«Російську літню кампанію 2026-го можна вважати провальною»: як ЗСУ відкинули сили РФ на Донеччині
Приблизно наприкінці травня, коли від початку повномасштабного вторгнення Росії минуло майже чотири з половиною роки, а літній сезон бойових дій набирав обертів, українське командування непомітно перекинуло частину найбільш загартованих у боях підрозділів на позиції приблизно за 50 кілометрів на північ від Слов’янська Донецької області.
Ці підрозділи, переважно зі складу Третього армійського корпусу, зіткнулися з російським виступом на 1100-кілометровій лінії фронту, де 20-та загальновійськова армія РФ поступово просувалася на захід від плацдарму на західному березі річки Жеребець – через села, сільськогосподарські угіддя та пагорби. Мета Росії полягала в тому, щоб перерізати шляхи постачання українських сил у Слов’янську – одному з двох головних міст Донецької області, які залишаються під контролем України.
Упродовж літніх місяців українські сили вели бої, просуваючись на північ від міста Лиман, а також на південь – у напрямку сіл Рідкодуб, Катеринівка та Нове.
За даними дослідників відкритих джерел, експертів, які відвідували район бойових дій, а також українських і російських воєнних блогерів, ці зусилля наближаються до значного успіху українських сил: більшу частину російського угруповання в цьому районі відкинули до річки Жеребець, а невеликі групи військових опинилися в оточенні й, імовірно, найближчими днями будуть захоплені в полон або загинуть.
За більшістю оцінок, це може стати однією з найбільших змін на полі бою за останні місяці, а можливо, й за рік.
Наразі цей успіх дещо послаблює тиск на українську оборону, яка намагається утримувати лінію міст, селищ і доріг, що простягається з півночі на південь і охоплює Слов’янськ та Краматорськ – територію, відому як «агломерація».
Ба більше, майже чотиримісячний наступ відбувався в незвичному інформаційному вакуумі: до останніх днів практично жодної інформації про нього не потрапляло до воєнних блогерів у Telegram ані в Україні, ані в Росії.
Тим часом низка російських воєнних каналів у телеграмі також повідомила про значні українські успіхи.
Палата представників Конгресу США розгляне законопроєкт Грема про санкції проти РФ
Палата представників Конгресу США 16 вересня, як очікується, розгляне по суті законопроєкт про санкції щодо Росії, розроблений померлим у липні сенатором Ліндсі Гремом та його співавторами від обох партій.
Документ раніше був схвалений Сенатом, і якщо Палата представників схвалить його без змін, він може одразу надійти на підпис президенту Дональду Трампу. Адміністрація брала участь у розробці останньої версії документа і очікується, що президент підпише законопроєкт, який дає йому додаткові важелі впливу для примусу Росії до мирних переговорів з Україною.
Про те, що дебати щодо законопроєкту відбудуться вже сьогодні, повідомив конгресмен Майкл Маккоул, який офіційно вносив документ до Палати представників. 15 вересня відбулося ключове процедурне голосування. Його результат довгий час залишався незрозумілим, оскільки більшість демократів, підтримуючи документ загалом, висловлювалися проти окремих його положень. На їхню думку, законопроєкт надає Трампу надто великі повноваження у сфері мит.
Голосами 214 членів Палати представників проти 211 документ у процедурному голосуванні було схвалено. «За» голосувала більшість республіканців і двоє демократів, двоє республіканців і більшість демократів були проти.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Також у документ, на вимогу президента Дональда Трампа, були додані заходи проти Ірану – зокрема, продовження наявних санкцій проти цієї країни.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
У Росії підтвердили смерть генерала Груніса. Він доповідав Путіну про окупацію Костянтинівки
На війні проти України загинув генерал-майор армії РФ Антон Груніс, повідомляють телеграм-канали випускників Суворовського училища та військового блогера Юрія Котенка. Груніс брав участь в атаках на Часів Яр і командував наступом на Костянтинівку на Донеччині.
Як писали російські ЗМІ, саме Груніс на початку липня доповів президентові Росії Володимиру Путіну про повне взяття міста Костянтинівки під контроль російських військ. 3 липня про «звільнення» Костянтинівки заявив очільник Генштабу російської армії Валерій Герасимов.
