Черкаський ТЦК: на подвір’я військовослужбовця кинули вибухівку
У Черкаській області стався напад на домоволодіння співробітника місцевого районного територіального центру комплектування – про це повідомив Черкаський ТЦК увечері 31 травня.
За повідомленням, йдеться про військовослужбовця 4 відділу Звенигородського РТЦК та СП.
«30 травня у селищі Катеринопіль невідомими особами було кинуто вибуховий пристрій, який спричинив вибух на подвір’ї будинку сержанта Збройних Сил України. На щастя, члени сім’ї не постраждали. До слова, військовослужбовець став на захист України з початком повномасштабної, син також захищає країну на фронті, а дочка втратила на війні чоловіка», – йдеться в повідомленні.
ТЦК додає, що про подію поінформували правоохоронні органи. Поліція області наразі не повідомляла про розслідування публічно.
ТЦК зазначає, що цей випадок стався на тлі «ганебної інформаційної кампанії з метою дискредитації військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки» та Сил оборони:
«Започаткована ворогом ця інформаційно-ментальна агресія буде приречена на поразку лише за умови свідомого, дорослого і відповідального ставлення кожного з нас до інформації, яку ми отримуємо через соціальні мережі і медіа».
Напередодні Чернівецький обласний ТЦК та СП також повідомив про напад на свого співробітника: військовозобов’язаний чоловік застосував проти співробітників центру газовий балончик.
За минулу добу в прифронтових областях 2 загиблих і 16 поранених через обстріли РФ – місцева влада
Через російські обстріли напередодні загинули та постраждали жителі кількох прифронтових регіонів, повідомила місцева влада.
Зокрема, протягом попередньої доби загинули двоє жителів Донецької області, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 1 червня.
«У Дробишевому Лиманської громади дві людини загинули і троє поранені; знищено три будинки, пошкоджено дев’ять житлових будинків, дві адмінбудівлі і крамницю. У Марковому Костянтинівської громади пошкоджено три будинки», – заявив він.
Також через обстріл Мирнограда п’ятеро людей зазнали поранень, також пошкоджені 12 багатоповерхівок і адмінбудівля.
На Херсонщині російські війська обстріляли 16 населених пунктів, у тому числі обласний центр, повідомив очільник регіону Олександр Прокудін.
Обстріли пошкодили два приватних будинки, адміністративну будівлю, територію медичного закладу, автобусну зупинку, а також лінію електропередач та приватний автомобіль.
«Через російську агресію 5 людей дістали поранення», – додав Прокудін.
У Харківській області обстрілів зазнала низка населених пунктів, заявив голова ОВА Олег Синєгубов.
У селах Юрченкове, Козача Лопань, Черкаські Тишки, Руська Лозова, Білий Колодязь обстріли пошкодили житло та автомобілі.
«Внаслідок обстрілу КАБами території ферми постраждало двоє чоловіків. Загинули 32 тварини, які були на фермі… Внаслідок обстрілу КАБ було зруйновано будинок, поранено одну людину», – додав голова Харківщини.
Також вранці 1 червня російська армія обстріляла ракетами Балаклію Ізюмського району.
«На момент удару в двох будинках знаходились 12 людей: четверо дорослих (з них — одна вагітна жінка) та вісім дітей віком від 2 до 17 років. Виникла пожежа. У всіх дванадцяти постраждалих — стан середньої важкості, у однієї дитини — гостра реакція на стрес. Госпіталізовані до лікарні», – повідомив Синєгубов.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про роботу протиповітряної оборони протягом ночі в ході атаки Росії на енергетичну інфраструктуру регіону.
Також вранці 1 червня обстрілу зазнала Покровська громада.
«Поранені четверо людей. Серед них – 7-річна дівчинка. А ще 69-річний чоловік й дві жінки – 74 та 68 років. Їм надають всю необхідну меддопомогу. Пошкоджені автобус, двоповерхова будівля, що не експлуатувалася, приватний будинок, господарська споруда. Наслідки – на фото», – додав Лисак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Наступне покоління російської армії». Які плани Росії на українських дітей в окупації?
На тимчасово окупованих частинах Запоріжжя, Херсонщини, Луганщини та Донецької області активізувалася кампанія з вербування українських дітей до Росгвардії, повідомляє Центр національного спротиву.
Зокрема, йдеться про випускників місцевих шкіл для подальшого навчання у російських вищих військових та поліцейських закладах освіти. Наприклад, учням 11-х класів пропонують вчитися на факультеті тилу у Пермському воєнному інституті військ національної гвардії Росії.
