Війська РФ обстріляли підприємство в Херсоні, одна людина загинула, одна – поранена
У Херсоні 20 травня внаслідок російського удару загинув один місцевий житель, ще один – поранений, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Окупанти завдали удару по Дніпровському району міста. Снаряди поцілили по одному з підприємств. Наразі відомо про одного загиблого й одного постраждалого», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, 72-річного потерпілого чоловіка з мінно-вибуховою травмою шпиталізували.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії: Росія відчуває дефіцит робочої сили
Росія зараз відчуває дефіцит робочої сили, що стає серйозною проблемою в деяких секторах, заявила 20 травня розвідка Великої Британії.
«Згідно з оцінками незалежного російського ЗМІ «Известия», у 2023 році в Росії не вистачало 4,8 мільйона працівників. Наприклад, російська транспортно-логістична галузь не змогла заповнити 25% вакансій водіїв вантажівок протягом 2023 року», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зазначили, що дефіцит робочої сили принаймні частково спричинений війною Росії в Україні, яка призвела до мобілізації частини працюючого населення й еміграції деяких кваліфікованих спеціалістів, що прагнули уникнути призову. А нещодавно брак робочої сили посилився через обмеження на працевлаштування мігрантів, запроваджені після терористичного інциденту в Москві 22 березня 2024 року за причетності «ІД», додали в розвідці Британії.
«Через нестачу робочої сили група російських парламентаріїв розглядає можливі поправки до трудового кодексу Росії. Якщо їх ухвалять, це означатиме, що надлишкову робочу силу можна буде перемістити під наглядом держави на місце роботи, де бракує робочої сили. Переміщення буде тимчасовим, і працівники будуть переведені лише за їхньою згодою. Однак такі дії, хоча і не примусові, є потенційним кроком до мобілізації робочої сили», – йдеться в повідомленні.
Російська економіка гостро потребує робочої сили з-за кордону. Перший заступник міністра промисловості й торгівлі РФ Василь Осьмаков ще 2023 року назвав нестачу робітників «ключовою проблемою» економіки Росії. На проблему звернув увагу у квітні того ж року президент Росії Володимир Путін, який сказав, що країні «за багатьма напрямами просто не вистачає робочих рук».
За даними Центробанку Росії, дефіцит робочої сили з того часу тільки зріс у всіх галузях економіки – його зазнають близько 70 відсотків підприємств.
«Укренерго»: в системі зберігається значний дефіцит, планується імпорт електроенергії з 5 країн
Дефіцит в енергосистемі дещо зменшився завдяки потеплінню, але нестача «залишається суттєвою», особливо у вечірні та нічні години, повідомляє оператор «Укренерго» 20 травня.
Компанія нагадує, що увечері сьогодні можуть бути застосовані погодинні відключення в разі перевищення визначених обсягів лімітів споживання.
«Для подолання дефіциту в енергосистемі залучаються імпорт та аварійна допомога з країн Європи. Але через масштабність пошкоджень – цих заходів не вистачає для підтримки балансу в енергосистемі, особливо у години максимального споживання. Тому Диспетчерський центр «Укренерго» змушений застосовувати заходи обмеження споживання і для промислових, і для побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.
Напередодні, заявляє «Укренерго», на його запит була аварійно залучена електроенергія з енергосистем Румунії, Польщі, Словаччини. Імпорт також планується сьогодні:
«Протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 19 499 МВт*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 415 МВт. З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови складає 1 700 МВт в годину».
За даними оператора, внаслідок бойових дій сьогодні є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях.
Напередодні «Укренерго» анонсувало відключення світла за графіком із 18 години до кінця доби 20 травня.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Генштаб повідомляє про штурмові дії ЗСУ «в окремих районах» на Куп’янському напрямку
За попередню добу на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 травня.
Зокрема, в штабі зафіксували п’ять ракетних ударів російських військ із застосуванням шести ракет, 55 авіаційних ударів, застосування 1 066 дронів-камікадзе, а також 4 056 обстрілів українських позицій і населених пунктів.
«Сили оборони продовжують зосереджувати основні зусилля на гідній відсічі окупантам. З початку доби ситуація на фронті загострена, російські загарбники здійснили 533 обстріли позицій наших військ, застосували понад 50 дронів-камікадзе. На цей час відбулося понад 30 бойових зіткнень, по одному ракетному та авіаудару», – йдеться в зведенні.
