, проте «передавати противнику інформацію про конкретні цілі є незвичайним кроком», вважають опитані виданням експерти.
Читайте також: Буданов стверджує, що Росія знала про підготовку нападу в Підмосков’ї «мінімум з 15 лютого»
За їхніми словами, це може призвести до розкриття того, як США одержали інформацію, і поставити під загрозу розвідувальну діяльність чи інформантів. Проте інформація про підготовку теракту в концертному залі означала і потенційну загрозу для американців у Росії, пояснюється в статті.
За словами співрозмовників видання, інформацію про підготовку теракту американські спецслужби передали ФСБ 6 березня – за день до публікації посольством США в Росії повідомлення про можливу загрозу теракту в Москві. У ньому, зокрема, вказувалося, що теракт може статися під час концерту.
WP пише, що речник Національної ради безпеки США відмовився дати коментар для статті. Речник Кремля також не відповів на запит журналістів щодо попередження про напад на «Крокус».
Читайте також: Число скарг мігрантів на утиски в Росії зросло в рази після теракту в «Крокус Сіті Холі» – правозахисниця
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі «Крокус Сіті Хол» відкрили вогонь із автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу, за останніми даними, загинули 144 людини.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол».
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні». Згодом цю версію підтримав і президент РФ Володимир Путін.
У Міністерстві закордонних справ «категорично» відкинули звинувачення від російських офіційних осіб у начебто «причетності» України.
За числом жертв напад на «Крокус Сіті Хол» є одним із найбільших терактів в історії Росії, більше жертв було лише при нападі на школу в Беслані у 2004 році.
Напередодні голова Служби зовнішньої розвідки США Сергій Наришкін заявив, що попередження США щодо ймовірного нападу були «надто загальними й не дозволили нам повністю ідентифкувати» причетних до нападу.
Активи Худайнатова: ВАКС стягнув 49% статутного капіталу «Альянс Холдинг» в дохід держави
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції щодо компанії «Альянс Холдинг» – про це ВАКС повідомив увечері 3 березня.
За повідомленням, суд стягнув у дохід держави 49% статутного капіталу компанії. Відповідну скаргу Апеляційна палата розглянула скарги на рішення ВАКС від 26 січня 2024 року. Тоді суд частково задовольнив позов Мін’юсту до громадянина Росії Едуарда Худайнатова, але відмовив у позовних вимогах щодо «Альянс Холдингу».
«За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Альянс Ойл Україна». Водночас, Апеляційна палата ВАКС задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, постановивши стягнути в дохід держави 49% статутного капіталу ТОВ «Альянс Холдинг», – йдеться в повідомленні.
Суд постановив внести зміни до даних про розміри часток у статутному капіталі ТОВ «Альянс Холдинг»: 49 % частки у статутному капіталі ТОВ «Альянс Холдинг» – за державою Україна; 51 % частки у статутному капіталі – за компанією Shell за її зверненням до суб’єкта державної реєстрації.
У лютому 2024 року Вищий антикорупційний суд на клопотання Міністерства юстиції націоналізував частину українських активів російського олігарха Едуарда Худайнатова, який раніше очолював «Роснефть».
Водночас ВАКС відмовився задовольнити вимоги щодо стягнення в дохід держави 49 % частки у статутному капіталі компанії «Альянс Холдинг» у розмірі понад 270 мільйонів гривень.
За даними СБУ, Худайнатов контролював компанію «Альянс Україна» через низку офшорних компаній і підконтрольних осіб, щоб уникнути націоналізації.
МЗС прокоментувало звіт ООН про страти українських полонених армією РФ
Міністерство закордонних справ «вітає» періодичну доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні – про це відомство заявило 2 квітня.
«Документ свідчить про грубі порушення державою-агресором міжнародного права, прав людини та міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих нею територіях України», – йдеться в тексті.
МЗС вказує на те, що доповідь фіксує, зокрема, посилення масованих ракетних та дронових атак по Україні з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року, що призвело до різкого збільшення кількості цивільних жертв і руйнування критичної інфраструктури у тилових регіонах.
Крім того, доповідь вказує на злочини російських військових проти українських цивільних та військовополонених, а також нав’язування російського громадянства українським дітям.
«УВКПЛ вкотре підтвердило раніше задокументовані практики розповсюдженого та узвичаєного застосування катувань і жорстокого поводження, смерті в полоні, утримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом, насильницьких зникнень та жахливих умов утримання полонених», – йдеться в повідомленні.
УВКПЛ задокументувала збільшення кількості повідомлень про страти українських полонених. Міністерство наголосило, що ці злочини «рішучої реакції міжнародної спільноти та зміцнення підтримки нашої держави».
«Звірства, які несе російська диктатура, мають бути зупинені в Україні, а всі російські злочинці мають понести відповідальність за скоєне, інакше російський терор та агресія поширяться на інші держави. Закликаємо світову спільноту категорично засудити страти російськими окупантами українських військовополонених і варварське поводження з ними в порушення всіх норм міжнародного гуманітарного права. Винні у цих звірствах мають постати перед правосуддям», – заявляє дипломатичне відомство.
Міністерство закликало міжнародні правозахисні моніторингові місії продовжити моніторинг порушень прав людини внаслідок російської агресії для надання міжнародній спільноті об’єктивних висновків. Воно також вимагає від Росії забезпечити доступ правозахисників до окупованих територій та місць інтернування українських полонених.
«Ми також звертаємося до держав-членів ООН із закликом приєднатися до міжнародних зусиль із втілення української Формули миру заради світу, в якому права людини та людська гідність матимуть першочергове значення, а російський терор та агресія зазнають поразки», – додають у МЗС.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
Росія втратила понад 7000 танків від лютого 2022 року – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 444370 своїх військових, за минулу добу – 710, повідомляє вранці 3 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб також наводить дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7009 (+11 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 13368 (+18)
- артилерійських систем – 11142 (+30)
- РСЗВ – 1025 (+2)
- засобів ППО – 745(+1)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8796 (+17)
- крилаті ракети – 2059(+1)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 14813 (+30)
- спеціальної техніки – 1838 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.