В Одесі до дев’яти зросло число постраждалих унаслідок російського удару – влада
В Одесі зростає кількість постраждалих унаслідок вечірнього балістичного удару РФ, повідомляє 7 липня начальник міської військової адміністрації Сергій Лисак
«Дев’ять людей постраждали внаслідок ворожої атаки на Одесу. П’ятьох госпіталізовано. 48-річний чоловік перебуває у тяжкому стані», – вказав чиновник.
Голова ОВА Олег Кіпер уточнював, що сили РФ застосували по Одесі «балістичну ракету із касетною бойовою частиною».
«Внаслідок ворожого обстрілу зайнялася будівля на території виробничого підприємства та автомобілі», – додав Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 219 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 липня на фронті відбулося 219 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Агресор здійснив 51 авіаційний удар із застосуванням 158 керованих авіаційних бомб, залучив для ударів 6640 дронів-камікадзе та здійснив 2035 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше бойових дій зафіксовано на двох напрямках на Донеччині та на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 23 спроби загарбників йти вперед у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районах Різниківки й Закітного.
41 атаку здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Іванівка, Дорожнє, Гришине, Удачне, Муравка, Молодецьке, Родинське, Новоолександрівка та в бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Білицьке, Новий Донбас, Шевченко, Мирне, Сергіївка. Три боєзіткнення досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 19 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Гірке, Цвіткове, Староукраїнка, Воздвижівка, Верхня Терса, Гуляйпільське, Чарівне», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Костянтинівському та Олександрівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Суд у РФ відправив до СІЗО депортовану з Туреччини антивоєнну активістку
У Росії Куйбишевський районний суд Санкт-Петербурга змінив запобіжний захід активістці Аріадні Литвинової із заборони певних дій на взяття під варту, повідомила 7 липня пресслужба судів міста.
2025 року проти дівчини порушили справу про так звану дискредитацію російської армії через антивоєнний напис. Суд спочатку відправив Литвинову до СІЗО, але згодом відпустив під заборону певних дій. Пізніше вона поїхала до Туреччини, де живе її батько.
Батько Литвинової Валерій Крижановський розповів ВВС, що його доньку депортували з Туреччини через відсутність документів на перебування в країні. За його словами, у травні цього року між ними виник конфлікт, після якого він із новою дружиною викликали поліцію. Литвинову забрали, оскільки термін її безвізового перебування давно скінчився, розповів батько.
За даними журналістів, дівчина понад місяць перебувала в депортаційному центрі. Після прильоту до Москви її затримали.
Приводом для кримінальної справи проти Литвинової став напис «Убивці. Мир Україні. Свободу політв’язням». За версією слідства, в лютому 2025 року вона залишила цей напис на банерах провоєнної виставки біля арки Головного штабу в Петербурзі. Дівчину оштрафували на 50 тисяч рублів за адміністративною статтею про дискредитацію армії, також проти неї порушили справу про вандалізм. Пізніше вандалізм перекваліфікували на кримінальну статтю щодо повторної дискредитації армії.
Литвинова раніше навчалася в поліцейському коледжі, але пішла звідти 2023 року – як вона говорила, через незгоду з пропагандою війни проти України.
Війська РФ атакують АЗС: географія та наслідки
Понад півтори сотні – саме стільки атак на автозаправні станції, за підрахунками експертів, упродовж місяця здійснили війська РФ. Їхня географія охоплює цілу низку регіонів.
Радіо Свобода запитало експертів, які цілі переслідують війська РФ, атакуючи АЗС, та що потрібно, аби уникнути паливної кризи у регіонах, які зазнають атак.
5 липня голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що війська РФ мають намір завдати ударів по території автозаправних станцій на Сумщині та в кількох інших областях. Він закликав жителів свого регіону утриматися від відвідування АЗС та перебування поряд із ними.
Раніше, 3 та 4 липня, війська Росії завдавали ударів по АЗС у Сумах. 4 липня внаслідок атаки постраждало троє людей, а 3 липня – семеро.
Географія ударів
Удари по АЗС наразі фіксуються не лише у Сумській, а у цілій низці інших областей України, в першу чергу прифронтових. Де і коли зафіксовані такі атаки у липні у прифронтових областях?
Дніпропетровська область
3 липня – дві АЗС у Нікопольському районі та Софіївській громаді Криворізького району.
1 липня – АЗС в Апостоловому Криворізького району.
Запорізька область
6 липня – чотири АЗС у Запоріжжі...
