За добу армія РФ втратила ще 1140 військових, гелікоптер і майже 60 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 666 340 своїх військових, зокрема 1140 – за останню добу – такі дані станом на ранок 8 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8953 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 800 (+35)
- артилерійських систем – 19 322 (+59)
- РСЗВ – 1229 (+4)
- засобів ППО – 976
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 837 (+70)
- крилатих ракет – 2619
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 26 398 (+84)
- спеціальної техніки – 3396 (+10)
Сирський: Росія перекинула до Курської області 50 тисяч військових
Росія перекинула з інших напрямків до Курської області близько 50 тисяч військових, повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський у документальному фільмі у телемарафоні.
За словами Сирського, таким чином російські сили послабили угрупування на інших напрямках, зокрема, Запорізькому, Херсонському та Краматорському.
«Це, звичайно, полегшило нам умови для ведення оборонної операції», – додав Сирський.
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
«Підштовхнути Україну до переговорів» – ISW про російські удари по цивільних суднах
Війська РФ наносять удари по цивільних суднах з метою підірвати довіру до українського зернового коридору, підтримку України з боку Заходу та підштовхнути Україну до передчасних переговорів, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 10 жовтня.
9 жовтня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що російські балістичні ракети завдали удару по портовій інфраструктурі в Одеському районі, Також українські офіційні особи повідомили, що російська балістична ракета влучила в цивільне судно під прапором Палау в Одеському порту 7 жовтня, і що російські ракети пошкодили цивільне вантажне судно в ніч з 5 на 6 жовтня поблизу Одеси.
«Російські джерела намагалися виправдати нещодавні російські удари по цивільних суднах, стверджуючи, що ці судна перевозили зброю, але ISW не бачив незалежних підтверджень цих тверджень», – вказано у повідомленні.
Аналітики наголошують, що Російські війська і раніше цілеспрямовано атакували українські порти та зернову інфраструктуру на півдні України, намагаючись завдати шкоди українському експорту зерна та підірвати міжнародну довіру до українського зернового коридору.
«Російські удари по цивільних суднах у зерновому коридорі майже напевно спрямовані на те, щоб підірвати довіру до здатності України забезпечити дотримання та захист коридору, вплинути на триваючі на Заході дискусії щодо довгострокової західної підтримки України, а також негативно позначитися на зусиллях України з відновлення її економіки на тлі триваючої війни», – кажуть в ISW.
«Лежимо вночі та рахуємо вибухи»: Запоріжжя під ударами КАБів. Як змінилося місто?
Російська армія продовжує обстрілювати Запоріжжя КАБами. Цього тижня окупанти вчергове вдарили по місту. За даними місцевої влади, ураження зазнали обʼєкти інфраструктури. Жителі зруйнованих багатоповерхівок міста діляться емоціями та історіями свого порятунку:
«Третій рік війни – у нас немає жодних бомбосховищ нормально обладнаних, де справді можна сховатися. Нам бігти нема куди просто. Ось ми лежимо і рахуємо вибухи вночі».
«Мене пес врятував. Не знаю, чи була б жива, якби не пішла його вигулювати. Вже б може не було мене. Пса точно не було – розплющило б його».
Про те як змінилося життя у Запоріжжі за останні тижні, відколи місто обстрілюють КАБами, які настрої у місцевих жителів, чи налаштовані вони виїжджати із Запоріжжя, чи можна поліпшити безпекову ситуацію у прифронтових містах, і що для цього потрібно – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров вважає, що «Росія завдає постійних ударів по місту від безсилля». Оскільки українські військові не дають шансу окупантам просунутися на лінії фронту.
Війська РФ атакують Україну ударними БПЛА, мер Києва повідомив про роботу ППО
У ніч проти 11 жовтня війська РФ знову атакували Україну ударними БПЛА. Вранці у Києві працювали сили протиповітряної оборони, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У столиці чути звуки вибухів – працюють сили ППО. Перебувайте в укриттях», – написав мер міста близько 5:25.
Також, за даними обласної військової адміністрації, протиповітряна оборона працювала у Київській області близько 2:42.
