«Не бачу, що це могло б бути швидко» – євродепутат Кубілюс про надання Києву заморожених активів РФ
Підтримка США та країн Євросоюзу дозволяла Україні не програти війну, але «вона далека від того обсягу ресурсів, які вам потрібні для перемоги». Про це в оприлюдненому 10 квітня ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода сказав литовський євродепутат Андрюс Кубілюс.
«Щоб створити можливості для переваги України, ми маємо щороку виділяти щонайменше 100 мільярдів євро. Торік (у 2023-му – ред.) з тих 80 мільярдів, які витратила Україна, 40 мільярдів були від Заходу, 40 – з українського бюджету… Це нелегко, але можливо… Звичайно, ми можемо розглянути можливість використати російські заморожені активи, 300 мільярдів (доларів США), але поки, з огляду на те, як тривають дебати щодо цього в Європі між юристами, експертами з міжнародних фінансів, я не бачу, що це могло б бути зроблено швидко», – сказав Кубілюс.
Шантаж на ЗАЕС: як Росія просуває антиукраїнську ядерну повістку на Захід і що з цим робити Києву
Чи може Україна програти інформаційну боротьбу за ЗАЕС? Росія звинувачує ЗСУ в атаці захопленої атомної станції дронами: пропаганда агресора з усіх прасок просуває тезу про те, що ядерна катастрофа є, мовляв, «соломинкою» для Зеленського, щоб втриматися у владі. Україна ж почала реагувати на російські заяви через добу після того, як МАГАТЕ повідомила про інцидент. В «Енергоатомі» називають російські заяви щодо ударів по ЗАЕС «спробою приховати власні наміри». Проте, чимало ядерних фахівців вважають реакцію Києва запізнілою. Поки керівництво країни аналізувало ситуацію і не поспішало з заявами, Росія почала просувати свої наративи.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясовували, чого домагається Росія, й чи є у неї шанси поширити на Заході бачення, нібито ядерний об'єкт опинився в небезпеці через Україну, а не через дії Кремля.
7 квітня на території Запорізької АЕС, яку з березня 2022 року контролюють російські військові, зафіксували вибух дрона.
А ввечері 9 квітня на сайті МАГАТЕ з’явилася інформація про детонацію безпілотника на даху навчального центру, розташованого за периметром майданчика станції.
Росія, авжеж, звинуватила українську владу в ескалації, яка нібито загрожує ядерній безпеці.
Україна не поспішала реагувати. Після заяви ГУР про те, що атаку навмисне зімітувала Росія, минула доба, перш ніж почали з’являтися повідомлення від офіційних структур. Лише через день заяву опублікувало МЗС: закликало світ засудити російські провокації на ЗАЕС та посилити санкційний тиск на Кремль. НАЕК «Енергоатом» мовчала півтори доби. У прес-службі Донбас Реалії спершу відповіли, що не коментують атаки безпілотників, бо це прерогатива ЗСУ або ГУР. 9 квітня організація все ж відреагувала на подію: назвала атаку спробою приховати власні наміри чи аварійні події, що вже відбулися на станції.
Судячи з реакцій міжнародних інституцій, ні. Однак, ядерні експерти вважають, що Києву не слід нехтувати подібними вкидами Росії, сподіваючись на те, що провокація агресора є очевидною всім «і так».
Ось як відреагували на Заході. Міжнародне агентство атомної енергії не назвало, ким був запущений дрон – хоча, за твердженням гендиректора організації Рафаеля Гроссі, місія була свідком вибуху: «Таку детонацію спостерігали і ми», – зауважив він у соцмережі X (твітер). МАГАТЕ збереться на спеціальне засідання щодо ЗАЕС у четвер, 11 квітня.
У заяві МАГАТЕ сказано, що найбільша атомна електростанція в Європі була прямою ціллю військових дій вперше з листопада 2022 року.