Чи є такі дії російських окупантів щодо українських дітей воєнним злочином? В чому полягає небезпека? І як цьому протидіяти? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Читайте і дивіться про це за лінком
Харків: кількість загиблих через удар РФ зросла до 7, ще 2 людей можуть бути під завалами – ОВА
Кількість загиблих внаслідок удару по Харкову напередодні зросла, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вранці 1 червня.
«До 7 збільшилася кількість загиблих внаслідок ударів по Новобаварському району Харкова, серед них четверо чоловіків і троє жінок», – повідомив він.
Синєгубов додав, що пошукові роботи тривають, під завалами можуть перебувати ще двоє жінок.
Російські війська вночі 31 травня завдали удари по Новобаварському району Харкова. За даними МВС, одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, там були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів, сталася пожежа. Напередодні знайшли шостого загиблого.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міністр оборони Росії «сильно переоцінює» досягнення армії РФ на Харківщині – ISW
Військове командування Росії перебільшує досягнення російської армії протягом травневого наступу в Харківській області України – про це заявляє Інститут дослідження війни в звіті від 31 травня.
«Попри те, що на початку травня 2024 року російські війська досягли значних тактичних успіхів у північній частині Харківської області, міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов сильно переоцінив російське просування в Україні з початку 2024 року», – йдеться в тексті.
ISW цитує заяву Бєлоусова 31 травня, за якою російські війська нібито захопили 880 квадратних кілометрів від початку 2024 року.
«Однак ISW виявив докази, які підтверджують, що російські війська захопили лише приблизно 752 квадратних кілометрів у 2024 році», – зазначають аналітики.
Раніше Інститут припускав, що з 1 січня по 29 квітня 2024 року російські війська захопили близько 516 квадратних кілометрів в Україні.
Напередодні ISW припустив, що Росія перекидання свої війська до Харківської області, ймовірно, для відтягнення українських сил із критичних ділянок лінії фронту на сході України і створення «буферної зони» на півночі Харківської області.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
Дані ЗСУ: російська армія втратила понад 1 тисячу військових за попередню добу
Втрати російських військ за попередню добу склали близько 1 130 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 червня.
За оцінками командування, загальні втрати армії Росії за час повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 508 780 військових.
Також штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 7 740 танків (+12 за попередню добу)
- 14 947 бойових броньованих машин (+12)
- 13 184 артилерійських систем (+44)
- 1 088 реактивних систем залпового вогню
- 815 засобів протиповітряної оборони
- 357 літаків
- 326 гелікоптерів
- 10 617 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+30)
- 2 230 крилатих ракет (+1)
- 27 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 18 006 автомобілів і автоцистерн (+101)
- 2 181 одиниць спеціальної техніки (+17)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Є пошкодження в кількох областях: енергетики повідомили про наслідки російської атаки
Російські війська завдали шостої масованої комплексної атаки по енергетичній інфраструктурі України, повідомляє оператор «Укренерго» 1 червня.
«Є пошкодження обладнання на об’єктах в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Івано-Франківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи почнуться після дозволу ДСНС», – йдеться в повідомленні.
Компанія «ДТЕК» додала, що атак зазнали її теплоелектростанції, не уточнюючи їхнього розташування:
«Ворог обстріляв дві наші ТЕС. Серйозно пошкоджено обладнання. Енергетики в ці хвилини працюють над ліквідацією наслідків атаки».
За даними «ДТЕК», від початку повномасштабного вторгнення її теплоелектростанції зазнали понад 180 обстрілів: 51 співробітник компанії зазнав поранень, троє енергетиків загинули.
Російська армія застосувала 53 ракети різних типів та 47 ударних безпілотників в ході нічної атаки 1 червня. Сили протиповітряної оборони збили 35 ракет і 46 дронів.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Це спричинило запровадження графіків відключень електрики навіть за теплої погоди, коли споживання є приблизно у півтора раза меншим, ніж узимку.
Дві війни, три покоління. Історія родини Конопленків, де дід, онук та правнук – бійці
У родині Конопленків з Дніпра – троє фронтовиків. Дід Вадима Конопленка – Тимофій – пройшов Другу світову, двічі був тяжко поранений і двічі повертався на фронт. Сам Вадим та його син Євген – учасники іншої, сучасної російсько-української війни. Обидва побували на «гарячих» напрямках. Вадим, як і його дід 80 років тому, служить зв’язківцем.