Зокрема, на Харківському напрямку триває відбиття російської атаки поблизу села Стариця. Штаб називає ситуацію контрольованою та повідомляє про проведені заходи для «посилення оборонних рубежів та позицій у визначених районах».
«На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили атаку ворога в напрямку Синьківки. В свою чергу, в окремих районах українські воїни проводять штурмові дії. Ситуація контрольована. На Сіверському напрямку кількість ворожих атак в порівнянні з минулою добою дещо знизилась. На цей час тривають два бойових зіткнення», – додає командування.
Військові додають, що російські війська намагаються витіснити українські підрозділи в районі Роздолівки на Донеччині. Також на Краматорському напрямку сьогодні ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників просунутися в районах Іванівського та Андріївки. Тривають два бойових зіткнення біля Кліщіївки.
«На Покровському напрямку наразі ситуація напружена. З початку доби ворог 12 разів атакував позиції наших військ. Бойові дії тривають в районах Євгенівки, Лозової, Сокола, Новопокровського та Новоселівки Першої. Напружена ситуація південно західніше Очеретиного. Вживаються заходи для стабілізації обстановки», – повідомляє штаб.
Читайте також: «Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України
Крім того, за зведенням, тривають атаки російських військ на Курахівському напрямку, біля Красногорівки та Новомихайлівки, два штурми біля Водяного і Красногорівки вдалося відбити. Сили оборони також відбили одну російську атаку біля Старомайорського (Времівський напрямок), ще один бій триває.
Також триває протистояння біля Кринок на Херсонщині, Генштаб звітує про відбиття однієї атаки від початку доби.
Напередодні командування повідомляло, що російські війська «продовжують тиснути на Покровському напрямку».
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Росія: Слов’янський НПЗ повідомив про пошкодження щонайменше 1 установки після атаки дронів
На Слов’янському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї внаслідок атаки безпілотників 19 травня пошкоджено щонайменше одну установку – про це пише російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на представника компанії «Слов’янськ ЕКО».
До кінця масштаб пошкоджень ще невідомий, додав він.
Як пише російська служба Радіо Свобода, в ніч проти 19 травня влада Краснодарського краю Росії повідомила про падіння дрона на територію НПЗ, заявивши, що займання, пошкоджень і постраждалих не було.
Вранці адміністрація Слов’янська-на-Кубані, де розташоване підприємство, уточнила, що на територію заводу впали шість безпілотників, заявивши, що, за попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.
Пізніше директор із комплексної безпеки групи компаній «Слов’янськ ЕКО» Едуард Труднєв розповів, що на території підприємства є видимі руйнування. НПЗ тимчасово зупинив роботу.
Напередодні Радіо Свобода стало відомо з власних джерел, що дрони Служби безпеки України у ніч на 19 травня атакували російський військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї РФ.
Це вже друга атака дронів СБУ на військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ за останні три тижні. Раніше на аеродромі було уражено кілька літаків, а на НПЗ влучили у ректифікаційну й атмосферну колони, повідомило джерело Радіо Свобода.
Упродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи й інші важливі інфраструктурні обʼєкти Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
260 тисяч чоловіків оновили дані – у Міноборони розповіли про оновлення в застосунку «Резерв+»
Станом на 20 травня 260 тисяч чоловіків призовного віку оновили військово-облікові дані у мобільному застосунку «Резерв+», загалом авторизувалися близько 460 тисяч разів – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони України.
«Ці вихідні були безсонним вікендом для технічних працівників, які працювали над «Резервом+». Наразі вже уточнили або оновили, як часто говорять в медіа, свої дані близько 260 тисяч українців. Ще більша кількість навіть авторизувалася. Тобто там йдеться, якщо я не помиляюсь, на цей момент близько 460 тисяч», – розповів він.
Речник Міноборони сказав, що зараз оновити дані можуть також чоловіки за кордоном. Він додав, що у перший день запуску мобільного застосунку це було неможливим.
«На сьогодні вже доступний «Резерв+» в понад 200 країнах світу. Тобто ті українці, які перебувають за кордоном, також можуть уточнити свої дані. Нагадаю, що в перший день за кордоном не можна було авторизуватися. А зараз пройшов апдейт (оновлення – ред.) і, в принципі, така можливість є щодо технічних моментів», – каже представник відомства.
