«Це лише початок». Що відомо про удар по Чонгарському мосту
Безпілотники пошкодили міст по Чонгарському мосту на в'їзді до тимчасово окупованого Криму – про це вранці 7 червня заявив призначений Росією голова окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо в соціальних мережах.
За його словами, через це рух через автомобільний пункт пропуску «Джанкой» тимчасово перекрито – однак пересуватися поки що можна іншими шляхами, через КПП «Армянськ» та «Перекоп».
Пізніше у підрозділі CODE 9.2. повідомили, що завдали удару по мосту «засобами» компанії Fire Point та БПЛА «Бегемот» разом із пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
ЄС представить 21-й пакет санкцій проти Росії 9 червня
Європейська комісія планує представити новий, 21-й пакет санкцій проти Росії 9 червня. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник ЄС, обізнаний з підготовкою процесу.
У Єврокомісії на брифінгу, тим часом, оголосили про намір представити пакет «цього тижня», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас раніше заявляла, що новий пакет санкцій має включати заходи проти російського військово-промислового комплексу та «тіньового флоту». А ЗМІ повідомляли про замороження граничної ціни на російську нафту та включення до санкцій нафтових компаній «Лукойл» та «Роснефть».
Під час зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі у Нікосії 8 червня питання санкцій та боротьби з обходом нафтових обмежень також активно обговорювали європейські міністри.
Суд затвердив угоду ексголови Верховного Суду зі слідством: він проведе 5 років за ґратами
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання провини між слідством і колишнім головою Верховного суду. Про це 8 червня повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро. Згодом інформацію підтвердила пресслужба ВАКС.
Відомства не називають імені фігуранта, проте обставини вказують на Всеволода Князєва.
«Обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, погодився надати викривальні покази на співучасників та отримати реальний строк з конфіскацією майна», – йдеться в повідомленні.
«Троє з підвалу загинули, я залишилась одна»: 4 дні поранена йшла пішки з Костянтинівки, яку штурмує Росія
Українські військові заявили про ураження нафтобази «Грушова» в Новоросійську
Оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем у взаємодії з Силами спецоперацій та іншими складовими Сил оборони уразили перевалочну нафтобазу «Грушова» в Новоросійську Краснодарського краю РФ в ніч на 8 червня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України:
«Зафіксовано пожежу на території об’єкта. Ступінь завданих збитків уточнюється».
За даними штабу, нафтобаза входить до складу перевалочного комплексу «Шесхаріс», який є кінцевою точкою магістральних нафтопроводів на півдні Росії. Комлпес забезпечує прийом, накопичення, зберігання та перевалку нафти і нафтопродуктів через морський порт Новоросійськ. Місткість резервуарного парку комплексу становить близько 1,4 мільйона кубічних метрів, основне навантаження зберігання припадає саме на майданчик «Грушовая».
Крім того, Сили оборони били по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Красний Яр» у Волгоградській області. На його території виникла пожежа. Інформацію щодо результатів та масштабу пошкоджень уточнюють.
РФ заочно засудила політемігранта Ходорковського до 10 років у справі про фейки про армію
Міщанський районний суд Москви ухвалив заочний вирок колишньому співвласнику компанії ЮКОС і діячеві російської політичної еміграції Михайлу Ходорковському, визнавши його винним у поширенні так званих фейків про армію у зв’язку з його публікаціями про війну Росії проти України.
Ходорковський засуджений до 10 років колонії, прокуратура просила дати йому 14 років. Сторона захисту просила виправдати Ходорковського.
У Польщі заступника міністра науки Шептицького критикують за порівняння бійців УПА з антирадянськими підпільниками
Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький (правнук брата митрополита Андрея Шептицького) зазнав критики через заяву, в якій порівняв військових Української повстанської армії з польськими антикомуністичними підпільниками. Про це повідомляють польські видання RFM24 і Onet.
