Полтавська ОВА повідомила про вибухи в Кременчуці
Полтавська область перебуває під масованою ракетно-дроновою атакою, повідомив зранку 7 жовтня голова ОВА Віталій Дяківнич.
«У Кременчуці лунають вибухи. Перебувайте в укриттях до відбою повітряної тривоги», – закликав чиновник.
Згодом Дяківнич уточнив наслідки удару.
«Під час масованої ракетної атаки зафіксовано влучання по житловому району у Кременчуці. Пошкоджено багатоквартирні будинки. Всі служби направлені на місце. Інформація щодо постраждалих уточнюється. Також ворог влучив в одне з підприємств у Кременчуцькому районі», – написав очільник області о 7:18.
Понтони, електрички і тунель. Як Київ готує «план Б» для сполучення між берегами після ударів РФ
Близько 600 тисяч автомобілів, за оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, протягом доби перетинають Дніпро у Києві. На початку жовтня звичне сполучення між двома берегами столиці опинилося під загрозою через серію російських ударів по Південному та Північному мостах.
На тлі атак у Києві виник тимчасовий транспортний колапс. 2 жовтня Південний міст повністю закрили для автомобілів та метро, на інших мостах діяли обмеження. На дорогах утворилися великі затори, громадський транспорт був переповнений, а частина киян переходила Дніпро мостами пішки.
За кілька наступних днів частину обмежень пом’якшили. Із 3 жовтня під час повітряної тривоги рух тимчасово обмежують лише на Подільському та Південному мостах в окремих напрямках і максимум на перші 15 хвилин після початку тривоги. Інші автомобільні мости, за рішенням міської влади, через сам факт тривоги не перекривають. Із 4 жовтня поїзди «зеленої» лінії метро знову перевозять пасажирів між берегами під час жовтого рівня загрози.
Але після перших цілеспрямованих атак на великі київські мости питання вже змінилося: що буде, якщо одну з переправ доведеться закрити не на кілька годин, а на тижні або місяці?
Тепер влада говорить про насипні дамби і понтонні переправи, додаткові електрички, посилення захисту мостів, а у довгостроковій перспективі навіть про тунель під Дніпром.
Наскільки ці плани реалістичні, чи можуть понтони замінити стаціонарні мости і чи мав Київ резервний сценарій раніше – читайте у тексті Радіо Свобода.
Було відомо ще до ударів
Сполучення двох берегів давно є одним із найбільш вразливих місць транспортної системи столиці, зауважують фахівці.
За даними, які публікували ще до повномасштабного вторгнення, майже 40 відсотків населення Києва проживало на лівому березі, тоді як близько 80 відсотків робочих місць були сконцентровані на правому. Тобто щоранку значний пасажирський потік має перетнути Дніпро в одному напрямку, а ввечері повернутися назад.
При цьому частина мостової інфраструктури столиці і без російських ударів має технічні обмеження.
«Потрібен план Б»
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко в ефірі програми Радіо Свобода «Свободи Live» 2 жовтня говорив про необхідність окремого резервного сценарію для столиці.
«Це може бути організація реверсивного руху: зранку з лівого на правий, ввечері з правого на лівий. Також організація біля мостів якихось хабів, де можна взяти велосипед, електросамокат чи залишити їх для того, щоб пересуватися через мости. План Б: організація поромних переправ для пасажирів, для людей. Є поромні переправи для транспорту, важкого транспорту», – сказав він.
Народна депутатка від «Голосу» Соломія Бобровська у тому ж ефірі поставила під сумнів можливість вирішити проблему лише поромами.
«Яка чисельність пасажирів може пройти через ці пасажирські пороми щоденно, забезпечуючи цей пасажиропотік з лівого на правий берег і з правого на лівий? Мені хочеться зрозуміти, що ми можемо покрити стосовно тієї кількості, яка щодня перетинає правий і лівий береги. Коли говоримо не лише про поромні переправи, ми говоримо про зовсім інші кількості».