При цьому пресслужба Міністерства оборони Росії продовжувала доповідати про бої у Костянтинівці, а Збройні сили України заперечували, що місто перейшло під російський контроль. Заперечує це і президент України Володимир Зеленський, який запропонував Путіну «зустрітися в Костянтинівці, якщо вона вже під контролем Росії».
Бої за Костянтинівку точаться з жовтня 2025 року і тривають дотепер. Згідно з мапами українського проєкту DeepState та американського Інституту вивчення війни (ISW), велика частина міста знаходиться в так званій сірій зоні.
За два тижні до смерті, 27 серпня, Антон Груніс був представлений до найвищої російської нагороди, звання Героя Росії.
Станом на вересень 2026 року на війні проти Україні загинули щонайменше 15 російських генералів (включно із загиблими внаслідок замахів) – це дані з відкритих джерел, Росія офіційно не повідомляє про свої втрати.
ЄС готує дорожні карти для найбільш просунутих країн-кандидатів
Європейський Союз незабаром запропонує дорожні карти для країн-кандидатів, що досягли найбільшого прогресу. Про це у Страсбурзі 16 вересня під час щорічного послання про стан справ Євросоюзу повідомила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Посадовиця не деталізувала, що саме вони передбачатимуть, але наголосила, що процес вступу лишається незмінним.
«Достатньо поглянути за межі наших кордонів, щоб зрозуміти, наскільки живою залишається європейська ідея. Достатньо подивитися на Україну та Молдову, на Західні Балкани… Цей процес і надалі ґрунтуватиметься на заслугах. І, шановні депутати, я повторю: дотримання наших цінностей не підлягає обговоренню», – зазначила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії сказала, що її приголомшили кадри поховання Ратко Младича в Белграді минулого тижня.
«Глорифікації воєнних злочинців просто немає місця в Європейському Союзі. Усі жертви воєн у колишній Югославії заслуговують на те, щоб про них пам’ятали, а всі їхні родини заслуговують на наше співчуття. Адже саме це ми захищаємо як Союз: правду, справедливість і повагу до наших цінностей», – підкреслила фон дер Ляєн.
Чорногорія може остаточно завершити переговори про вступ під час ірландського головування, що відкриє їй шлях до того, щоб стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році. Україна та Молдова продовжують відкривати переговорні кластери, певний прогрес можливий і для Ісландії та Сербії.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
Очільниця Єврокомісії обіцяє Україні напередодні зими сильнішу підтримку, ніж будь-коли
Європейський Союз підтримуватиме Україну сильніше, ніж будь-коли, щоб допомогти їй пройти очікувано складну зиму в той час, як Росія реалізує свою «свідому стратегію терору». Про це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила 16 вересня у своєму щорічному посланні про стан справ у Євросоюзі, яке традиційно виголошується у Страсбурзі на пленарній сесії Європарламенту.
«Ми підтримуватимемо Україну сильніше, ніж будь-коли, під час найважчої воєнної зими. Разом із партнерами ми надаватимемо гуманітарну допомогу, а також посилюватимемо стійкість українських систем енергопостачання та теплопостачання. По-друге, ми посилимо протиповітряну оборону України», – наголосила очільниця Єврокомісії.
Фон дер Ляєн нагадала, що ЄС недавно вперше дозволив купувати американські ракети-перехоплювачі РАС-3 за рахунок його багатомільярдної позики.
«Тепер їх необхідно терміново поставити. Але водночас ми повинні спільно зменшувати нашу залежність від одного-єдиного постачальника», – підкреслила топпосадовиця ЄС.
Очільниця Єврокомісії згадала про спільні з Україною плани розробити доступну за ціною модульну систему протиракетної оборони. В основі співпраці û проєкт Freyja.
«Ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи. І, звичайно, з нашими значними виробничими потужностями. І Freyja – це лише початок. Потрібно більше. За рахунок коштів, що залишилися в межах SAFE, ми запустимо нову програму спільних проєктів з українськими компаніями», – зазначила фон дер Ляєн.