В інтерв’ю TOK FM Шептицький сказав, що УПА – «це було формування, яке – незалежно від того, що ви кажете про волинський злочин (польский наратив на позначення Волинської трагедії – ред.) – боролося за незалежність України, боролося в рамках цієї української уяви, насамперед проти радянської влади, і це була така безнадійна боротьба».
Апеляційний суд Львова залишив без змін рішення про видворення громадянина РФ Руслана Хакімова
Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові 8 червня залишив без змін рішення Галицького районного суду від 2 квітня 2026 року за позовом Державної міграційної служби про видворення громадянина Росії Руслана Хакімова з України.
Як повідомив судді апеляційного суду, держава має визначитися, залишити чи видворити Руслана Хакімова (справжнє прізвище Пупкаєв) з України, а завданням суду було його ідентифікувати.
Рішення апеляційного адміністративного суду Руслан Хакімов оскаржуватиме в касаційному суді, про це Радіо Свобода повідомила його дружина Олександра: «Ми сподівались на те, що все ж таки здоровий глузд візьме гору і правосуддя буде правосуддям. Ми здаватися не будемо, оскаржуватимемо рішення про видворення чоловіка».
1 квітня 2026 року Державна міграційна служба України вирішила примусово депортувати в Росію Руслана Хакімова через порушення ним міграційного законодавства України. Галицький районний суд Львова задовольнив позов ДМС 2 квітня 2026 року.
Руслан Хакімов оскаржує рішення ДМС у Галицькому суді, позов подано 5 червня 2026 року.
Руслан Хакімов зараз перебуває в Пункті тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства і участь в засіданні брав онлайн.
В Україну росіянин потрапив нелегально через Бєлгородську область. З 2016 року він проживає в Україні. За його словами, надав в ДМС Олександрії Кіровоградської області підроблений український паспорт з міста Севастополь, щоб легалізуватися на території України. Йому видали український паспорт на прізвище Хакімов, яке не є його справжнім. У Росії жив під правдивим прізвищем Пупкаєв.
«Це була вимушена дія, щоб врятуватися від ФСБ Росії», – пояснив Руслан Хакімов на попередніх судових засіданнях.
У 2008 році він прийняв іслам, і ФСБ Росії стежило за ним, тому він втік в Україну. На сьогодні Руслан Хакімов перебуває в розшуку Інтерполу. У Росії він оголошений «терористом».
В Україні громадянин Росії займався волонтерством, як він стверджує, з початку повномасштабної війни, виробляв наземні роботизовані комплекси. Ветерани війни приходили на судові засідання в апеляціний суд, щоб підтримати волонтера.
Правозахисна організація заявила, що готова взяти Хакімова на поруки. Таку ж готовність висловили і троє народних депутатів України – Софія Федина, Михайло Бондар і Володимир Ар’єв.
Україна отримала сьомий транш фінансування за програмою ЄС Ukraine Facility – Свириденко
Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу загальним обсягом 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, повідомила 8 червня премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
«Кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних потреб. Це вже сьомий транш за програмою. На цьому етапі Україна виконала 11 індикаторів, що охоплюють реформи у сферах державного управління, економічної політики, енергетики, цифровізації та верховенства права», – вказала Свириденко.
Наразі загальний обсяг фінансування за цим механізмом перевищив 29,4 мільярда євро.
Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро.
РФ через українські атаки на НПЗ встановила рекорд експорту нафти – Bloomberg
Від початку 2026 року середній обсяг відвантаження російської сирої нафти склав 3,46 млн барелів на добу – це приблизно на 120 тисяч барелів більше, ніж у 2025 році, і більше, ніж середньорічні показники 2022–2024 років, пише Bloomberg із посиланням на дані.
Зростання обсягів експорту, на думку агенції, пов’язане з українськими атаками на російські НПЗ. Наприкінці травня агентство Reuters писало, що майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній Росії були змушені зупинити чи скоротити виробництво після ударів українських безпілотників. Через атаки на НПЗ російські нафтові компанії зазнають ускладнень з переробкою сирої нафти та активніше продають її за кордон.