Крейденко натомість наполягав, що пасажирські пороми можуть бути частиною рішення, але визнавав необхідність поєднувати різні способи перевезення.
Понтони і дамби: план уряду
3 жовтня міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що у Києві планують почати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Найшвидшим варіантом він назвав поєднання насипних дамб із понтонними переправами.
За словами міністра, місця майбутніх переходів уже визначили, підготовчі роботи розпочали, а будівництво може тривати до трьох місяців. Резервні переходи, за задумом уряду, повинні забезпечити щонайменше 50 відсотків пропускної спроможності наявних мостів.
У перспективі уряд розглядає й інші рішення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром.
Україна перебуває під ракетно-дроновою атакою РФ, є загиблі
Щонайменше двоє людей загинули вночі 7 жовтня в Києві під час комбінованого повітряного удару Росії, повідомила міська військова адміністрація. За її даними, люди загинули в Дарницькому районі.
Перед тим міський голова Києва Віталій Кличко інформував про влучання в різних частинах столиці.
«В Оболонськкому районі влучання на територію нежитлової забудови. У Подільському – в складські приміщення. У Дарницькому районі горять уламки на відкритій території. У Шевченківському – влучання на територію нежитлової забудови», – писав мер Києва впродовж ночі.
Також зафіксований удар по Дніпру.
«Ворог завдав удару по промисловому підприємству у Дніпрі. Інформацію про постраждалих уточнюємо. Загроза триває. До відбою повітряної тривоги перебувайте у безпечних місцях», – указував голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа о 4:22.
Також є влучання в Запоріжжі.
«Росіяни атакували обʼєкт транспортної інфраструктури Запоріжжя. Через наслідки атаки можливе тимчасове обмеження руху на окремих ділянках доріг. Враховуйте це під час поїздок та стежте за офіційною інформацією», – закликав виконувач обов’язків голови ОВА Михайло Семікін.
Повітряна атака РФ триває, станом на 6:30 ранку в повітрі перебувають десятки ракет і дронів.
Росія вдарила по складу в Запоріжжі, загинув чоловік – влада
У вівторок, 6 жовтня, армія РФ завдала удару по складському приміщенню в Запоріжжі, повідомив т.в.о. голови обласної військової адміністрації (ОВА) Михайло Семікін.
«На жаль, внаслідок удару по складському приміщенню загинув 47-річний чоловік», – зазначив місцевий чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Є оновлена інформація від розвідки про підготовку РФ масованого удару»: Зеленський знову попередив українців
Росія готує масований удар по Україні, повідомив президент Володимир Зеленський з посиланням на оновлені дані розвідки.
За словами глави держави, українські служби та Повітряні сили «готові реагувати на загрозу в межах наявних засобів захисту».
«Будь ласка, дуже прошу, бережіть себе. Будь ласка, реагуйте на сигнали про ракетну небезпеку», – закликав Зеленський.
Він також зазначив, що ефективність захисту українського неба «значною мірою залежить від партнерів».
«Від кожного лідера, від кожної держави у світі, які мають засоби захисту, які нам потрібні, і які можуть їх передати», – підкреслив він.
Зеленський заявив, що для передачі цих засобів потрібна «політична воля», зокрема у США, країнах Європи та у решти партнерів.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Раніше, 6 жовтня, Зеленський вже попереджав українців про підготовку силами РФ масованого удару. «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
Моніторингові телеграм-канали також писали про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
За даними Повітряних сил ЗСУ, збиття класичних ударних дронів сягає близько 90-95%, у той час як реактивних – близько 60%. Боротися з останніми зараз доводиться дороговартісними системами: авіацією, ЗРК та ПЗРК, розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
РФ чи «свої»: хто насправді стоїть за «мирним планом»? Нові розклади і сценарії
Депутата Олексія Гончаренка виключили з фракції Петра Порошенка. Так принаймні випливає із заяви «Європейської солідарності».