Історія цієї родини, яка уособлює історію двох воєн, зараз представлена на виставці в Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького.
Про свій рід, про свою мотивацію служити, а також про те, що найболючіше для нього під час війни, майстер-сержант ЗСУ Вадим Конопленко розповів Радіо Свобода. Читайте і дивіться про це за лінком
Нічна атака РФ: Повітряні сили повідомляють про збиття 35 російських ракет із 53
Російські війська вночі проти 1 червня атакували об’єкти критичної інфраструктури в різних регіонах України ракетами та дронами-камікадзе, повідомляють Повітряні сили вранці у суботу.
Загалом російська армія застосувала 53 ракети різних типів та 47 ударних безпілотників:
- 35 крилатих ракет Х-101/Х-555 із літаків стратегічної авіації Ту-95 МС (район пусків – Саратовська обл., повітряний простір над акваторією Каспійського моря – РФ.)
- 4 балістичні ракети «Іскандер-М» (із Криму)
- 1 крилату ракету «Іскандер-К» (із Криму)
- 10 крилатих ракет «Калібр» (із північно-східної частини акваторії Чорного моря)
- 3 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 (із повітряного простору окупованої частини Запорізької області)
- 47 ударних БпЛА типу Shahed-131/136 (район пусків Приморсько-Ахтарськ – РФ)
У відбитті атаки брали участь винищувачі, зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони України.
Військові звітують про збиття 81 повітряної цілі, з них:
- 30 крилатих ракет Х-101/Х-555
- 4 крилаті ракети «Калібр»
- 1 крилату ракету «Іскандер-К»
- 46 ударних БпЛА типу Shahed-131/136
«Російські терористи не полишають намірів знищити паливно-енергетичний сектор держави. Повітряні Сили та Сили оборони України роблять усе можливе, аби ворог не досяг своїх цілей на кожній ділянці фронту», – заявив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
На початку доби 1 червня Повітряні сили попередили про активність чотирьох бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з аеродрому «Оленья» у Мурманській області РФ та двох бортів Ту-95МС з аеродрому «Енгельс» у Саратовській області.
Перед тим Росія випустила по Україні групи дронів-камікадзе.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ТЦК Чернівецької області повідомило про напад на військового – чоловік застосував газовий балончик
На Буковині 31 травня військовозобов’язаний чоловік вчинив напад на працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Постраждав військовий, якого перевели до військкомату після важкого поранення на фронті, повідомляє Чернівецький обласний ТЦК та СП.
«В селі Черепківці під час проведення військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходів із оповіщення військовозобов’язаний цивільний громадянин вчинив напад із застосуванням газового балончика на представників ТЦК та СП. Нападник чинив опір та був затриманий до приїзду представників поліції», – йдеться у дописі.
За даними ТЦК, військовослужбовець отримав хімічні опіки очей та дихальних шляхів.
У повідомленні наголошено, що посадові особи ТЦК та СП, які організовують оповіщення військовозобов’язаних, діють відповідно до чинного законодавства, перешкоджання їхній діяльності матимуть наслідки – порушники нестимуть адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Раніше у Києві чоловік із ножем напав на працівників Деснянського Територіального центру комплектування. Нападника затримала поліція, військовослужбовці не постраждали.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку армія РФ втратила 200 військових
Ситуація на фронті залишається напруженою, але контрольованою. На даний час відбулося 81 бойове зіткнення, йдеться 31 травня у зведенні Генерального штабу Збройних сил України станом на 22.30.
«Найбільша кількість бойових зіткнень відбулася сьогодні на Покровському напрямку… З 27 бойових зіткнень в районах Новоолександрівки, Прогресу, Сокола, Новоселівки Першої, Уманського, Невельського та Нетайлового – 15 успішно відбито нашими захисниками. 12 боїв на даний час ще тривають. Силами оборони вживаються заходи щодо стабілізації обстановки та недопущення просування противника», – розповіли у ЗСУ.
За даними Генштабу, попередні втрати російської армії на цьому напрямку склали майже 200 військових вбитими та пораненими. Знищено три танки, дві бойові броньовані машини, артилерійську систему та міномет.