Для захисту додатку працювала команда технічних фахівців, додав Лазуткін. Також він зазначив, що враховані ризики та нюанси, аби вберегти мобільний застосунок від ймовірних dos-атак:
«Закладені були ризики від початку. Також розраховували, що може бути і dos-атака на сервери. Максимум, що можна було зробити, було зроблено. І зараз всі побажання, всі нюанси, які виникають, ці зауваження також беруться в розробку».
За словами Лазуткіна, згодом, ймовірно, розглянуть можливість авторизації у мобільному застосунку не лише через ID-банкінг, а й у інший спосіб. Яким саме, він наразі не уточнив.
«ID-банкінг наразі єдиний спосіб авторизуватися. Так, будемо розглядати знову ж таки в залежності від запитів. Якщо буде запит на якусь іншу форму авторизації, на якийсь інший алгоритм, то знову ж таки з-за кордону переважно, тому що від українських військовозобов’язаних такого запиту не надходило на даний момент. Але, якщо будуть запити, то це буде опрацьовано», – сказав речник.
Читайте також: Новий російський наступ розтягує Сили оборони України. Чого очікувати?
Впродовж місяця у мобільному застосунку «Резерв+» з’явиться оновлення і відображатиметься також спеціальний код, аналогічний тому, який повинен міститися на військово-обліковому документі. Такий код буде дійсним для перевірки працівниками ТЦК та СП, поліції, Держприкодонслужби, пояснив Лазуткін:
«Резерв+» поки що штрихкоду не має, але найближчим місяцем (скажімо так, щоб не вводити людей в оману) має з’явитися електронний аналог паперового документу, який можна буде пред’являти представникам поліції, ТЦК та СП і прикордонної служби у разі зупинки. Тобто він буде абсолютно ідентичний паперовому».
Міністерство оборони 17 травня запустило мобільний застосунок «Резерв+» для військовозобов’язаних, призовників та резервістів для оновлення облікових даних.
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). У Міноборони нагадали, що це потрібно зробити до 16 липня, дані можна оновити кількома способами:
Є проблема з вивезенням лежачих хворих – Харківська ОВА про евакуацію з півночі області
Темпи евакуації з північних районів Харківської області знижуються, однак вона триває цілодобово, заявив в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов. За його словами, у місті Вовчанськ залишається приблизно дві сотні людей.
Іванов каже, що з цих районів особливо складно вивозити лежачих людей.
«Темп евакуації з цих громад спадає. Всі, хто хотів, евакуювалися у перші дві-три доби. Наразі є певні складнощі з тим, що і Вовчанськ, і Липці дуже обстрілюються, обстрілюються постійно. Є проблеми з вивезенням лежачих людей, людей, які не можуть самі про себе подбати. Працюють підрозділи ДСНС, поліції, волонтери над тим, щоб вивезти всіх, що залишилися там. Близько 200 людей залишається ще у Вовчанську», – каже Іванов.
За його словами, від початку загострення ситуації на півночі Харківщини, 10 травня, з Липцівської та Вовчанської громад вивезли приблизно 10 500 людей. Таке ж число евакуйованих сьогодні вранці оприлюднив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Російські війська 10 травня почали обстріл прикордонних населених пунктів на Харківщині та пішли в наземний наступ на двох ділянках: у напрямку Липців і Вовчанська. Останній при цьому потужно обстрілювали з РСЗВ, артилерії й авіації, місцева влада оголосила евакуацію.
В Україні оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
По всій території України вранці 20 травня оголосили повітряна тривога через ракетну небезпеку.
Як повідомили у телеграмі Повітряні сили ЗСУ, ракетна небезпека оголошена через зліт у Росії МіГ-31К.
Цей літак є потенційним носієм ракет «Кинджал».
Пізніше Повітряні сили заявили про відбій загрози через МіГ-31, але зазначили, що зберігається активність російської тактичної авіації на південно-східному напрямку.
Повітряна тривога станом на 10:37 діє в Сумській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
«Є висока вірогідність» – ВМС про знищення ще одного російського корабля «Циклон»
Окрім тральщика «Ковровець», про ураження якого напередодні заявили у Військово-морських силах, є ймовірним знищення ще одного корабля – «Циклон». Про це в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук. Якщо ця інформація підтвердиться, то це означатиме, що в Криму немає жодного судна-носія крилатих ракет.