«Які основні цілі? Це перш за все медійна пропаганда і так звана дзеркальна відповідь. Російське керівництво намагається продемонструвати власному населенню так звану симетричну відповідь за успішні удари українських дронів по російських НПЗ та нафтобазах. Картинки наших АЗС, що палають, активно використовуються ворогом для створення ілюзії паливного колапсу в Україні. Ворог проводить паралельно масштабну інформаційно-психологічну операцію. Публікує і фейкові, застарілі відео з чергами на заправках і намагається змусити українське населення відреагувати на ці вкидання і почати масово скуповувати пальне», – каже Сергій Братчук.
Далі читайте ТУТ
«Чіткий сигнал від НАТО». Міністерка закордонних справ Фінляндії сказала, хто має тиснути на Путіна
АНКАРА – Як близько Україна до врегулювання війни? Чому ядерна ескалація не матиме для Росії сенсу? Й навіщо Росія закрила залізничні пункти пропуску з Фінляндією?
Про це Радіо Свобода поговорило з міністеркою закордонних справ Фінляндії Еліною Валтонен на полях саміту НАТО в Туреччині.
– Україна, схоже, перехоплює ініціативу на полі бою, особливо з огляду на її далекобійні удари по території Росії. На вашу думку, чи близька вона також до того, щоб перехопити політичну ініціативу? Чи наблизився Володимир Путін до готовності вести серйозні переговори?
– Україна цього року справді стала набагато сильнішою – не лише у військовому, а й у фінансовому та політичному сенсі.
Росія не керується звичайною логікою
Ми цьому дуже радіємо, адже зрештою ця війна має завершитися належним чином. А належне завершення означає повагу до суверенітету й територіальної цілісності України, а також до законного права українського народу на власне майбутнє як незалежної держави.
Однак зараз має статися ось що: на жаль, Росія не керується звичайною логікою. Вона не робить висновків із того, що її фінансові ресурси вичерпуються і що війну потрібно завершувати.
Тиск має надходити зсередини – від російського суспільства.
Далі читайте тут
В Одесі через удар РФ поранені щонайменше п’ятеро людей – МВА
Російські військові увечері 7 липня завдали удару по Одесі, повідомив голова МВА Сергій Лисак, не уточнивши тип зброї, використаний для атаки.
«На цю хвилину відомо, що п’ять людей госпіталізовані. Одна – у тяжкому стані. Медики надають усю необхідну допомогу», – вказав очільник міста.
Ще 7 смертей у «Скелі»: нові історії. ДБР обшукує акціонера «Бабеля»
Зеленський в Анкарі про захист України від балістичних ракет
Канада виділить Україні пакет допомоги на 900 мільйонів доларів
Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги, повідомляють президент Володимир Зеленський і пресслужба прем’єр-міністра Канади Марка Карні 7 липня.
«Дуже вдячний Канаді за новий пакет підтримки – дуже сильний пакет обсягом 900 мільйонів доларів. Передусім дбаємо, щоб було більше ППО. Захист життя – це головне, і російські удари балістикою, іншими ракетами, дронами – це терор, який треба долати спільно з партнерами», – заявив він.
Зеленський додав, що сторони також готують угоду у форматі drone deal (дронову угоду):
«Це не тільки про дрони, але й про систему нової та ефективної безпеки, реальних засобів, перевірених цією війною. Точно буде корисно».
Число постраждалих через удар РФ по Харкову сягнуло 21 – ОВА
Через російський удар керованою авіабомбою по Харкову постраждала 21 людина, повідомив 7 липня голова ОВА Олег Синєгубов.
«Вибухових поранень зазнали 15 людей, зокрема двоє дітей. Вісім постраждалих госпіталізували, двох – у тяжкому стані.
Ще шість постраждалих, серед яких троє дітей, отримали гостру реакцію на стрес. Їм надали медичну допомогу на місці», – написав очільник області, додавши, що «профільні фахівці наразі усувають наслідки цієї атаки».
Раніше влада повідомила, що на місці удару загинув 54-річний чоловік.
Україна та Естонія підписали «дронову угоду» про оборонну співпрацю
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду про оборонне співробітництво під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі – про це сторони повідомили 7 липня.
За словами Зеленського, від підписав із Міхалом угоду у форматі drone deal («дронова угода»):
«Ця угода – це не лише шлях до швидшої співпраці між нашими країнами. Це крок і сигнал довіри, адже ми укладаємо таку угоду з дуже близьким другом, і це має величезне значення. Ми розвиватимемо спільне військове виробництво на території обох країн, зокрема важливих засобів захисту неба».
Він додав, що обговорив із Міхалом підтримку євроінтеграції України, зокрема, відкриття решти пʼяти переговорних кластерів.
Омський НПЗ зупинив роботу після атаки українських дронів – Reuters
Омський нафтопереробний завод зупинив роботу після удару українських безпілотників, повідомляє агентство Reuters із посиланням на два джерела в галузі.