Ще один напрямок, у якому ЄС підтримуватиме Україну, – посилення санкцій проти Росії. Президентка Єврокомісії переконана, що тиск має зростати.
«Для цього не завжди потрібні нові санкції – передусім необхідно забезпечити виконання вже чинних. Наші санкції болючі. Вони чинять величезний тиск на російську економіку. Росія робить усе можливе, щоб їх обійти. Тож ми повинні закрити всі лазівки», – зауважила фон дер Ляєн.
На початку вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що країни Європейського Союзу погодили виняток, який дозволить Україні закуповувати ракети для американських систем протиповітряної оборони Patriot коштом кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Лише високотехнологічні ракети Patriot у модифікації PAC-3 дозволяють збивати балістичні ракети, які Росія використовує для бомбардування українських міст, насамперед Києва.
Сили оборони знешкодили 63 з 80 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 16 вересня російські військові атакували територію України 80 дронами із трьох напрямків у Росії, а також із окупованого Криму – з Гвардійського та мису Чауда, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 63 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Україна має сісти за стіл переговорів із сильною позицією»: що обіцяють конгресмени США
У Києві американські конгресмени говорили про сильну двопартійну підтримку України, але визнають: у Вашингтоні дедалі складніше перетворювати цю підтримку на конкретні рішення. Законопроєкт про санкції проти Росії має достатньо потенційних голосів, однак його просування блокують суперечки між республіканцями та демократами. Водночас конгресмени закликають посилювати військовий та економічний тиск на Москву, щоб створити умови для дипломатії. І попереджають Білий дім: ухвалені Конгресом рішення мають виконуватися.
П’ять людей загинули через удар РФ по рейсовому автобусу на Нікопольщині – Дніпропетровська ОВА
Пʼятеро людей загинули, щонайменше семеро поранені через російський удар по рейсовому автобусу на Нікопольщині, повідомив зранку 16 вересня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Росіяни поцілили по автобусу безпілотником. Пʼятеро людей загинули на місці. Семеро поранених зараз під наглядом лікарів. Їм надають усю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за добу відбулося 278 боїв – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 15 вересня на фронті відбулося 278 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 106 авіаційних ударів, скинув 356 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 7106 дронів-камікадзе та здійснили 2366 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один район зосередження живої сили противника», – вказано в повідомленні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському та Покровському на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 атак противника. Загарбники намагалися просунутися в районах Лимана, Приліпки, Стариці та Ізбицького, а також у напрямках Малої Вовчої та Волохівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах Костянтинівки та Іллінівки, а також у напрямках Осикового, Миколайпілля, Новогригорівки та Довгої Балки.
Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 43 атаки. Ворог виявляв активність у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснював штурми у напрямках Софіївки, Приюту, Кучерового Яру, Вільного, Нового Шахового, Степів, Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Водянського, Красноподілля, Новофедорівки та Василівки», – йдеться в ранковому зведенні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.
«Ворог продовжує полювання на пасажирські поїзди» – «Укрзалізниця» повідомила про удар по поїзду Київ – Миколаїв
Під удар російського дрона 16 вересня потрапив поїзд №122 Київ – Миколаїв, повідомляє «Укрзалізниця».
«Ворог продовжує полювання на пасажирські поїзди… Завдяки завчасному попередженню моніторингової команди «Укрзалізниці» локомотивна та поїзна бригади, а також пасажири були евакуйовані», – інформує перевізник.
Для пасажирів разом із Миколаївською обласною військовою адміністрацією «Укрзалізниця» організувала автобусні трансфери.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Зранку 13 вересня 2026 року російський дрон атакував локомотив пасажирського поїзда на станції Ягодин (Волинська область), усього за два кілометри від кордону з Польщею. Завдяки завчасному попередженню моніторингової групи пасажирів евакуювали за 15 хвилин до вибуху, тому ніхто не постраждав.