«Насправді ця інформація досі верифікується. Тому що, щоб бути впевненим на 100 відсотків, треба все ж таки отримати відповідні результати об’єктивного контролю. Як тільки ми будемо вже мати ці результати, ми обов’язково громадськість про це повідомимо. Але так, є досить висока вірогідність того, що в Криму тепер не перебуває жодного носія крилатих ракет, в разі, якщо інформація щодо «Циклону» підтвердиться. І так, така вірогідність є. І так, вона висока… Попередньо мова йде про те, що скоріш за все було уражено дві одиниці. Тому так. Але ми чекаємо ще результатів», – сказав Плетенчук.
Попри те, що наслідки атаки ще невідомі, речник ВМС впевнений, що без втрат особового складу не обійшлося:
«Можливо, цього разу підтвердиться інформація щодо знищення не тільки корабельного складу, але й вірогідність того, що було пошкоджено штаб відповідної бригади надводних кораблів».
За його словами, в окупованому Криму «Циклон» виконував роль засобу протиповітряної оборони в бухті Севастополя. Він був озброєний зенітно-ракетним комплексом «Панцир-С». Проте жодного пострілу з цього корабля російські військові ще не зробили.
«Ситуація виходить навіть смішна, тому що я неодноразово в етерах наголошував, що це один з п’яти тих малих ракетних кораблів, найновіші в складі Чорноморського флоту, якими Шойгу лякав нас нещодавно. І я завжди нагадував про те, що цей корабель фактично перший, єдиний, який був взятий до складу флоту і він жодної ракети не запустив. І так виходить, що в разі підтвердження інформації це таке мертвонароджене дитя, яке було носієм, але жодного разу носієм не попрацювало», – каже Плетенчук.
Він також пояснив, що ураження цього судна дасть українським військовим більше часу на реагування під час обстрілів:
«Він залишався єдиним носієм крилатих ракет офіційно, який перебував досі в Криму. Решта носіїв перебувають у Новоросійську. Це зовсім інша відстань, це зовсім інший час на реагування. Тому так, це впливає в будь-якому разі на тактичні спроможності армії РФ в нашому регіоні. І це їх, звісно, суттєво зменшує… Якби «Циклон» умовно в Криму застосував, наприклад, ті самі «Калібри», час на реагування в нас був би набагато менший, ніж із Новоросійська, тому для нас це питання безпеки».
Напередодні Військово-морські сили Збройних сил України повідомили про знищення російського морського тральщика «Ковровець» в ніч проти 19 травня. Подробиць військові не навели.
Останнім часом, за даними ВМС України, Росія майже не виводить свої кораблі на чергування у Чорному морі через ураження російських суден під час українських ударів.
Рятувальник постраждав через російську атаку на Запоріжжі – ДСНС
Внаслідок російської атаки на Запоріжжі постраждав рятувальник, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 20 травня.
За повідомленням служби, російська армія скинула боєприпас із безпілотника на село Новоандріївка Запорізької області, коли там вже працювали пожежники, ліквідовуючи наслідки попередньої атаки.
«Рятувальники саме гасили пожежу у будинку після обстрілу. Тоді ворог здійснив повторну, підступну атаку – скинув боєприпас з дрону. У результаті один рятувальник отримав незначні поранення», – йдеться в повідомленні.
ДСНС регулярно повідомляє про поранення своїх співробітників внаслідок повторних ударів російської армії. Зокрема, в квітні рятувальник зазнав поранення внаслідок такої атаки в передмісті Херсона.
Вночі 4 квітня, коли російські війська «шахедами» атакували Харків, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
12 людей загинули, понад пів сотні поранені за добу через обстріли РФ у 4 областях – ОВА
12 людей загинули, 52 – зазнали поранень внаслідок російських обстрілів минулої доби в Харківській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Більшість жертв (12 загиблих, 40 поранених) – на Харківщині, де російські війська протягом минулої доби обстрілювали обласний центр, його околиції, Вовчанськ, Куп’янський район, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов. Серед загиблих – вагітна жінка, серед постраждалих – двоє співробітників «швидкої допомоги». 20 травня в області оголошений день жалоби.
На Херсонщині минулої доби через обстріли поранені восьмеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку і 21 приватний будинок. Були зафіксовані влучання в об’єкти комунальної та сільськогосподарської інфраструктури. Побиті господарська споруда, гаражі й три приватних автомобілі», – повідомив він.