Обсяг російської нафти, що перебуває на танкерах у морі, сягнув рівня 124 млн барелів. За даними відстеження танкерних перевезень, майже вся ця нафта зараз перебуває в дорозі, а не простоює в морі.
Серед активних покупців російських нафтопродуктів – Індія, яка в травні збільшила закупівлю російської сирої нафти на 63% порівняно з показниками лютого. Це сталося на тлі ослаблення американських обмежень на купівлю російської нафти.
Через воєнний конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту Росія різко наростила свої доходи від нафтового експорту. Якщо на початку 2026 року Москва заробляла на продажах нафти близько 1–1,2 млрд доларів на тиждень, то до травня цей показник зріс до 2–2,5 млрд доларів на тиждень, випливає з підрахунків Bloomberg. Це максимальні значення від початку повномасштабної війни Росії проти Україні.
Винищувачі НАТО вперше збили безпілотник над Латвією
Винищувачі НАТО вперше збили безпілотник, який увійшов до повітряного простору Латвії, повідомили вранці 8 червня латвійські військові.
Згідно з повідомленням, дрон був збитий на сході Латвії винищувачами ВПС Франції, які патрулюють небо над країнами Балтії в складі місії НАТО.
Латвійські ЗМІ пишуть, що безпілотник залетів до країни в результаті застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби, тому напевне йшлося про український дрон. У балтійських країнах інциденти з українськими безпілотниками, випущеними по цілях у Росії, останнім часом відбуваються регулярно. Збитий такий безпілотник був уперше. При цьому саме відмова збивати один із безпілотників на початку червня призвела до урядової кризи, внаслідок якої змінився склад уряду.
Жителі Лудзенського та Резекненського країв, як повідомляє DELFI, вранці 8 червня отримали так зване «помаранчеве» попередження про загрозу в повітряному просторі, що означає – потрібно шукати укриття. Згодом влада повідомила, що загроза минула.
Міністерство оборони Молдови повідомило, що в ніч на 8 червня в повітряний простір країни також увійшов безпілотник, його уламки виявлено на території Молдови, ймовірно, він вибухнув. Ніхто не постраждав. У повідомленні військових Молдови йдеться, що вночі «відбувся масований російський напад на Україну з використанням дронів і ракет».
Ірландія експортує алюмінієву сировину до Росії, Каллас поїде розбиратися
Ірландія опинилася під тиском через експорт до Росії глинозему – сировини для виробництва алюмінію. Як повідомляє Politico, головна дипломатка ЄС Кая Каллас цього тижня вирушить до Дубліна на тлі повідомлень про те, що ірландська компанія Aughinish Alumina експортувала більшість обсягів глинозему до Росії після початку повномасштабної війни проти України.
«Якщо є думка, що дехто з нас усе ще отримує вигоду від торгівлі з Росією, водночас полегшуючи їй фінансування війни, тоді ця війна ніколи не закінчиться», – прокоментувала ситуацію Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі в Нікосії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Вона також не виключила можливості санкцій у майбутньому.
«Можливо, нам слід запровадити санкції, якщо це настільки допомагає Росії фінансувати цю війну», – заявила голова дипломатії ЄС.
Наразі експорт глинозему до Росії не перебуває під санкціями ЄС, тому формально Ірландія не порушувала європейських обмежень.
Додаткову увагу до ситуації привернуло те, що материнська компанія заводу – російський алюмінієвий гігант Rusal – контролюється олігархом Олегом Дерипаскою, якого вважають наближеним до президента РФ Володимира Путіна.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін раніше заявив, що Дублін не хоче бути причетним до експорту продукції, яка зрештою опиняється у зброї чи вибухівці, що «використовуються проти України або інших», та пообіцяв провести розслідування.
Під час зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії ірландський міністр у справах Європи та оборони Томас Бірн підтвердив, що уряд уже кілька тижнів проводить перевірку.