Незадовго до атаки цю станцію залишив поїзд, яким із Києва після конференції «Ялтинська європейська стратегія» (YES) поверталися експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та інші європейські політики. В «Укрзалізниці» припустили, що саме цей ешелон міг бути ціллю атаки, але залізничники вчасно скоригували графік і відправили його раніше. Водночас в іншому поїзді, що залишався на станції, перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» потрапив до короткого списку престижного міжнародного конкурсу AIB
Документальний фільм Мар’яна Кушніра «Поверніть мені ім’я» потрапив до короткого списку міжнародного журналістського конкурсу Асоціації міжнародного мовлення (AIB).
У категорії «Документальний фільм про внутрішні справи» (Domestic Affairs Documentary) стрічка Мар’яна Кушніра змагатиметься з шістьма іншими конкурентами, серед яких матеріали виробництва BBC Breakfast, BBC Northern Ireland, Green Bean Media тощо.
Переможців буде оголошено на гала-церемонії AIB, який відбудеться в Лондоні 20 листопада 2026 року.
«Поверніть мені ім'я» — це документальний фільм Радіо Свобода, присвячений пошуку, ідентифікації та поверненню тіл українських військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти.
Фільм Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я» розповідає про повернення тіл українських солдатів, які вважалися зниклими безвісти. Стрічка вийшла у лютому 2026 року. Автором проєкту став воєнний кореспондент Мар’ян Кушнір.
Документальна картина бере свій початок на полі бою, а завершується, коли тіла загиблих знайшли, ідентифікували і повернули рідним. Фільм розкриває значення поняття «зниклий безвісти» через конкретні історії людей, які страждають від невизначеності, зокрема, історію жінки, яка за один рік стала дружиною, матір’ю та вдовою.
Повна версія фільму доступна для перегляду на YouTube-каналі Радіо Свобода.
У 2025 році фільм-розслідування Української служби Радіо Свобода «Буча. Яблунська» отримав нагороду Від Асоціації Міжнародних Мовників (The Association for International Broadcasters 2025) у номінації за найкраще розслідування. Нагороду отримав автор фільму, журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай.
Association for International Broadcasters – інституція, яка об'єднує мовників, що створюють локальний, національний, міжнародний та глобальний медіаконтент. До AIB входять BBC, ABC, France Médias Monde, RFE/RL, USAGM та інші.
Сили РФ втратили за добу понад 1500 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 511 530 своїх військових, зокрема 1 530 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 16 вересня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 345
- бойові броньовані машини – 25 339 (+5 – за останню добу)
- артилерійські системи – 49 820 (+27)
- РСЗВ – 2 132 (+1)
- засоби ППО – 1 642 (+4)
- літаки – 442
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 626 (+11)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 519 069 (+789)
- крилаті ракети – 5 111
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 149 557 (+374)
- спеціальна техніка – 4 692 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Україна без генпрокурора. Усе що відомо на цей час про відставку Кравченка і його виїзд за кордон
317 голосів за – так народні депутати проголосували за відставку вже колишнього головного прокурора України Руслана Кравченка. Сам він у Верховній Раді не з'явився, для того, щоб прозвітувати про свої результати на посаді, оскільки виїхав з країни вчора вночі. Офіційно – він поїхав у відрядження, яке підписав сам собі. Але деякі експерти вважають, що він просто втік, боячись підозри від НАБУ. За кілька днів до цього виїхала і його дружина. Уже з-за кордону Кравченко опублікував у своєму телеграм-каналі матеріали справ щодо керівника НАБУ. В цих справах, крім іншого, історія фіктивного батьківства директора НАБУ – Семена Кривоноса. Сам Кривоніс каже, що це все – маячня і помста за «Карфаген».
Чи дійсно Кравченко перебуває у відрядженні?
Чи знав про його план Зеленський?
І які наслідки будуть, як для самого експрокурора, так і для очільника НАБУ?
У Німеччині виявили уламки дрона, триває розслідування – ЗМІ
У Німеччині неподалік від Ганновера виявили уламки безпілотника – про це 15 вересня повідомили німецькі медіа.
За даними телерадіокомпанії NDR, фрагменти дрону знайшли в районі озера Штайнхудер. Поліція отримала повідомлення про знахідку 14 вересня, тривають пошуки інших частин безпілотника на великій незаселеній території.