Один чоловік був поранений минулої доби у Запорізькій області – під час російського удару по Пологівському району, поінформував голова ОВА Іван Федоров.
«Впродовж доби окупанти 378 разів ударили по Запорізькій області. Під ворожим вогнем перебували вісім населених пунктів. Надійшло чотири повідомлення про руйнування житла», – зазначив Федоров
На Донеччині протягом 19 травня були поранені троє жителів: двоє у Північному і одна людина – в Катеринівці, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
.
.
Прокуратура: зросла кількість дітей, поранених через російську агресію
Понад 1 891 дитина постраждала внаслідок російської агресії проти України, повідомив Офіс генерального прокурора з посиланням на ювенальних прокурорів.
«Станом на ранок 20 травня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 546 дітей загинули та понад 1345 отримали поранення різного ступеня тяжкості», – йдеться в повідомленні.
За даними прокурорів, загалом найбільше дітей постраждало на Донеччині (531), Харківщині (373), Херсонщині (151), Дніпропетровщині (139), Київщині (130), Запоріжжі (108) та Миколаївщині (105).
Зокрема, протягом останніх днів 13-річна дівчинка та 16-річний хлопчик постраждали через обстріл Харкова російськими військами. Також восьмирічна дівчинка зазнала поранень через обстріл села Черкаська Лозова в Харківському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
20 травня 2022 року українські підрозділи на «Азовсталі» отримали наказ припинити оборону заводу, який залишався останнім рубежем українських військ у зруйнованому Маріуполі. Цьому рішенню українського командування передували 86 днів запеклих боїв із ризикованими спецопераціями, проривами в облогу противника та місіями з доставки зброї та продовольства. Бійцям вдалося перетворити металургійний комбінат на «фортецю», яку вони до останнього боронили в умовах повного оточення і безперервних бомбардувань.
Радіо Свобода показує реалії цієї оборони з самого її епіцентру – за допомогою світлин, які зробив всередині «Азовсталі» бойовий медик полку «Азов» Асан Ісенаджиєв.
У глибинах «Азовсталі»: фотощоденник бойового медика з бункерів оточеного заводу (фотогалерея)
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну дронами і ракетою «Іскандер-М»
Російські війська в ніч на 20 травня атакували Харківщину балістичною ракетою «Іскандер-М», а також застосували 29 ударних БпЛА типу Shahed-131/136 із районів Приморсько-Ахтарська і Курська, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
За повідомленням, всі безпілотники вдалося збити.
«У результаті протиповітряного бою усі 29 «Шахедів» збито в Одеській, Миколаївській, Полтавській і Львівській областях», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
РФ буде без «шахедів»? Що означає смерть Раїсі
- Президент Ірану Раїсі, міністр закордонних справ країни та інші пасажири загинули внаслідок аварії напередодні. Це підтвердив віцепрезидент Ірану Мохсен Мансурі та повідомили на державному телебаченні. Що це означає для російсько-української війни, чи Іран перестане постачати зброю Росії?
- У Харкові – день жалоби. Російські сили двічі вдарили в одне місце по базі відпочинку на Харківщині, повідомила влада. Подвійний удар забрав життя 11 людей, зокрема вагітної. Як Харківщина оговтується від трагедії і що розповідають очевидці?
- Обіцяний додаток «Резерв+» для оновлення даних запрацював. Проте айтівці скаржаться на його недосконалість та слабкий кіберзахист. Чи є причини хвилюватися за особисті дані та які ще питання про оновлення даних залишилися без відповідей? Запитуємо в речника Міноборони Дмитра Лазуткіна.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
1400 військових, 81 БпЛА, корабель – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 493 690 своїх військових, зокрема 1400 – за останню добу – такі дані станом на ранок 20 травня навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в українському командуванні навели такі дані:
- танків ‒ 7590 (+14 за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 14665 (+35)
- артилерійських систем – 12737 (+50)
- РСЗВ – 1076 (+2)
- засобів ППО ‒ 807 (+4)
- літаків – 354
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10236 (+81)
- крилатих ракет ‒ 2205 (+1)
- кораблів /катерів ‒ 27 (+1)
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 17311 (+60)
- спеціальної техніки ‒ 2079 (+2).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Не треба виключати можливість введення військ НАТО до України, але не варто це афішувати, вважає колишній міністр оборони США Роберт Гейтс.
