«На коліна, будь ласка!». Як американець штурмує російські окопи в Україні
- Відео, зняте на передовій російсько-української війни, американським морпіхом-добровольцем, підхопили соцмережі
- Ймовірно, увагу привернула ввічливість американського бійця, який звертається до росіян: «На коліна, будь ласка».
Американський доброволець, колишній морпіх США, ламаною українською вигукує команди російським військовим, беручи їх у полон.
«Сюди, чи я буду вбити тебе!», – наказує він, зв'язує руки полоненим та встромляє їм у зуби цигарки.
Далі читайте і дивіться тут
Генштаб підтвердив ураження Сизранського НПЗ і морського порту в Краснодарському краї РФ
Український Генштаб заявив, що в ніч проти 5 грудня підрозділи Сил оборони України уразили інфраструктуру Темрюцького морського порту в Краснодарському краї Росії, а також нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області РФ.
У Генштабі ЗСУ зазначили, що Темрюцький порт, зокрема, здійснює відвантаження генеральних, наливних (зріджений природний газ і хімічні вантажі), навалочних і насипних вантажів, і задіяний у забезпеченні російської армії.
«Зафіксовано влучання по території об’єкту з подальшою пожежею. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Що для війни в Україні означають палаючі нафтопереробні заводи Росії?
До програми PURL із закупівлі зброї Україні приєдналася 21 країна – Шмигаль
До програми із закупівлі американського озброєння для України у межах механізму PURL вже долучилася 21 країна, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
«Понад чотири мільярди доларів зобов’язалися виділити партнери на закупівлю озброєння у США для України в межах ініціативи PURL. Цього тижня наші партнери анонсували нові внески: 500 млн доларів від Норвегії, Польщі та Нідерландів; 200 млн доларів від Німеччини; 200 млн канадських доларів від Канади. Крім того, до PURL цього тижня долучилися Австралія і Нова Зеландія, оголосивши про внесок у розмірі понад 70 млн доларів. Таким чином, ініціатива тепер охоплює партнерів нашої держави по всьому світу», – написав Шмигаль у телеграмі 5 грудня.
Він зазначив, що від початку дії ініціативи PURL вона забезпечила близько 75% усіх ракет для систем Patriot і близько 90% ракет для інших систем ППО, які постачаються Україні.
Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
Збитки від війни РФ для довкілля України перевищують 6 трлн гривень – Мінекономіки
Російська агресія призвела до «безпрецедентного руйнування» природного середовища України, сума завданих довкіллю збитків, за даними Державної екологічної інспекції, становить понад шість трильйонів гривень, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
«Це – найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії», – заявили у відомстві 4 грудня.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:
- 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
- 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
- 117,8 млрд грн – забруднення й засмічення водних ресурсів;
- 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
«Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн гривень, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, на жаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана Росією, вимірюється не лише трильйонами гривень – попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України», – заявив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства України Ігор Зубович.
У Мінекономіки зазначають, що 6,01 трильйона гривень – це лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях, а остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації й можливості провести повне дослідження.
У Львові прощаються з військовим ТЦК. Підозрюваного в нападі на нього арештували
У Львові прощаються із 37-річним військовослужбовцем, працівником ТЦК Юрієм Бондаренком, який, за даними Офісу генерального прокурора, загинув від поранень, отриманих під час нападу на нього, що стався 3 грудня.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, Юрій Бондаренко – з Харкова, ветеран російсько-української війни. З 2015-го він майже рік брав участь у бойових діях на Донбасі, згодом був звільнений у запас за станом здоров’я. Потім служив зв’язківцем. У червні 2025 року через погіршення стану здоров’я був переведений у Галицько-Франківський ОРТЦК і СП.
У прокуратурі напередодні заявили, що ввечері 3 грудня під час перевірки документів у Львові між 30-річним львів’янином і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт. За даними ОГП, чоловік, в якого перевіряли документи, завдав ножового поранення в ногу Юрієві Бондаренку, від поранення той помер у лікарні зранку 4 грудня.
Після ударів РФ у шести областях застосовуються аварійні відключення – Міненерго
Через російські обстріли енергетичної інфраструктури зранку 5 грудня без електропостачання залишаються споживачі у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях, повідомляє Міністерство енергетики України.
«На пошкоджених енергооб’єктах тривають відновлювальні роботи, енергетики працюють над відновленням електропостачання», – вказано в повідомленні.
У відомстві вказують, що в Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській (частково) областях вимушено застосовуються аварійні відключення.
«Сьогодні у всіх регіонах України з 00:00 до 23:59 застосовуються графіки погодинних відключень та графіки обмеження потужності для промислових споживачів та бізнесу», – нагадують у Міненерго.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону. Внаслідок атак відбуваються аварійні відключення електропостачання. В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Велика Британія має намір передати Україні 8 мільярдів фунтів російських активів – The Times
Уряд Великої Британії планує передати Україні вісім мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, заморожених у країні після початку повномасштабної війни в 2022 році, пише The Times. За словами джерела видання в британському уряді, точний механізм розблокування цих фінансових ресурсів та їхньої передачі Києву наразі не погоджено.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер підтримала ідею використання заморожених коштів. На думку міністра, «значне фінансування» України може підштовхнути Росію до переговорів.
Дрони атакували центр Грозного
Російський регіон Чечня 5 грудня зазнав атаки безпілотників. Під удар потрапив комплекс висотних будівель «Грозний Сіті», де розташовані, серед іншого, офіси державних структур. Пошкоджені кілька поверхів однієї з веж, виникла пожежа. Інформації про постраждалих чи жертви немає.
Це друга атака на республіку за тиждень. Мерія Грозного та голова регіону Рамзан Кадиров на момент публікації новини удари не коментували.
За інформацією джерела проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії, після атаки на «Грозний-Сіті» в столиці республіки сталося ще щонайменше чотири вибухи. Ці дані підтверджують у чеченському русі NIYSO. Там стверджують, що в місцевих школах скасували заняття. Вранці аеропорт Грозного повторно зупиняв роботу.
Мерц летить до Брюсселя рятувати репараційний кредит для України: що відбувається?
- Брюссель входить у вирішальну фазу суперечки навколо «репараційної позики» для України.
- Поки Єврокомісія шукає юридичний вихід, а дипломати – позицію Бельгії назвали «найціннішим російським активом».
- Чи зможе Німеччина зрушити позицію Брюсселя – і що це означає для всієї Європи?
БРЮССЕЛЬ - 5 грудня канцлер Німеччини вирушає до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати виділення «репараційної позики» Україні, використовуючи заморожені російські активи. Москва ж, заявив бельгійський прем'єр, пригрозила Бельгії, що країна відчуватиме наслідки такого рішення «вічно».
Чи піддасться Європа прямим погрозам Путіна?
Радіо Свобода з'ясувало, які тепер очікування у європейських дипломатів.
У середу, 3 грудня, Єврокомісія представила юридичну пропозицію, яку напружено останні тижні чекали європейські столиці, щодо репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
За кілька годин до цього міністр закордонних справ Бельгії у штаб-квартирі НАТО (там саме мало розпочатись засідання міністрів) вийшов до журналістів із заявою, суть якої зводилась до того, що Бельгія незадоволена пропозицією Єврокомісії, яку ось-ось мали представити.
«Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно», – виголосив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, повторивши низку аргументів про загрози від використання російських активів, згорнув папірець і пішов, не відповідаючи на уточнюючі питання журналістів.
Цій заяві передували тижні консультацій Єврокомісії з юристами, послами країн ЄС та Бельгією, та все ж позиція бельгійського премʼєра Барта де Вевера залишилась непохитною - Бельгія виступає за інші варіанти допомоги Україні, які б залишили російські активи у спокої.
Після цього 4 грудня видання Politicо написало, що «Бельгія стала найціннішим російським активом».
Далі читайте тут
Повітряні сили: під час удару РФ уночі зафіксували влучання 57 ударних БпЛА
Російські військові в ніч проти 5 грудня атакували Україну 137 ударними безпілотниками, близько 90 з яких – «Шахеди», повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.
«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 80 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та у центрі країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксували влучання 57 ударних БпЛА на 13 локаціях.
НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної групи на чолі з депутаткою Верховної Ради
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили зранку 5 грудня, що «спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України».
«Тривають першочергові слідчі дії. Деталі – згодом», – ідеться в короткому повідомленні антикорупційних органів.
Видання «Українська правда» з посиланням на джерела в правоохоронних органах стверджує, що йдеться про народну депутатку від партії «За майбутнє» Анну Скороход, а предметом розслідування є вимагання з підприємця 250 тисяч доларів США. Ці повідомлення наразі неможливо перевірити.
Сама Анна Скороход підтвердила, що в її помешканні тривають слідчі дії.
«Мені нічого приховувати, моя діяльність - на долоні. Втім, час та контекст цих подій наштовхують на однозначні висновки: вбачаю в цьому прямий тиск на опозицію та спробу заблокувати мою політичну діяльність через принципову позицію», – написала вона в телеграмі.
У 2019 році Анна Скороход входила до складу владної фракції «Слуга народу», але була виключена з фракції через голосування всупереч позиції «Слуги народу».
Ірландські ЗМІ: під час візиту до Дубліна на шляху літака Зеленського фіксувалися дрони
Ірландські засоби інформації стверджують, що ввечері 1 грудня в Дубліні, незадовго до посадки літака президента України Володимира Зеленського в небі біля столиці острівної країни зафіксували кілька невідомих дронів військового типу, які летіли в напрямку маршруту президентського літака. Про це повідомили видання The Journal і The Irish Times із посиланням на джерела.
За їхньою інформацією, безпілотники, ймовірно, злетіли з північного сходу Дубліна. «Дрони досягли місця, де мав перебувати літак Зеленського, в той момент, коли було заплановано його проліт там», – ідеться в публікації The Journal. Літак Зеленського приземлився в аеропорту Дубліна із невеликим випередженням графіка, зазначає видання.
Потім, як стверджують співрозмовники, безпілотники пролетіли над кораблем ВМС Ірландії, який розмістили в Ірландському морі під час візиту українського президента. Триває розслідування, яке має визначити, чи злетіли дрони з суходолу або не виявленого поки корабля. Хто керував дронами і де вони приземлилися, також невідомо.
Лідери Європи радять Зеленському не погоджуватися на вимоги РФ без гарантій безпеки з боку США – WSJ
Лідери європейських країн, які 1 грудня мали телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, порадили йому не приставати на вимоги Росії щодо мирної угоди, допоки не буде зафіксована роль США в гарантіях безпеки, пише The Wall Street Journal із посиланням на два джерела.
У розмові взяли участь президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші лідери. За даними співрозмовників WSJ, Макрон заявив, що Вашингтону необхідно донести чіткий сигнал, що він має «докладно пояснити», як саме Україна буде захищена з боку США.
Європейські лідери наполягають на ключовій ролі США в гарантіях безпеки, які буде запропоновано Україні за будь-якою угодою.
На фронті за минулу добу відбулося 167 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 грудня на фронті зафіксовано 167 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 61 авіаційного удару, скинув 173 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 6 664 обстріли, зокрема 153 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 4 480 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки та три артилерійські системи противника», – вказано в ранковому зведенні.
Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора у районах Шахового, Нового Шахового, Червоного Лиману, Мирнограда, Вільного, Новоекономічного, Дорожнього, Шевченка, Родинського, Новопавлівки, Покровська, Світлого, Котлиного, Удачного, Молодецького, Дачного», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Прогноз на 2026 рік: «Путін нападе на Європу одночасно з атакою Китаю на Тайвань». Як цього не допустити?
На тлі загострення на полі бою та нового раунду мирних перемовин лідер Росії Володимир Путін заявив, що «бойові дії в Україні припиняться, коли Збройні сили України покинуть територію, яку вони займають на Донбасі».
- Як ситуація на фронті впливає на переговори?
- Чи погодиться Росія за заморозку війни в обмін на можливе визнання окупованих територій російськими з боку США?
- Та які це матиме наслідки для Європи, США та світу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із директором Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком.
– Загострення на фронті та заяви Путіна – чи пов'язані це речі?
– Я думаю, пов'язані. Я думаю, що зараз все, що відбувається на фронті, пов'язано з внутрішньою політичною кризою в Україні та наміром [президента США Дональда] Трампа використати цю ситуацію у своїх цілях.
А Путін, звісно ж, хоче зараз відхопити якомога більший шматок території, щоб це все піднести як часткову перемогу, бо після неї він неодмінно піде далі.
І навіть якщо буде заморожена війна на якийсь період часу, то цей період може виявитися набагато коротшим, ніж президентська каденція Трампа.
Я хочу звернути увагу на зовсім іншу точку планети, яка віддзеркалює ту ситуацію, що відбувається у нас. Я маю на увазі дії Китаю.
Лише протягом останнього тижня Китай порушив кордони Філіппін, Японії та Південної Кореї (розмова відбулась в ефірі Радіо Донбас Реалії 28 листопада – ред.). Тільки Південна Корея більш-менш притомно відповіла: і судно було захоплене, і застосування сльозогінного газу було, і видворення з територіальних вод.
Китай продемонстрував нову гіперзвукову ракету, й офіційне відео свідчить, що ціллю є Японія. Тобто Китай готується до вторгнення в Тайвань, і ми бачимо однозначно – це теж пов'язане з нашою війною, і ці погрози адресовані конкретно Трампу.
Повністю читайте тут
Путін нападе на Європу одночасно з атакою Китаю на Тайвань? Про що свідчать дії Москви та Пекіна
- Експерт Валентин Бадрак вважає, що Китай і Росія можуть одночасно атакувати Тайвань та Європу вже у 2026 році, якщо Путіну дозволять просуватися в Україні.
- Путін прагне юридичної відмови США від захисту України та Європи, що відкриє шлях до повного захоплення українських територій.
- Європейські армії мають серйозний дефіцит боєприпасів і особового складу, а передача Україні сучасних озброєнь залишається обмеженою.
На тлі загострення на полі бою та нового раунду мирних перемовин лідер Росії Володимир Путін заявив, що «бойові дії в Україні припиняться, коли Збройні сили України покинуть територію, яку вони займають на Донбасі».
- Як ситуація на фронті впливає на переговори?
- Чи погодиться Росія за заморозку війни в обмін на можливе визнання окупованих територій російськими з боку США?
- Та які це матиме наслідки для Європи, США та світу?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із директором Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентином Бадраком.
Повністю прогнози читайте тут
Російський дрон убив 12-річного хлопчика на Дніпропетровщині – ОВА
Два райони Дніпропетровської області зазнали російських ударів, є загиблий і поранені, повідомив зранку 5 грудня виконувач обов’язків голови ОВА Владислав Гайваненко.
«На Синельниківщині російські війська поцілили БпЛА по Васильківській громаді. Загинув 12-річний хлопчик. Постраждали жінка 37 років та 39-річний чоловік. Вони отримали необхідну медичну допомогу. Виникла пожежа. Зруйнований приватний будинок, ще один пошкоджений», – інформує посадовець.
У РФ після атаки дронів горять газовий термінал і НПЗ
У Росії після атаки дронів, що відбулася вночі 5 грудня, горять газовий термінал у Темрюку Краснодарського краю та нафтопереробний завод у Сизрані Самарської області, повідомляють російські телеграм-канали, зокрема Astra.
Про пожежу на НПЗ в Сизрані повідомили місцеві жителі, а мер міста Сергій Володченков підтвердив атаку дронів.
«Оперативні служби здійснюють усі необхідні заходи для гарантування безпеки. Прошу зберігати спокій і без необхідності не залишати житлові будинки. Не наближайтеся до можливих місць падіння БПЛА. Утримайтеся від поширення фото- та відеоматеріалів із безпілотниками в соціальних мережах і не коментуйте роботу наших служб», – написав очільник Сизрані в телеграмі.
Переговори про мир: Україна має компенсувати збитки через «блокаду води і електроенергії» до Криму?
Російська влада Криму домагається визнання Україною та відшкодування нею збитків у зв’язку з припиненням після російської окупації постачання на Кримський півострів дніпровської води та електроенергії. Це питання може бути внесене до майбутнього мирного договору між Україною та РФ, заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Чи можливий такий варіант розвитку подій, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Обговорення на рівні держав представленого президентом РФ мирного плану для України та РФ із 28 пунктів надихнуло російську владу Криму висунути свої пропозиції. За допомогою можливого майбутнього документа вони хочуть стягнути з України збитки за припинення поставок дніпровської води та електрики з 2014 і 2015 років. Такі ініціативи лунають не вперше. Хоча до них є як політичні, так і юридичні питання.
«Вікно можливостей»
Збитки від «блокади» Криму могли б стати одним із пунктів обговорюваного плану завершення повномасштабного вторгнення РФ в Україну, заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Зараз політично сформувалося вікно можливостей, як мені здається. У тому плані, що мирні переговори щодо України зараз перебувають в епіцентрі суспільної уваги та обговорюють усі питання, зокрема, як поцупити наші заморожені активи за кордоном... але ніхто не обговорює, як повернути Криму завдані збитки до СВО («специальною воєнною операцією» в РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) – ось ця тема цілком могла б бути 29-м пунктом мирного плану, і це було б дуже справедливо», – заявив він в ефірі російського телебачення.
Далі читайте тут