Росіяни допомагали завдавати ударів по НПЗ в РФ – представник ГУР
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України стверджують, що завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) допомагали росіяни. Про це виданню The Guardian розповів представник відомства Вадим Скибицький.
«Деякі були росіянами українського походження, інші були неідеологічними росіянами, завербованими в обмін на плату», – передає британське видання слова Скибицького.
Представник ГУР також заявив, що число потенційних кандидатів для диверсій на території РФ було настільки великим, що відомство могло обирати виконавців.
При цьому Скибицький зазначив, що зараз Україна не може здобути перемогу на полі бою через низку факторів, включно з браком боєприпасів. Через це, вважає він, у Києва «немає іншого вибору», окрім як завдавати ударів по цілях на території РФ, у тому числі по військовій інфраструктурі, центрах управління, а також підприємствах, які виробляють зброю.
Tagesschau: німецькі компанії допомагають РФ в окупованому Маріуполі
Німецькі компанії беруть опосередковану участь у російському будівництві в окупованому Маріуполі, стверджується в розслідуванні Tagesschau (новинної програми телеканалу ARD).
У розслідуванні йдеться, що так звана реконструкція Маріуполя, окупованого російськими військами два роки тому після кількох місяців облоги, відіграє важливу роль для Кремля. «Але хто допоможе йому у цьому проєкті? У річних звітах, на сайтах компаній, на фотографіях та у відео – скрізь є свідчення та докази того, що німецькі компанії також відіграють важливу роль у реконструкції Маріуполя», – стверджує Tagesschau.
Насамперед ідеться про корпорацію Knauf. У Росії продовжує працювати її дочірня компанія. Сама корпорація стверджує, що вона працює виключно на російському ринку, проте, як говориться в розслідуванні, на будівництві в Маріуполі, зокрема, на замовлення Міноборони Росії, використовуються будматеріали Knauf.
Ще одна компанія, про яку йдеться в матеріалі – фірма з Мюнстерланду в Північному Рейні-Вестфалії – WKB Systems. Вона виготовляє обладнання для виробництва пористого бетону. Це обладнання, як стверджується, використовується на будівництві в Маріуполі.
Основним акціонером компанії, як кажуть у розслідуванні, є російський бізнесмен Віктор Бударін. Компанія постачає свою продукцію російській фірмі того ж таки Бударіна. При цьому ані він сам, ані компанія не перебувають під санкціями.
Точної кількості мирних жителів, які загинули під час штурму Маріуполя, не встановлено. Якщо судити за кількістю поховань, що зʼявилися під час та після облоги міста, число могло перевищити 10 тисяч людей. Місто було сильно зруйноване. Нині російські прокремлівські ЗМІ активно висвітлюють будівництво та відновлювальні роботи.
У Мерефі на Харківщині через російський обстріл поранена жінка, пошкоджене підприємство
Жителька Мерефи на Харківщині зазнала поранення внаслідок російського обстрілу 3 квітня, повідомила місцева прокуратура.
«За даними слідства, 3 квітня близько 18:20 збройні сили РФ завдали ракетний удар по місту Мерефа. Пошкоджень зазнали будівлі цивільного підприємства. Сталася пожежа. У будинках вибито вікна, пошкоджено дахи. Отримала поранення 55-річна жінка», – йдеться в повідомленні.
За попередніми даними прокуратури, удар був завданий протикорабельною ракетою Х-59МК.
У відомстві додали, що почали досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Чітко розуміємо, до чого готуються в Росії» – Зеленський про призов і мобілізацію в РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 3 квітня, що усвідомлює наміри Москви з призову і мобілізації для війни проти України.
«Чітко розуміємо, до чого готуються в Росії, що вони хочуть, під що збиратимуть солдатів у свою армію. І в нас, у нас усіх, у наших партнерів, має бути сильна відповідь на російські операції – будь-які російські операції. Ми маємо перемогти в цій війні. Це історичний шанс України – зламати російський реваншизм, і ми маємо цим шансом скористатися. Заради надійної безпеки для наших дітей», – сказав глава держави.
Раніше цього ж дня Зеленський сказав, що Росія готується на 1 червня 2024 року додатково мобілізувати 300 тисяч військових. Увечері речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав ці слова Зеленського неправдивими.