«Мабуть, у деяких європейських лідерів схопило серце, коли Макрон заявив про надсилання військ НАТО», – заявив Гейтс в неділю в інтерв’ю Маргарет Бреннан в програмі Face the Nation на каналі CBS, коментуючи заяву президента Франції Емманюеля Макрона про те, що не варто виключати розміщення військових Франції в Україні.
Експосадовець США переконаний: таку можливість виключати не варто, але і не «треба про неї відкрито говорити». «Мене непокоїть, що наш уряд забагато говорить, як і інші деякі уряди. Інколи краще робити і не казати, що ти це робиш», – додав він.
«Гадаю, тема введення військ НАТО до України викликає значне занепокоєння всередині країни, і не лише в Сполучених Штатах, але і в Європі», – підсумував експерт.
Гейтс наголосив: важливо в наступні кілька тижнів доставити в Україну засоби протиповітряної оборони, артилерію та ракети, щоб ЗСУ змогли стримати російський наступ на сході і встановити міцну лінію оборони.
Він назвав ситуацію на полі бою в Україні «достатньо зловісною», вказавши на просування російських військ і повідомлення про швидке поповнення Росією кількості військових. «Росіяни мають зараз більше військ в Україні, ніж на початку війни».
Раніше Макрон в інтервʼю виданню The Economist заявив, що готовий розглянути надсилання військ в Україну, якщо від Києва надійде такий запит.
Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
Чергове засідання «Рамштайну» відбудеться 20 травня
20 травня у віртуальному форматі пройде чергова зустріч високопоставлених представників оборонних відомств Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн»).
Як повідомили минулого тижня в пресслужбі Пентагону, засідання проведуть міністр оборони США Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, генерал Чарльз Браун.
Це буде 22 засідання Контактної групи з питань оборони України з моменту створення міжнародної групи в квітні 2022 року.
«Засідання об’єднає міністрів оборони і керівників оборонних відомств із майже 50 країн з усього світу, щоб продовження тісну координацію для забезпечення України засобами, необхідними для захисту її суверенної території», – наголосили у Пентагоні.
Минуле, 21-ше засідання у форматі «Рамштайн», відбулося 26 квітня. На ньому очільник Пентагону Ллойд Остін підтвердив, що США виділяють 6 мільярдів доларів на військову допомогу Україні у межах механізму USAI.
Група у форматі «Рамштайн» збирається на тлі наступу російських сил на сході України, зокрема на Харківщині і намагання Сил оборони України утримати свої позиції.
Росія запустила кілька груп «шахедів» з півдня – Повітряні сили ЗСУ
На Херсонщині та Миколаївщині зафіксовано російські ударні безпілотники, які летять північно-західним курсом, повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
«БпЛА типу Shahed у Херсонській області, курс північно-західний!» – ідеться в дописі.
Невдовзі військові додали, що «на Херсонщині, а також на півдні Миколаївщини зафіксовано декілька груп ударних БпЛА».
У Херсонській та Миколаївській областях оголошено повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
«Треба відтіснити Путіна»: у Британії розповіли, яку допомогу надішлють Україні
Британія за три тижні травня передала Україні вже 80 ракет для протиповітряної оборони, а ще 20 мають надійти до кінця місяця, йдеться у повідомленні міністра оборони Гранта Шаппса у соцмережі X.
«Світ не може чекати, Україна потребує, щоб ми активізувалися, щоб у них було все необхідне для того, щоб відтіснити Путіна (президента РФ Володимира Путіна – ред.). Це саме те, що Британія зробила сьогодні», – наголосив британський міністр.
Водночас він опублікував повний звіт про те, що Британія передала Україні у травні:
- 80 ракет до ППО (ще 20 надійдуть до кінця травня);
- понад 20 систем розмінування;
- понад 30 палет запчастин та протимінного обладнання;
- дрони-розвідники великого радіусу дії;
- 1 млн набоїв до стрілецької зброї;
- 4000 одиниць військового одягу;
- 20 бронемашин-амфібій Viking.
10 квітня Україна і Велика Британія уклали нову угоду про оборонну і промислову співпрацю. Як повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, ця угода стане «дієвим механізмом посилення співпраці у військовій галузі, відкриває шлях до надання ще більшої підтримки з боку Великої Британії, залучення найпрогресивніших британських технологій для нашої оборони».