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської солідарності» та її засадами», – вказано в заяві.
Також там додають, що не можуть продовжувати «спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності».
Після оприлюднення заяви чимало хто задавався питанням, чи йдеться саме про виключення з фракції. Це зрештою підтвердив сам Гончаренко – але запитання продовжує лунати: розійшлися чи вигнали?
- Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він був членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний. На запитання Радіо Свобода, чи готовий він до виключення з фракції Гончаренко у прямому ефірі відповів: «Я в першу відповідаю перед своїми виборцями. Я переконаний: те, що я говорю підтримує більшість моїх виборців».
Крім заяв Гончаренка, в соцмережах обговорюють висловлювання депутата «Слуги народу» Данила Гетьманцева, а також міського голови Ігора Терехова – вони теж заговорили про болючі компроміси і поступки.
- Що стоїть за цими заявами і що вони означають насправді?
Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики у ефірі Радіо Свобода «Свобода Live» програми заявив, що під такими одночасними заявами кількох політичних фігур одночасно немає змови та російської пропаганди. А це скоріше гонитва за популярністю, яка «запаморочила деякі логічні зв'язки» і політики просто «не прорахували наслідки від своїх політичних заяв».
«Мені здається, що це більше про набір політичних балів, ніж про участь у кампанії, яка паралельно йшла, яку започаткувала Росія», – стверджує Шлінчак.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Росія: біля берегів Сочі спалахнула пожежа на танкері – ЗМІ
У вівторок, 6 жовтня, в Росії біля берегів Сочі спалахнула пожежа на танкері, мишуть місцеві ЗМІ.
Очевидці повідомили, що палаюче судно начебто перебуває в акваторії поруч із портом Сочі. Густий дим від пожежі видно з берега на значній відстані.
У медіа зазначають, що ймовірно, горить нафтовий танкер. Через витік горючих матеріалів вогонь охопив не лише сам борт, а й поверхню води навколо нього.
У мережі припускають, що судно могло загорітися внаслідок атаки безекіпажних катерів (БЕК) або ударних безпілотників.
Українські Exilenova+ та Supernova+ також повідомляють про пожежу на танкері.
Російська влада та українські військові наразі пожежу офіційно не коментували. Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України командиру «Привидів Києва»
Українському пілоту винищувача МіГ-29 Марату Мамбетову посмертно присвоєно звання Герой України, йдеться у відповідному указі президента Володимира Зеленського.
У документі йдеться про те, що найвищу держнагороду присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові».
1 жовтня стало відомо, що у бою 1 жовтня загинув український військовий льотчик, командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва», капітан Марат Мамбетов.
«На винищувачі МіГ-29 він завдавав ракетно-бомбових ударів по російських окупантах на одному з напрямків фронту. Під час виконання бойового завдання літак підбито ворожою ракетою, пілот катапультувався, але, на жаль, не вижив… Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Марата, він боронив Україну до свого останнього подиху. Йому було 25... Герої не вмирають!» – повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Раніше українські військові повідомили про загибель на Запорізькому напрямку льотчика 39-ї бригади тактичної авіації майора Олександра Боровика. Як повідомили у бригаді, пілот 1995 року народження загинув близько 13:30 11 вересня під час виконання бойового завдання на літаку Су-27.
Крім того, у командуванні Повітряних сил повідомляли про загибель пілота винищувача МіГ-29 Сергія Бондаря після виконання бойового завдання при заході на посадку. У червні 2025 року під час відбиття масованої російської атаки загинув пілот літака F-16 Максим Устименко.
«Укренерго»: в деяких областях завтра будуть діяти обмеження електроенергії
Завтра, 7 жовтня, у частині регіонів України будуть обмеження споживання електроенергії, повідомляє компанія «Укренерго».