Речник Державного департаменту США Метью Міллер підкреслив, що «Росія грає в дуже небезпечну гру, захопивши українську атомну електростанцію, яка є найбільшою в Європі».
А Greenpeace Німеччини висловив стурбованість, що МАГАТЕ «знову не змогло визначити Росію і «Росатом» справжньою причиною численних ризиків для ядерної безпеки на станції».
«На основі даних Shahed Tracker про українські безпілотники, природоохоронна організація дійшла висновку, що російські збройні сили навмисно використовують Запорізьку атомну електростанцію як захисний щит та частину маршруту під час атак БПЛА «Шахед» на громади в Дніпропетровській та Запорізькій областях протягом останніх місяців», – заявили в Greenpeace.
На тлі дискусій про доречність атак російських нафтопереробних заводів міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс нагадав про події Другої світової війни.
«Під час Другої світової війни союзники розбомбили нафтові сховища нацистської Німеччини як першочергову військову ціль. Це весь твіт», – написав він у соцмережі Х.
Читайте також: Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
У березні видання Financial Times із посиланням на джерела писало, що влада США закликала Україну зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. За словами співрозмовників FT, Вашингтон побоюється, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також спровокувати заходи Москви у відповідь.
Читайте також: «Обурливо, якщо це правда». Оглядачі про нібито заклик США до України не бомбити НПЗ Росії
Днями міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, а Україні, за його словами, краще переслідувати «тактичні і оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу».
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Кількість поранених через удар РФ по Одещині зросла – прокуратура
Кількість поранених внаслідок російської атаки по Одещині зросла до 14 людей, повідомила обласна прокуратура.
У відомстві констатували – внаслідок атаки загинуло 4 людей, серед яких 10-річна дівчинка, ще 14 зазнали поранень, їх госпіталізували.
За даними слідства, 10 квітня близько 18:20 російські війська завдали ракетних ударів по транспортно-логістичній інфраструктурі Одещини. Триває огляд місця події, працює слідчо-оперативна група.
Раніше повідомлялося про сімох поранених.
Місцева влада інформувала, що у результаті в Одеському районі пошкоджено транспортну інфраструктуру та вантажівки, що були поруч. За її даними, війська РФ атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів у лікарнях
Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів, йдеться в повідомленні пресслужби відомства.
«Обласні військово-цивільні адміністрації мають до 1 травня зібрати інформацію про готові до реалізації проєкти укриттів у лікарнях та до 15 травня – надати ці дані Міністерству охорони здоров’я», – кажуть у Кабміні.
Відомо, що МОЗ сформує комісію для остаточного відбору проєктів та подасть пропозиції Кабміну щодо виділення субвенції.
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на будівництво, реставрацію, капітальний ремонт сховищ, протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення у лікарнях комунальної форми власності.
Раніше в стало відомо, що в «Дії» з’явиться інтерактивна мапа укриттів.
У Курській області РФ унаслідок атаки безпілотника загинули троє цивільних – влада
У Курській області Росії 10 квітня безпілотний літальний апарат, за повідомленням місцевої влади, скинув вибухівку на автомобіль. Як заявив губернатор області Роман Старовойт, автомобіль був цивільним, загинули троє людей – водій і двоє дітей.
Крім того, за повідомленням Старовойта, з боку України 10 квітня були обстріляні кілька населених пунктів у двох районах – пошкоджено лінію електропередач, частина будинків залишилася без електрики.
Зеленський: український ОПК має «потрібні результати» в ракетній програмі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в оборонно-промислового комплексу є «потрібні результати» в ракетній програмі.
Проте подробиць Зеленський не навів.
«Провів нараду щодо нашої ракетної програми. Головком, міністр оборони, Мінстратегпром, керівники відповідних підприємств. Серійне виробництво, нові зразки ракет. Деталі не публічні, але в нашої «оборонки» є потрібні результати. І головне – щоб тепер армія реалізувала ці результати. Проговорив сьогодні й поточну ситуацію на передовій із Головкомом. Була також доповідь керівника ГУР», – сказав він у своєму відеозверненні.