За даними видання Bild, місце падіння розташоване приблизно за кілометр від військового аеродрому Вунсторф. Там базуються військово-транспортні літаки Airbus A400M німецьких військово-повітряних сил.
Кому належав безпілотник і чому він опинився в районі військового об’єкту, наразі невідомо. Поліція розслідує обставини події.
Чому Генштаб і DeepState тримають у секреті успіхи ЗСУ – пояснює Роман Погорілий
Французький OSINT-аналітик Клеман Молен 8 вересня повідомив, що Сили оборони змогли «зрізати» плацдарм армії Росії на північ від Лимана, звільнивши близько 200 квадратних метрів української території – і опублікував мапу з відповідними позначеннями. 14 вересня про ліквідацію виступу навколо села Шандриголове як доконаний факт заявив і американський Інститут вивчення війни (ISW).
Усе це відбувалося на тлі повного мовчання з боку українського Генштабу та Третього армійського корпусу, який відповідає за оборону Лиманського напрямку. Цей виступ був позначений як окупована територія і на мапі проєкту DeepState – авторитетному джерелі інформації про конфігурацію лінії фронту.
Лише 15 вересня бригадний генерал і командувач 3-го АК Андрій Білецький визнав факт контрнаступальних дій на північ від Лиману, заявивши, що під час першої частини операції «Вівальді» вдалося зачистити від російських «інфільтрантів» 75 квадратних кілометрів, ще десять – деокупувати. «Добрі новини будуть, але зараз наші дії потребують тиші», – зазначив комкор.
Одночасно проєкт DeepState оновив карту бойових дій, подавши як звільнені 12,5 км² біля Шандриголового.
- Чому українські військові та аналітики протягом місяців мовчали про контрнаступальні операції Сил оборони?
- Чому такої тактики не дотримуються на Заході?
- І яке значення має контрудар 3го АК саме в околицях Лиману?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з співзасновником та аналітиком DeepState Романом Погорілим.
Розмова в ефірі Радіо Донбас Реалії відбулася за добу до офіційного оголошення Білецьким про операцію «Вівальді», 14 вересня. Однак Донбас Реалії вважають важливим опублікувати її, оскільки пояснення співзасновника та аналітика DeepState стосуються загалом висвітлення операцій Сил оборони.
Повністю читайте ТУТ
ОВА: через удари Росії поранені двоє жителів Дніпропетровщини
Російська армія понад 10 разів атакувала три райони Дніпропетровської області протягом дня, заявив голова області Олександр Ганжа увечері 15 вересня.
Зокрема, в Нікопольському районі обстріли пошкодили заклади освіти, адміністративну будівлю, багатоквартирні будинки, гаражі та автомобілі.
Удар по Кривому Рогу пошкодив нежитлову будівлю, уточнив Ганжа:
«Постраждав 37-річний чоловік. Лікуватиметься амбулаторно».
На Синельниківщині під вогонь потрапила Васильківська громада: там знищений приватний будинок, у стані середньої тяжкості госпіталізували 86-річну жінку.
Євродепутат на дебатах про гібридні загрози описав поїздку в потязі, в який ледь не влучив дрон РФ
Нідерландський депутат Рейнір ван Лансхот під час дебатів у Європарламенті розповів про свою поїздку до України – як він повертався потягом, який залишив станцію Ягодин на Волині 13 вересня за лічені хвилини до того влучання російського дрона у локомотив іншого пасажирського поїзда.
«Колеги, два дні тому я їхав у потязі, повному європейських політиків, які поверталися з України. Коли ми перетнули кордон із Польщею, російський дрон влучив у потяг у тому самому місці, де ми були буквально за кілька хвилин до цього», – розповів ван Лансхот.
Його виступ прозвучав під час дебатів про гібридні загрози у Європі, де насамперед парламентарі розповідали про російські атаки.
