Bloomberg: Індія стала другим найбільшим постачальником підсанкційних технологій до Росії
Індія наростила експорт критично важливих підсанкційних технологій до Росії – про це повідомляє американське видання Bloomberg, цитуючи посадовців із РФ, США та Європи, які побажали залишитися неназваними.
За їхніми даними, обсяг індійського експорту товарів, що підпадають під обмеження (в тому числі мікрочіпів, мікросхем та верстатів) до Росії перевищив 60 мільйонів доларів щомісяця в квітні та травні. Це вдвічі більше, ніж у попередні місяці цього року. Вже в липні ця сума сягнула 95 мільйонів. Наразі за цим показником Індію обганяє лише Китай.
Співрозмовники Bloomberg кажуть, що індійська влада майже не реагує на звернення щодо цієї проблеми. Міністерство закордонних справ Індії відмовилося коментувати цю тему.
«Останні дані свідчать, що майже п’ята частина всіх чутливих технологій, які потрапляють до російського військово-промислового комплексу, надходить через Індію», – пише видання, цитуючи посадовців.
Bloomberg цитує представника Державного департаменту США, який заявив у п'ятницю, що відомство знову висловить стурбованість урядовцям і компаніям Індії.
Роль Індії у постачанні таких товарів становить додаткову проблему, оскільки політики США та ЄС хочуть підтримувати партнерські відносини з урядом прем’єр-міністра Нарендри Моді, попри його зв’язки з Путіним. Індія також стала головним покупцем російської нафти, незважаючи на зусилля союзників обмежити продажі.
Київ регулярно вказує на те, що в зброї, яку Росія застосовує проти України, досі є західні компоненти, попри санкції країн Європи та Америки.
За 2023-й РФ змогла імпортувати високотехнологічні чипи американського та європейського виробництва на 1 мільярд 700 мільйонів доларів, повідомляло американське видання Bloomberg із посиланням на російську митну статистику.
Зеленський, папа Франциск та воєнні злочини Росії. Про що домовилися у Ватикані?
Від часу повномасштабного вторгнення Росії до України папа Римський Франциск втретє зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, і вдруге прийняв його у Ватикані 11 жовтня. Співрозмовники надали перевагу гуманітарним аспектам, у яких співпрацю вважають ефективною, і де ватиканська дипломатія засвідчує свою дієвість. Упродовж недовгої розмови – понад пів години - йшлося передусім про повернення з Росії полонених і депортованих українців.
Переговори у Державному секретаріаті Ватикану присвятили шляхам пошуку справедливого й тривалого миру. На відміну від минулорічної аудієнції, цього разу оглядачі відзначають спокійніший та позитивніший характер зустрічі двох лідерів, попри суперечливі заяви й кроки Франциска упродовж двох з половиною років великої російсько-української війни. Читайте і дивіться про це тут
ДСНС: двоє чоловіків поранені через вибух боєприпаса на Харківщині
Двоє людей постраждали через підрив вибухонебезпечного предмета у Харківській області, заявляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 12 жовтня.
За даними рятувальників, це сталося в місті Дергачі Харківського району в суботу.
«Внаслідок вибуху отримали осколкові поранення двоє чоловіків, які намагались розібрати боєприпас. Бригадою екстреної медичної допомоги їх було госпіталізовано до обласної лікарні», – йдеться в повідомленні.
ДСНС попереджає про заборону піднімати з землі вибухонебезпечні предмети або пробувати їх розібрати і закликає звертатися до служби або правоохоронці у разі виявлення підозрілих предметів.
За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки на 1 жовтня 2024 року, від початку повномасштабного вторгнення через міни та вибухонебезпечні залишки війни постраждала 1 041 цивільна особа. Серед потерпілих 99 дітей і 942 дорослих.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
ОВА: російські війська вночі та зранку 18 разів обстріляли Сумщину, є поранений
Російські війська вночі та зранку 12 жовтня обстріляли Сумську область 18 разів, заявляє обласна військова адміністрація.
У області зафіксували 40 вибухів. Під вогонь потрапили Сумська, Миколаївська, Юнаківська, Білопільська, Миропільська, Краснопільська, Шалигинська громади.
«Сумська громада: здійснено ракетний удар (1 вибух), у результаті поранено 1 цивільну особу. Також зафіксовано обстріли ударними БпЛА «Герань-2» (5 вибухів)», – повідомляє обласна влада.
За даними ОВА, російські війська застосовували ствольну артилерію, керовані авіаційні бомби, FPV-дрони та ракети.
Напередодні Сумська ОВА повідомляла, що протягом дня в регіоні зафіксували 98 російських обстрілів, у 12 громадах пролунали 216 вибухів. В Есманьській громаді один цивільний зазнав поранення.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили повідомляють про збиття 24 безпілотників в ході нічної атаки Росії
Російська армія атакувала Україну безпілотниками та ракетами невстановленого типу вночі проти 12 жовтня, повідомляють Повітряні сили вранці в суботу.
За даними командування, армія РФ випускала ракети з Бєлгородської області, 28 ударних дронів були запущені з районів Курська та Приморсько-Ахтарська.
«В результаті протиповітряного бою збито 24 ворожих БпЛА у Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях. Внаслідок активної протидії РЕБ два ворожі безпілотники локаційно втрачено», – йдеться в повідомленні.
У відбитті нападу брали участь зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Швидка допомога – це міномети калібру 120, 80» – Павло Вишебеба про гостру потребу на фронті
Музикант, письменник, екоактивіст, військовослужбовець, а тепер ще й «голос» радіодиктанту національної єдності. Павло Вишебаба 25 жовтня 2024 року в прямому ефірі читатиме текст, який для щорічної перевірки грамотності українців приготує письменниця Оксана Забужко.
Зараз Павло у відпустці і цей час він використав для європейського благодійного туру. Зі своїми музично-поетичним зустрічами Вишебаба вже об’їздив 6 країн. 12 жовтня – останній концерт у польському Любліні.
Під час туру військовослужбовець збирає гроші на потреби своєї 68 бригади, у якій служить від початку повномасштабного вторгнення. Напередодні завершення благодійного туру Радіо Свобода поспілкувалося з Павлом і розпитало про творчість та службу в ЗСУ. Читайте і дивіться про це тут
Генштаб підтвердив удар по складу паливно-мастильних матеріалів на окупованій Луганщині
Сили оборони вразили склад паливно-мастильних матеріалів у місті Ровеньки на окупованій Луганщині, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 жовтня.
«На цій базі зберігалися нафта і нафтопродукти, які постачалися зокрема й для потреб армії РФ. На території об’єкта фіксується пожежа. Результати ураження уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Командування додає, що удар здійснили сили Головного управління розвідки у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.
Раніше місцеві телеграм-канали повідомили про удар по нафтобазі в Ровеньках.
Минулого разу нафтобазу у Ровеньках атакували у травні 2024 року. Тоді повідомлялося про чотирьох загиблих. Російська влада міста звинувачувала в ударі Україну.
Не врятують батьки – чи врятує держава? Як без згоди батьків евакуювати дітей
Російська армія просувається на Донбасі. Деякі військові аналітики прогнозують відхід ЗСУ з кількох великих міст Донеччини. Бої наближаються до міст, в яких досі є цивільні люди. А також діти. За два з половиною роки повномасштабної війни Україна так і не розробила механізм вивезення дітей з лінії фронту без згоди їхніх батьків.
Хто відповідає за безпеку дітей на лінії фронту – батьки чи держава? І чи можна було б вивезти дітей навіть без згоди їхніх батьків, щоб уникнути смертей і каліцтв? Що таке примусова чи обов’язкова евакуація і чому вона не працює так, як мала б? Читайте і дивіться про це за лінком
Росія: влада заявляє про поранених через атаку дронів у Бєлгородській області
Сьогодні вранці, 12 жовтня, через атаку безпілотників у Бєлгородській області РФ поранено трьох людей, на Кубані пошкоджені будинки. Про це повідомляє влада регіонів, передає російська служба Радіо Свобода.
Поранених мешканців бєлгородського села Устинка – жінку та двох чоловіків – госпіталізували з мінно-вибуховими травмами, заявив губернатор регіону В'ячеслав Гладков. За його даними, постраждалі перебувають у стані середньої тяжкості.