Також на Куп’янському напрямку від початку доби кількість бойових зіткнень збільшилась до 12, вказано у повідомленні. Сили оборони відбили п’ять атак РФ в районах населених пунктів Синьківка, Берестове, Новоєгорівка та Макіївка. Українські захисники продовжують відбивати ще сім атак поблизу Петропавлівки, Берестового та Новоєгорівки. За попередніми даними ЗСУ, з початку доби на цьому напрямку війська РФ втратили 64 армійців та один танк.
«Скоро будуть в Україні» – прем’єр-міністерка Данії про винищувачі F-16
Невдовзі винищувачі F-16 будуть направлені до України, сказала 31 травня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен на пресконференції третього саміту Україна-Північна Європа.
Глава данського уряду наголосила, що Нордичні країни будуть підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
«Сьогоднішня зустріч є необхідною і другий меседж є дуже чіткий – ми повинні прискорити та наростити нашу підтримку для України, тому що ситуація на полі бою є дуже критичною. Зараз ми маємо безпекові зобов'язання від усіх нордичних країн. Ми передали багато і всі хочемо передати ще більше. Скоро данські F-16 будуть на шляху до України», – сказала Фредеріксен.
Також вона наголосила на важливості підтримки виробництва озброєння і дронів всередині України.
У Міністерстві оборони Данії казали, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Українські пілоти нині проходять навчання. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Напередодні міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що країна не виступає проти застосування винищувачів F-16, які вона передала Україні, для уражень військових цілей на території Росії.
Голова ОВА: внаслідок російської атаки на Одесу двоє людей поранені
Російська армія атакувала Одесу увечері 31 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За попередніми даними, удар був завданий балістичною ракетою з касетним боєприпасом.
«Ціллю російських терористів стала припортова інфраструктура. Осколкові поранення отримали двоє людей: 28-річна дівчина та 37-річний чоловік», – заявив голова області.
Постраждалих госпіталізували в стані середнього ступеню важкості. Їм надається медична допомога.
23 травня в лікарні померла дитина, яка постраждала через російський обстріл Одеси 29 квітня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Служба безпеки України повідомила про підозру російському військовому посадовцю, причетному до ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України, заявили у відомстві 31 травня.
«Служба безпеки зібрала доказову базу на російського генерал-майора Роберта Баранова – очільника головного обчислювального центру генштабу збройних сил РФ. За даними слідства, підрозділ фігуранта відповідає за точність ударів російських ракет по Україні», – йдеться в повідомленні.
За даними Служби, підлеглі Баранова займаються програмуванням траєкторій руху крилатих і балістичних ракет, щоб уникнути зони дії української протиповітряної оборони, а також визначають цілі для атак. Насамперед йдеться про наведення ракет «Калібр», Х-101/555 та балістичних ракет «Іскандер».
При цьому російське командування, додає СБУ, «чітко розуміє, що програмує значну частину російської зброї для вогневого ураження мирної, цивільної інфраструктури України»:
«Під час підготовки повітряних ударів по нашій державі, підрозділ Баранова співставляє координати цілей, отриманих від командування генштабу РФ, з локаціями цивільних об’єктів на картах місцевості. Таким чином, рашисти свідомо б’ють по українських мирних об’єктах».
Фігуранту заочно повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Також слідчі встановили особи 30 його підлеглих, «які прямо причетні до вчинення злочинів проти нашої держави».
СБУ додає, що зібрані нею матеріали також використають прокурори Міжнародного кримінального суду в розслідуванні російських воєнних злочинів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Опубліковані супутникові знімки наслідків удару по нафтовому порталу порту «Кавказ» у Росії
На супутникових знімках Planet Labs за 31 травня, які є в розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода), видно наслідки ракетних ударів, здійснених вранці того ж дня.
Згідно із зображеннями, ушкоджень зазнала частина нафтового термінала, розташована на території порту «Кавказ» біля Керчі, що в окупованому Криму. Ступінь ураження споруди можна оцінити, порівнюючи знімки 31 травня зі світлинами, які супутник зробив днем раніше. На останніх знімках, окрім ушкоджень нафтобази, видно, що з акваторії порту прибрали великі судна.
За вантажообігом порт «Кавказ» – п’ятий у Російській Федерації та другий у Чорноморсько-Азовському басейні після Новоросійська.
За даними проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, нафтобаза в порту «Кавказ» відіграє важливу роль у постачанні Росією палива на окуповані нею території – Крим, а також окремі райони Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Часткове ураження нафтобази, а також виведення з ладу залізничного порома «Авангард», внаслідок ракетного удару по Керченському порту напередодні, може суттєво ускладнити логістику для російської армії в Криму та на південних фронтах.