За повідомленням, завтра будуть діяти графіки погодинних відключень світла обсягом від 0,5 до 1,5 черги, а також обмеження потужності для промисловості.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російський удар, завданий 30 вересня насамперед по об’єктах енергетичної інфраструктури України, ознаменував початок кампанії РФ, спрямованої на підрив української енергетичної безпеки напередодні зими.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що основною ціллю удару РФ 30 вересня була енергетика Києва і Київщини.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький додав, що вночі проти 30 вересня ракетами і дронами були атаковані енергетичні обʼєкти в Києві, області та в інших регіонах. «Починаючи з літа фактично не було й дня, коли ворог не атакував би енергетичну інфраструктуру. Але настільки масована й комбінована атака відбулася вперше з кінця минулого опалювального сезону», – написав він у телеграмі.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Зеленський провів Ставку: йшлося про системи РЕБ і захист від російських обстрілів
Президент Володимир Зеленський 6 жовтня провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому заслухав доповіді щодо спроможностей систем РЕБ та їхнього застосування для захисту інфраструктури.
«Саме цей компонент нашої оборони забезпечує значну частину знешкодження російських «Шахедів». Визначили додаткові завдання для ЗСУ та виробників – масштабуємо найбільш ефективні підходи», – наголосив президент за результатами засідання.
Зеленський повідомив, що була також доповідь Головного управління розвідки (ГУР) щодо технологічних пріоритетів сил РФ на 2026 і 2027 роки, а також про відповідне постачання в Росію компонентів та обладнання для виробництва зброї.
«Щодо цього будуть підготовлені наші нові пакети санкцій, ГУР надасть свої пропозиції Кабінету міністрів та РНБО. Працюємо і щодо синхронізації наших санкцій в юрисдикціях партнерів», – повідомив він.
Крім того, за словами президента, на Ставці були визначені завдання по забезпеченню українських сил далекобійними дронами на наступний рік.
«Головний критерій – у нас має бути здатність дзеркально відповідати на російські удари», – підсумував Зеленський.
Попереднє засідання Ставки Зеленський провів 25 вересня. 25 вересня. Серед ключових питань тоді він назвав результати випробувань перехоплювачів російських реактивних «Шахедів».
19 вересня президент повідомив про «хороший результат» військової контррозвідки СБУ в протидії реактивним «Шахедам» і застосування нового дрона-перехоплювача.
Росія вдарила по автівці патрульних у Краматорську: є загиблий і поранені – Білошицький
У Краматорську 6 жовтня російський дрон влучив по службовому автомобілю правоохоронців, повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
За його словами, внаслідок атаки загинув 40-річний патрульний Артем Ковтун, ще троє поліцейських зазнали поранень.
«В Артема залишилися батьки, дружина, 13-річний син та 8-річна донька. Сьогодні їхня родина втратила найдорожчу людину, а ми – колегу, побратима, патрульного, який до останнього залишався на службі у Краматорську. Важко знаходити слова, коли втрачаєш своїх… Мої щирі співчуття родині Артема, його близьким, друзям і колегам», – зазначив Білошицький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Без субсидій фермерам та права вето на 15 років: яке членство в ЄС готують Україні
6 жовтня Європейська комісія представила свою довгоочікувану стратегію підготовки до розширення, яка має розблокувати процес прийняття нових членів до ЄС.
Протягом останніх років у Брюсселі неодноразово казали: недостатньо, щоб до вступу підготувалися Україна, Молдова чи країни Західних Балкан – підготуватися має і сам ЄС.
Тепер Єврокомісія вперше виклала досить конкретно, що саме хоче змінити у правилах ухвалення рішень, бюджеті, аграрній політиці та механізмах контролю за новими членами.
КМДА: у Києві відновили пошкоджену внаслідок атаки РФ ділянку Північного мосту
У Києві фахівці «Київавтошляхміст» відновили пошкоджену внаслідок російської атаки 4 жовтня ділянку Північного мосту, повідомила в телеграмі Київська міська державна адміністрація.