Станом 7:34 ранку у Повітряних силах ЗСУ попередили про рух «Шахедів» у таких напрямках:
- БПЛА на Вінниччині, курсом на Хмельниччину;
- БПЛА на межі Вінниччини та Житомирщини, курс західний;
- БПЛА східніше Житомира, курс західний;
- БПЛА на Сумщині, курсом на Полтавщину;
- БПЛА на Полтавщині, курс південно-західний;
- БПЛА в західній частині Київщини, постійно змінює курс.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За останні три місяці сили РФ здійснили майже 60 атак на порти, цивільні судна та зерносховища, повідомив у телеграмі віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
«Цілями ворожих обстрілів у першу чергу є порти, цивільні судна та зерносховища. Так, за останні три місяці ворог здійснив майже 60 таких атак. Їх наслідком стало пошкодження та знищення майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 транспортних засобів та 22 цивільних судна. Постраждали 79 цивільних. Серед них працівники портів, логістичних компаній та екіпажі суден», – написав він у телеграмі.
Кулеба зазначає, що мета цих атак – зниження експортного потенціалу України, йдеться про «свідоме провокування продовольчої кризи у тих частинах світу, які прямо залежать від постачання українського зерна».
Насамперед, за його словами, наслідки обстрілів позначаться на державах Глобального Півдня та Європи, понад 40 держав сьогодні отримують українське зерно – серед них Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Китай, В’єтнам, Індонезія, Іспанія, Туреччина, Нідерланди.
«Немає нової дати» – Пентагон про проведення «Рамштайну»
Засідання контактної групи з питань оборони України «Рамштайн», що було заплановане на 12 жовтня, відклали на невизначений термін, сказав речник Пентагону Патрік Райдер.
«У мене немає нової дати та місця, щоб оголосити», – сказав він на брифінгу.
Представник Пентагону додав, що коаліції можливостей в межах групи продовжують працювати щодо надання Україні спроможностей як для її короткострокової оборони, так і довгострокової.
Напередодні президент США Джо Байден та держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини, зокрема для участі в Контактній групі з питань оборони України, через ураган «Мілтон».
9 жовтня стало відомо, що засідання у форматі «Рамштайн», яке мало відбутися 12 жовтня, відклали. Нову дату визначають, повідомили Радіо Свобода три джерела у штаб-квартирі НАТО.
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Війська РФ обстріляли Куп’янський район Харківщини, одна людина загинула, одна – постраждала
Російські війська вдарили по Купʼянському району Харківщини 10 жовтня, внаслідок чого одна людина загинула, ще одна – зазнала поранення, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, вдень 10 жовтня збройні сили РФ обстріляли село Кругляківка Купʼянського району: загинула 64-річна жінка. Також сьогодні близько 16:30 окупанти вдарили і по Купʼянську. Отримав поранення 77-річний чоловік, його доставили до лікарні», – йдеться в повідомленні.
У населених пунктах, що були під обстрілами, пошкоджені житлові будинки й господарчі споруди, додали в прокуратурі.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Верстати з Німеччини поставляють до Росії для оборонних компаній, попри санкції – ЗМІ
Понад 300 верстатів із програмним управлінням німецьких виробників були поставлені Росії в 2023 році, попри санкції – йдеться у розслідуванні німецької телерадіомовної компанії SWR.
За даними розслідувачів, у Росії близько 80% таких верстатів використовуються при виробництві літаків, військової техніки і боєприпасів. На підставі фотографій і відеоматеріалів SWR вдалося з’ясувати, що німецькі верстати використовуються на підприємствах «Камаз», «Парсек», НИР і «Промышленные решения».
Згідно з митними документами, постачання велися до кінця минулого року. SWR вдалося виявити понад 30 німецьких виробників, чиї машини імпортувалися до Росії. Більшість із них розташовані у федеральній землі Баден-Вюртемберґ.
Постачання переважно йшли через Туреччину. Місцеві проміжні постачальники мають прямі контакти з Росією, а деяких випадках були засновані безпосередньо російськими підприємствами.
На запитання SWR німецькі верстатобудівники відповідали, що постійно дотримуються санкційних приписів Євросоюзу. У тому випадку, якби німецьким виробникам було відомо, що їхні верстати поставляються до Росії через Туреччину, вони порушували б ембарго. Журналісти не змогли перевірити інформацію підприємств.
Фірма Walter Maschinenbau з Тюбінгена відзначається у митних списках 11 разів. В одного російського оптового продавця на продаж виставлено верстат цього підприємства, виготовлений у 2024 році. Ймовірно, продаж верстатів її виробництва Walter Maschinenbau триває досі, повідомляє SWR.
Минулого року в митних списках відзначено також багатотонні верстати підприємства Vollmer із Бібераха. Ця фірма досі підтримує в Росії активний бізнес з ремонту й технічних консультацій.
Підприємство Fein GmbH зі Швебіш-Гмюнда також має активний вебсайт із пропозицією сервісних послуг. Минулого року її верстати постачалися до Росії сім разів.
Через турецьких посередників у Росію потрапляли також верстати фірми Heller із Нюртінгена.
Німецькі підприємства не змогли пояснити журналістам, чому їхні верстати потрапляють до Росії. «Ми виходимо з того, що виробники верстатів і промислових установок загалом дотримуються санкційних приписів і законів. Підприємства і проміжні постачальники, які не дотримуються чинного законодавства, скоюють злочин. Припинення поставок до Туреччини ми відкидаємо», – заявили SWR у Союзі німецьких верстатобудівників.
Зеленський: план з «усіма деталями» наступного Саміту миру буде готовим у листопаді
Після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі президент України Володимир Зеленський заявив, що план з «усіма деталями» наступного Саміту миру буде готовим у листопаді, але точна дата проведення саміту поки невідома.
«Наступний Саміт миру має відбутися. У листопаді план буде на столі. Я не знаю дати. Думаю, зараз ніхто її не знає. Але ми будемо готувати все, як вирішили. На початку листопада план вже буде з усіма деталями», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Макрон нагадав, що на саміті у Швейцарії було вирішено провести кілька тематичних конференцій, Франція, відповідно до своїх зобов’язань, 17 жовтня організовує конференцію з ядерної безпеки та захисту.
15–16 червня Швейцарія приймала перший Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.
Після саміту міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припустив, що наступну зустріч можуть провести до виборів в США – 5 листопада.
Наприкінці липня у МЗС заявили, що Україна продовжує дотримуватися позиції, що можливо залучити Росію до другого саміту миру. Водночас речник міністерства зазначив, що Україна прагне миру, але цей мир має бути справедливим, питання також в тому, щоб Росія вела переговори доброчесно. І тут, за словами речника, важливі два фактори – тиск на полі бою і тиск на міжнародній арені.
У вересні у МЗС Росії заявили, що Москва не брала і не братиме участі у Саміті миру, оскільки «цей процес нічого спільного з врегулюванням не має».
24 вересня президент України заявив, виступаючи в Раді безпеки ООН, що Путін порушив «багато міжнародний правил, він не зупиниться сам,Росія може бути лише примушена до миру».
У Торецьку не залишилося жодного вцілілого будинку, війська РФ «випалюють місто» – ОТУ «Луганськ»
Ситуація в Торецьку на Донеччині залишається складною, російські війська «просто випалюють місто», в ньому не залишилося жодного вцілілого будинку, повідомила в ефірі телемарафону речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова.
«Ситуація в Торецьку складна, м’яко кажучи. На жаль, противнику вдалося захопити сусідні вулиці від вулиці Центральної, де вони просувалися до того. Це окупантам вдалося зробити, випаливши і зруйнувавши буквально всі будинки й укриття на цих вулицях», – сказала вона.
За словами речниці, проти українських військових на цьому напрямку стоять насамперед кадрові російські військові армії, укомплектовані «контрактниками».
«Наші захисники стримують наступ, але ворог напирає більшими силами. Вони також поповнюють живу силу на своїх передових позиціях і постійно штурмують наших оборонців. На жаль, ця тактика показує себе ефективно», – зазначила Бобовнікова.
Вона також повідомила, що в місті досі залишаються цивільні, і що евакуація – дуже ускладнена.
8 жовтня в ефірі Радіо Свобода начальник Торецької міської військової адміністрації Василь Чинчик повідомив, що в місті, куди зайшли російські військові, залишається більше ніж тисяча цивільних, які не мають бажання виїжджати.
Перед цим речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Рівно рік тому армія РФ розпочала наступ на Авдіївку, який згодом вилився в активізацію агресора на всьому Донбасі та навіть відкриття нового фронту на півночі Харківської області.
10 жовтня 2023 року пропаганда РФ активно анонсувала початок атаки на Авдіївку, говорячи, що українська оборона сиплеться, і надвечір місто буде за Росією. Далі війська РФ щодня проводили на напрямку по 20-60 штурмів і взяли місто тільки за 4 місяці – в середині лютого 2024 року.
Читайте також: Росія раптом пішла у прорив на Авдіївку: чому зараз і як відповіли ЗСУ
Вже після того, як війська РФ захопили Авдіївку, вони стали досить швидко просуватися на захід, через поля та села, сформували там Очеретинський виступ – це найпомітніша зміна на карті за цей рік – і з нього почали розвивати штурми в бік Покровська, де Силам оборони у вересні 2024-го вдалося сповільнити їхній темп.
Окрім Очеретинського виступу, російські підрозділи почали створювати «кліщі» на сусідньому Курахівському фронті, атакувати Торецьк і Часів Яр, пробувати відбити Кліщіївку на південь від Бахмута, вибудовувати Піщанівський виступ у бік річки Оскіл на Куп'янщині.
Читайте також: Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
Протягом року з моменту цієї атаки агресор зміг захопити місто Вугледар, маленькі містечка – Новогродівку, Українськ, селище міського типу Красногорівка, яке було важливою точкою оборони під Донецьком, та декілька десятків маленьких сіл.
Удар по Одеському району: у області анонсували день жалоби
Влада Одеської області повідомила про день жалоби за загиблими через російську атаку 9 жовтня. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«У звʼязку з загибеллю людей, внаслідок російської ракетної атаки по Одеському району, завтра, 11 жовтня, в Одеській області оголошено день жалоби», – заявив він.
Кіпер висловив співчуття близьким загиблих.
Станом на зараз відомо про вісьмох загиблих внаслідок атаки Росії на Одеський район увечері 9 жовтня. Зокрема, двоє людей померли від поранень у лікарні.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Британії розглядають можливість відправки військових інструкторів в Україну – ЗМІ
У Британії військове керівництво розглядає можливість відправки військ в Україну для підготовки солдатів у «відокремлених» місцях, щоб допомогти Києву в набору новобранців. Про це британська газета The Times повідомляє з посиланням на джерела.
Згідно з обговорюваними планами, невеликі групи британських військових інструкторів вирушать на захід країни, щоб забезпечити інтенсивну базову підготовку новобранців перед тим, як вони відправляться на лінію фронту на сході.
За словами двох джерел, обізнаних з ходом переговорів, це дозволило б вирішити деякі логістичні проблеми, пов'язані з відправкою українських військових на британські бази для проходження підготовки, а також заощадити кошти.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні відвідав Даунінг-стріт для переговорів з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером в рамках турне європейськими країнами з метою заручитися більшою військовою підтримкою України у боротьбі з російською агресією.
У лютому після заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який сказав, що «не виключає відправку західних військ в Україну», це питання почало активно обговорюватися серед союзників.
Пізніше Велика Британія підтвердила, що направляла «невеликі підрозділи» в Україну для допомоги в медичній підготовці, але речник тодішнього прем’єр-міністра Ріші Сунака сказав, що «країна не передбачає широкомасштабного розгортання своїх військових в Україні». А міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив проти відправки військ союзників в Україну «навіть для проведення тренувальних місій».
Зеленський каже, що не обговорював із союзниками питання припинення вогню
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не обговорював із європейськими союзниками питання припинення вогню у війні з Росією, і закликав до більшої підтримки Заходу напередодні важкої зими.
Про це Зеленський сказав після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі 10 жовтня під час своєї поїздки чотирма столицями.
«Це не тема наших дискусій. Це не так», – сказав президент України.
Зеленський відкинув можливість мирного плану, який передбачає поступки територіями, наголошуючи, що Москва повинна вивести всі війська з території України.
За словами Зеленського, він представив Макрону «план перемоги» України, обговорив питання військової допомоги, згадавши «великий дефіцит техніки», і висловив вдячність президенту Франції.
Макрон без подробиць заявив, що Зеленський окреслив «план України на наступні тижні». Він також додав, що підтвердив підтримку Францією «українського опору російському вторгненню».
Зеленський зустрівся з Макроном після переговорів у Лондоні з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером і генсекретарем НАТО Марком Рютте, який минулого тижня перебував у Києві після того, як вступив на посаду.
Зеленський написав у соцмережі X, що «виклав деталі» свого плану перемоги над російськими військами на зустрічі зі Стармером і Рютте, і додав, що він й інші лідери домовилися працювати над планом разом.
За словами президента, вони обговорили трансатлантичне співробітництво й подальше військове посилення України. Він не навів подробиць, але сказав, що «це кроки, які створять найкращі умови для відновлення справедливого миру».
Крім Британії і Франції, Зеленський під нинішньої поїздки побуває в Італії для зустрічей із прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні і папою Франциском у Ватикані 11 жовтня.
Потім Зеленський 11 жовтня має відвідати Німеччину для консультацій із канцлером Олафом Шольцем.
Заплановане на 12 жовтня 25-те засідання «Рамштайну» у форматі лідерів перенесли після того, як президент США Джо Байден і держсекретар Ентоні Блінкен скасували свої подорожі до Німеччини через ураган «Мілтон».
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Пам'яті Володимира Семистяги: боровся за український Луганськ
Відстоював українську мову в Луганську, боровся із русифікацією, протистояв поширенню «русского мира», попереджав про загрозу війни, 55 днів провів в полоні бойовиків «ЛНР/ДНР»...
Це про історика Володимира Семистягу, голову Луганської «Просвіти».
Його 23 червня 2014 року викрали бойовики. У неволі його катували і погрожували вбити. Як розповідав після звільнення сам Семистяга, його систематично били, застосовували тортури з електрострумом, гасили сигарети об його шию, змушували вдягати протигаз і перекривали доступ повітря. А ще змушували дивитися на імітацію страт та тортури, які бойовики застосовували проти інших полонених.
Все це робили, розповідав Семистяга, колишні луганські міліціонери, а за ними стояли куратори з Росії.
Після звільнення з полону Володимир Семистяга продовжив справу, якій віддав все життя.
Журналісти Радіо Свобода потрапили під обстріл на Бахмутському напрямку
Знімальна група Радіо Свобода 10 жовтня потрапила під обстріл під час зйомок військових на Донеччині на Бахмутському напрямку.
Група проєкту Донбас Реалії (Радіо Свобода) у складі кореспондента Романа Пагулича й оператора Павла Холодова фільмувала роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців.
Перший снаряд впав поруч із воєнним кореспондентом Романом Пагуличем і бійцями, з якими він спілкувався.
У результаті Роман Пагулич зазнав контузії (акубаротравми), двоє бійців – легкі поранення, оператора Павла Холодова уламки не зачепили. Усіх постраждалих доставили в стабілізаційний пункт, де їм надали першу допомогу.
Як розказав Роман Пагулич, балістичний захист шийної зони на його бронежилеті зупинив один із уламків снаряду.
Наразі загрози життю поранених бійців і членів знімальної групи немає.
Роман Пагулич працює на на Радіо Свобода з 2018 року, є автором репортажів з лінії фронту й аналітичних матеріалів про проблеми військових.
Журналістка Вікторія Рощина померла в російському полоні – Координаційний штаб
Українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні, повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко.
«Ми провели внутрішнє розслідування і, на жаль, ця інформація підтверджена. На жаль, інформація про смерть Вікторії підтверджена», – сказав Яценко в ефірі телемарафону ввечері 10 жовтня.
Про обставини смерті Рощиної, за його словами, поки говорити зарано, їх встановлюють.
Представник Координаційного штабу повідомив, що проводилася робота зі звільнення журналістки з полону.
«Вікторія Рощина, так само як і всі українські журналісти, зараз у нас числиться в російському полоні – близько 25 українських журналістів. Є також ті, які вважаються зниклими безвісти… Робота щодо всіх них ведеться. І власне, робота щодо звільнення Вікторії так само велася, і те, що її переводили із Таганрога до Москви – це був етап її підготовки до звільнення», – сказав Яценко.
Раніше сьогодні голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що батькові Рощиної Володимиру надійшло повідомлення від російських офіційних осіб про смерть дочки. Проте згодом Юрчишин видалив повідомлення про смерть журналістки і написав, що інформацію треба перевірити. Це повідомлення Юрчишин також видалив.
У коментарі «Суспільному» представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов повідомив, що Вікторія Рощина була у списках на обмін. «Її повернення було погоджене і остання інформація, яка відома, її етапували до «Лефортово» з метою підготовки повернення додому», – повідомив Юсов.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина є авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Ось один з її репортажів, не підписаний іменем авторки задля її безпеки.
Вікторія Рощина також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» та «Цензор.нет».
Раніше міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними організації, двоє українських журналістів, Вікторія Рощина та Дмитро Хилюк, вважаються зниклими безвісти в Росії. Щонайменше 12 журналістів затримані на окупованих російськими військами територіях України.
Від країн-членів НАТО залежить, чи дозволити Україні застосовувати їхню зброю для ударів по військових цілях Росії – таку думку висловив генеральний секретар Марк Рютте, спілкуючись із журналістами в Лондоні 10 жовтня.
«Законно це можливо, оскільки легально Україна може використовувати свою зброю для ударів по цілях у Росії, якщо такі цілі становлять загрозу для України. Але чи окремі союзники на це підуть – це зрештою залежить від союзників», – заявив він.
Рютте додав, що обговорював це питання під час візиту до Києва минулого тижня й сьогодні.
На питання журналістів він уточнив, що, хоча загалом такі удари можуть бути легально обґрунтовані, використання «конкретної зброї» прив’язує їх можливість до рішення країн, які надають цю зброю Україні.
Коментуючи заклики Києва, зокрема, дозволити бити по Росії британськими ракетами Storm Shadow, Рютте сказав, що в ситуації «більше нюансів», і нагадав, що західні партнери продовжують надавати Україні військову допомогу:
«Давайте загалом не фокусуватися на одній системі, одній зброї. Одна збройна система сама по собі не спричинить змін. Тож я розумію, про що просить Зеленський, але водночас він також погоджується, що є ширше питання, яке потрібно обговорити, щоб забезпечити їм (Україні – ред.) перемогу».
Після чергового влучання Сил оборони по сховищу російських тактичних ракет та керованих авіабомб у Краснодарському краї та у Тверській області РФ президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зробила це завдяки власним спроможностям і без тих засобів, які «можуть надати партнери і які можуть значно прискорити завершення цієї війни завдяки знищенню російського наступального потенціалу».
На тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ російський лідер Володимир Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь.
«Маємо добрі новини щодо далекобійної зброї»: Умєров після зустрічі з міністром оборони Британії
Міністр оборони Рустем Умєров 10 жовтня провів зустріч із головою Міноборони Великої Британії Джоном Гілі. За його словами, зустріч концентрувалася на подальших кроках підтримки Сил оборони.
Умєров вказав на те, що Британія забезпечує українську армію різноманітними боєприпасами, назвавши це «прикладом для інших партнерів».
«До кінця року на фронті зʼявиться більше артилерійських систем AS-90. Також маємо добрі новини щодо далекобійної зброї та роботизованих систем – ворог відчує це на полі бою», – написав він на своїй фейсбук-сторінці.
Посадовець додав, що сторони також домовилися разом опрацювати список першочергових потреб, які будуть профінансовані за рахунок заморожених російських активів.
За словами Умєрова, ключовим питанням залишаються інвестиції в українську оборонну промисловість:
«Британія вже залучена у виробництво, але наше завдання – розширити ці можливості та наростити виробництво в ОПК».
Президент Володимир Зеленський 10 жовтня зустрівся з прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером в Лондоні. Під час зустрічі зі Стармером він «представив йому деталі Плану перемоги».