У «Скелі» прокоментували переведення військових в інші підрозділи
425-й окремий штурмовий полк «Скеля», коментуючи інформацію про переведення штурмовиків до інших військових частин, заявив, що продовжує виконувати бойові завдання на визначених напрямках, і що жоден із підрозділів не відведений із позицій і не припинив виконання поставлених завдань.
«Організаційні рішення щодо розподілу особового складу між військовими частинами належать до компетенції вищого військового командування і є складовою управління Силами оборони України в умовах війни. Полк виконує всі отримані розпорядження, якими визначається переміщення особового складу. Наші військовослужбовці пройшли якісну підготовку на базі полку «Скеля», здобули бойовий досвід і сьогодні є цінним кадровим ресурсом українського війська. Якщо командування ЗСУ ухвалює рішення посилити ними інші бригади, ми сприймаємо це як внесок «Скелі» у зміцнення всієї оборони держави», – повідомили Радіо Свобода у полку.
Cенат США схвалив законопроєкт про санкції проти Росії переважною більшістю голосів
Сенат США 7 серпня переважною більшістю голосів схвалив законопроєкт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану, спрямований на посилення економічного тиску на ці країни.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, рішення ухвалили 86 голосами «за», «проти» були 11 сенаторів.
Тепер законодавство переходить до Палати представників США.
«Цей закон б’є Путіна по найболючішому», – сказала Дарлін Грем, сестра Ліндсі Грема, на трибуні Сенату під час голосування.
Український Червоний Хрест заявив про «безпрецедентні атаки» РФ на свої об’єкти в липні
Український Червоний Хрест заявляє, що у липні його об’єкти зазнали «безпрецедентних атак» із боку російських військ, що вплинуло на здатність організації «швидко реагувати на надзвичайні ситуації і доставляти допомогу людям».
«У Вільнянську на Запоріжжі FPV-дрон повністю знищив автомобіль Загону швидкого реагування з маркуванням Червоного Хреста. Цей автомобіль давав можливість команді оперативно прибувати на місця обстрілів і надавати допомогу в перші критичні хвилини. Атака сталася саме тоді, коли волонтери надавали першу допомогу пораненому. Команда не постраждала», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в УЧХ зазначили, що під час масованої атаки на Київ постраждав один із складських комплексів організації, внаслідок чого згоріло 320 тисяч одиниць гуманітарного вантажу й обладнання для лікарень вартістю понад 79 мільйонів гривень, які призначалися для сотень тисяч людей із вразливих категорій.
CIR: у липні кількість атак РФ на АЗС в Україні зросла на 72% порівняно з червнем
Автозаправні станції в Україні все частіше стають цілями російських ударів, у липні кількість таких атак зросла на 72%, вказує у своєму звіті, оприлюдненому 7 серпня, базована в Лондоні дослідницька група «Центр інформаційної стійкості» (CIR), що проводить свій аналіз на основі даних із відкритих джерел.
Як йдеться в повідомленні, з 377 російських атак у липні 179 були нападами на критично важливу цивільну інфраструктуру, а з них 114 (64%) були ударами по автозаправних станціях. Це на 72% більше, ніж у червні, кажуть дослідники, коли CIR підтвердив 66 таких атак (що в свою чергу було на 326% більше порівняно з даними квітня і травня).
У ГУР заявили про «парад» морських дронів біля Ялти, моніторингові канали писали про атаку на порт
У Головному управлінні розвідки Міноборони України опублікували відео, на якому морські дрони Magura 7 серпня наближаються до Ялти, підконтрольна Росії влада цього міста в окупованому Криму раніше оголошувала евакуацію з набережної і пляжів.
«7 серпня 2026 року, напередодні Дня міста Ялта, що перебуває під російською окупацією, оператори спецпідрозділу ГУР МО України Group 13 провели парад бойових морських платформ Magura. Таким чином, спецназівці ГУР відновили давню святкову традицію, яка виникла й закріпилася у вільній Ялті – вітальний вихід українських військових кораблів і суден біля міської набережної», – йдеться у повідомленні під відео.
Про результати атаки у ГУР не повідомили, на самому відео наслідків ударів не зафіксовано.
Одна з наймасованіших атак РФ на «Укрнафту»: пошкоджені сім об’єктів видобутку – «Нафтогаз»
Російські військові вночі проти 7 серпня здійснили одну з наймасованіших атак на «Укрнафту», вдаривши по сімох об’єктах, які забезпечують видобуток нафти й газу на сході країни, повідомила група «Нафтогаз», до якої входить «Укрнафта».
«Росія системно атакує український нафто- й газовидобуток, щоб завдати максимальної шкоди нашій інфраструктурі напередодні зими. Сьогодні вночі відбувся наймасованіший обстріл об’єктів Укрнафти за останній час. На щастя, постраждалих немає», – зазначив в.о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
У компанії додали, що через атаку зруйноване критично важливе для роботи обладнання, що призвело до зупинки низки обʼєктів і втрати «суттєвих обсягів видобутку».
Російські солдати просочуються у Куп'янськ. Ситуація в місті
Російські солдати продовжують перебувати в Куп'янську – про це 1 серпня повідомила 41-ша окрема механізована бригада ЗСУ в соціальних мережах.
На відео бійці роти безпілотних авіаційних комплексів «Привид» 2-го механізованого батальйону бригади уражають російських солдатів, які ховаються у підвалах по місті. Ураження здійснюється мінами, які скидаються з дронів.
Пізніше бригада показала ще одне відео, на якому на солдатів армії РФ уже полюють українські FPV-дрони.
«Ворог може розповідати будь-які історії про «повний контроль» над Куп’янськом, але реальність бачимо ми – і щодня показуємо її ворогу з повітря», – написали бійці.
У Києві попрощалися із польським волонтером, який загинув від удару РФ у Харкові
У Києві в Римо-католицькій парафії Святого Олександра 7 серпня пройшла церемонія прощання з польським волонтером Мареком Русеком-Вольським, який загинув через російський обстріл у Харкові.
Інформація про загибель волонтера вперше з’явилася 30 липня на сторінці Facebook-групи Razem dla Ukrainy / «Разом для України», адміністратором якої був Марек Русек-Вольський.
У повідомленні зазначалося, що 27 липня він загинув у Харкові внаслідок удару російського безпілотника.
«Тікайте, дрон летить над вами!» Як живе Харків – місто-мільйонник за 20 км від фронту
Повітряні тривоги у Харкові лунають цілодобово – майже кожні пів години, російські обстріли – щодня. Попри це все у місті пульсує життя. Напівпорожні понівечені квартали межують із затишними кав'ярнями та ресторанами. У місті контрастів чисто, все є і навіть театр дає вистави.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у Харкові, щоб побачити, як місто намагається не лише виживати, а й жити, коли лінія фронту – приблизно за 20 кілометрів.
Російська армія регулярно атакує місто ракетами, керованими авіабомбами, ударними безпілотниками та FPV-дронами.
Попри це у Харкові працюють громадський транспорт, лікарні, підземні школи, бізнес і комунальні служби.
У парку місцева жителька Дар'я заколисує у візочку малюка. Розповідає, що через постійні обстріли державні дитячі садки не працюють. Під час повітряної тривоги вони залишаються вдома, однак за першої можливості все одно виходять з дитиною на прогулянки.
«Намагаємося вихоплювати такі моменти й усе одно їхати до парку, тому що неможливо не гуляти, не виходити з дому взагалі», – каже вона.
«Харків'яни вже звикли, можна сказати. Так, на жаль, ми вже, мабуть, з розуму сходимо. До цього не можна звикнути, кажуть», – каже інший містянин Євген.
Як розповів в інтерв'ю Донбас Реалії мер Харкова Ігор Терехов, від початку повномасштабного вторгнення Росії у місті зруйновані близько 14 тисяч будівель, серед яких майже 10 тисяч – це житлові будинки. Він наголосив, що серед великих міст Харків «має найбільше руйнацій взагалі в Україні».
«На жаль, Харків перебуває під постійними обстрілами… Буває по-різному насправді. Буває більше, буває менше, але практично кожного дня ми перебуваємо під обстрілами», – каже міський голова Ігор Терехов.
Багато харків’ян на початку великої війни виїхали з міста, але чимало згодом повернулися, і вертаються досі.
«Виїжджали, і дуже не хотілося виїжджати. Мама взагалі була максимально проти, вона перша була за те, щоб повернутися. Раді, що повернулися», – розповідає місцева жителька Євгенія.
Двоє рятувальників постраждали через повторну атаку РФ у Запорізькому районі – ОВА
Двоє рятувальників постраждали внаслідок повторної атаки російських військ на Запорізький район 7 серпня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог влучив у пожежний автомобіль, коли рятувальники гасили пожежу після попереднього ворожого удару. Під час атаки пошкоджено господарську споруду на території приватного домоволодіння з подальшим займанням», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар РФ по Одесі: пошкоджений стадіон, постраждала людина – влада
Російські війська 7 серпня завдали удару по Одесі, внаслідок чого постраждала спортивна інфраструктура, є потерпілі, повідомив без подробиць очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що внаслідок удару пошкоджений футбольний стадіон «Чорноморець» в центрі міста: зазнали руйнувань дах, скління і трибуни. За попередньою інформацією, постраждала одна людина, додав голова ОВА.
60% українців проти передачі Росії Донбасу в обмін на гарантії безпеки – опитування
60% українців вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки від США і Європи, готові на таку поступку – 33% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою) – свідчить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології. Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою.
«Порівняно з квітнем менше українців висловлюють готовність схвалити цей сценарій. Так, у квітні 57% були категорично проти (зараз – 60%), а 36% готові були його схвалити (зараз – 33%). Отже, по-перше, у всіх регіонах більшість відкидає пропозицію виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. По-друге, порівняно з квітнем дещо зросло неприйняття такої пропозиції у Києві, у Центрі / Півночі й на Сході. У Нижньому Подніпров’ї показники не змінилися. І лише на Заході стало трохи більше тих, хто готовий схвалити пропозицію (хоча більшість усе одно проти)», – йдеться в повідомленні.
Соціологи звертають увагу на те, що серед жителів Києва, попри «нещадну кампанію бомбардувань», готовність схвалити пропозицію «навіть знизилася – з 34% до 26%, натомість частка тих, хто категорично проти, зросла із 62% до 69%».
Зеленський обговорив з Драпатим фронт та кадрові питання у ЗСУ, «які потребують вирішення»
Президент України Володимир Зеленський обговорив з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим ситуацію на фронті та кадрові питання в ЗСУ, «які потребують вирішення».
«Особливо зосередилися на питаннях захисту Костянтинівки, Слов’янська та загалом Донеччини. Вдячний усім підрозділам, які повністю виконують бойові завдання, відбивають російські штурми, ліквідовують «просочування» і послідовно знищують окупантів. Є розуміння, як посилити напрямок», – написав він у телеграмі.
За словами Зеленського, також з Драпатим обговорили завдання щодо далекобійних санкцій проти Росії – «хороші результати досягнуті по Ярославському НПЗ, відповідні операції продовжуємо».
Президент зазначив, що під час зустрічі також обговорювалася робота щодо антибалістики. За його словами, «на всіх рівнях» проводиться робота задля отримання пакетів з ракетами для ППО.
«Усі партнери знають, що необхідно та як це впливає не тільки на порятунок життів і захист наших міст, але й на ставлення Росії до дипломатії. Чим більше Путін буде вірити у свою ставку на балістику, тим менше буде його схильність відповідати на дипломатичні пропозиції позитивно. Отже, посилення захисту України є прямою інвестицією у дипломатію», – додав він.
За даними медіа, Михайло Драпатий на посаді головнокомандувача ЗСУ вже зробив кадрові перестановки у Сухопутних військах, Силах логістики і 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».
Читайте також: Немає чим збивати російську балістику. Дефіцит ракет до Patriot. Які в України є варіанти?
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
За даними аналітиків ISW, у липні для атак по Україні Росія все частіше використовувала «Циркон» та С-400 – обидві рухаються за балістичними траєкторіями. Як повідомили в Міноборони, у липні Росія атакувала 195 ракетами, з них перехопили 29, ще 40 не досягли цілей.
На тлі цього дефіциту російські війська посилили свої удари по Україні з використанням ракет, а українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Війська РФ вдарили по Ізюму на Харківщині, є загиблі та постраждалі – влада
Російські війська вдарили по Ізюму на Харківщині, загинули дві людини, ще четверо – постраждали, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, на місці удару спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів.
Ізюмська міська військова адміністрація уточнює, що удар стався о 12:18. За попередніми даними, війська РФ для обстрілу застосували реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) з касетною бойовою частиною.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЄС запровадив санкції проти директорів російських заводів, які причетні до виробництва ракет «Сармат» та «Іскандер-М»
Європейський Союз затвердив нові санкційні списки проти Росії у відповідь на посилення російських атак по Україні, повідомила голова дипломатії ЄС Кая Каллас.
За її словами, у санкційні списки увійшли п’ять осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.
«Кожен новий напад на Україну – це ще один привід для Європи посилити тиск на Росію…Оскільки її армія застрягла на полі бою, Москва ще більше посилює кампанію терору проти цивільного населення. ЄС повинен і надалі посилювати тиск на Росію, доки Москва не припинить війну», – написала вона у соцмережі Х.
Рада ЄС п’ятеро осіб, які потрапили під санкції, обіймають керівні посади в російських компаніях, що діють у секторах оборони та військових технологій, зокрема займаються розробкою, виробництвом або постачанням військових технологій та обладнання. Серед них:
- Раміль Бадгутдінов, генеральний директор ВАТ «Серпуховський завод «Металіст» – компанії, що займається виробництвом точних електромеханічних компонентів, включаючи системи, що використовуються в російській балістичній ракеті «Іскандер-М»;
- Олександр Дюкарєв, гендиректор ВАТ «Красноярський машинобудівний завод», який займається виробництвом балістичних ракет, включаючи ракетний комплекс РС-28 «Сармат».
У пресслужбі Ради ЄС додають, що інші підсанкційні особи – це директори російських компаній, що займаються виробництвом військових систем зв'язку та розробкою програмного забезпечення для безпілотних літальних апаратів та космічних військових технологій.
Підсанкціним особам заморозили активи, а надання їм коштів або економічних ресурсів, прямо чи опосередковано, або на їхню користь заборонено. Крім того, до фізичних осіб, що внесені до списку, застосовується заборона на поїздки до ЄС.
Зазначається, що сьогоднішнє рішення схвалено після заклику Європейської Ради від 18 та 19 червня 2026 року посилити тиск на Росію, зокрема шляхом схвалення подальших санкцій, у відповідь на продовження агресії Росії проти України та посилення атак.
У морі біля Коблевого стався вибух: загинула людина, ще двоє – постраждали
На Миколаївщині у селі Коблеве Коблівської громади, в акваторії Чорного моря, пролунав вибух вибухонебезпечного предмета – загинув 45-річний чоловік, який перебував у воді. Про це повідомив очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов.
За його даними, також зазнали поранень дві жінки, які в момент вибуху перебували на березі – 47-річній жінці медичну допомогу надали на місці, 63-річну жінку госпіталізували у стані середньої тяжкості.
«І найстрашніше – цієї трагедії могло не статися. Ділянка була огороджена та позначена попередженнями про мінну небезпеку», – написав він у телеграмі.
Георгій Решетілов наголосив, що в межах Миколаївської області купання в морі заборонено – це не формальність, і закликав не нехтувати заборонами та попередженнями.
Водночас у червні місцева влада повідомляла, що на узбережжі Тилігульського лиману офіційно визначені дві зони відпочинку – біля села Коблеве та на другій косі поблизу села Українка.
За даними Коблівської територіальної громади, до початку сезону водолази ДСНС обстежили дно акваторії, на обох локаціях також облаштували рятувальні пости.
Влада наголошувала, що купання дозволене лише в межах визначених зон відпочинку.
Коблеве – один із популярних українських курортів на Чорному морі.
За даними ООН 2025 року, можуть бути заміновані близько 13 500 квадратних кілометрів акваторії України, включно з річкою Дніпро, озерами та узбережжям Чорного моря. У водойми часто потрапляють снаряди та міни, що не розірвалися.
Зросла кількість жертв останнього удару РФ по Києву: у лікарні помер чоловік
У лікарні помер 55-річний чоловік, який зазнав поранення у Києві внаслідок російської атаки 5 серпня. Про це у телеграмі повідомила Київська міська військова адміністрація.
Раніше було відомо про загибель однієї людини. Також, за останніми даними мера Віталія Кличка, через російську атаку у Києві постраждали 26 людей, 16 з них перебувавали в лікарнях.
Російські війська вночі 5 серпня атакували балістикою та дронами Київ та область. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 5 серпня війська РФ атакували Україну 4 протикорабельними ракетами Циркон/Онікс та 24 балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400, 115 ударними БпЛА різних типів. Основний напрямок удару – Київщина. Протиповітряні сили не змогли збити жодної ракети.
На Київщині виникли пожежі, зокрема, на складах, у Броварському, Бучанському та Фастівському районах. За останніми даними влади, в області через російську атаку загинули 16 людей, ще 36 зазнали поранень.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що основна ціль атаки – складські приміщення цивільних підприємств, також були удари по інфраструктурі, залізничній станції – «об’єкти, не дотичні до війни: пивоварна компанія, склади будівельних матеріалів, цивільна логістика».
Міноборони РФ натомість заявило про ураження «транспортно-логістичних та розподільчих центрів у Києві та Київській області, які задіяні у зберіганні, доставці різних озброєнь та вантажів військового призначення, у виробництві та розподілі БпЛА».
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
За даними аналітиків ISW, у липні для атак по Україні Росія все частіше використовувала «Циркон» та С-400 – обидві рухаються за балістичними траєкторіями.
На тлі цього дефіциту російські війська посилили свої удари по Україні з використанням ракет, а українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
У Запорізькому районі через атаки російських дронів загинули дві людини – Федоров
Через російські удари по Запорізькому району загинули дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, у Новосолоному російський дрон атакував автівку – загинув 41-річний чоловік, а у Кушугумі через атаку FPV-дрона загинула 48-річна жінка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ: у Німеччині заперечили, що на борту українського Ан-124 в аеропорту Лейпцига були боєприпаси
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заперечило повідомлення про те, що український вантажний літак Ан-124, біля якого виявили дрон з вибухівкою в аеропорту «Лейпциг-Галле», був завантажений боєприпасами, повідомляє DW з посиланням на німецьке інформаційне агентство DPA.
«Про це чітко зазначили під час закритого брифінгу в Бундестазі, на якому були присутні члени комітетів із питань внутрішніх справ та оборони», – йдеться у повідомленні.
Офіційно міністерство цю інформацію не коментувало.
Днями німецька влада заявила, що розслідує два «дуже серйозні безпекові інциденти» в аеропорту «Лейпциг-Галле», через які тимчасово призупинили і перенаправили рейси, і які викликало підозри щодо причетності Росії після подібних інцидентів в останні роки.
Зокрема, пізно ввечері 4 серпня поблизу аеропорту помітили «непізнаний літальний об’єкт», що призвело до перенаправлення кількох літаків, зокрема пасажирського, до інших аеропортів.
Дрон із «підозрілим об’єктом» також виявили поблизу однієї з двох головних злітно-посадкових смуг.
Німецькі правоохоронці, які ведуть розслідування, заявили, що дрон, виявлений на злітно-посадковій смузі, містив «невідомий вибуховий пристрій».
Кілька німецьких ЗМІ, включаючи Bild, повідомили, що дрон був виявлений у безпосередній близькості від українського вантажного літака Ан-124.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження РЛС та місця пуску ударних БпЛА в окупованому Криму
Сили оборони України у ніч на 7 серпня уразили радіолокаційну станцію раннього виявлення, ретранслятори БпЛА та інші об'єкти, повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, українські військові уразили РЛС поблизу Оленівки і місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА у районі Гвардійського на території окупованого Криму.
Також Генштаб підтвердив ураження двох наземних ретрансляторів управління ударними БпЛА типу «Герань-Гербера» – в Оленівці (АР Крим) та Залізному Порту (Херсонська область). Як пояснюють у штабі, наземні ретранслятори забезпечують стійкий зв’язок і передачу команд між операторами та ударними безпілотними літальними апаратами, збільшуючи дальність і ефективність їх застосування.
Українські військові уразили склад паливно-мастильних матеріалів противника в районі Мелітополі та ремонтний підрозділ російських військ поблизу Якимівки окупованої частини Запорізької області, додають у Генштабі.
Як повідомляє проєкт Крим.Реалії з посиланням на місцеві моніторингові канали та російську владу, у ніч проти 7 серпня в окупованому Криму було чути вибухи, спостерігався проліт дронів, працювали мобільні вогневі групи.
Серія вибухів та стрілянин по дронах пролунали у Феодосії, Севастополі (у тому числі в районі мису Фіолент), Керчі, селі Малореченському (Велика Алушта), селищі Гвардійське Сімферопольського району.
Як повідомляє український телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на підписників, «у Феодосії був приліт, ймовірно, по скупченню техніки в районі колишнього 13-го військового містечка на Керченському шосе». Телеграм-канал також пише, що «на аеродромі «Гвардійське» були прильоти, горить склад ПММ, чути детонацію стрілецьких боєприпасів».
У червні й липні військові й енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним особам. Дитячі оздоровчі заклади й табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Як пояснив мету ударів колишній міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може привести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».