«Найгірше – не російські резерви»: командир екіпажу БПЛА про штурми Часового Яру військами РФ
Війська Росії впритул підійшли до Часового Яру, наступного відносно великого міста на захід від Бахмуту – таке оновлення карти бойових дій в ніч проти 1 квітня зробив проєкт DeepState, а за даними Генерального штабу, в один з попередніх днів захисники відбили штурм селище Нове на околиці міста. Російські військові прориваються до Часового Яру з двох напрямків: Хромового та Іванівського, тобто з двох трас, що ведуть з Бахмуту. DeepState опублікував відео невдалого штурму армії агресора на трасі в Іванівському: військові противника на броні намагалися здолати річку у західній частині села і прорватися далі в місто. Попри втрати, що їх зазнає РФ, аналітики характеризують ситуацію в цьому селі як дуже складну та допускають, що Силам оборони рано чи пізно доведеться звідти відійти.
Часів Яр розглядається військовими експертами як ключ до Слов’янсько-Краматорської агломерації, оскільки розташований на висоті. У разі його захоплення військам РФ навіть не обов'язково буде рухатись вперед – величезні території вільного Донбасу перебуватимуть під їхнім вогневим контролем.
Чи справді почалася облога Часового Яру? Як виглядають російські штурми там? Та у чому найбільша проблема для оборони міста? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) розказав командир екіпажу безпілотників «Кара Небесна» 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж» Андрій Отченаш, який із побратимами тримає оборону на схід від міста.
Литва надасть Україні великогабаритне устаткування для ТЕС – Міненерго
Литва надасть Україні устаткування, що допоможе провести відновлювальні й ремонтні роботи об’єктів українського енергетичного сектору, пошкоджених через удари Росії, повідомило Міністерство енергетики України.
За повідомленням, про це йшлося на онлайн-зустрічі міністра енергетики України Германа Галущенка з литовським колегою Дайнюсом Крейвісом.
За даними Міненерго, сторони домовилися, що незабаром Литву відвідає група українських енергетиків із компаній державного і приватного секторів. Під час візиту українські фахівці відвідають низку литовських енергетичних об’єктів для верифікації обладнання, яке згодом передадуть українському енергетичному сектору. Зокрема, йдеться про великогабаритне устаткування для теплових електростанцій, «що є надзвичайно важливим для української енергетики, яка втратила через атаку ворога значний обсяг саме теплової генерації», йдеться у повідомленні.
«У порівнянні з минулим роком ворог змінив тактику, і нинішні атаки мають для нас значно складніші наслідки. Дуже серйозних пошкоджень зазнала теплова генерація, ворог системно атакує підстанції, а також об’єкти гідрогенерації», – заявив Галущенко.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.
У РФ затвердили вирок школяреві Кевіну Ліку, засудженому за державну зраду
У російському місті Сочі апеляційний суд затвердив вирок, чотири роки колонії, 18-річному школяру Кевіну Ліку в справі про державну зраду.
Ліка засудили в грудні 2023 року. За версією ФСБ, він фотографував військову частину в Майкопі та надсилав світлини «представнику іноземної держави». На той момент Ліку ще не було 18 років. Він став наймолодшим засудженим у Росії за статтею про державну зраду.
За повідомленням, суд врахував помʼякшувальні обставини: визнання провини та допомогу слідству, наявність хронічних захворювань, позитивні характеристики зі школи та «численні перемоги на різних олімпіадах».
Школяр має громадянство Німеччини, він народився в цій країні. До Росії він переїхав із матірʼю, коли йому було 12 років. Німецьким дипломатам відмовили в зустрічі з ним.
Голова Татарстану після атаки дронів: підприємства повинні захищатися самостійно
Голова російського регіону Татарстан Рустам Мініханов прокоментував атаку безпілотників на об’єкти в Єлабузі і Нижньокамську. Він закликав керівників підприємств не розраховувати на систему ППО і захищатися самостійно. Слова очільника регіону наводить, зокрема, проєкт Радіо Свобода Idel.Реалії.
«Не слід чекати, що спрацює протиракетна оборона, вона вирішує інші завдання. Ми маємо вирішувати самотужки, кожне підприємство, кожен муніципалітет, кожне місто», – сказав Мініханов. Які саме завдання вирішує ППО, він не пояснив.
Мініханов також заявив, що атака на «Алабугу Політех» в Єлабузі і нафтопереробний завод ТАНЕКО в Нижньокамську «показали найбільш чутливі ділянки в Татарстані».
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню провів 3 квітня переговори телефоном зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу, під час яких він наголосив, що Франція засуджує «агресивну війну» Росії в Україні, повідомляє пресслужба французького міністра.