Раніше Генштаб Збройних сил України відзвітував про ураження по нафтовому терміналу в районі порту «Кавказ», яке військовослужбовці завдали кількома ракетами українського виробництва з берегового ракетного комплексу «Нептун». У Міноборони РФ заявили, що протягом минулої ночі припинили низку спроб атак протикорабельними ракетами «Нептун» та безпілотниками літакового типу по об’єктах на території РФ.
Рада ЄС запровадила санкції проти Ірану за постачання безпілотників до Росії
Рада Європейського Союзу 31 травня запровадила санкції проти трьох іранських юридичних та шести фізичних осіб за поставки іранських дронів у Росію для їх використання проти України, йдеться на сайті інституції.
Повідомляється, що санкційного переліку включені:
- центральний штаб Хатам аль-Анбія (ЦШХА) – орган у структурі командування іранських збройних сил, який приймає оперативні військові рішення щодо розгортання БПЛА;
- один з командирів ЦШХА;
- Kavan Electronics Behrad LLC – іранська компанія, що закуповує і продає компоненти для виробництва БПЛА
- генеральний директор та голова ради директорів компанії Kavan Electronics Behrad LLC
- військово-морський флот Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), який бере участь у постачанні іранських озброєнь.
- міністр оборони Ірану Мохаммад-Резу Гараї Аштиані,
- командувач Корпусу вартових ісламської революції «Кодс»,
- керівник включеної до списку ЄС Організації іранської авіаційної промисловості Афшин Хаджі Фард.
Читайте також: Іран відправив Росії сотні балістичних ракет – Reuters
«На осіб, які потрапили до переліку, буде накладено арешт активів та заборону на в'їзд до Європейського Союзу. Крім того, забороняється надання коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано, фізичним чи юридичним особам, суб’єктам або органам, включеним до переліку, або на їхню користь», – зазначено у повідомленні.
Раніше Євросоюз розширив обмежувальні заходи проти Ірану «за постачання дронів на виробництво і потенційне постачання ракет у Росію або в країни-сателіти на Близькому Сході». Високий представник ЄС Жозеп Боррель повідомляв, що «міністри погодилися розширити перелік заборонених до виробництва дронів та їх компонентів».
Міністерство фінансів США 4 квітня оголосило про запровадження нових антитерористичних санкцій, пов’язаних із Іраном.
Під обмеження потрапила судноплавна компанія Oceanlink Maritime DMCC, що базується в Об’єднаних Арабських Еміратах, і її судна – за їхню роль у доставці товарів від іранських військових.
Сполучені Штати використовують санкції, щоб позбавити Іран можливості фінансувати своїх партнерів і «терористичні проксі-групи», а також надавати підтримку Росії в її агресивній війні проти України, заявив заступник міністра фінансів США Браян Нельсон.
Через обстріли РФ Харківщини поранені троє чоловіків, серед них волонтер із Швейцарії – прокуратура
Російські війська обстріляли вдень 31 травня село у Чугуївському районі – поранено двох людей. Також унаслідок обстрілу міста Вовчанськ 30 травня поранено волонтера зі Швейцарії, повідомляє Харківська обласна прокуратура.
За даними слідства, війська РФ сьогодні близько 14:00 обстріляли селище Шестакове Чугуївського району – отримали поранення двоє чоловіків 29 та 38 років.
«Також 30 травня через ворожий обстріл у місто Вовчанськ поранено волонтера зі Швейцарії. Чоловік прибув до України з гуманітарною місією задля допомоги в евакуації людей та тварин із зон ведення активних бойових дій. Медики надали йому допомогу», – йдеться у повідомленні.
Російські війська вночі 31 травня завдали удари по Новобаварському району Харкова. За даними МВС, одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, там були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів, сталася пожежа. Загинули шість людей, щонайменше 25 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Карпентер пояснив, що означає дозвіл США використовувати американську зброю для контрударів по Росії
Президент Сполучених Штатів Джо Байден у відповідь на прохання від України про можливість завдавати ударів по військових цілях у Росії доручив змінити чинні вимоги, щоб дозволити використання наданої Сполученими Штатами зброї для завдання ударів у відповідь – про це в інтерв’ю журналістці «Голосу Америки» розповів директор з питань Європи у Раді нацбезпеки США Майкл Карпентер.