«Ми не хочемо бути залученими до постачання Росії. Ми не хочемо опинятися в такій ситуації. Саме тому уряд кілька тижнів тому розпочав відповідне розслідування», – сказав Бірн.
Напередодні 39 депутатів Європарламенту закликали Єврокомісію заборонити експорт глинозему до Росії, повідомив фінський євродепутат Міка Аалтола.
«Місто тримається, якби би ворог не намагався його спаскудити»: водій маршрутки та жителі Слов'янська про наближення військ РФ
Російські війська знову просунулися в бік Слов'янська, останнього великого населеного пункту в Донецькій області перед сусідньою Харківською.
Від лінії фронту до межі міста залишилося лише 15–20 км. Російські війська вже мають можливість атакувати Слов'янськ авіабомбами та дронами-камікадзе: через це в деякі райони адміністрація заборонила їздити громадському транспорту.
Сергій Загородний, з яким поспілкувалась телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) – водій маршрутного автобуса прифронтового Слов’янська. Його маршрут поки що їздить, і він чекає на пасажирів на кінцевій зупинці. Його пасажири – переважно пенсіонери, яким важко ходити пішки. Хтось їде в банк, хтось у поліклініку, а хтось – на дачу.
ЄС може розблокувати 6,6 млрд євро для України, які Угорщина блокувала понад два роки
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила про можливе розблокування 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для України після зміни уряду в Угорщині. Як передає кореспондентка Радіо Свобода, про це Каллас сказала перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії.
«У нас тепер новий угорський міністр, а це також означає, що ми просуваємося вперед із розблокуванням 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру», – заявила вона.
Йдеться про кошти, які були фактично заблоковані Угорщиною понад два роки. Через позицію Будапешта країни ЄС не могли погодити нові транші компенсацій для держав-членів, які постачали Україні озброєння через механізм European Peace Facility.
За словами Каллас, сьогодні міністри також обговорюють, як саме використовувати ці кошти.
Вона нагадала, що початкова ідея фонду полягала у відшкодуванні витрат країнам-членам, які постачали допомогу Україні, тобто у «справедливому розподілі навантаження».
Втім, зараз тривають дискусії щодо того, чи варто більше спрямовувати кошти безпосередньо на нову допомогу Україні.
«Ми запропонували компромісний варіант, який враховує обидві сторони», – сказала Каллас.
Вона зазначила, що Євросоюз уже проводить консультації з державами-членами щодо цього механізму.
«Розблокування цих 6,6 мільярда – це дуже-дуже важливий крок, над яким ми працюємо», – наголосила глава дипломатії ЄС.
Водночас Каллас зауважила, що остаточні терміни поки невідомі, оскільки держави-члени ще мають погодити нову пропозицію.
«Ми її представили, тепер держави-члени мають погодитися, і тоді ми зможемо рухатися далі. Тому я не можу точно спрогнозувати часові рамки», – сказала вона.
Каллас також наголосила, що під час обговорення ЄС враховує необхідність збереження контролю за закупівлями та реформами, але головним пріоритетом залишаються нагальні оборонні потреби України.
«Їм потрібно захищатися, і їхня протиповітряна оборона є найважливішою», – заявила вона.
Починаючи з 2024 року, офіційний Будапешт під керівництвом уряду Віктора Орбана застосовував вето та послідовно блокував виділення Україні близько 6,6 мільярда євро в межах фонду European Peace Facility. Угорщина використовувала це рішення як важіль тиску, зокрема вимагаючи від Києва відновлення транзиту нафти російської компанії «Лукойл».
На фронті за добу відбулося 240 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 7 червня на фронті зафіксовано 240 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Упродовж минулої доби противник здійснив 86 авіаційних ударів, скинувши 265 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9184 дронів-камікадзе та здійснив 3296 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 38 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження живої сили, три пункти управління БпЛА та два артилерійські засоби противника», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на Покровському напрямку на Донеччині та на Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 30 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Новий Донбас, Новоолександрівка, Шевченко, Білицьке, Добропілля, Сергіївка, Новопідгороднє, Новопавлівка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 38 атак поблизу населених пунктів Рибне, Варварівка, Залізничне та у бік Новоселівки, Добропілля, Воздвижівка, Цвіткового, Староукраїнки, Гуляйпільського, Чарівного», – вказано в повідомленні.