Це була перша розмова між двома лідерами з жовтня 2022 року, повідомив речник міністерства оборони Франції. Її ініціювала французька сторона.
«Франція продовжуватиме підтримувати Україну так довго і так інтенсивно, як це буде необхідно в її боротьбі за свободу і суверенітет, щоб принести мир і безпеку на європейський континент», – вказано в заяві.
Читайте також: WSJ: Макрон зустрічався із Байденом і Шольцом, щоб змінити стратегію Заходу щодо війни в Україні
Зазначається, що Лекорню висловив солідарність з жертвами теракту в Росії. Водночас він повідомив, що Франція не має інформації про будь-яку причетність України до інциденту та закликав Росію «припинити будь-яку експлуатацію».
На сайті міністерства оборони РФ наразі немає інформації щодо цих переговорів.
Раніше Президент Франції Емманюель Макрон заявив 25 березня, що Франція має інформацію про те, що напад на «Крокус Сіті» в Росії спланувало та здійснило угруповання «Ісламська держава» і застеріг Росію від звинувачень України в цій атаці. Макрон розповів журналістам, що група, яка здійснила теракт в Росії, намагалася здійснити кілька нападів на Францію.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі «Крокус Сіті Хол» відкрили вогонь із автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу, за останніми даними, загинули 144 людини.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол».
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні». Згодом цю версію підтримав і президент РФ Володимир Путін.
Краснодарський край вийшов на перше місце серед російських регіонів за сумою одноразової виплати особам, які підпишуть контракт із Міністерством оборони РФ. Влада Кубані вирішила збільшити цю виплату до мільйона рублів (це понад 420 тисяч гривень), повідомив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв.
«Ухвалив рішення збільшити одноразову регіональну виплату військовослужбовцям і добровольцям, які уклали контракт з Міноборони РФ з 1 квітня 2024 року. Тепер вона становить один мільйон рублів», – написав чиновник.
За останні дні це вже друге повідомлення про збільшення виплат за участь у війні проти України. Раніше влада Ростовської області повідомила про підвищення одноразової виплати за підписання контракту з Міноборони до 700 тисяч рублів (це майже 300 тисяч гривень).
Видання «7×7. Горизонтальна «Росія» тоді зазначало, що завдяки цьому Ростовська область опинилася на другому місці по країні за розміром одноразової виплати, поступившись у цьому плані лише Санкт-Петербургу (905 тисяч рублів).
Альянси Росії з «друзями в Азії» мають наслідки для глобальної безпеки – Столтенберґ
Військова підтримка, яку Росії надають Північна Корея й Іран, має серйозні наслідки для глобальної безпеки, і НАТО не може їх ігнорувати, заявив 3 квітня генеральний секретар Єнс Столтенберґ.
За його словами, Північна Корея й Іран постачають значні обсяги зброї і боєприпасів Росії. Натомість Пхеньян і Тегеран отримують російські технології, які допомагають їм просувати свої ракетно-ядерні можливості.
Столтенберґ додав, що Китай також «підтримує військову економіку Росії».
«Друзі Росії в Азії життєво важливі для продовження цієї агресивної війни… Це має наслідки для регіональної і глобальної безпеки», – наголосив генсекретар.
Минулого місяця американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що Росія продовжує спроби вибудувати коаліцію на противагу Заходу, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм.
Восени 2023 року Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У Путіна кажуть, що в РФ не планують додаткової мобілізації. Раніше про таке попередив Зеленський
Неправдою назвав заяви про планування в Росії додаткової мобілізації речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Так увечері 3 квітня він відповів на прохання агенції ТАСС прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.
Під час брифінгу з президентом Фінляндії Александером Стуббом Зеленський заявив, що Росія готується на 1 червня 2024 року додатково мобілізувати 300 тисяч військових.
Інформація щодо планів мобілізації в Росії раніше була оприлюднена російськими опозиційними ЗМІ. Медіа «Верстка» повідомляло, що в Росії планують оголосити мобілізацію для посилення угруповання, що воює з Україною, і можливого оточення Харкова, пише російська служба Радіо Свобода. Вказано, що про це виданню розповіли чотири джерела, близькі до адміністрації президента і Міноборони РФ. За їхніми словами, в рамках можливої мобілізації можуть призвати 300 тисяч осіб.