За даними КМДА, на пошкодженій ділянці фахівці:
- відновили конструкцію мосту та дорожнє покриття;
- укріпили пошкоджену основу проїзної частини;
- перекрили її спеціальною металевою плитою;
- відновили асфальтобетонне покриття.
Також мостовики відновили пошкоджені елементи конструкції, які з’єднують її частини та забезпечують міцність і стійкість мосту, додала місцева влада.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст – цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту продовжилися 2 жовтня.
3 жовтня російській військові атакували Північний міст у Києві. Наступного дня, 4 жовтня, сили РФ знову завдали удару по Північному мосту. За даними влади, тоді внаслідок атаки постраждали дві людини, було пошкоджене дорожнє полотно, а також тепломагістраль, через що в Деснянському районі Києва не було гарячої води.
У Міноборони розповіли, скільки коштів вивільнять на «більш пріоритетні» потреби ЗСУ
На «більш пріоритетні» потреби українського війська за результатами перегляду запланованих та чинних закупівель озброєння вивільнять 15,6 млрд гривень, повідомили у пресслужбі Міністерства оборони.
У відомстві кажуть, що відповідне рішення схвалили з урахуванням «актуальних потреб військових» i того, як змінився перебіг воєнних дій. За результатами аналізу визначили закупівлі, які на сьогодні втратили пріоритетність або потребують перегляду.
«Частину відповідних контрактів буде розірвано, від укладання частини запланованих контрактів відмовляться», – зазначили у Міноборони.
У пресслужбі кажуть, що вивільнені кошти спрямують на закупівлю озброєння та засобів, «які більше відповідають актуальним потребам війська».
Заступник міністра оборони Мстислав Банік наголосив, що «ефективність використання коштів полягає не лише в економії – важливо постійно аналізувати потреби війська та переглядати закупівлі відповідно до змін на полі бою».
Переглянути закупівлi вирiшили у зв’язку з тим, що тактико-технічні характеристики окремих видів озброєння більше не відповідають актуальним бойовим завданням, частину потреб уже закривають постачання за кошти країн-партнерів. Також серед причин – вiдсутнiсть у постачальникiв спроможностi виготовити заплановану кількість озброєння, те, що відповідні зразки досі не пройшли кодифікацію, i можливiсть виконувати окремі бойові завдання дешевшими засобами, а отже, за той самий ресурс здiйснити закупiвлi в більшій кількості.
Раніше, 23 серпня, президент Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів доларів. Одним зі шляхів його покриття називав дострокову виплату траншів із багатомільярдної позики ЄС, запланованих на наступний рік.
27 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив, що сім мільярдів доларів із додаткової оборонної потреби уряд забезпечить власним ресурсом – через економію, оптимізацію й перерозподіл видатків. Таким чином, непокритими залишалися близько 20 мільярдів доларів.
28 вересня міністр оборони Євгеній Хмара, звертаючись по відеозв’язку до колег із ЄС, заявив, що близько третини додаткової оборонної потреби України у 27 млрд доларів – це передоплата за дрони, які мають бути поставлені на початку 2027 року. Водночас сім млрд доларів на грошове забезпечення військових та виплати Україна покриє власним ресурсом, а для фінансування решти потреб Хмара закликав, зокрема, перенести частину коштів кредиту ЄС із 2027-го на 2026 рік.
Водночас головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що представники ЄК й України дійшли висновку, що дефіциту в українському оборонному бюджеті немає.
«Коли ви неодноразово запитували нас про цей заявлений дефіцит, ми відповідали, що маємо сісти разом із нашими українськими партнерами й оцінити, чи справді існує дефіцит і, якщо так, то якого розміру… Вчора (1 жовтня – ред.) разом із нашими українськими друзями ми дійшли висновку, що дефіциту немає», – зазначила вона.
На уточнювальне запитання Радіо Свобода, як саме зник дефіцит, речниця порадила звернутися насамперед до українського уряду.