Активні бойові дії також тривали і на інших напрямках на Донеччині.
«На Лиманському напрямку ворог 17 разів намагався вклинитися в нашу оборону у районах Новоселівки, Дробишевого, Ставків, Діброви та в напрямку Шийківки, Лиману.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 12 разів, поблизу Закітного, Різниківки та у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка.
На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 17 атак, у районах Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русинового Яру, Іллінівки та в напрямку Миколайпілля», – додають українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Каллас прокоментувала візит Зеленського до Лондона
Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кая Каллас прокоментувала зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні, яка відбулася 7 червня.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі Каллас на запитання журналістів щодо зустрічі в Лондоні заявила, що ЄС має сприяти переговорам України та Росії з урахуванням інтересів Європи.
«Ми маємо зробити все, щоб Росія та Україна говорили одна з одною, тому що зрештою вони мають домовитися. Водночас ми також повинні пам’ятати про наші ключові європейські інтереси у сфері безпеки», – сказала Каллас.
Вона пояснила, що питання, які стосуються ЄС, – це можливе послаблення санкцій чи розморожування російських активів. Також додала, що минулого тижня країни-члени ЄС уже провели окрему дискусію щодо своїх вимог до Росії.
«Тому нам також потрібно бачити повагу до ключових європейських безпекових інтересів. І в тих п’яти пунктах, які також просувала «коаліція трьох», згадуються ключові європейські безпекові інтереси», – зазначила Каллас.
Вона також заявила, що наразі не бачить прямої готовності Росії до переговорів.
«Ми бачимо ескалацію їхніх атак. Вони мають спочатку погодитися на припинення вогню і сісти за стіл переговорів. Але водночас ми бачимо певний рух усередині Росії – там не всі задоволені продовженням цієї війни. Саме тому нам потрібно посилювати тиск», – сказала вона.
Вона додала, що Європі потрібне «стратегічне терпіння».
«Ми не є тими, хто просить про переговори – Росія має говорити з нами, якщо вона хоче завершити цю війну. І почати потрібно з припинення вогню», – заявила Каллас.
За підсумками зустрічі в Лондоні лідери Великої Британії, Франції та Німеччини та України в спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п’ять умов для справедливого миру.
Ці умови є такими:
«По-перше, припинення бойових дій. Вони закликали президента (Росії Володимира) Путіна погодитися на негайне та повне припинення вогню.
По-друге, нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів. Міжнародні кордони не можна змінювати силою, а суверенне право України обирати власні механізми безпеки та союзи має поважатися в повному обсязі.
По-третє, після набрання чинності перемир’ям Україна повинна отримати надійні та юридично зобов’язуючі гарантії безпеки, що ґрунтуються на зобов’язаннях, взятих у Берліні в грудні 2025 року та в Парижі в січні 2026 року. Це передбачає розгортання багатонаціональних сил в Україні.
По-четверте, російські активи залишатимуться замороженими, доки Росія не припинить свою агресивну війну та не компенсує Україні збитки, спричинені війною.
По-п’яте, в будь-якій угоді мають бути захищені європейські інтереси безпеки. Елементи будь-яких переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, потребуватимуть згоди відповідно ЄС та його держав-членів, а також союзників по НАТО».
Президент України Володимир Зеленський 7 червня прибув до Лондона для переговорів, учасниками яких також були президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та премʼєр-міністр Британії Кір Стармер.
Раніше медіа повідомляли, що лідери Великої Британії, Франції та Німеччини планують зустрітися з Зеленським, щоб обговорити шляхи залучення Росії до переговорів про припинення війни.