В Україні з’явиться військовий омбудсмен – Міноборони
В Україні запровадили інституцію військового омбудсмена, що відповідатиме за захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Відповідне рішення було прийняте 3 квітня на установчій нараді з питань захисту прав військовослужбовців, повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Вказано також про створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців, яке буде підпорядковуватися Міністру оборони та відповідатиме за розгляд звернень та скарг військовослужбовців, надання первинної правничої допомоги, проведення перевірок та розслідування порушень прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
«Реалізація цієї ініціативи передбачає комплексний підхід до захисту прав воїнів та членів їхніх сімей, включаючи реагування на конкретні скарги, аналіз конкретних ситуацій, виїзд на місця порушень, проведення перевірок та подальші заходи з відновлення прав», – заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
У міністерстві зазначають, що серед порушень, які будуть перевірятися Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців: забезпечення військовослужбовців, право на відпустку, недопущення зловживання правами командирів, медична допомога, соціальні гарантії, порушення гендерної рівності.
Перша у світі? У Харкові збудували підземну школу: як виглядають класи (фотогалерея)
У Харкові незабаром відкриють першу в Україні підземну школу. Навчальний заклад почали будувати ще торік, він розміщений під землю на глибині 6 метрів та спланований за усіма сучасними будівельними та безпековими нормами, які відповідають параметрам бомбосховища. Тут є рекуперація повітря, протирадіаційний захист та три незалежних один від одного джерела енергопостачання. У дві зміни тут зможуть навчатись до 900 учнів. З міркувань безпеки влада не розголошує точне місце розташування навчального закладу.
Інфраструктурний об’єкт пошкоджений у Нікопольському районі через обстріл РФ – влада
У Нікопольському районі внаслідок російського обстрілу пошкоджений інфраструктурний об’єкт, люди не постраждали, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог не вгамовувався цілий день – гатив по Нікопольщині. Тричі обстрілював з артилерії. І ще вісім разів вдарив по району дронами-камікадзе. Найбільше атак було на сам Нікополь. Поцілив агресор і по двох громадах – Покровській і Марганецькій. Пошкоджені приватне підприємство й інфраструктурний об’єкт. Люди не постраждали», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: війська РФ за добу чотири рази атакували позиції ЗСУ на лівобережжі Дніпра
На Херсонському напрямку війська РФ і далі намагаються вибити підрозділи Збройних сил України із плацдармів на лівобережжі Дніпра, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу 3 квітня.
Вказано, що артилерійських обстрілів зазнали Кринки Херсонської області.
Найбільше наступальних дій (15) російська армія проводила на Новопавлівському напрямку, повідомляє штаб. Сили оборони продовжують стримувати наступ РФ в районах населених пунктів Новомихайлівка та Урожайне.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 10 атак в районах Білогорівки Луганської області; Спірного, Андріївки, південнно-східніше Виїмки та Кліщіївки Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – повідомляють Збройні сили України.
Зазначено, що війська РФ здійснили 8 атак на Авдіївському напрямку в районах населених пунктів Бердичі, Уманське, Яснобродівка, Первомайське та Невельське Донецької області.
У Генштабі зауважили, що протягом доби зафіксовано 54 бойових зіткнення.
«Загалом, ворог завдав 5 ракетних та 50 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться у повідомленні.
Ще сім дітей виїхали з окупованих територій – Лубінець
Із окупованих територій Запорізької й Херсонської областей на підконтрольну територію України повернулися ще сім дітей із родинами, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Дехто з сімей пережив справжнє жахіття в окупації і став свідком того, як росіяни мародерили будинки місцевих мешканців, змушували брати російські паспорти, вчиняли насильство над українцями, змушувати дітей навчатися у школі за канонами «руского міра». А родини, де є хлопці-підлітки, виїжджали з ТОТ, аби їх дітей згодом не забрали до російської армії», – написав омбудсмен у фейсбуці 3 квітня.
За його словами, нині з родинами спілкуються і надають допомогу представники офісу омбудсмена, державні структури і благодійні організації.
Тут вчилася Магучіх. Репортаж із потрощеного російським ударом у Дніпрі спортивного коледжа
Через ракетний удар армії РФ Україна тимчасово втратила одну з баз для підготовки спортсменів, зокрема з олімпійських видів спорту. У Дніпрі після атаки 2 квітня руйнування зазнали чотири навчальні заклади, зокрема обласний фаховий спортивний коледж. Там вибиті вікна, зруйновані перекриття, потрощені аудиторії й тренувальні зали, поранено кілька людей, зокрема четверо дітей. Загиблих немає.