Викрадені українські діти. Що приховують російські табори з санкційного списку ЄС і до чого тут «плями ганьби»
Євросоюз запровадив санкції проти 17 організацій та десяти осіб, яких пов’язують із незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських дітей, їхньою асиміляцією, ідеологічною обробкою та мілітаризованим вихованням. До списку потрапили дитячі табори та центри в Ростовській області, Краснодарському краї та Дагестані, а також засновник і директор табору «Адель» у Карачаєво-Черкесії Алі Чомаєв.
Проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалии» з’ясував, кому належать ці установи, які програми там розробили для українських дітей і чи можуть санкції вплинути на їхню роботу.
У Повітряних сил ЗСУ розповіли, чи є зараз дефіцит кадрів у силах ППО
Сили протиповітряної оборони (ППО) мають 25% некомплекту по людях, повідомив заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко.
«Масового некомплекту зараз немає. Ми провели непогано кампанію, щоб не допустити переведення пілотів в інші складові Сил оборони. Зараз укомплектованість – близько 75%», – сказав Черевашенко на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану.
Відповідаючи на запитання, що є слабким місцем ППО, Черевашенко сказав, що наразі це технологічні рішення, після його вирішення постане питання масштабування і кількості підготовлених пілотів.
«Частину наявних пілотів ми можемо перекваліфікувати під пілотів реактивних дронів-перехоплювачів. Ми можемо швидко компенсувати чисельність тих, хто не зможе літати на реактивних дронах за рахунок колишніх пілотів – у нас є база даних, ми починаємо роботу з ними щодо подальшого залучення. Ще розглядаємо декілька варіантів», – сказав Черевашенко.
Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ зазначив, що бажаючі служити в силах ППО перед навчанням проходять певний відбір. За його словами, до навчання з 30 людей, які мають бажання стати пілотами, лише 10 проходять відбір, а на їхню підготовку потрібно в середньому від 12 до 21 дня (за наявності базової військової підготовки).
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ та низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
За даними Повітряних сил ЗСУ, збиття класичних ударних дронів сягає близько 90-95%, у той час як реактивних – близько 60%. Боротися з останніми зараз доводиться дороговартісними системами: авіацією, ЗРК та ПЗРК, розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Війська РФ атакували лікарні у Краматорську та Кривому Розі, постраждали вісім людей
Російські війська атакували лікарні у Краматорську та Кривому Розі, постраждали вісім людей, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«У Краматорську в результаті атаки на міську лікарню постраждали троє працівників екстреної медичної допомоги, знищено три автомобілі швидкої. Також вранці ворог атакував одну з міських лікарень в Кривому Розі, п’ятеро людей постраждали», – написав він у телеграмі.
Загалом, за його словами, російських атак цієї ночі зазнали вісім областей та Київ – Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Запоріжжя та Одещина.
У ДСНС додали, що російська атака дронами спричинила пожежу на території закладу охорони здоров’я: горіли 3 автомобілі «швидкої». Поранені 3 людей. Рятувальники ліквідували пожежу.
Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що Україна потерпає від дедалі смертоноснішої кампанії російських ударів, що активізувалася наприкінці вересня 2026 року. Російські війська також посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Маємо довести справу до кінця». Юрчишин анонсував новий запит про присвоєння Рощиній звання Героя України
Народний депутат і голова Комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що повторно направить запит до президента щодо присвоєння звання Героя України для журналістки Вікторії Рощиної.
«Держава мусить присвоїти Вікторії Рощиній звання Героя України (посмертно) як символу нашої воєнної журналістики. Верховна Рада півтора року тому підтримала відповідне звернення до президента, але його досі не розглянули. Направляю повторний запит (26 колег вже погодилися підтримати) до президента України та прошу сприяти у вирішенні цього питання. Вікторія Рощина – навіки Герой. Маємо довести цю справу до кінця», – написав він у фейсбуці.
Сьогодні Вікторії Рощиній мало би виповнитися 30 років.