Також атака дронів на Краснодарський край пошкоджені три будинки та один автомобіль, повідомив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв.
Водночас місцеві телеграм-канали повідомляють, що в окупованих Ровеньках на Луганщині після удару безпілотника горить нафтобаза. У соцмережах поширюються ймовірні відео пожежі, офіційних коментарів немає.
Минулого разу нафтобазу у Ровеньках атакували у травні 2024 року. Тоді повідомлялося про чотирьох загиблих. Російська влада міста звинувачувала в ударі Україну. Та це не коментувала.
За інформацією Міноборони Росії, у ніч на 12 жовтня над Краснодарським краєм знищено 17 дронів, над Курською областю – 12, над Бєлгородською – два, ще 16 збито над акваторією Азовського моря.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Російські обстріли: за добу є загиблі цивільні на Донеччині та Харківщині
Через російські атаки протягом доби 11 жовтня загинули троє жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 11 жовтня росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Богоявленці і 1 в Іванопіллі. Ще 8 людей в області за добу дістали поранення», – заявив він.
За даними обласної влади, поранень зазнали жителі Часового Яру, Ясної Поляни, Костянтинівки, Мирнограду, Великої Новосілки та Плещіївки.
Російські війська протягом доби обстрілювали населені пункти Херсонської області, в тому числі обласний центр, повідомляє голова ОВА Олександр Прокудін.
Від обстрілів постраждали медичний заклад, адміністративна будівля, стільникова вежа та житлові будинки.
«Через російську агресію 4 людини дістали поранення», – повідомив голова області.
За даними Сумської ОВА, протягом дня в регіоні зафіксували 98 російських обстрілів, у 12 громадах пролунали 216 вибухів.
Зокрема, по Есманьській громаді російські загарбники били зі ствольної артилерії. Один цивільний зазнав поранення.
Вранці в суботу голова Запорізької ОВА Іван Федоров заявив про обстріл обласного центру. Поранень зазнали двоє жінок і дитина.
«Двоє людей від госпіталізації відмовились одразу. Дівчинці 11-ти років медики надали всю необхідну допомогу в лікарні. Дитина уже вдома», – повідомив він.
Попередньо, російська армія завдала трьох ударів по Запоріжжю.
Також протягом доби російські війська обстрілювали райони Харківщини. Загалом, за даними обласної влади, зазнали поранень дев’ятеро людей. Внаслідок атаки РФ загинули 38-річний чоловік у Козачій Лопані та 67-річний житель Куп’янська.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Дані ЗСУ: втрати Росії перевищили 667 тисяч військових за добу
Російські війська втратили близько 1 290 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 жовтня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ у близько 667 630 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 8 962 танки (+9 за попередню добу)
- 17 827 бойових броньованих машин (+27)
- 19 381 артилерійська система (+59)
- 1 230 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 976 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 16 947 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+110)
- 2 619 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 26 513 автомобілів і автоцистерн (+115)
- 3 434 одиниці спеціальної техніки
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
НБУ ввів у обіг нову пам’ятну монету, присвячену ЗСУ
Національний банк України 11 жовтня 2024 року, у День фахівців логістичного забезпечення ЗСУ, ввів у обіг нову обігову пам’ятну монету «Сили логістики Збройних Сил України».
Презентували її заступник голови Нацбанку Олексій Шабан та заступник командувача Сил логістики Збройних Сил України полковник Сергій Артамощенко.
Нова монета продовжує серію «Збройні Сили України» та присвячується військовим логістам, які створюють міцний тил для українських воїнів та забезпечують безперебійність постачання всього необхідного для захисників та захисниць України.
«Важливість логістики для військової справи складно переоцінити, адже без неї не злетить жоден літак, не рушать танки, і головне – не можливі ні оборона, ні наступ», – зазначив Олексій Шабан.
Обігова пам’ятна монета «Сили логістики Збройних Сил України» має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.
Аверс монети – ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний герб України.
Національний банк поступово підкріплюватиме обіговими пам’ятними монетами банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам. Прийматимуться такі монети від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг буде введено майже 10 млн штук таких обігових пам’ятних монет.
Сили РФ завдали ракетного удару по Сумах – ОВА
Російські війська завдали ракетного удару по житловому району Сум, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 11 жовтня пізно ввечері ворог здійснив ракетний удар по житловому мікрорайону обласного центру. Зафіксовано один вибух», – йдеться у повідомленні.
Попередньо, люди не постраждали. На місці працюють всі необхідні служби.
За даними місцевої влади, протягом дня російські війська здійснили 98 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, атак зазнали 12 громад області. В Есманьській громад внаслідок артилерійського обстрілу поранена людина.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: війська РФ тиснуть, намагаючись просунутись у районі Торецька
На Торецькому напрямку продовжуються бойові дії у семи локаціях – противник тисне, намагаючись просунутись у районі Торецька. Про це повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На цьому напрямку загалом загарбники 13 разів штурмували.
За даними штабу, інтенсивно атакує противник українських захисників на Покровському напрямку – тут було 19 штурмових і наступальних дій. Найбільша активність російських сил зберігається в районах Селидового, Мирнограду та Лисівки.
Найбільше російських атаку було на Курахівському напрямку – 32. Тут російські загарбники намагалися просунутися в районах Новоселидівки, Максимільянівки, Ізмайлівки, Гірника, Зоряного, Курахового, Желанного Другого, Цукуриного, Курахівки, Костянтинівки, Катеринівки, Антонівки та Водяного.
Також протягом дня російські війська атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Времівському, Краматорському, Придніпровському напрямках. На Сіверському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках наступальних дій не було.
Загалом на фронті з початку доби відбулося 146 бойових зіткнень, 27 боїв ще тривають.
За даними начальника міської військової адміністрації Василя Чинчика, за минулу добу російським військам не вдалося просунутися у Торецьку на Донеччині, однак під контролем Збройних сил залишається лише половина міста.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 жовтня дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Війська РФ завдали удару по Харкову, люди не постраждали – влада
Російські війська завдали удару по Харкову, люди не постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, сили РФ вдарили по лісозмузі в Шевченківському районі Харкова.
Також Синєгубов повідомив, що ще один російський КАБ влучив у Дергачівській громаді Харківського району – огляд триває.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В Україні у вересні внаслідок атак РФ загинули щонайменше 208 цивільних – ООН
У вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році», йдеться у щомісячному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини.
В організації заявили, що 46% загиблих були старші за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей і 76 зазнали поранень.
«Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням БПЛА», – йдеться у звіті.
В ООН додали, що «переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні, як і раніше, сталися на території, підконтрольній Україні».
«Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)», – зазначили у звіті.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У ЄС відреагували на смерть журналістки Вікторії Рощиної
Європейський Союз приголомшений повідомленнями про смерть української журналістки Вікторії Рощиної – «її доля є трагічним нагадуванням про багатотисячні ув’язнення людей на окупованих територіях України та Росії».
«ЄС вимагає якнайшвидшого ретельного незалежного розслідування, яке з’ясує всі обставини смерті Вікторії Рощиної. ЄС, як і раніше, глибоко стурбований продовженням переслідувань, залякувань і насильства з боку Росії щодо журналістів і працівників ЗМІ, які висвітлюють зони бойових дій і лінію фронту. Для них безпека та захист повинні бути забезпечені в будь-який час», – йдеться у заяві дипломатичної служби ЄС.
У Євросоюзі рішуче засуджують вбивства, фізичні напади, свавільні затримання, онлайн- і офлайн-залякування, переслідування та стеження, з якими іноді стикаються журналісти, виконуючи свою роботу.
Вікторія Рощина стала тринадцятою журналісткою, яку вбили з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначається в заяві.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
Раніше міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) повідомляли, що понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Данія створить фонд для фінансування виробництва зброї в Україні – Міноборони
Данія планує створити фонд для фінансування виробництва зброї в Україні, заявив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Данський чиновник пояснив, що нині виробництво зброї в Європі та США «занадто повільне», і «Україна могла б озброюватися набагато швидше, якби виробляла більше військової техніки вдома». Він наголосив, що «виробництво зброї в Україні може скоротити терміни доставки з років до місяців».