«Минулого року російські дрони залетіли в повітряний простір Польщі, і я тоді попереджав: кожна ескалація, на яку ми не відповідаємо, є запрошенням для Путіна продовжувати. Сьогодні дрон збивають у Литві, російський фрегат випускає сигнальну ракету в бік данського вертольота – дедалі більше й більше спроб нас залякати», – сказав євродепутат.
Він закликав Європу відповідати на кожну нову російську ескалацію посиленням підтримки України.
«Ці атаки не припиняться, доки Росія не зрозуміє, що кожна ескалація має наслідки. На кожну атаку має бути відповідь. Дрон на європейській території – ми даємо Україні десять далекобійних ракет. Спроба атакувати аеропорт – ми даємо Україні кошти з доходів від російських активів. Щоразу, коли Путін намагається посіяти страх, ми маємо відповідати рішучістю», – заявив ван Лансхот.
«Справа не лише в територіях». Каллас прокоментувала можливість миру в Україні
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що українці найбільше зацікавлені у мирі, однак Росія наразі не демонструє готовності до припинення війни і, навпаки, посилює атаки. Про це вона сказала 15 вересня під час дебатів у Європарламенті в Страсбурзі, присвячених гібридним загрозам для Європи.
«Хочу звернутися до тих, хто говорить про мир. Дозвольте сказати абсолютно чітко: ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Вони вже погоджувалися на численні припинення вогню і протягом дуже тривалого часу», – сказала Каллас.
За її словами, водночас Росія не погоджується на припинення бойових дій.
«Ми маємо дивитися на ситуацію тверезо. Росія на це не погоджується. Навпаки – вона посилює атаки на цивільних в Україні, а також атаки на наших територіях», – заявила голова дипломатії ЄС.
Каллас також відкинула аргумент, що мир можна забезпечити шляхом передачі Росії частини українських територій. «Я не погоджуюся з тими, хто каже: «Чому б вам просто не віддати території – і тоді буде мир?» Адже справа не лише в територіях. Йдеться завжди і про людей, які живуть на цих територіях і страждають», – сказала вона.
На думку Каллас, поступки агресору можуть призвести до нових воєн. «Якщо агресія приносить результат, ми побачимо її ще більше», – наголосила вона.
Відкриваючи дебати, Каллас заявила, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість гібридних атак проти Європи постійно зростає.
Серед останніх інцидентів вона згадала російський військовий корабель, який випустив сигнальні ракети поблизу данського вертольота, безпілотник, збитий силами НАТО над Литвою, удар по пасажирському потягу поблизу кордону з Україною та знайдений Польщею у своїх водах дрон.
На Ставці розглянули потреби «Укрзалізниці» та АЗС на тлі російських атак – Зеленський
На засіданні Ставки верховного головнокомандувача сьогодні розглядали, зокрема, контракти на виробництво систем захисту для критичної інфраструктури та логістики, повідомив президент Володимир Зеленський 15 вересня.
«Детально проаналізували потреби Укрзалізниці, мереж автозаправних станцій і визначених критичних підприємств, які є особливо значимими мішенями для російських ударів. Чіткі доповіді розвідок: зафіксували, на що найбільше направлена російська терористична увага у затверджених планах ворога», – заявив він.
АЗС Київщини отримають доступ до даних про рух російських дронів – Ткаченко
Рада оборони Київщини за координації обласної військової адміністрації ухвалила надати автозаправним комплексам області доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. Про це повідомив голова Київської ОВА Тимур Ткаченко 15 вересня.
За його словами, це має дозволити відповідальним працівникам АЗС у режимі реального часу бачити актуальні дані про рух російських повітряних цілей та більш оперативно ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.
«Простими словами: АЗС більше не доведеться орієнтуватися лише на загальне оголошення повітряної тривоги. Вони матимуть більше інформації про конкретну загрозу і зможуть завчасно реагувати, щоб убезпечити працівників та людей, які перебувають на території заправки», – пояснив він.
Ткаченко вказав на останні атаки Росії, які свідчать, що АЗС та інші об’єкти паливної інфраструктури також перебувають під загрозою. Відтак задачею обласної влади є надати таким підприємства максимум доступних інструментів, щоб бачити небезпеку раніше та вчасно на неї реагувати.