«Це відбувається в контексті російського наступу проти України в Харківській області. Росіяни били по цілях в Україні просто через кордон. І тоді українці звернулися до нас із проханням використати зброю, надану США, щоб мати можливість вдарити по російській зброї, з якої обстрілювали українські поселення, українців та їхні домівки», – сказав він.
Водночас представник Ради нацбезпеки підкреслив, що дозвіл стосується можливості «завдавати контрударів одразу через кордон» і не поширюється на застосування ракет ATACMS.
На питання журналістки про те, чи стосується це послаблення винятково захисту Харківщини, чи також інших регіонів, наприклад, Сумщини, Карпентер відповів:
«Це стосується можливості завдавати ударів одразу через кордон. Це не стосується АТАКМС чи ударів на велику відстань Головна ідея – забезпечити, щоб українці могли захистити себе від ударів з тієї зони за кордоном, яка б інакше була захищеною для росіян».
В іншому випадку, додав він, російські війська мали б «відносний захист на своєму боці кордону».
Раніше 31 травня державний секретар США Ентоні Блінкен офіційно підтвердив, що президент Джо Байден надав дозвіл для України бити американською зброєю по військових об’єктах на території РФ.
Перед тим низка європейських держав, а також голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель підтримали дозвіл Україні застосовувати західну зброю для ударів по військових цілях у Росії.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Єнс Столтенберґ про Харківщину, удари по радарах у Росії та інвестиції в ППО
30-31 травня у Празі пройшла неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Де-факто це така собі генеральна репетиція перед самітом у Вашингтоні, підготовка до якого виходить на фінішну пряму. Підтримка України – серед тем, що домінуватимуть на його порядку денному, й українську владу, за повідомленнями The Telegraph, попросили не завищувати своїх очікувань від результатів саміту. Як попереджає низка західних чиновників, запрошення до альянсу Київ не отримає.
Натомість на чільне місце в Празі вийшли дискусії про самооборону України та удари по території Росії. Ця тема знову стала актуальною на тлі російського натиску на Харківщині. Українська влада стверджує, що бачила скупчення сил противника, однак не мала можливості по них бити, будучи зв’язаною умовами партнерів.
Де пролягає межа України в самозахисті? Як союзники знімали обмеження на удари по цілях у Росії? І як готується до найгіршого сценарію НАТО? Радіо Свобода на полях міністерської зустрічі розпитало про це генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, десятирічна каденція якого добігає кінця.
Генсекретар НАТО привітав послаблення обмежень щодо ударів по Росії
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, що раніше підтримував дозвіл на удари українських сил оборони по цілях на території Росії, привітав рішення союзників послабити обмеження. Про це посадовець сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Це саме те, що Україна повинна мати змогу робити. Не в останню чергу в Харкові, бо там лінія фронту і кордон більш-менш збігаються. Тому було б дуже важко, якби українці були змушені визнати, що артилерійські батареї, ракетні батареї чи аеродроми на російській стороні були б для росіян певною мірою безпечними, оскільки українці не могли б використати проти них цю зброю», – сказав Столтенберґ.
Втім, генсекретар НАТО уникнув відповіді на уточнювальне запитання Радіо Свобода, чи можуть ставати цілями України радіолокаційні станції в Росії:
«Не буду вдаватися в подробиці, як саме Україна має проводити свої операції з самооборони. Але вони мають відповідати міжнародному праву і виконуватися відповідально».
Читайте також: Європа ще більше відчуває «подих Росії у потилицю» – глава МЗС Литви
Коментуючи російський наступ на Харківщині й підсумки зустрічі голів МЗС Альянсу в цьому контексті, посадовець знову підкреслив – він «впевнений, що Україна може перемогти».
«Це (зустріч – ред.) додало мені більшої впевненості в тому, що союзники по НАТО готові надати підтримку Україні, щоб вона перемогла і зупинила російських загарбників. Війни за своєю природою непередбачувані. Але те, що ми бачили наразі, полягає в тому, що Росія не змогла зробити жодного великого прориву. Її сили досягли незначних територіальних здобутків, але заплатили дуже високу ціну. А зараз зброя та боєприпаси надходять від союзників по НАТО», – резюмував Столтенберґ.
Раніше 31 травня державний секретар США Ентоні Блінкен офіційно підтвердив, що президент Джо Байден надав дозвіл для України бити американською зброєю по військових об’єктах на території РФ.
Перед тим низка європейських держав, а також голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель підтримали дозвіл Україні застосовувати західну зброю для ударів по військових цілях у Росії.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.