Читайте також: Україна має дрони, здатні пролетіти понад тисячу кілометрів – Федоров
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Протягом доби на фронті зафіксовано 47 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові утримують позиції на лівобережжі Дніпра, а також стримують загарбників біля Красногорівки на Донеччині, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 10 квітня.
Відомо, що протягом доби зафіксовано 47 бойових зіткнень.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 17 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Часів Яр, Кліщіївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Також противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Спірне, Верхньокам’янське та Іванівка Донецької області», – кажуть у Генштабі.
Водночас, на Авдіївському напрямку ЗСУ відбито 2 атаки сил РФ у районах населених пунктів Уманське та Первомайське Донецької області, «де ворог, намагався вибити наші підрозділи із займаних рубежів».
ОВА: внаслідок удару по Одещині загинули четверо людей, в тому числі дитина
Вдень 10 квітня російські військові завдали ракетного удару по Одещині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок вечірньої ракетної атаки росіян по Одеському району загинуло четверо людей, в тому числі одна дитина – 10-річна дівчинка, ще семеро людей зазнали поранень, один чоловік у важкому стані, йому ампутовано нижні кінцівки. Лікарі роблять все можливе», – написав Кіпер.
За його даними, загарбники у період між 18.00 та 18.30 атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Боррель у Європарламенті відмовився називати виборами перемогу Путіна в РФ
Офіційні дані про президентські вибори в Росії слід оцінювати, зважаючи на весь контекст. Про це на дебатах у Європарламенті 10 квітня заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
«Ці вибори базувалися на репресивних законах, переслідуванні лідерів політичної опозиції, представників громадянського суспільства та журналістів, зокрема тих, хто виступає проти незаконної загарбницької війни Росії проти України. Ці вибори ознаменувалися свавільними затриманнями, терором… Вони відбулися за умов великої кількості дезінформації, відсутності доступу до незалежних ЗМІ та потужної пропаганди, яка підтримувалася величезними державними коштами впродовж багатьох років. Уперше російська влада вирішила не надавати можливості спостерігати за процесом ОБСЄ», – наголосив Боррель.
Ці фактори, за словами провідного дипломата ЄС, гарантували російському президентові «виборчий процес, вільний від справжньої політичної конкуренції». Водночас нелегітимними він назвав лише вибори, що пройшли на тимчасово окупованих територіях України.
«Від імені ЄС хочу ще раз підкреслити, що я рішуче засуджую, як ми це робили багато разів, нелегітимні вибори, які Росія організувала на тимчасово окупованих українських територіях… Дехто може сказати, що це дуже дорого – підтримувати Україну. Не підтримувати її і дозволити їй упасти перед російською агресією – буде набагато дорожче для нас і для майбутніх поколінь, тому що Росія стане більшою загрозою нашій безпеці й свободі», – резюмував Боррель.
Сили РФ обстріляли сільгосппідприємство на Чернігівщині – поліція
На прикордонні Чернігівської області сили РФ обстріляли сільськогосподарське підприємство, йдеться у повідомленні Національної поліції.
«Сьогодні російська армія вкотре здійснила обстріл мирного населення прикордоння. Під ударом опинилося цивільне сільгосппідприємство в Новгород-Сіверському районі», – кажуть правоохоронці.
Відомо, що через обстріл пошкоджень зазнали будівлі та сільгосптехніка. Люди не постраждали.
Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Російська нафтова і газова інфраструктура є цивільними цілями, заявила 10 квітня на слуханнях у комітеті зі збройних сил Палати представників американського Конгресу помічниця міністра оборони США Ллойда Остіна Селеста Волландер.