За даними співрозмовників агентства, після удару спалахнула і була пошкоджена установка первинної переробки нафти (ЕЛОУ-АВТ-10), на яку припадає близько 38% потужності заводу.
Ще одна установка ЕЛОУ-АВТ-11, що забезпечує 37% потужності, також зупинена через пошкодження деяких з'єднувальних каналів. Вона може відновити роботу найближчим часом.
Компанія «Газпромнефть», якій належить нафтопереробний завод, не відповіла на запит про Reuters про коментар. Офіційно про зупинення роботи НПЗ не повідомлялося.
МОК «тимчасово скасовує» дискваліфікацію Олімпійського комітету Росії – офіційна заява
Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) оголосив 7 липня, що «тимчасово скасував дискваліфікацію Олімпійського комітету Росії (ОКР), яка діяла з 12 жовтня 2023 року».
«Рішення було ухвалене після ретельного аналізу комісії з правових питань МОК, враховуючи, що ОКР більше не включає до своїх членів регіональні спортивні організації на територіях, що підпадають під юрисдикцію Національного олімпійського комітету (НОК) України. Крім того, ОКР підтвердив, що не здійснює і не здійснюватиме жодної діяльності на цих територіях», – ідеться в повідомленні на офіційному сайті МОК.
Згідно з повідомленням, керівництво олімпійського спорту «продовжуватиме уважно стежити за ситуацією, пов’язаною з будь-якою діяльністю ОКР на цих територіях, і залишає за собою право вживати будь-яких подальших заходів, якщо вважатиме це необхідним».
Національний олімпійський комітет наразі ще не коментував це рішення Міжнародного олімпійського комітету.
Очільник Київщини повідомив про смерть пораненого через російську атаку
Помер один із поранених внаслідок вчорашньої російської атаки на Київську область, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«У лікарні помер чоловік, який зазнав тяжких поранень під час ворожого нічного обстрілу Київщини 6 липня. Лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати його не вдалося», – написав він у своїх соцмережах.
Відтак кількість загиблих внаслідок російського удару по Київщині зросла до дев’яти.
Раніше було відомо, що на Київщині внаслідок російського удару 6 липня загинули вісім людей, 58 постраждали. За даними ОВА, атака зачепила чотири райони Київської області: Бучанський, Броварський, Бориспільський і Вишгородський. Найбільших руйнувань зазнало Вишневе. Там організували евакуацію жителів із району, де після удару продовжувалася детонація.
Трамп заявив, що сподівається на швидке врегулювання війни Росії проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає можливим швидке врегулювання війни Росії проти України після нещодавніх розмов із президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Про це американський лідер сказав журналістам під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Туреччині 7 липня.
«Я мав дуже хорошу розмову з президентом Путіним, який, до речі, дуже поважає президента Ердогана. Ми довго вчора говорили, розмова тривала довго. І я одразу після цього я поговорив із президентом Зеленським. Думаю, вони обидва хочуть укласти угоду. Це прикро, що на це знадобилося так багато часу. Але я думаю, що щось із цього вийде», – сказав Трамп.
Президент США заявив, що, на його думку, обидві сторони зараз більше зацікавлені у досягненні домовленостей.
«Усе моє життя – це укладання угод. Я знаю, як це робиться», – додав він.
Трамп також наголосив, що його головною метою є припинення людських втрат.
«Я просто не хочу, щоб вони вбивали людей», – сказав він, додавши, що, за його даними, минулого місяця у війні загинули близько 35 тисяч людей, переважно військовослужбовців.
Водночас американський президент заявив, що війна безпосередньо не впливає на Сполучені Штати.
«Насправді це не стосується Сполучених Штатів. Це далеко. Це значно більше стосується Європи. Ми там, щоб допомагати Європі. Нас розділяє океан. Але я не можу дивитися на те, що відбувається», – сказав Трамп.
Він також назвав війну Росії проти України «війною дронів» і зазначив, що кадри з поля бою справляють на нього сильне враження.
«Я бачив фотографії цих полів бою. Це війна дронів. Це абсолютно нова технологія війни... Я ніколи не бачив нічого подібного. Це справжня бійня. І це має припинитися», – заявив президент США.
Шість головних тем саміту НАТО в Анкарі
Лідери країн НАТО зібралися 7–8 липня в столиці Туреччини – Анкарі – на щорічний саміт Альянсу. Зустріч проходить на тлі зусиль України отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot або сворити їх аналог, а також війни навколо Ірану та критики з боку президента США Дональда Трампа щодо недостатніх оборонних витрат європейських союзників.
Очікується, що Трамп різко висловиться на адресу кількох європейських лідерів під час вечері в перший день саміту та на засіданні Північноатлантичної ради, яке триватиме близько трьох годин другого дня.
Нижче – шість головних тем, за якими варто стежити під час саміту.
Президент України Володимир Зеленський братиме участь як у Форумі оборонної промисловості, так і у вечері лідерів.
Найбільшу увагу привертає його запланована двостороння зустріч із Дональдом Трампом.
Після чергового масованого російського удару по Києву напередодні саміту з'явилися сподівання, що мирні переговори за посередництва США, які один із високопосадовців НАТО нещодавно назвав «коматозними», можуть отримати новий імпульс.
Водночас ставлення до України всередині НАТО помітно змінилося.
Далі читайте ТУТ
Окупований Крим поринув у темряву через атаки українських дронів
В окупованому Росією Криму наростає енергетична криза, 19 міст і селищ півострова залишилися без електропостачання. Внаслідок атак українських дронів по військових і енергетичних об'єктах, російська окупаційна влада запровадила на півострові графіки відключення електроенергії і створює «центри екстреної допомоги»
Дивіться фото тут
Влада повідомляє про загиблого й 16 постраждалих через удар Росії по Харкову
Російські війська обстріляли Харків керованими авіабомбами, повідомив міський голова Ігор Терехов 7 липня.
Міська влада зафіксувала влучання трьох КАБів по Шевченківському району. Спершу було відомо про чотирьох постраждалих.
«Станом на цю хвилину – одна людина загинула, ще 13 постраждали», – згодом уточнив мер.
Голова Харківської області Олег Синєгубов повідомляв про 11 постраждалих, серед них – троє дітей з однієї родини: «9-річна дівчинка і хлопчики 7 та 4 років. Вони зазнали гострої реакції на стрес».
Згодом, за даними ОВА, кількість постраждалих зросла до 16: в 11 людей вибухові поранення, в п’яти – гостра реакція на стрес.
Зеленський закликав Європу терміново створити власну систему захисту від балістичних ракет
Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни якнайшвидше розробити спільно з Україною власну систему протиракетної оборони для захисту від балістичних ракет. Про це він заявив 7 липня, виступаючи на Форумі оборонної промисловості в межах саміту НАТО в Анкарі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Європі потрібна доступна за ціною система протиракетної оборони, яку можна виробляти масово, і потрібна вона якнайшвидше. Насправді – вже сьогодні», – сказав Зеленський.
За словами президента, російські балістичні ракети залишаються однією з головних військових переваг Москви, а сучасні конфлікти продемонстрували, що наявних виробничих потужностей недостатньо для задоволення попиту на такі системи.
НАТО наростить виробництво артилерійських снарядів до 4 мільйонів на рік – Рютте
Країни НАТО вже наступного року матимуть виробничі потужності для випуску близько 4 мільйонів артилерійських снарядів щороку. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час Форуму оборонної промисловості на саміті НАТО в Анкарі 7 липня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«За нашими прогнозами, вже наступного року Альянс матиме виробничі потужності для випуску близько чотирьох мільйонів артилерійських снарядів на рік. Це майже удвічі більше, ніж торік», – сказав Рютте.
Для порівняння, на початку повномасштабної війни Росії проти України оборонна промисловість ЄС могла виробляти лише 300–400 тисяч артилерійських снарядів на рік. У 2023 році Європейський Союз пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів протягом року. Виконати це зобов’язання вчасно не вдалося.
Читайте також: Генсекретар НАТО назвав останні удари РФ по Україні відчаєм Путіна
Водночас озвучена Рютте цифра стосується вже всього Альянсу НАТО, до якого, окрім держав Європейського Союзу, входять також Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Туреччина, Норвегія та інші союзники.
За словами генсека НАТО, за останній рік країни Альянсу інвестували 37 мільярдів доларів безпосередньо в розширення оборонно-промислової бази. Ці кошти спрямували на будівництво нових заводів, відкриття виробничих ліній та збільшення виробничих потужностей.
Рютте також повідомив, що лише під час Форуму оборонної промисловості були підписані нові контракти та оголошені проєкти загальною вартістю в десятки мільярдів доларів. Вони передбачають виробництво додаткових систем протиповітряної оборони, ударних систем, боєприпасів, безпілотників, засобів боротьби з ними та розвиток супутникового зв'язку.
Генеральний секретар НАТО наголосив, що, попри досягнутий прогрес, Альянс має ще швидше нарощувати виробництво озброєнь через погіршення безпекової ситуації. Він зазначив, що Росія нині спрямовує майже половину свого державного бюджету на ведення війни, тоді як Китай продовжує модернізацію своїх збройних сил, а Північна Корея й надалі постачає озброєння Росії.