Це заклад, звідки вийшли нині відомі на світовій арені спортсмени Ярослава Магучіх, Михайло Кохан, Анна Рижикова та Денис Кесіль – ті, які цього року представлятимуть Україну на Олімпійських іграх у Франції.
Як вдалося вижити вихованцям та персоналу коледжу під час удару? Яких пошкоджень зазнав заклад та чи збираються його відновлювати – у репортажі Радіо Свобода.
Сніжана й Діана працюють методистками обласного коледжу спорту. Коли розпочалася тривога, кажуть, всі співробітники та учні спустилися в укриття.
За дві хвилини вже пролунав перший вибух. Потім – ще і ще. Діти, які не встигли добігти до підвалу, отримали осколкові поранення.
«Думали, що це, як завжди, швиденько, що це формальність. Стояли ближче до виходу, не хотіли проходити далі. А воно… Не знаю, що сказати, що побажати росіянам… Хочу, щоб усе найгірше в них сталося, щоб так само летіло по їхніх будинках», – говорить Сніжана.
Діана була в укритті, але стояла близько від дверей. Двері вилетіли. Уламок скла кресонув її по обличчю, є поріз.
«Це незрозуміло, це – секунди, я досі не розумію, як це відбулося. Спершу не злякалася, а потім – пішла кров», – розповідає Діана.
Заступниця директора коледжу з виховної роботи Любов Куліш каже: вижити усьому персоналу й вихованцям, а їх на момент удару було близько 150, допомогла дисципліна.
У закладі звикли не ігнорувати сигнали тривоги – навчально-тренувальний процес призупиняють.
Розказує: епіцентр удару був неподалік, російська армія влучила у будівлю дитсадка. Коледж зазнав руйнувань через потужну вибухову хвилю.
Після вибухів, дітей ще кілька годин не випускали з бомбосховища, навіть після завершення тривоги – боялися.
«Наші діти – стресостійкі. Бо – спортсмени. Страху й паніки як таких не було. Слава Богу, що ми всі спустилися, тому майже нікого не зачепило. Діти, яких поранило, – це вікна летіли, порізалися. Наші медики одразу ж викликали «швидку». Їм надали допомогу медики, кому треба – відвезли в дитячу лікарню. Постраждали й працівники харчоблока: незначні порізи – на руках, на ногах», – каже завуч.
НАТО – 75 років. Країни-члени альянсу домовляються про зміну підходів у підтримці України
Міністри закордонних справ тридцяти двох країн НАТО 3 квітня збираються у Брюсселі на дводенну нараду для узгодження дій і подальшої ролі альянсу з огляду на війну Росії проти України. Подробиці повідомляє «Голос Америки».
Північноатлантичний альянс відзначає 75-річчя свого створення зі збільшеною кількістю членів після вступу Фінляндії та Швеції, і готується до святкового саміту НАТО в липні у Вашингтоні.
На дводенній зустрічі у Брюсселі міністри закордонних справ країн-членів НАТО обговорюватимуть загрози, які постали перед альянсом у зв'язку із широкомасштабною війно, яку розв'язав Кремль у Європі, напавши на Україну.
Головним завдання є відновлення миру у Європі, але Росія не подає ознак готовності відмовитися від агресивних намірів щодо України.
Західні лідери наполегливіше заявляють про потребу збільшення військових видатків для підвищення своєї обороноздатності і кращих можливостей допомоги Україні.
В межах зустрічі 4 квітня відбудеться засідання Ради НАТО-Україна за участю українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
В пресі обговорюють повідомлення, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонує створення спеціальної п'ятирічної програми фінансування постачань зброї Україні на загальну суму $100 мільярдів.
Згідно з попередніми неофіційними повідомленнями план полягає в тому, щоб внески до фонду робили всі 32 країни НАТО за таким принципом, як вони роблять внески у спільний бюджет альянсу – пропорційно до валового національного доходу.
Єнс Столтенберґ перед зустріччю 3 квітня сказав: «…Україна має нагальні потреби. Будь-яка затримка в наданні допомоги мають наслідки на полі бою зараз. Тому нам потрібно змінити динаміку нашої підтримки».
«Ми маємо забезпечити надійну та прогнозовану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу. Щоб ми менше покладалися на добровільні внески, а більше на зобов’язання НАТО.
Менше короткострокових пропозицій і більше багаторічних обіцянок. Тому міністри обговорять, як НАТО може взяти на себе більшу відповідальність за координацію надання військового обладнання та навчання для України, закріпивши це в надійній структурі НАТО», – наголосив генеральний секретар НАТО.