Росія бачить Новомихайлівку як ключ до трьох цілей – пресофіцер 79-ї ОДШБр, яка тримає напрямок
Після захоплення Мар'їнки на захід від Донецька наприкінці минулого року армія Росії почала активно штурмувати Новомихайлівку, що лежить на кілька кілометрів на південь. Відтоді практично щодня Генштаб звітує про кілька десятків атак армії агресора там (командування називає це Новопавлівським напрямком), часто це – найгарячіша ділянка фронту за кількістю штурмів російських військ. Місяць тому Сили оборони, судячи з карти DeepState, перебували в селі в напівоточенні – так само, як у Авдіївці. Наразі ЗСУ вирівняли фронт, а вщент зруйноване село позначене аналітиками проєкту як наполовину окуповане.
Який вигляд мають штурми Новомихайлівки, що дивує українських захисників там у поведінці армії Росії та чому агресор зациклений на цьому крихітному селі? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів Ярослав Чепурний – пресофіцер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, яка тримає напрямок.
Подібно до американців у 1941 році, Європейський союз має розробити чіткий план перемоги для України, однак зараз такого розуміння на Заході бракує, каже в інтерв'ю Радіо Свобода євродепутат Андрюс Кубілюс: «Я називаю це «повільним варінням жаби»: жодних рішень, почекаймо, подивимось, можливо, Путін втомиться від війни».
На думку політика, нерішучість США та ЄС, зокрема і через небажання запрошувати Україну в НАТО, є повторенням помилок умиротворення Гітлера до початку Другої світової війни. Проте Кубілюс відзначає: деякі політики на Заході вже починають формулювати стратегічну ціль у війні, а гроші для стабільного фінансування допомоги Україні знайти хоч і складно, але можливо.
– Видання The Washington Post повідомило, що кандидат у президенти від Республіканської партії США Дональд Трамп, імовірно, вважає, що війну [в Україні] можна закінчити, якщо Україна віддасть Росії Крим та Донбас. Це не є чимось несподіваним для тих, хто стежить за риторикою Трампа, але в Україні це сприймають дуже серйозно. Це серйозна загроза. Що про це думають європейські політики? Чи сприймають вони це серйозно і чи розробляють план «Б»?
– Звичайно, ми маємо ставитися серйозно до всього, що відбувається у США, попри те, що нам не подобається те, що відбувається.
Це стосується і того, що Конгрес не може ухвалити рішення [щодо фінансування допомоги Україні], і можливих результатів виборів президента США, якщо переможе Трамп, який нині каже те, що каже.
План «Б» тут доволі простий. Європейський союз має взяти на себе справжнє лідерство і відповідальність за перемогу України.
Тому у моїй партії, Європейській народній партії, яка є найбільшою партією у Європейському парламенті, під час нашого конгресу я презентував спеціальну резолюцію із чітким заголовком, в якому йдеться про те, що нам потрібний план ЄС для перемоги України.
Це означає, що нам необхідно провести оцінку того, що потрібно для перемоги України – скільки потрібно артилерії, снарядів, танків і так далі, де ми можемо взяти це обладнання, хто і коли може його виробити, скільки це може коштувати і звідки ми можемо взяти ці кошти.
І нам потрібно прорахувати два можливі варіанти: один – за участі США у такому плані, інший – без американської участі, який, звичайно, створить додаткові проблеми для вас.
Я зробив простий розрахунок того, що потрібно. І такі розрахунки базуються на тому, скільки росіяни використали минулого року на війну проти України. Вони витратили понад сто мільярдів євро, а українська сторона з усією підтримкою від ЄС і США, я маю на увазі суто військову підтримку, змогла витратити на оборону лише приблизно 80 мільярдів євро.
Тож російська сторона – 100 мільярдів, українська сторона – 80.
У Міноборони пояснили, чому демобілізацію прибрали з проєкту закону
Через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті, розповів речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.
«Норма про демобілізацію спочатку була присутньою у законопроєкті. Через 36 місяців.. Але наразі були побажання від Генерального штабу, який розуміє оперативну ситуацію, який розуміє загрози і ризики, які стоять перед державою. Ми не можемо зараз ухвалювати поспішних рішень. Ясна річ, що популістських думок дуже і дуже багато», – заявив Лазуткін.
Речник Міноборони наголосив, що «водночас варто пам’ятати, що ескалація та агресія Росії триває, а наступ йде практично по всій лінії фронту».
Удар по Липцях: пожежу локалізували, під завалами шукають людей – ДСНС
У селі Липці Харківської області на місці російського ракетного удару тривають рятувальні роботи, розповіли у Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
«Харківщина. Тривають аварійно-рятувальні роботи на місці ворожого удару. У селі Липці локалізовано пожежу магазину та аптеки на загальній площі 500 кв.м. Перевіряється інформація щодо можливого перебування людей під завалами», – йдеться у повідомленні.
У ДСНС зазначили, що «рятувальники працюють під постійною загрозою повторного ворожого обстрілу».
Дипломатичних засобів змусити Путіна припинити війну наразі немає – Бербок
Наразі немає дипломатичних засобів змусити президента Росії Володимира Путіна припинити війну в Україні, зазначила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок під час години запитань і відповідей у Бундестазі.
«Було б добре, якби війна якимось чином закінчилася, але якщо Україна припинить боронитися зараз, це означатиме кінець України, а не війни, війна буде продовжена через атаки на інші країни», – заявила Бербок.
Вона додала, що наразі, «на відміну від часів «холодної» війни, не працює «гаряча лінія» між США, НАТО та Кремлем, адже Путін оголосив Альянс своїм головним ворогом».
Глава МЗС зазначила, що «бажала б мати дипломатичні інструменти, за допомогою яких можна було б переконати Путіна припинити воювати, але наразі всі бачать лише те, що відбувається щодня, коли Росія невпинно бомбардує українські міста».
Глава МЗС повторила тезу про «необхідність якнайшвидше знайти засоби ППО для України, які треба шукати по всьому світу». При цьому вона нагадала, що «більшість систем, які наразі має Україна, походять саме з Німеччини – Iris-T, Patriot тощо. Берлін, запевнила, Бербок,» веде конфіденційні перемовини з багатьма країнами, деякі з них, можливо, могли б передати системи Patriot не напряму, а через треті крани».
Глава МЗС також підкреслила, що «немає загрози того, що підтримка з боку НАТО припиниться», у тому числі незалежно від результатів виборів у США.
«Пробомблюють КАБамі шлях сухопутному війську»: як Росія готується до масованого наступу
Росія не прибере свої літаки від кордонів і продовжуватиме удари по прилеглій українській території – так вона готується до нового наступу цього року, вважає авіаексперт Валерій Романенко. Як цьому протидіяти? Що може знизити бойовий потенціал російської армії й змусити відмовитися від наступальних дій? Як спецоперації українських сил зі знищення російської авіації впливає на ситуацію на фронті й на обстріли міст? Які системи ППО потрібні Україні, щоб захищатися від російських атак?
Про все це детально Валерія Романенка розпитав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Україна не просить надто багато»: Зеленський розповів, що потрібно для захисту від агресії Росії
Для того, щоб захистити міста від російської агресії Україні потрібні системи протиповітряної оборони та бойові літаки, зазначив президент Володимир Зеленський у зверненні до учасників Дельфійського економічного форуму.
«Україна не просить надто багато. Нам потрібні системи ППО та бойові літаки, які можуть захистити наші міста від російського терору. Кілька десятків систем та достатня кількість сучасних винищувачів – і взагалі не буде проблеми російської авіації та бомб. Нам потрібна артилерія, щоб відсувати фронт і повертати нормальне життя на окуповану Росією землю. І нам потрібна справедливість – такий тиск на Росію, який не дасть Путіну змоги збільшувати його воєнний потенціал: щораз більші санкції проти Росії, конфіскація путінських активів і нуль толерантності до російської дезінформації», – наголосив Зеленський.
Він підкреслив, що «все це може бути абсолютно реальним і залежить тільки від політичної волі партнерів».