Росія зупинила пасажирське залізничне сполучення з Кримом на тлі атак українських дронів
Російська транспортна компанія «Гранд Сервіс Експрес» зранку 8 червня повідомила про тимчасове зупинення планового руху пасажирських поїздів в окупованому Криму.
«Вночі внаслідок атаки БПЛА було пошкоджено локомотив поїзда №68 Москва – Сімферополь. Пасажири поїзда не постраждали. Загинув помічник машиніста, машиніст тепловоза поранений. Пасажирів усіх поїздів, що перебувають на території Кримського півострова, було евакуйовано», – ідеться в повідомленні.
За даними компанії, автобусами до Сімферополя доправляють пасажирів трьох поїздів, які вирушили до Криму з Москви та Санкт-Петербурга ще 6 червня.
Як інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, вночі та вранці 8 червня окуповані Крим та Севастополь перебували під атакою дронів, оголошувалася повітряна тривога, повідомляється про сильні вибухи в районі військових аеродромів, нафтобази та електропідстанції.
Як повідомляє телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на своїх підписників, під ударом дронів перебували військові аеродроми: о 22:29 пролунав вибух у районі аеродрому «Саки», о 23:01 – вибух із боку аеродрому «Кача».
«Кримський вітер» написав також, що були сильні вибухи: о 23:25 у селищі Гвардійське під Сімферополем, о 00:57 у селищі Червоногвардійське, о 01:41 у Сімферополі в районі залізничного вокзалу, близько другої ночі у Феодосії, у Севастополі о 02:40 та 02:48.
Трохи пізніше «Кримський вітер» уточнив: «7 червня о 22:57 був приліт по електропідстанції залізниці в селищі Гвардійське. Як повідомили підписники, вибух супроводжувався блакитними іскрами та тріском, довго і сильно горить трансформатор». Тягово-розподільча підстанція №1, роз'яснив телеграм-канал, забезпечує електроенергією рух поїздів та інфраструктуру на залізничній гілці, а також живить інші ключові об’єкти.
Щодо селища Гвардійське «Кримський вітер» уточнив із посиланням на підписників, що було три «прильоти» по нафтобазі ATAN.
Українські та російські військові цю інформацію щодо Криму та Севастополя не коментували. Редакція не може за умов воєнних дій незалежно перевірити цю інформацію.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Повітряні сили ЗСУ заявляють, що знешкодили 124 зі 155 російських дронів
У ніч на 8 червня російські військові атакували територію України 155 ударними БпЛА з п’яти напрямків у Росії та з Гвардійського в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 124 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 20 ударних БпЛА на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на шести локаціях», – ідеться в повідомленні.
Українські військові попереджають, що атака триває, «в повітряному просторі знаходяться близько десяти ворожих БпЛА».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Конотопі через удар РФ загинула людина, є поранені. Ще двоє людей зазнали поранень в Одесі
Унаслідок російських повітряних ударів в Україні зранку 8 червня є загибла, ще кілька людей зазнали поранень, повідомляють представники місцевої влади.
У Конотопі на Сумщині через удар російського дрона загинула літня жінка, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
Раніше він інформував, що трьох травмованих із місця удару забрали до реанімації.
В Одесі через російський удар постраждали двоє людей.
«Люди очікували транспорт на зупинці. Їх госпіталізували з осколковими пораненнями», – написав начальник Одеської МВА Сергій Лисак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ за добу втратила понад 1300 військових і 85 артсистем – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 374 950 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 8 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 330 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 8 танків (загалом 11 997)
- 5 бойових броньованих машин (24 705)
- 85 артилерійських систем (43 564)
- 3 реактивні системи залпового вогню (1 847)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 409)
- 12 наземних робототехнічних комплексів (1 607)
- 2 161 безпілотник оперативно-тактичного рівня (336 224)
- 363 автомобілі і автоцистерни (104 414)
- 2 одиниці спеціальної техніки (4 259)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.