За його словами, «Данія вже працює над тим, щоб направити пожертви безпосередньо на оборонну промисловість України, і зараз вивчає варіанти залучення додаткового капіталу».
«Останніми роками ми вжили багато ініціатив, щоб збільшити виробництво різноманітної військової техніки… Але загалом ми й близько не маємо таких темпів виробництва військової техніки, як в Україні», – сказав Поульсен.
Зокрема, за словами міністра, уряд Данії розглядає можливість створення фонду до кінця цього року. Він «має об’єднати державні та інші інвестиції для розширення та вдосконалення українських потужностей з виробництва зброї».
«Інвестори, серед яких також можуть бути пенсійні фонди та оборонні компанії, отримають частку власності, доступ до знань і можливість створювати спільні підприємства з українськими виробниками», – зазначив Поульсен.
Міністр оборони також відкинув припущення, що «ця стратегія коштуватиме робочих місць в інших місцях», заявивши, що «це можливість для європейських збройових компаній співпрацювати з українською промисловістю у виробництві та вчитися на цьому, щоб покращити власні можливості».
«Ми зіткнулися з історичним переозброєнням як Данії, так і Європи… Ми побачимо, що в європейській оборонній промисловості буде створено багато робочих місць», – сказав Поульсен.
Міністерство оборони Данії 19 серпня оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на близько 783 мільйонів данських крон (приблизно 116 мільйонів доларів), що допоможе «задовольнити військові потреби України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі».
Суд взяв під варту Гнезділова, який публічно заявив про СЗЧ
Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Сергію Гнезділову – військовослужбовцю 56-ї ОМПБр, який у вересні публічно заявляв про самовільне залишення служби (СЗЧ).
Суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – він перебуватиме під гауптвахтою протягом 60 днів.
Підозрюваний Гнезділов повідомив журналістам про намір подавати апеляцію на це рішення суду.
Перед засіданням Гнезділов заявив, що голодуватиме, якщо законодавство про демобілізацію так і не буде розроблене та ухвалене і додав, готовий повернутися на службу, якщо такий документ ухвалять, повідомляла кореспондентка Радіо Свобода з зали суду.
Напередодні Гнезділова затримали правоохоронці, його дії кваліфікували як дезертирство.
21 вересня Сергій Гнєзділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділилися: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.
Також у своєму фейсбуці Гнезділов написав про мінімум 80 тисяч випадках СЗЧ. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.
Гнезділов вказував, що «СЗЧ – кримінальний злочин», утім, він закликав вирішувати проблеми, а не мовчати про них.
24 вересня прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо Гнезділова.
У Києві відбулась акція пам’яті української журналістки Вікторії Рощиної
На Майдані Незалежності у Києві зібралось близько 50 людей для того, щоб вшанувати памʼять української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула у російському полоні. У акції взяли участь знайомі та колеги з низки видань, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Небайдужість і людяність. Це б я хотіла виділити окремо. Ми мало розповідали, що діється там (на окупованих територіях – ред.), ми не знаємо, що там відбувається, у нас немає доступу, дуже складно спілкуватися з людьми з окупованих територій. У Віки це якимось чином завжди вдавалось. Це, безумовно, про велику сміливість, віддачу. Для неї на першому місці була її професія», – зазначила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.
«Вона багато всього робила і кожна її справа перетворювалась на розслідування. Нам цього не дуже хотілося, але її було неможливо зупинити, тому давайте памʼятати Віку за її роботою, а те, що нам належить зробити – це закінчити те, над чим вона працювала», – сказала радниця голови правління «Суспільного» Ангеліна Карякіна.
Також у заході взяли участь колеги, з якими Рощина працювала у редакції hromadske. Ось що вони говорять:
«Вона жила зі своїми героями, вона з ними комунікувала, з родинами, вона жила своєю роботою і була відкрита до людей. Ця цінність людського життя завжди була в неї», – сказала Олександра Чернова.
«Вона божевільного журналіста у тому плані, що її виганяють з роботи, закривають усе, а вона ховається і ночує в редакції, щоб редактори не бачили, що вона залишилась на роботі і так було дуже часто», – зазначила Анна Цигима.