Українська журналістка – авторка Радіо Свобода та українських засобів інформації – Вікторія Рощина, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні у вересні 2024 року.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак, а в Україні посмертно її нагородили орденом Свободи.
Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
У травні 2025 року 26 народних депутатів звернулися до президента Володимира Зеленського з депутатським запитом про присвоєння Рощиній звання Героя України посмертно. Верховна Рада підтримала депутатський запит 247 голосами.
5 червня 2026 року подання про присвоєння Рощиній звання Героя України направила Київська міська державна адміністрація.
А в липні 2026 року до Офісу президента передали майже 800 підписів на присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. «Масштаб її подвигу, безкомпромісна принциповість у захисті правди та значення її діяльності для національної безпеки в інформаційній сфері вимагають найвищого державного визнання», – йдеться у зверненні.
Серед підписантів – Герой України, колишній політвʼязень Володимир Жемчугов, нобелівська лауреатка, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
20 липня Радіо Свобода направило запит до Офісу президента, щоб з’ясувати, на якому етапі зараз перебуває подання щодо Рощиної.
Згодом Офіс президента повідомив Радіо Свобода, що експертна група, утворена при Комісії державних нагород і геральдики при президентові України, поки що не розглядала звернення про присвоєння звання Героя України Вікторії Рощиній (посмертно).
Звання Героя України – найвища державна нагорода України, яку присвоюють за визначний геройський вчинок. Під час повномасштабної війни його отримують переважно військові й інші захисники України, тоді як цивільним його присвоюють значно рідше, наприклад, посмертно письменнику Володимиру Вакуленку, школяру Степанові Чубенку, політику Андрієві Парубію.
Сили РФ завдали низки ударів по автодорозі на Одещині, є постраждалі – ОВА
Російські війська завдали низки ударів по автодорозі на Одещині, відомо про пʼятьох постраждалих, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
За його словами, двоє з постраждалих госпіталізовані, стан одного – вкрай важкий.
Також внаслідок атаки пошкоджені вантажні та легкові автомобілі, додав голова ОВА.
Інститут вивчення війни (ISW) констатує, що Україна потерпає від дедалі смертоноснішої кампанії російських ударів, що активізувалася наприкінці вересня 2026 року. Російські війська також посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
Аналітики припускають, що Росія, вочевидь, має намір продовжувати кампанію ударів по цивільному населенню та інфраструктурі України з дедалі більшою жорстокістю й летальними наслідками.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський попередив про підготовку РФ масованого удару
Президент України Володимир Зеленський попередив про підготовку силами РФ масованого удару.
«Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
За його словами, під час наради міністр оборони та командувач Повітряних Сил доповіли про розподіл засобів захисту неба й організацію рубежів прикриття визначених ключових обʼєктів.
«Необхідну амуніцію для F-16, засоби перехоплення, протиракети забезпечуємо. Найскладніше з антибалістикою, і наявність цього постачання залежить виключно від партнерів. Працюємо з ними в щоденному режимі», – додав президент.
Моніторингові телеграм-канали пишуть про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.
Президент України Володимир Зеленський попередив про підготовку силами РФ масованого удару.
«Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію. Визначили строки виконання значної частини завдань, першочергові вже реалізовуються», – написав він у телеграмі після наради з урядовцями, військовими та всіма ключовими службами.
За його словами, під час наради міністр оборони та командувач Повітряних Сил доповіли про розподіл засобів захисту неба й організацію рубежів прикриття визначених ключових обʼєктів.
«Необхідну амуніцію для F-16, засоби перехоплення, протиракети забезпечуємо. Найскладніше з антибалістикою, і наявність цього постачання залежить виключно від партнерів. Працюємо з ними в щоденному режимі», – додав президент.
Моніторингові телеграм-канали пишуть про завершення РФ підготовки до завдання масованого ракетного удару і про його ймовірність у ніч на 7 жовтня.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити ці дані.
Росія в останні місяці для атак проти України почала активно застосовувати реактивні дрони. Через це Київ і низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак.