В Україні знеструмлені 553 населені пункти – «Укренерго»
В Україні через бойові дії і з інших причин на ранок 14 жовтня повністю або частково знеструмлені 553 населені пункти, повідомила НЕК «Укренерго».
«Зокрема, через бойові дії є нові знеструмлення у Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській областях. Через наслідки негоди на ранок були знеструмлені 30 населених пунктів у Дніпропетровській, Чернігівській і Волинській областях. З технічних причин є знеструмлені споживачі у Кіровоградській і Запорізькій областях», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укренерго», імпорт електроенергії відбуватиметься протягом доби з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини і Молдови.
«Зараз українська енергосистема продовжує відновлюватися після дев’яти масованих атак росіян. На енергооб’єктах тривають аварійні й планові ремонти. У години максимального споживання в енергосистемі зберігається дефіцит потужності. Тому користуватися потужними електроприладами краще у період найефективнішої роботи сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00», – додали в компанії.
Нещодавно міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024–2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури. Так він відреагував на звіт ООН, в якому ймовірну тривалість відключень світла в Україні взимку оцінили від чотирьох до 18 годин на добу.
Нині в Україні не діють графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадують, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
«В Україні багато хто загинув, бо не знав, що робити» – латвійська акторка про вибір служити
Із відчуттям загрози з боку Росії Латвія живе віддавна, каже президент Латвії Едгарс Рінкевичс: «Це є в нашому ментальному сприйнятті, і саме тому країна серйозно готується до можливої агресії з боку Росії». І саме тому кожен доброволець, свідомо охочий захищати країну – важливий. Про одну з таких добровольців-жінок, актрису та режисерку Марію Лінарте, яка пішла до армії, як тільки почалась велика війна в Україні, розповідає телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»).
У Латвії через війну в Україні та загрозу з боку Росії триває перехід від виключно контрактної армії до поєднання контрактної та призовної. Поки що заклик переважно добровільний, але у військо записуються досить активно, у тому числі представники еліти та творчої інтелігенції.
Земессардзе – одне з формувань Національних збройних сил Латвії, до якого можна вступити добровільно і проходити службу у вільний від роботи час. Мінімум, який потрібно відслужити – 21 день на рік. На сьогодні у формуванні Земессардзе перебувають близько десяти тисяч осіб. Чверть вступили до Національної гвардії 22-го року, після повномасштабного нападу Росії на Україну.
Актриса та режисерка Марія Лінарте – одна з військових у Земессардзе, і теж записалася до армії у лютому 2022-го року, на четвертий день вторгнення Росії в Україну. Марія пояснює, що вона просто побачила у соцмережах рекламу та вирішила, що піде захищати свою країну.
«Було відчуття, що невдовзі це може статися і в нас. Я поговорила зі своєю бабусею, вона пережила Другу світову війну і досить яскраво пам'ятає її, – розповідає Марія Лінарте. – І мене бентежила думка, що хтось знову може відібрати у нас демократію».
Служба безпеки України заявляє про затримання ще двох агентів російських спецслужб, які коригували російський вогонь по Полтавській та Сумській областях.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, вони встановлювали приховані відеокамери поблизу «потрібних об’єктів» – це дозволяло російським військам в онлайн-режимі відслідковувати наслідки «прильотів», а також коригувати повторні чи планувати нові атаки.
Основними цілями, як повідомляється, були військові аеродроми ЗСУ, теплові електростанції та енергогенеруючі підприємства.
За матеріалами справи, спочатку агенти знаходили «потрібні» об’єкти, а потім встановлювали і замасковували навпроти них мобільні телефони, що здійснювали онлайн-трансляцію, для безперебійної роботи гаджетів протягом тривалого часу до них під’єднували зовнішні акумулятори.
Контррозвідка СБУ поетапно задокументувала підривну діяльність агентів і затримала їх, коли вони встановлювали шпигунський пристрій поблизу військового об’єкта.
За даними слідства, обидва фігуранти були завербовані РФ влітку цього року, коли шукали швидких заробітків на Телеграм-каналах.
Затриманим повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді.
Енергетики продовжують наймасштабнішу ремонтну кампанію, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
За даними відомства, триває підготовка енергооб’єктів до осінньо-зимового періоду, яка відбувається в умовах значних пошкоджень генеруючих потужностей і мережевої енергоінфраструктури через масовані російські атаки на енергетику України.
Зазначається, що енергосистема залишається збалансованою, однак постійні російські атаки призводять до пошкоджень, що ускладнюють її роботу.
На тлі цього Міненерго закликає продовжувати ощадливо використовувати електроенергію у пікові години споживання, особливо у вечірній період навантаження з 17:00 до 22:00.
Міністр енергетики Герман Галущенко вважає, що Україна здатна пройти зиму 2024–2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У Міненерго раніше повідомляли, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
Нині в Україні не діють графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадують, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У Росії заявили про евакуацію понад 100 тисяч людей з Курської області
З прикордонних районів Курської області РФ нібито евакуювали понад 112 тисяч людей, заявила в інтерв’ю «Аргументам та Фактам» 14 жовтня російська омбудсвумен Тетяна Москалькова.
За її словами, ще близько 40 тисяч жителів відмовилися евакуюватись або повернулися додому.
Також Москалькова розповіла, що отримала понад тисячу звернень про зниклих без вісти на території Курської області РФ.
Раніше губернатор Курської області РФ Олексій Смирнов розповідав, що після відходу з російських сіл української армії там виявили 268 осіб – 118 із них були у розшуку. Крім того, деяких зниклих знаходять у російських пунктах тимчасового розміщення, у родичів і просто в інших населених пунктах: жителів втрачають документи або не повідомляють про себе за місцем перебування.
На початку вересня російські ЗМІ стверджували що з Курської області РФ нібито евакуювали понад 76 тисяч осіб.
6 серпня Україна розпочала раптовий наступ у Курській області Росії. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада у Курській області РФ оголосила режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська операція в Курській області «все ще завдає втрат російській армії і російській державі, їхній оборонній промисловості й економіці».
За його словами, головне завдання України – «знищити якомога більше російського потенціалу і провести максимум контрударної роботи», з метою створення «буферної зони».
У МЗС заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ЗСУ станом на 20 серпня контролювали понад 1260 квадратних кілометрів території і 93 населені пункти у Курській області Росії. Після того повідомлялось, що частину з них російська армія повернула.
Командири звертаються за поповненням – член профільного комітету Ради про рейди ТЦК
Бойові командири звертаються до Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки за поповненням підрозділів – із цим народний депутат Олександр Федієнко, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки від партії «Слуга народу» пов’язав мобілізаційні рейди ТЦК у громадські місця, що розпочалися на вихідних. Він заявив, що військове керівництво повинне нагадувати військовозобов’язаним про обов’язки.
«І Міністерство оборони, і Генеральний штаб, і взагалі військові повинні більше цивільним військовозобов’язаним громадянам України розповідати і казати, інформувати, що відбувається на війні, який там стан і так далі. Хто вирішив нагадати? У нас є проблема у тому, що у нас немає, можливо, ким поповнювати військові формування. Хлопці там третій рік на війні, вони теж хочуть сходити на концерт «Океану Ельзи», сходити до ресторанів», – заявив Олександр Федієнко в ефірі Радіо Свобода.
«Я так розумію, що фідбек у більшості йде від бойових військових командирів, коли вони звертаються і кажуть, що треба поповнення, а поповнення не надходить. Тому відбулася така історія, що центри комплектування і соціальної підтримки, я так розумію, таким чином, в рамках діючого законодавства нагадали про те, що в обов’язковому порядку кожен військовозобов’язаний громадянин України повинен стати на військовий облік, бо це вже не право, а обов’язок», – додав він.
За його словами, такі заходи необхідні, бо бойові підрозділи Сил оборони потребують доукомплектування. Однак на запитання, чи провалена мобілізація, Олександр Федієнко заявив, що це інформація з обмеженим доступом.
«Мобілізація не зупинялася, вона триває далі. Провалена чи не провалена – це інформація з обмеженим доступом, а кожен має право казати так, як йому завгодно. Я можу лише констатувати те, що наші бойові підрозділи, які зараз виконують свій обов’язок по захисту Батьківщини, потребують доукомплектування», – сказав депутат.
За його словами, не всі мобілізовані потрапляють на лінію фронту, таких – близько 10%. Натомість Збройні сили України мають дефіцит у тилових кадрах на посади, наприклад, електриків чи водіїв.
П’ятеро людей загинули, восьмеро постраждали за добу в трьох областях через обстріли РФ – ОВА
П’ятеро людей людей загинули, восьмеро – постраждали протягом минулої доби через російські обстріли в Донецькій, Харківській і Херсонській областях, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Як повідомив голова Донецької ОВА Вадими Філашкін, у регіоні 13 жовтня загинули четверо жителів: двоє – у Часовому Яру, по одному – у Званівці і Вишневому. Ще три людини були поранені.
Одна людина загинула, четверо – були поранені на Херсонщині, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
За його словами, минулої доби під російським вогнем й авіаударами опинилися Антонівка, Комишани, Садове, Білозерка, Ромашкове, Кізомис, Станіслав і Херсон.
«Російські військові поцілили в стільникову вежу; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено три багатоповерхівки і шість приватних будинків. Також окупанти понівечили газогони, складське приміщення, гаражі, мотоцикли і приватні автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Одна людина постраждала 13 жовтня внаслідок обстрілу Куп’янська. 56-річний чоловік був поранений внаслідок удару БпЛА, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров зазначив, що протягом доби загарбники завдали 177 ударів по дев’яти населених пунктах Запорізької області. «Надійшло чотири повідомлення про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Мирні жителі не постраждали», – повідомив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
Генштаб: за добу на фронті було 161 зіткнення, найактивніші бої – на Курахівському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксоване 161 бойове зіткнення, найактивніше російські війська наступали на Курахівському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 14 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Куп’янському напрямку відбулося 19 боєзіткнень біля Петропавлівки, Піщаного, Вишневого, Копанок і Лозової. На Лиманському напрямку, за уточненою інформацією, ворог атакував 19 разів неподалік Греківки, Дружелюбівки, Новосадового, Невського, Тернів і Торського… На Покровському напрямку наші захисники відбили 25 ворожих штурмових дій в районах населених пунктів Сухий Яр, Лисівка, Промінь та Селидове. На Курахівському напрямку Сили оборони відбивали 39 атак противника біля Желанного Другого, Кремінної Балки, Ізмайлівки, Новоселидівки, Курахівки, Гірника, Максимільянівки, Костянтинівки і Катеринівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бої точилися на Харківському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 53 авіаудари, скинувши 92 КАБ. Крім цього, здійснив понад 3700 обстрілів, з них 90 – із реактивних систем залпового вогню», – зазначили у Генштабі.
У своєму звіті, опублікованому 13 жовтня американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що російські війська нещодавно відновили тактичні наступальні атаки в районі межі Донецької і Запорізької областей і досягли тактичних успіхів у локалізованих наступах, «але поки що ця діяльність не є частиною більшої оперативної наступальної операції для підтримки ширшої російської наступальної операції на заході Донецької області».
У звіті за 9 жовтня ISW дійшов висновку, що російське командування, ймовірно, вимагало прискорити темпи механізованих наступів в Україні, щоб досягти успіхів до того, як осінні дощі ускладнять рух техніки.
Головна мета – закріпитися у прифронтових населених пунктах, які можна використовувати як плацдарм для подальших операцій, наприклад, для захоплення Курахового чи Покровська, вважають аналітики.
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора і його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
У Росії на військовому аеродромі згорів літак Ту-134 – ГУР
У Росії на військовому аеродромі згорів військово-транспортний літак Ту-134, заявляє Головне управління розвідки Міноборони.
За даними ГУР, це сталося у ніч з 12 на 13 жовтня.
«Нищівна пожежа спалахнула на російському військовому аеродромі «Оренбурґ-2», де базувався Ту-134. Такі радянські борти використовуються, зокрема, для транспортування керівного складу міністерства оборони РФ», – йдеться у повідомленні.
Причину пожежі у ГУР не уточнюють.
Російська сторона наразі про це не повідомляє.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Зброя ЗСУ коштом активів РФ: як зростуть інвестиції до української оборонки
Ситуація, коли технології оборонного виробництва надходять на споживчий ринок, нині стрімко змінюється у зворотному напрямку, зауважують в ЄС. Зараз дедалі більше комерційних технологій з цивільного сектора використовуються у військовій сфері. І Україна, розвиваючи власну оборонну промисловість, сьогодні як ніколи зацікавлена в таких інвестиціях міжнародних партнерів, заявив президент України Володимир Зеленський. Голос Америки про те, хто і як може інвестувати найближчим часом.
Надходження коштів до української оборонної промисловості може значно зрости вже незабаром, сказав Washington Post неназваний європейський посадовець.
ЄС спрямував 440 млн доларів доходів від заморожених російських активів на розвиток виробництва зброї в Україні. Данія також надала близько 190 млн доларів на цю програму.
Посадовець зазначив, що рішення використати доходи на заморожені російські активи для фінансування виробництва зброї в Україні стало дуже важливим для Європи, і тепер низка країн «близькі до оголошення майбутнього застосування такого самого механізму. Вони або проведуть власні інвестиції, або звернуться до Данії, щоб та інвестувала кошти».
Видання вказує, що інвестиції до української оборонної промисловості дозволять задіяти недозавантажені потужності українського військово-промислового комплексу і зменшити навантаження на західні потужності. Також, вироблена в Україні зброя не підпадатиме під західні обмеження щодо ударів вглиб Росії.
Втрати Росії у війні перевищили 670 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 670 190 своїх військових, зокрема 1260 – за останню добу – такі дані станом на ранок 14 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у російській техніці, то вони, за даними української сторони, є такими:
- танки ‒ 8975 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17895 (+19)
- артилерійські системи – 19421 (+11)
- РСЗВ – 1231
- засоби ППО ‒ 978
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17009 (+17)
- крилаті ракети ‒ 2619
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 26622 (+38)
- спеціальна техніка ‒ 3437 (+2).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: страти українських полонених схвалюють і заохочують російські командири
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
«Найбільший разовий випадок розстрілу українських військовополонених стався 1 жовтня, коли російські війська розстріляли 16 українських військовополонених на Покровському напрямку. ISW продовжує відстежувати кадри і повідомлення про те, як російські військовослужбовці страчують українських військовополонених, і спостерігає ширшу тенденцію російських жорстоких дій проти українських військовополонених на різних ділянках фронту, які, як виглядає, допускають, якщо не явно схвалюють, окремі російські командири», – йдеться в повідомленні.
Аналітики також зазначають, що російські воєнні блогери «здебільшого прославляють» страти українських військовополонених.
«Російські блогери часто прославляли російські звірства і жорстокість в Україні з початку повномасштабного вторгнення, і це прославляння підкреслює ширшу культуру, яка, ймовірно, заохочує системні страти українських військовополонених», – кажуть автори звіту.
Напередодні про те, що російські військові в Курській області РФ розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон, повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. За повідомленням, українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
«Фото наслідків страти свідчить про те, що російські війська роззброїли, вишикували, роздягли і розстріляли українських військовополонених, що є чітким свідченням навмисного характеру страт», – заявили в ISW.
Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець назвав дії російських військових грубим порушенням Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими. Він звернувся до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням розслідувати те, що сталося.
«Росія – це країна-терорист, яка порушує всі правила та звичаї війни. Міжнародна спільнота не повинна закривати очі на такі злочини», – написав Лубінець у телеграмі.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Російська сторона повідомлення про розстріл полонених не коментувала.
Офіс Генерального прокурора України розпочав кримінальне провадження.
«Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і міжнародним злочином. Розпочато розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. Робимо все, аби ідентифікувати і покарати всіх винуватців злочинів, які країна-агресор чинить проти України й українців», – заявив генпрокурор Андрій Костін.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених у Донецькій області.
Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби відбулось понад 100 боєзіткнень
Від початку доби 13 жовтня на фронті відбулось 105 бойових зіткнень, йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Українські військові кажуть, що «найгарячіше досі на Курахівському напрямку, водночас ворог активний на Лиманському, Покровському та Куп'янському напрямках».
На Харківському напрямку, за даними ЗСУ, бойові зіткнення тривали в районі Стариці.
«За попередніми підрахунками втрати ворога на напрямку за сьогодні складають 67 військовослужбовців вбитими та пораненими, також наші воїни знищили бойову броньовану машину та 16 БпЛА, пошкоджено три артсистеми, два автомобілі та одиницю спеціальної техніки», – зазначили у Генштабі.
Водночас «на Куп’янському напрямку ворог протягом дня 16 разів намагався просунутися до наших позицій неподалік Петропавлівки, Піщаного, Вишневого, Копанок та Лозової. П’ять атак відбито Силами оборони, 11 боєзіткнень тривають».
Крім того, у зведенні Генштабу уточнили, що «на Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 19 разів в районах Греківки, Дружелюбівки, Новосадового, Невського, Тернів та Торського. Досі точиться чотири боєзіткнення, решту – наші воїни зупинили».
«На Краматорському напрямку ворог двічі наступав на позиції наших підрозділів. Атака поблизу Часового Яру захлинулась, поблизу Ступочок триває бій. На Торецькому напрямку наші війська відбивали чотири атаки противника поблизу Торецька та Щербинівки. Три атаки відбито, триває бій. Ситуація контрольована», – зазначили у Генштабі.
У ТЦК прокоментували рейд після концерту «Океану Ельзи» у Києві
У Києві ввечері 11 жовтня ТЦК провели рейд біля Палацу спорту після концерту «Океану Ельзи», «але конфліктних ситуацій не було», розповіли у Київському міському ТЦК та СП, пише «Укрінформ».
Коментуючи подію, у Київському міському ТЦК та СП заявили, що «заходи оповіщення та перевірки військово-облікових документів здійснюються постійно». Це, за їх твердженням, «почалося від моменту, коли було введено в дію закон про мобілізацію у зв’язку з введенням в країні правового режиму воєнного стану».
Також у пресслужбі ТЦК додали, що «конфліктних ситуацій після концерту «Океану Ельзи» не було».
«Затримання громадян, які порушили норми Закону, відбувалося співробітниками Національної поліції України. Конфліктних ситуацій за участі військовослужбовців ТЦК зафіксовано не було», – заявили у Київському ТЦК та СП.
У коментарі «Суспільному» у поліції заявили, що «правоохоронці здійснювали забезпечення правопорядку і реагування».
Раніше канал ТСН.ua опублікував коментар фронтмена гурту Святослава Вакарчука про події після концерту гурту. Згідно з ним, музиканти «дуже щасливі» щодо кількості людей, які прийшли їх підтримати.
«Взагалі для нас це велике свято. Ці 30 років для нас були дуже важливими. Ми дуже вдячні людям за ці 30 років. В тому числі за те, що вони зараз продовжують приходити підтримувати нас. Для нас це просто радість і свято. Це все, що я хочу сказати, єдиний мій коментар. Крапка», – йдеться в цитаті Вакарчука.
Пресслужба гурту також не згадувала перевірки документів у дописах за підсумками концерту.
Концерт «Океану Ельзи» в Києві 11 жовтня був присвячений 30-річчю гурту. Після нього, як повідомляли медіа з місця подій, співробітники місцевого територіального центру комплектування. За даними очевидців, вони перевіряли військові документи в чоловіків, кількох доправили до ТЦК.
Рютте відвідає штаб-квартиру НАТО, яка координує допомогу Україні
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наступного тижня вирушить із візитом до Німеччини. Під час подорожі він відвідає штаб-квартиру Альянсу, яка координує постачання зброї та тренування українських збройних сил, йдеться в повідомленні пресслужби Північноатлантичного альянсу.
Як зазначено, в понеділок, 14 жовтня Рютте приїде до бельгійського міста Монс, де відвідає центральний штаб збройних сил НАТО в Європі. Там він зустрінеться з командувачем силами НАТО в Європі Крістофером Каволі та іншими старшими офіцерами.
«У другій половині дня Рютте зустрінеться у Вісбадені з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом та відвідає місце дислокації командування НАТО з надання допомоги та тренування для України (NSATU)», – уточнили у пресслужбі.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році НАТО назвала Росію «найбільш значною і прямою загрозою безпеці членів Альянсу», тоді як Кремль стверджує, що розширення НАТО на схід є екзистенційною небезпекою.
Однак, попри зміну тональності, НАТО все ще зберігає чинність «Основоположного акта» з Росією. Це документ, підписаний у 1997 році, через шість років після розпаду Радянського Союзу, який передбачає спільну мету «побудови стабільної, мирної і неподільної Європи».
Відносини неухильно погіршувалися протягом багатьох років, коли Росія напала на Грузію в 2008 році, а потім незаконно анексувала Крим у 2014 році і розпалила війну на сході України.
Росію змінять лише військова поразка і злидні – Гельсінська комісія
Підхід вільного світу до Росії за попередні 30 років зазнав рішучого провалу. Про це йдеться у нещодавньому звіті Гельсінської комісії – незалежного урядового Комітету США з безпеки й співпраці у Європі.
Документ під назвою «Боротьба з Росією: підготовка до довгострокової російської загрози» окреслює дорожню карту з метою, щоб мінімізувати та стримати деструктивну поведінку Росії. Документ пропонує рекомендації, як звести до мінімуму здатність Росії загрожувати вільним суспільствам. Більше інформації тут
Росія нарощує союзництво з Північною Кореєю, українські військові наразі потребують більшої підтримки від партнерів, повідомив у новому відеозверненні президент Володимир Зеленський.
«Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта. Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки», – наголосив Зеленський.
Президент пояснив, що «коли Україна говорить про більшу далекобійність для України та більш рішуче постачання для наших сил – це не просто перелік військових засобів».
«Це про збільшення тиску на агресора, який буде для Росії сильнішим, ніж вони можуть витримати. І це про недопущення більшої війни», – зауважив глава держави.
За словами Зеленського, «справжній мир може бути досягнутий лише завдяки силі».
«Увесь наступний тиждень буде присвячений роботі з нашими партнерами – заради такої сили, заради справжнього миру. Команди працюватимуть. Буде робота і з лідерами також. Дуже розраховуємо на те, що ухвалення рішень не забариться», – підсумував він.
Експерт зі США про загибель в Україні військових Північної Кореї. Що відомо?
Цього тижня міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен повідомив, що військові з Північної Кореї, ймовірно, воюють в Україні.
А минулого тижня українські медіа повідомили про загибель шести північнокорейських військових внаслідок ракетного обстрілу на окупованій Росією території в Донецькій області.
Цією темою зацікавився «Голос Америки» й поспілкувався з представником Інституту дослідження Кореї при Університеті Джорджа Вашингтона. Читайте за лінком
На фоні агресії Росії проти України ЄС має більше інвестувати в оборонні технології – Боррель
Війна РФ проти України довела необхідність «пріоритетного розвитку європейської оборонної промисловості й відповідних прикладних технологій», написав у своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Російська агресивна імперіалістична війна насправді розглядається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. На цьому фоні визначення спільних запозичень для фінансування головних військових зусиль з підтримки України, з метою примусити Путіна сісти за стіл переговорів, мають здійснюватися швидко та відповідно до угод ЄС. Вони мають водночас посилити конкурентоспроможність Європи у критично важливих секторах оборонної промисловості та не допустити нашого незворотного відставання у цій сфері від Росії та від інших», – зауважив високий представник ЄС.
За його словами, «ЄС та його країни-члени витрачають щороку 14,4 мільярда євро на дослідження та розвиток у військовій сфері. Водночас, наприклад, США витрачають на такі програми майже у десять разів більше – 130 мільярдів євро. Разом з тим, європейські інвестиції є фрагментованими та розподіленими між країнами-членами. Така фрагментація відображає загальну ситуацію у європейській обороні, адже лише 18 відсотків оборонного обладнання в Європі замовляється спільно, у співробітництві, решта – на національній основі, в кожній з країн-членів. Наслідком є те, що європейська оборонна промисловість є надто малою за обсягами, надто фрагментованою та стикається із нестачею інновацій».
При цьому високий представник ЄС окремо наголосив на «важливості посилення взаємодії оборонного виробництва з приватним сектором. Багато з сучасних технологій надійшли на споживчий ринок з оборонного сектору, але сьогодні спостерігається зворотний процес – дедалі більше цивільних комерційних технологій використовуються у військовій сфері».
«Російська агресивна війна проти України надала чітку ілюстрацію для цієї тенденції. Вона розпочалася із масштабної кібернетичної атаки, і саме компанія Microsoft, комерційна структура із необхідними спроможностями, здійснила кроки для захисту цифрової інфраструктури України. В той час, коли Росія спрямовувала свої атаки проти української інфраструктури інтернет, ще один комерційний оператор, – компанія Starlink, забезпечила зв’язок для Сил оборони України», – нагадав Боррель.
«У світі поновлення конфліктів та геополітичного суперництва, оборона потребує лідерства у баченні, включно з розвинутими технологіями. Європейська оборонна промисловість має величезний потенціал. Наше завдання – розкрити його», – додав високий представник ЄС.
9 жовтня посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
У застосунку «Армія+» з’являться нові функції – Міноборони
Після оновлення у застосунку «Армія+» з’являться функції навчання, повідомляє пресслужба Міноборони.
Відомо також, що у майбутньому у застосунку з’являться електронний військовий квиток та соціальні послуги та бонуси від бізнесів.
«У цивільному житті ми звикли до зручних цифрових сервісів. Наша мета - зробити військову службу максимально комфортною та сучасною, враховуючи специфіку армії», – сказала Черногоренко.
Так, ключові нововведення «Армія+» включатимуть:
- навчальний модуль з базовою інформацією про військову справу;
- цифровий аналог військового квитка, який матиме таку ж юридичну силу, що й паперовий;
- систему бонусів, знижок та соціальних пільг для військових.
«Армія+» – це офіційний застосунок військовослужбовця ЗСУ, створений військовими для військових. До застосунку доступ мають лише чинні військові.
Цільова аудиторія на першому етапі – військові ЗСУ та ДССТУ. У майбутньому застосунок планується масштабувати на всій Сили оборони України.
Раніше, з 8 серпня, в Україні запрацював мобільний застосунок для українських військовослужбовців «Армія+». У травні в Україні запрацював застосунок «Резерв+», з його допомогою військовозобов’язані могли оновити свої дані.